Підбір фарби для авто: чому код кольору не гарантує збіг і як перевіряти відтінок

Підбір фарби для авто часто починають з пошуку коду кольору на шильді або в сервісній інформації. Це логічний перший крок, але він не гарантує ідеального збігу. На практиці один код може мати кілька варіантів відтінку, а реальний колір автомобіля змінюється з часом через сонце, полірування та різні умови експлуатації. Щоб ремонт не «видавався» на панелі, важливо не лише знати код, а й підтвердити правильний відтінок тестом.

Чому одного коду недостатньо

1) Внутрішня варіативність кольору (variants).
Виробники авто можуть використовувати один і той самий код на різних заводах, у різні роки та з різними постачальниками матеріалів. Рецептура коригується, змінюється зерно металліка, насиченість пігментів, «кут» відблиску. У результаті під одним кодом існує кілька близьких відтінків. Візуально вони можуть збігатися «в лоб», але відрізнятися при нахилі або на сонці.

2) Тип ефекту впливає на сприйняття.
Солідні кольори зазвичай відрізняються світлотою та тоном. Металлік — це ще й розмір та орієнтація алюмінієвого зерна: при іншому факелі розпилу деталь може стати світлішою або темнішою. Перламутр змінюється від кута огляду й часто залежить від кількості шарів та підкладки. Тому підбір фарби для авто для складних відтінків потребує перевірки «в кут».

3) Вицвітання та стан лаку.
Капот і дах вигорають швидше, ніж двері. Регулярні полірування роблять покриття «чистішим» і візуально світлішим. Плями від реагентів, мікроподряпини та помутніння лаку теж змінюють відчуття кольору. Навіть ідеальна формула «з каталогу» може не потрапити в поточний вигляд машини.

4) Різні системи матеріалів.
Фарба під один код у різних брендах і лінійках може давати невеликі зсуви по тону та укривистості через інше зв’язувальне та пігментний набір. Це не помилка, а особливість системи, яку компенсують підбором варіанта та правильним нанесенням.

Як перевіряти відтінок: робочий алгоритм

Щоб підбір фарби для авто був прогнозованим, варто діяти послідовно.

1) Визначити код і зібрати уточнення

Окрім коду, важливі рік випуску, модель, ринок і, за можливості, завод складання. Це допомагає звузити перелік можливих варіантів відтінку.

2) Підбирати по елементу, який фарбують

Відтінок звіряють саме з деталлю ремонту. Якщо фарбується крило, орієнтир — крило і сусідня панель, а не двері з іншого боку. Для вигорілих авто інколи правильніше підібрати фарбу «під поточний стан», ніж під заводський еталон.

3) Обрати варіант відтінку, а не «одну формулу»

Професійний підбір працює з варіантами (variant): світліший/темніший, тепліший/холодніший, інше зерно металліка або інша «гра» перламутру. Найчастіше критичним є параметр світлоти: око швидко помічає саме її, навіть якщо тон близький.

4) Зробити тестовий викрас

Викрас (spray-out) — ключ до точного рішення. Його роблять у тій самій системі, в якій планується ремонт:

• підкладка (грунт/sealer) як у роботі;

• та сама кількість шарів бази з витримками;

• для металліка — правильний фінальний «орієнтаційний» шар, якщо він потрібен;

• лак (у системі база/лак), бо він змінює глибину та відблиск.

Оцінюють викрас біля кузова в різному освітленні: денне світло, тінь, тепла лампа. Обов’язково дивляться «в кут», особливо на сріблястих, сірих, білих перламутрах.

5) Прийняти рішення по технології ремонту

Навіть при хорошому збігу складні відтінки інколи видно на межі деталі. Тому для металліків і перламутрів часто обирають перехід по базі та перекриття лаком, щоб різниця «розчинилася» на площині.

Короткий чек-лист перед фарбуванням

• Код + уточнення по авто (рік/ринок/модель).

• Вибір варіанта відтінку, а не сліпа покупка «по коду».

• Перевірка стану деталі та врахування вицвітання.

• Тестовий викрас з правильним грунтом і лаком.

• Оцінка в різному світлі та під кутом.

Підбір фарби для авто — це не одноразове «зчитати код», а перевірка варіанта й підтвердження результату викрасом. Саме так вдається отримати збіг, який виглядає природно не лише в боксі, а й на вулиці, у тіні та на сонці.