Люстрація смітниками. До чого вона веде?

Форма народного спротиву, коли корумповані чиновники опиняються у смітниках, останнім часом набула масового характеру в Україні, що може перерости в неконтрольовану протестну акцію, наслідки якої важко передбачити. Бо радикальні настрої таких «люстраторів» дехто може використати для дискредитації громадянського суспільства, що підриватиме авторитет України в Європі та світі.

Про це заявив на прес-конференції  у Львові правозахисник, публіцист,  віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович.

Він висловив таку думку: хоч би як важко й було стримати себе від бажання радикально реагувати на ту чи іншу несправедливість або порушення закону корумпованим чиновником чи депутатом, але людям не варто вдаватися до радикальних дій, адже так можна знищити репутацію України у світі.

– Є питання гідності та моралі. Наприклад, на Майдані студенти не принижували своїх кривдників, незважаючи ні на що, не переходили межу, бо це означало б прирівняти себе до кривдника й дискредитувати. Крім того, будь-яка агресія нищить нас зсередини, руйнує психіку і мораль, – вважає Мирослав Маринович.

На його думку, є кілька чинників, які мають стримувати людей від радикалізації своїх дій у процесі здійснення народної люстрації.

– По-перше, завжди є інші методи, методи громадянського суспільства: масові акції протестів, наголошую на слові масові, а не просто кілька людей вийдуть і на них ніхто не зверне увагу. По-друге, правозахисні ініціативи, звернення до прокуратури та інших правоохоронних органів, позови в суди тощо, – вважає Мирослав Маринович.

Він також дав поради журналістам. ЗМІ, які з емоційними коментарями показують такі факти «люстрації», мають за свій обов’язок вчасно інформувати суспільство про те, наскільки небезпечно у процесі такого спротиву перейти межу й з народу перетворитись на агресивний натовп.