Євро-2012: Наш тризуб англійському леву не по зубах?

Україна готується до останнього матчу групового етапу Євро-2012. Сьогодні в Донецьку наші футболісти зустрінуться з англійськими. Чи є в нас шанси на вихід до чвертів фіналу?

Після перемоги над шведами і поразки від французів Олег Блохін закликав своїх футболістів не здаватися, а фанів – щиро вболівати за рідну команду й не дошкуляти швидконогим гравцям гострою критикою. На підтримку української збірної налаштована й наша столиця. Сьогодні в нас очікується парад уболівальників. Долучитися до цього дійства зможуть усі охочі: о 17.00 киян і гостей столиці запрошують до фан-зони на Хрещатику.

Наразі команда Блохіна налаштована оптимістично. Ми — господарі поля. Професійні підходи дісталися у спадщину від Лобановського. Нашим спортсменам притаманні такі риси, як дисципліна, жага боротьби, вміння сконцентрувати зусилля заради результату. Згадати хоча б Андрія Шевченка, який порадував уболівальників парою голів, забитих у ворота шведів.

Перший матч додав нам психологічної впевненості, чого не скажеш про другий: футбольне «Бородіно» закінчилося перемогою Франції (2:0). На 53-й хвилині Менез відкрив рахунок ударом у ближній кут. Ще не встигли господарі оговтатися від першого гола, як Іоанн Кабай скористався відмінним пасом Бензема і подвоїв перевагу своєї команди. Як тут не згадати слова з відомої поеми Лермонтова: «И слышно было до рассвета, как ликовал француз»…

Прокручуючи в пам’яті ці та інші динамічні моменти євро-футболу, не варто забувати, що це лише початок шляху. Сьогодні в наших футболістів третій (і, хочеться вірити, – не останній) матч. Як вважають спортивні оглядачі, наші суперники наразі далеко не в найкращій формі: відчувають певні труднощі як у грі, так і в доборі виконавців (в останній момент був призначений новий головний тренер). Ще не встигли вони відсапатися від завершення чемпіонату Англії, як уже «в'їхали» в чемпіонат Європи.

Отже, шанси на перемогу України ще є. Проблема лише в одному: чи зможемо ними скористатися? Можливо, грати потрібно більше в захисті, ніж у нападі. Наприклад, нівелювати перевагу суперника на кшталт Німеччини: скеровувати якомога більшу кількість гравців на своїй частині поля і ловити моменти в контратаках. Тут багато що залежить від гострих ситуацій, від майстерності і стрімкості під час переходу з оборони в атаку.

Безперечно, в України є шанс успішно зіграти третій матч. Але треба бути досить обережними: у британців (як, до речі, й у французів) є свої футбольні аси. Скажімо, проти Андрія Шевченка можуть виставити Уейна Руні. Але в Англії відсутні інші форварди, які вміють вести гру й успішно забивати голи. Отож лише один Руні сприймається як найголовніший нападник із відмінним ударом і вибором позиції. Звісно, проти нього українцям боротися важко, але шанс на успіх (іще раз повторимо) у нас є. Тож побажаємо команді Блохіна його реалізувати.