Павло Мовчан: Лех Качинський був небажаним гостем у Катині

– Хоча чимало світових засобів масової інформації авіакатастрофу під Смоленськом прямо називають убивством, російську владу можна звинувачувати лише в тому, що вона мала намір повернути літак із польською делегацією назад до Варшави, – сказав 12 квітня на прес-конференції в Києві народний депутат України Павло Мовчан. – Росія як правонаступниця СРСР не зацікавлена в оприлюдненні інформації про радянські злочини, зокрема й про масовий розстріл польських військовополонених у Катині. Саме тому Лех Качинський змушений був летіти без офіційного запрошення російської сторони. На меморіальну церемонію Москва запросила лише прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Всі інші були не бажані.

Молебень за жертвами авіакатастрофи відправили в Катині. Саме тут 70 років тому відбувся розстріл майже 20 тисяч польських офіцерів, захоплених у полон Червоною Армією внаслідок окупації східної Польщі в 1939 році. Відповідно до пакту Молотова–Ріббентропа Радянський Союз був тоді союзником нацистської Німеччини. Пізніше радянське керівництво звинуватило гітлерівців у розстрілі польської військової еліти в Катинському лісі – ця брехня стала частиною офіційної історії СРСР і соціалістичної Польщі. Факт масового знищення військовиків Москва визнала лише за перебудови, але й досі не вибачилася перед польським народом.

Історик Володимир Сергійчук демонструє копію документа, датованого березнем 1940 року, з резолюціями вищого керівництва СРСР – Сталіна, Ворошилова, Молотова і Мікояна. Це доповідна записка голови НКВС Л. Берії, в якій пропонується без суду розстріляти польських офіцерів, що перебували в радянському полоні. Відповідно до іншого документа (від 1959 року) за підписом голови КДБ СРСР О. Шелепіна (адресувався голові радянського уряду М. Хрущову) всі справи польських офіцерів мали бути знищені, аби світ ніколи не дізнався правди. Про надзвичайну секретність цього документа свідчить те, що він був навіть не віддрукований, а написаний від руки.

– Маємо пам’ятати: серед офіцерів, знищених під Катинню, було багато вихідців із етнічних українських земель – Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Берестейщини, Волині і Галичини, – додав В. Сергійчук. – Як громадяни польської держави вони служили у війську, обороняли Польщу від гітлерівців, згодом потрапивши в радянський полон. Тож вшановуючи поляків, не забуваймо, що на Смоленщині пролилася й невинна українська кров.

Літак президента Польщі Ту-154 зазнав катастрофи 10 квітня, здійснюючи посадку на військовий аеродром Смоленська «Північний». У результаті трагедії загинуло 96 осіб – усі члени екіпажу й пасажири, серед яких були президент Польщі Лех Качинський з дружиною, впливові політики, генерали, духовенство. Рештки літака знайшли приблизно за 1 км від летовища. Виявилося, що аеродром навігаційно не міг прийняти урядовий борт, а диспетчери не знали англійської мови, однак польський екіпаж все ж таки наважився приземлити літак.