Румунія перед доленосним вибором: виклики для ЄС та України

Увага Брюсселя прикута до Румунії. Вже 4 травня країна піде на вибори, які можуть не тільки змінити політичний ландшафт всередині країни, але і похитнути стійкість всього Європейського Союзу і НАТО - аналізує видання Politico Після того як в листопаді минулого року перший тур виборів був анульований через підозри у втручанні Росії, нові вибори стали, по суті, референдумом про майбутнє Румунії в Європейському співтоваристві. Політична картина в Бухаресті напружена до межі. Згідно з аналізом Politico, в гонці зараз домінують чотири фігури, кожна з яких представляє абсолютно різний курс для країни: націоналіст Джордже Сіміон, кандидат від правлячої коаліції Крін Антонеску, незалежний центрист Нікушор Дан і колишній прем'єр-міністр Віктор Понта, який пройшов шлях від лівих поглядів до популізму.

І хоча фаворитом вважається Сіміон, кожне з можливих протистоянь у другому турі обіцяє непередбачувані наслідки. Розглянемо, чому в ЄС бояться будь-якого із цих сценаріїв. Сіміон проти Дана: нова народна хвиля проти столичної еліти З усуненням симпатизуючого Москві Келіна Джорджеску, Сіміон став головним претендентом на голоси націоналістів. Його рейтинг наближається до 30% — стільки ж Джорджеску набрав у листопаді, що вказує на перерозподіл цього електорату. Сіміон просуває себе як румунський варіант Джорджії Мелоні і Дональда Трампа. Його партія AUR починала як антивакцинаторський рух, а тепер перетворилася на потужну політичну силу з відкритим антибрюссельським курсом та обіцянками припинити військову допомогу Україні.

За даними політолога Ремуса Штефуреака (Inscop Research), його підтримують мешканці малих міст, сільських районів та молоді виборці з низьким та середнім рівнем доходів та освіти. Як і Джорджеску, Сіміон робить ставку на голоси румунської діаспори, часто недооціненої у соціологічних опитуваннях. На протилежному полюсі знаходиться Нікушор Дан — математик, мер Бухаресту і засновник партії USR. Його база — великі міста та освічена публіка. Однак він погано впізнається за межами столиці: близько 10% румунів, за даними Штефуреака, навіть не знають, хто він такий. Це може коштувати йому перемоги у другому турі.

За опитуванням інституту Curs, у парі з Сіміоном Дан програє з результатом 46% проти 54%. Проте Штефуреак наголошує: до виборів ще кілька тижнів, і багато що може змінитися — особливо якщо одному з кандидатів вдасться зібрати ширшу коаліцію виборців. Сіміон проти Антонеску: система завдає удару у відповідь Крін Антонеску представляє одразу три партії влади — соціал-демократів (PSD), лібералів (PNL) та Демократичний союз угорців Румунії. Його кандидатура — ставка на «систему», і за стандартних умов він має легко набирати голоси за межами своєї бази. Однак у діаспорі, яка становить від 5% до 7% усіх голосів, Антонеску явно програє: румуни за кордоном традиційно голосують проти системи.

У листопаді Джорджеску зумів завоювати цю аудиторію, апелюючи до болю еміграції: «Ви поїхали, тому що влада в Румунії не змогла забезпечити вам гідне життя», — нагадував він виборцям. Тепер ті самі слова звучать у риториці Симеона. І хоча за останнім опитуванням Curs Антонеску трохи випереджає Симеона (52% проти 48%), політична боротьба між ними тільки починається. Антонеску вже звинуватив прихильників Понти у спробі маніпулювати громадською думкою, розповсюджуючи дані, нібито саме Понта може вийти у другий тур. Симеон проти Понти: кошмар для Брюсселя Якщо вибори приведуть до дуелі між Симеоном та Понятою, це буде найгірший сценарій, на думку багатьох у ЄС. Обидва кандидати скептично ставляться до Євросоюзу, обидва фліртують з ідеєю «Румунія насамперед», і обидва виступають за більш жорстку політику щодо України.

Понта, екс-прем'єр і колишній лідер PSD, пішов у відставку у 2015 році після трагічної пожежі в нічному клубі, що спричинив масові протести. Тепер він просуває курс економічного суверенітету та захищає інтереси румунських фермерів, навіть якщо це означає припинення транзиту українського зерна. Але його риторика не бездоганна: визнання в тому, що він дозволив затопити чотири румунські села заради порятунку Бєлграда у 2014 році, викликало шквал критики. Проте Понта впевнено утримує позиції серед літніх виборців та електорату Джорджеску. USR, прагнучи не допустити вихід Понти до другого туру, навіть відмовилася від власної кандидатки на користь Дана.

На думку Штефуреака, незважаючи на антиєвропейський імідж, Понта може сприйматися як «поміркованіший і передбачуваніший», ніж Сіміон. Сіміон же, незважаючи на зміну риторики — він тепер засуджує Путіна і називає Росію загрозою — не може позбутися репутації проросійського політика. Він заборонений в Молдові та Україні за заклики до повернення «історичних територій», та його контакти з російськими. Понта проти Антонеску: стара гвардія проти системи Хоча здається, що Сіміон гарантовано виходить у другий тур, сюрпризи не рідкість.

Так було з Джорджеску у листопаді. Протистояння між Понтою та Антонеску виключає чинник націоналістів, натомість активізує центристський електорат. І хоча Антонеску покладається на стабільну підтримку правлячих партій, Понта має міцну базу з колишніх прихильників PSD і націоналістів. Понта проти Дана: битва несумісних стратегій Такий сценарій є малоймовірним, але можливим.

Дан – інтелектуал та мер, Понта – популіст та політик з історією. Вони звертаються до різних аудиторій, але обидва потребують розширення бази у другому турі. Опитування Curs дало їм рівні шанси - 50 на 50. Дан проти Антонеску: боротьба за тих самих виборців Якщо раптом саме Дан та Антонеску вийдуть у другий тур, це буде бій в одному електоральному полі. Освічені, городяни, прихильники ЄС — ось їхня головна мета.

Націоналістичний електорат у цьому випадку, найімовірніше, залишиться вдома. Різниця між кандидатами мінімальна: за опитуванням Curs — 52% на 48% на користь Антонеску, а Штефуреак взагалі вважає їхні позиції рівними. Румунія на роздоріжжі, Європа - у напрузі Румунія - найважливіший форпост ЄС і НАТО на східному фланзі, і політичний розворот убік націоналізму може мати далекосяжні наслідки. Як зазначає Politico, «вибори в Румунії – це не просто внутрішня справа країни, це перевірка стійкості європейського проекту».

І цього разу на карту поставлено набагато більше, аніж просто ім'я нового президента.

sd.net.ua