Гармонізувати законодавче поле з країнами НАТО та разом з партнерами наближатися до стандартів альянсу

Найближчим часом в Україні мають з'явитися Стратегія національної безпеки України та нова Воєнна доктрина. Очікується, що в цих базових документах буде чітко вказано хто є нашим ворогом і що забезпечити обороноздатність України  можна шляхом входження нашої держави в систему колективної безпеки Північноатлантичного альянсу. Незважаючи на те, що перспектива вступу України в НАТО залишається розпливчатою, слід констатувати: співпраця держави з альянсом стає дедалі тіснішою. Про пріоритетні напрями активізації партнерства у військовій, військово-політичній, військово-технічній та військово-промисловій сферах говорили в Києві у четвер під час ініційованого Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Центром дослідження армії, конверсії і роззброєння та Офісом зв’язку НАТО «круглого столу» «Співробітництво між Україною, державами НАТО і Європейським Союзом в оборонній сфері: стан, проблеми та шляхи подальшого розвитку».

Наразі час випробування і для України, і для НАТО, заявив, відкриваючи дискусію, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Власюк. На його думку, раніше, до нинішньої агресії Росії й загрози з її боку,  що нависла не тільки над Україною, а й над країнами Балтії, а також іншими західними сусідами РФ, «альянс не мав таких серйозних викликів як оборонний союз, котрий має дати ворогові серйозну відсіч». Немає універсальних підходів і механізмів, які союзники по НАТО можуть запропонувати Україні тоді, коли вона захищає своє майбутнє і водночас перебуває в процесі реформування сектору безпеки і оборони. Однак є і розвиваються деякі успішні практики в програмі реформ оборонної промисловості і «вони можуть бути застосовані в країні на тлі сучасної кризи», в свою чергу заявив директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел. На думку директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, політичне зближення України з країнами альянсу дає шанс для виходу на новий рівень співпраці. Зокрема, йдеться про створення нових видів озброєнь, спільну модернізацію ОВТ і навіть успішне просування оборонних систем на міжнародному ринку.

Одним із головних підсумків дискусії учасники заходу називають зміцнення рівня довіри між Києвом і Брюсселем, який був підірваний за президентства Віктора Януковича. Адже його команда повністю виключила можливість вступу в НАТО з українського законодавства. І нова влада ще не повернулася на початкові позиції, коли Київ на самітах альянсу порушував питання про надання йому Плану дій щодо членства в НАТО. Між тим у Брюселі неодноразово заявляли, що альянс готовий надати всебічну допомогу в обороноздатності  України, однак лише після того, як уряд чітко визначить, якої саме допомоги потребує наша країна. Під час дискусії експерти критикували і виконавчу, і законодавчі гілки влади за те, що вони зволікають з прийняттям цілої низки законодавчих актів. Наприклад, у нас немає закону про військово-технічне співробітництво, про створення озброєнь і військової техніки, не кажучи вже про Стратегію національної безпеки та Воєнну доктрину. Однак, як стало відомо журналу «Віче», директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Марчін Кожіел вже готовий зустрітися з депутатами профільних комітетів з тим, щоб обговорити механізми гармонізації законодавства задля того, аби відкрити шлях реальному співробітництву.

Чого Україна наразі може досягти у співпраці з НАТО? Перше – це вирішити питання імпортозаміщення для тих систем озброєнь, де були комплектуючі з РФ, пояснив в інтерв'ю журналу «Віче» Валентин Бадрак. На його думку, таких проектів – до двох десятків. Друге – отримання передових технологій від країн-членів НАТО, в результаті чого Україна спільно з НАТО могла б створювати нові системи озброєнь. «Тут Україна повинна грати за правилами європейських партнерів. Це означає, що якщо Україна якоюсь частиною входить у проект, то вона має й інвестувати в такому обсязі, в якому планує отримувати кінцевий результат. Приміром, коли країни НАТО створюють військово-транспортний літак, то вони домовляються: якщо країна бере 10 відсотків готових літаків, то і розміщує на своїй території 10 відсотків виробництва. Раніше Україна внаслідок нерозуміння та ігнорування цих правил не могла просувати свої серйозні технології», – зазначив наш співрозмовник.

Нагадаємо, що у березні парламент ухвалив рішення щодо присутності в Україні іноземних військових для проведення військових навчань. Попри усі складності цього року, заплановано 237 різних заходів за спільної участі України та НАТО. Зокрема, українсько-американські навчання Fearless Guardian-2015, українсько-американські навчання Sea Breeze-2015, українсько-американські навчання Siber Guardian / Rapid Trident-2015. Навчання «Стрімкий тризуб–2015» знову пройдуть у Львівській області, а на військових аеродромах країни відбудуться українсько-польські навчання авіаційних підрозділів «Безпечне небо – 2015». Також заплановані українсько-польські навчання підрозділів військової поліції «Правопорядок-2015». І це тільки на терені Україні. А за її межами українські військові візьмуть участь у багатонаціональних  навчаннях в Угорщині  («Світла лавина–2015») та Литві («Кленова арка–2015»). Навчання військової поліції та зв’язківців відбудуться в Німеччині.

Яна Стадільна.
Фото Миколи Білокопитова.