«Волонтерський цех»

 Найперше, куди ми потрапили, це центр забезпечення «Самооборона Львівщина». Тут постійний рух. Одні приносять пакунки з зимовими черевиками та одностроями, інші міряють усе це та підбирають відповідно до себе спорядження. У невеличкому коридорі  натикаюсь на знайомого з АТО десантника. Після звичного «атошного» привітання він демонструє отриманий тут кевларовий шолом. Каже, що на днях їде до Донецького аеропорту. Потім у черзі з військових зустрічаю ще кількох побратимів. Вони неспішно міряють зимові однострої. Щодня тут проходять тонни майна, сотні людей, однак жодного натяку на безлад.

  – В нас усе чітко й суворо, – розповідає координатор центру волонтер Ірина. – Отримати від нас майно можуть люди, які реально направляються в зону АТО. Для цього нам потрібно показати відповідний документ, що підтверджує скерування. Після цього людина вибирає все, що їй необхідно, та власноруч записує все це у відомість. До речі, у відомості ми просимо вказати номер телефону та реальну адресу проживання, це потрібно для того, щоб при потребі ми могли відзвітувати кому і коли дали речі.

Усе, що потрапляє до рук захисників, куплено за кошти, які зібрані активістами центру в городян та підприємців міста Львова та області. Усе суворо обліковується і лише потім видається. Також тут постійно вивчають потреби військових. Цікавляться тим, чи було надійним спорядження та амуніція, що видавалася раніше. Взнають і систематизують недоліки. Тож з одного боку йде покращення постачання, а з другого – підвищується якість речей. Чіткість та сумлінність роботи всього персоналу центру забезпечена, відточена та перевірена ще майданівськими подіями. Люди працюють на цілковитій довірі один до одного.