Заява Українського козацтва

Останні висловлювання президента Російської Федерації Дмітрія Медвєдєва щодо України викликали глибоке занепокоєння серед Української та світової спільноти.
Чи не вперше в історії міжнародних відносин глава держави так цинічно повчає суверенну країну та її керівництво якими-то мають бути внутрішня і зовнішня політика.
Українське козацтво з глибоким обуренням сприйняло "вольності", які дозволив собі лідер сусідньої держави.
Україна є повноправним і повноцінним членом ООН, всесвітньовизнаним носієм гуманності батьківщиною першої у світі демократичної конституції.
Краща частина Українського суспільства в тяжкій боротьбі з іноземними поневолювачами понад п’ятсот років тому консолідувалась у державотворчу демократичну структуру -- козацтво.
Саме козацтво, повністю довірившись лицемірним царським обіцянкам, з 1654 року стало заручником імперських амбіцій Москви.
Ціла серія зрад свідчить про те: "Андрусівський мир з Польщею" за спиною українців, який поділив нашу Вітчизну по Дніпру. Батуринський геноцид 1708 року. Знищення Запорізької Січі у 1775 році та запровадження кріпацтва.
Більшовицька Росія палала тією ж ненавистю до українського народу, що і царат. Про те свідчать кривавий похід Муравйова на Київ, голодомор 1932--1933 років, подальше злорадне придушення національно-визвольного руху в Україні.
Президент Мєдвєдєв, вправляючись у лукавому красномовстві, звинувачує українців у тому, що вони заходилися "переписувати історію". А все тому, що московських керманичів не влаштовує довгозамовчувана правда, про яку нині знає увесь світ.  Врешті, залишмо історію фахівцям.
Нас, українських козаків, дивують і глибоко обурюють злорадні перли Дмітрія Мєдвєдєва з приводу сумнівності надання державного статуту Українській мові та мало не безправного становища російськомовної меншини в нашій країні, його викаблучування щодо необхідності Чорноморського флоту Росії в Українському Криму.
Якщо згадати нещодавні події довкола острова Тузла, цьогорічну січневу газову блокаду, запеклу інформаційну війну проти Української державності у всіх її проявах, то стає зрозумілим, що за всім цим стоїть заповітна мрія окремих російських амбітників про нове імперське панування.
Вершиною політичного цинізму є слова очільника Російської Федерації про те, що сучасне Українське керівництво не влаштовує Москву, а відтак вона очікує приходу до державного керма в Україні промосковських васалів.
Дуже небезпечна для всіх демократичних спільнот войовнича риторика господаря Кремля кваліфікується нами, козаками, як зневага та неприкрите втручання у внутрішні справи суверенної Української держави, що, безперечно, може посіяти зерна розбрату і навіть спровокувати ворожнечу у стосунках між російським та українським народами.
Українське козацтво глибоко усвідомлює всю небезпеку такої політичної орієнтації сусідньої держави, яка ще недавно запевняла усіх про свою готовність до стратегічного партнерства. То де ж правда?
Лицарі Українського козацтва переконані, що на цій неприйнятній нервовій ноті  наша міждержавна розмова не може бути закінчена, тим паче що вона стосується кожного громадянина  як України, так і Росії.

Від усього козацького товариства Гетьман Українського козацтва – Микола Пантелюк.

10 серпня 2009 року.