Cаміт НАТО в Брюсселі – що з того Україні?

2 грудня, після завершення першого дня засідань Ради Північноатлантичного альянсу в Брюсселі,  міністри закордонних справ країн — членів НАТО вирішили посилити співпрацю з Україною та Грузією без надання їм Планів дій щодо членства в організації. Таке повідомлення пролунало з вуст генсека НАТО Яапа де Хооп Схеффера, який зазначив, що міністри закордонних справ країн — членів альянсу схвалили два ключові рішення:

усі елементи попередніх рішень НАТО, зокрема Бухарестського саміту щодо майбутнього членства України та Грузії, не втрачають чинності;

НАТО має посилити співпрацю з Україною та Грузією.

«Обидві країни продемонстрували прогрес, але багато чого залишилося зробити», — зауважив Я. де Хооп Схеффер. Тому позиція Росії щодо можливого членства України в НАТО не була визначальною під час схвалення цього рішення. «Мене мало цікавить, стурбована Росія чи ні. У Бухаресті Україні сказали, що вона буде членом НАТО, і цей потяг іде, і він не зупиняється», — додав він. На підтримку цього виступила й держсекретар США Кондоліза Райс, заявивши, що надання ПДЧ Україні навіть не обговорювалось, адже «Бухарест установив чіткі рамки», тому питання майбутнього членства в альянсі для України та Грузії вже вирішено. К. Райс переконана, що всі країни — члени НАТО готові об’єднатися й допомагати Україні та Грузії в розвитку демократії. Однак на засіданні Ради НАТО в Брюсселі відчувався, звісно, й певний скептицизм. Зокрема, міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер зазначив, що ситуація в Україні не здається достатньо ясною, аби надавати їй План дій щодо членства: «Внутрішня ситуація в країні не має якоїсь певності. Ми чекаємо, і, гадаю, всі також чекають, коли нарешті з’ясується ситуація з коаліцією, урядом тощо». Але водночас додав, що рішення Ради не закриває для України шлях до НАТО. «У Бухаресті ми вирішили, що міністри закордонних справ мають прокласти дорогу, тож ми все ще на шляху», — підсумував Б. Кушнер.

Відомо, що Франція, Німеччина, Італія, Бельгія та Нідерланди вважають передчасним надання Україні й Грузії ПДЧ у Північноатлантичному альянсі. Тому очікувалася дискусія між учасниками засідання, позаяк на підтримку прийняття України й Грузії до НАТО виступають Польща, країни Балтії і США. Нагадаємо, держсекретар Кондоліза Райс заявила 26 листопада, що плани НАТО щодо України й Грузії не змінились, але є «британська ідея» стосовно  механізму, із допомогою якого може вирішуватися питання про членство цих країн в Альянсі. «Є британська ідея, і я хочу підкреслити, що це не американська, а британська ідея про те, щоб розглянути інші шляхи виконання Бухарестської декларації. Ми вважаємо, що комісія Україна—НАТО може бути органом, за допомогою якого ми маємо змогу активізувати наш діалог… і тому наразі немає необхідності обговорювати ПДЧ. Це не зміна політики, а просто питання про те, як саме виконувати Бухарестське рішення», — зазначила Райс. Таку «інтенсифікацію діалогу» Бельгія, Франція, Іспанія, Італія, Люксембург, Норвегія та Німеччина одразу назвали «несвоєчасним» кроком. Однак 28 листопада посол США у НАТО Курт Волкер заявив, що США пропонують узагалі відмовитися від надання Україні та Грузії ПДЧ, адже він сьогодні є «досить політизованим», тому США не погоджуються на його використання. «Україна й Грузія мають сфокусуватися на просуванні вперед у реформах, які їм так необхідні. Ми, члени НАТО, погоджуємося з тим, що ці країни ще не готові до повноправного членства. Тому перед нами довгий шлях», – підсумував Волкер. Його визначили поки що національною річною програмою.

Автор: Юлія Цирфа