Суд заборонив виселяти боржників з квартир, які були куплені не за кредитні кошти

Українські банки не мають права виселяти позичальників з житла, купівля якого здійснювалась не за кредитні кошти. Про це йдеться в правовій позиції Верховного суду у справі №6-3057цс1, присвяченій спору «Приватбанку» зі своїм клієнтом.

У своєму рішенні ВСУ зазначив, що виселяти людей з житла можна тільки в тому випадку, якщо вони не виконують своїх фінансових зобов'язань за іпотечним кредитом.

«Показовість даного рішення полягає не в новому тлумаченні: банки і так не мали права виселяти людей не з кредитної квартири. Справа в систематичних порушеннях кредиторами чинного законодавства. Вони прекрасно знають, що не можуть виселяти боржників в низці випадків, однак все одно подають відповідні клопотання навмання – раптом суддя недогляне або відповідач на засідання не з'явиться. Вони нічим не гребують, щоб обійти права, закріплені за боржниками у законодавстві. Тому Верховний суд знову нагадав судам нижчих інстанцій, в яких випадках вони не мають права задовольняти клопотання про виселення кредитних боржників. Це також поширюється і на випадки продажу банками такого житла або реалізації його на публічних торгах », – прокоментував рішення ВСУ в інтерв'ю виданню UBR старший партнер адвокатської компанії« Кравець і партнери »Ростислав Кравець.

З правової точки зору, банк все ж може стягнути нерухомість в судовому порядку. Проте виселяти з нього не має права. Наприклад, якщо квартира була куплена власником за особисті кошти, а далі житло просто заклали при оформленні кредиту або позики – в такому випадку банки не мають правових підстав для виселення боржника.

Інша справа – купівля квартир із залученням кредитних коштів. Останнім часом, щоб обійти складнощі судового розгляду, банкіри стали частіше користуватися позасудовими процедурами. Тому ВСУ нагадав, що виселяти людей з житла банки можуть тільки в тому випадку, якщо має місце заборгованість по іпотечних кредитах, забезпеченням яких і є придбане житло. В іншому випадку, банку необхідно документально довести, що на придбання житла були використані кредитні кошти.

У цьому ж роз'ясненні ВСУ підкреслив, що при розгляді судових спорів за житлову нерухомість, українські фінустанови обов'язково повинні вказувати початкову ціну застави.