передплата Українською | In English

Пн, 01 лютого 2016

В експозиції – карпатські хатні ікони

Поділитися:

У Львові в Національному музеї вперше експонується колекція хатніх ікон наївного примітиву  Буковини, Гуцульщини і Покуття, датованих, починаючи  від середини ХІХ століття й до Першої світової війни. Творці представлених мальовидел – звичайні селяни, які після важкої роботи  на землі малювали образи святих, прикрашаючи ними свої хати.

Наукові працівники музею Романа Зілінко і Остап Лозинський чотири роки досліджували хатню ікону і завдяки музейним фондам та приватним збіркам влаштували виставку, яку назвали «Коли святі усміхаються». Тут представлено 170 ікон. У ХІХ столітті по всій Україні народні  умільці почали  виготовляти  дешеві  ікони,  мальовані на дереві, на полотні, на склі. Обличчя святих  на хатніх іконах не  суворі, не похмурі, а привітні, а деякі навіть усміхнені. Бо такими добрими і співчутливими бачив народ своїх небесних покровителів.

– Ця традиція проіснувала короткий час, – розповів упорядник виставки Роман Зілінко. – Найбільш ранні відомі нам ікони датовані серединою ХІХ століття, найпізніші – 1910-ми роками. Відповідно це лише два-три покоління майстрів. А згодом з’являються так звані олеодруки, які спершу існували паралельно, але з часом почали витісняти мальовану хатню ікону. Бо вони були дешевші, яскравіші і відповідно, «гарніші». А в 1960-70-ті їх замінила розмальована чорно-біла фотографія, яку продавали в потягах і на базарах. Наразі ми мали на меті показати саме цей ранній період народного примітиву в іконі. Якраз на Гуцульщині, Буковині й Покутті маємо «чистої води» народне мистецтво ікони.

На хатніх іконах майстри зображали найулюбленіших в народі небесних захисників – святого Миколая, Богородицю, святих Юрія, Варвару, Покрову. Науковці дослідили, що на Гуцульщині й Покутті ікони малювали за допомогою трафарету, відбитки якої їм вдалося розгледіти на тильному боці ікони. Очевидно,  сталося це випадково: під час роботи майстер поставив ікону сушити й десь недогледів притуленого поруч трафарету.

Привертають увагу й дерев’яні розписані заслони на вікна. На них зображений святий Миколай – коли господарі вдома, то образ святого був повернений до хати, а коли десь їхали і зачиняли вікна, то святий Миколай  оберігав  їхнє обійстя.

У загальних фондах іконопису Національного музею у Львові  налічується    близько чотирьох тисяч народних ікон, але зазначений період примітивної хатньої ікони представлений лише кількома десятками. Адже в усі часи до цих образів мистецтвознавці ставились як до кітчу і ширвжитку. Тому, щоб влаштувати таку об’ємну виставку, наукові працівники музею взяли для експозиції роботи з приватних колекцій і незабаром випустять кольоровий альбом карпатської хатньої ікони.

Автор: Лариса МАРЧУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

МЗС: Україна зробить все можливе для розслідування смерті Шишова Вчора, 03 серпня

Зеленський підписав два ключові для судової реформи закони Вчора, 03 серпня

Міністри ЄС закликали Київ розслідувати смерть білоруса Шишова Вчора, 03 серпня

Орбан звинуватив Єврокомісію в "тиску" і "втручанні" після звіту щодо верховенства права Вчора, 03 серпня

Німеччина не закриє "Північний потік-2", навіть якщо РФ скористається ним як зброєю – медіа 02 серпня

Новини 2 серпня: нова найбагатша людина, звільнення у "Нафтогазі" 02 серпня

Кулеба закликав Захід визначити чітку дорожню карту вступу України до НАТО та ЄС 02 серпня

Київ запустить електронну форму для замовлення спецперепусток у транспорт 02 серпня

Анонс: 3 серпня відбудеться експертна дискусія на тему "Реформа корпоративного управління 2.0: криза чи нова сторінка" 02 серпня

Шмигаль: на сьогодні є вже понад 25 інвесторів, які хочуть скористатися законом про "інвест-нянь" 31 липня