Соло на пуантах

Всесвітньо відомий танцівник та хореограф Серж Лифар (1905–1986) народився в Києві в родині чиновника Михайла Лифаря. У дитинстві співав у церковному хорі Софійського собору, грав на скрипці та фортепіано. Вирішальним для юнака стало знайомство із сестрою знаного танцівника Вацлава Ніжинського – Броніславою Ніжинською: заняття в її балетній студії вплинули на всю подальшу долю Сержа. 1922-го Ніжинська виїхала до Парижа з "Російським балетом" Сергія Дягілєва. За рік до трупи приєдналися й учні пані Броніслави, зокрема й молодий Лифар. А невдовзі він підкорив собі балетну сцену. Дягілєв назвав обдарованого юнака "новою легендою балету".

У 24 роки Лифар очолив балетну трупу "Гранд-опера" й відродив її колишню славу. Одна з найкращих вистав "Ікар" відтоді асоціювалася з видатним українцем. У роки Другої світової хореограф не полишив Париж: він створював свої спектаклі й так урятував французький балет. Після чого його певний час звинувачували в колабораціонізмі, й Лифар змушений був виїхати за межі країни. Після скасування обвинувачення танцівник повернувся до Парижа. У "Гранд-опера" він поставив понад 200 вистав. 1947-го заснував при знаменитому театрі Інститут хореографії. А 1958-го залишив Паризьку оперу. За життя Серж Лифар удостоювався найвищих нагород і регалій. Він був знайомий із багатьма найвідомішими особистостями свого часу. Малював, збирав стародруки. 1961-го побував у рідному Києві. А помер 15 грудня 1986 року в Лозанні. На могилі є напис: "Серж Лифар з Києва".

Наприкінці ХХ століття, в якому так яскраво полум’янів талант танцівника, вдова Лифаря графиня Лілан Алефельд передала значну частину його колекції раритетів, а також нагороди й костюми на збереження до київських музеїв.

Ніла Іваненко.