У сучасному світі посилюються тенденції взаємозалежності й взаємовпливу держав. Міжнародні організації і співтовариства держав сприяють погодженому вирішенню загальних для світової співдружності проблем.
Криза абсолютистської домінанти в упорядкуванні суспільно-державного устрою та поступове утвердження гуманістичних традицій в усіх сферах культури сприяли відповідному переспрямуванню правової науки від визнання первинності нормативної форми буття права до ідеї «фундаменталізації людини» як усезагальної онтологічної основи.
Ефективність функціонування будь-якої міжнародної організації значною мірою визначається її здатністю посилювати свій вплив на систему міждержавних відносин. Одним з основних інструментів реалізації такої політики є організаційне просторове розширення інституцій за рахунок набуття членства новими державами.
Украина, с которой Азербайджан поддерживал тесные многосторонние экономические и культурные связи в разные периоды истории, объявила о своей независимости после развала СССР, 24 августа 1991 года.
Як свідчить історичний досвід вітчизняного державотворення, на всіх етапах розвитку України завжди актуальною була проблема визначення оптимальної форми державного правління в контексті взаємовідносин між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів і Президентом.
Співвідношення людина-держава-право є однією з одвічних проблем і в теорії прав людини, і в теорії держави й права загалом. Вона постає в усіх дисциплінах юриспруденції.
Боротьба зі злочинністю в Україні на сучасному етапі розбудови правової держави – найважливіше державне завдання. Одним із напрямів цієї роботи є профілактика злочинності.
Розвиток сучасної нормативної бази потребує встановлення чітких критеріїв, які давали б змогу окреслити межі припустимості владного втручання держави у сферу прав та свобод людини й громадянина.
Формування громадянського суспільства в Україні супроводжується підвищенням суспільної активності. Держава, намагаючись розв'язувати соціальні проблеми, нині постала перед необхідністю залучення до цього процесу недержавних організацій, зокрема благодійних.
Діаспора є багатогранним явищем, а тому різні її аспекти одночасно цікавлять етнографічну, політологічну та правову науки.
Основну мету політичної комунікації можна визначити як досягнення в суспільстві гуманної рівноваги між свободою і контролем, зумовлене відповідальним ставленням до використання інформації на благо соціальної згоди.
Архів журналу Віче
№3 | |
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші
1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня
Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики
Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі
Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном
Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України
Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави
Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд
Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради
Вибір майстер-класів у Києві