Відродження Донбасу: пріоритетні шляхи державної політики

Засідання Президії Національної академії наук України зібрало в одній залі представників виконавчої влади, Ради національної безпеки і оборони України, відомих учених, численних громадських активістів. Із вступним словом виступив президент НАН України Борис Патон. Він наголосив на неабиякій актуальності теми засідання – «Відновлення Донбасу: оцінка соціально-економічних втрат і пріоритетні напрями державної політики». Із доповіддю під такою назвою виступила член Президії НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ академік Елла ЛІБАНОВА.

Доповідь готувалася в контексті виконання академією завдань, зазначених в Указі Президента України № 514/2015 від 26.08.2015 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 липня 2015 року «Про стан реалізації заходів щодо захисту майнових прав та інтересів держави Україна у зв’язку із тимчасовою окупацією частини території України».

Елла Марленівна ознайомила аудиторію з комплексом проблем, пов’язаних із тривалим процесом відродження Донбасу (проблеми ці постали перед українською владою, суспільством та міжнародними організаціями). У виступі також було окреслено шляхи реалізації завдань та заходи з подолання негативних наслідків донбаської трагедії. Озвучено пропозиції стосовно першочергових законопроектів, які сприятимуть реалізації пріоритетних напрямів державної політики з відновлення та розвитку Донбасу.

Регіон плановано відновлювати на принципово нових засадах. Передбачено відмовитися від застарілих технологій, високої енергоємності промисловості, небезпечних та шкідливих для життя і здоров’я людей виробництв та умов праці.

Відродження Донбасу тлумачиться як розбудова території, придатної для життя. Звісно, з урахуванням труднощів, зумовлених близькістю зони бойових дій. Знищення технологічно застарілої економіки й розрив традиційних зв’язків із тимчасово окупованими територіями та Російською Федерацією змушує не лише формувати принципово інший господарський комплекс, а й шукати нові ринки збуту виробленої продукції та постачання необхідної сировини й комплектуючих.

Нагальною потребою є формування схем виробничих процесів із залученням підприємств Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та інших областей. Це, у свою чергу, означає необхідність вжиття таких заходів, як зміна системи розселення, будівництво нових доріг і комунікацій, будівництво або ремонт об’єктів соціальної інфраструктури (передусім житла), залучення інвестицій у створення і впровадження інноваційних об’єктів і технологій. Відродження не обійдеться без стимулювання прискореного розвитку малого й середнього бізнесу, який забезпечуватиме робочими місцями мешканців території та постачатиме населенню необхідні товари й послуги.

Окрім фінансових, перед Україною постав цілий комплекс соціальних проблем, поява яких спричинена масовим вимушеним переміщенням людей із зони конфлікту, істотним перерозподілом соціального статусу окремих професій (військовослужбовців, шахтарів тощо), поширенням поствоєнного синдрому та ресоціалізації демобілізованих осіб і членів їхніх родин.

Цілий комплекс нагальних політичних, соціальних і економічних реформ відкриває можливості для кардинального реагування на нові виклики. Проте водночас потрібне дуже чітке узгодження специфічних новацій, призначених саме для Донбасу, із загальними новаціями, які поширюватимуться на всі регіони України, а також із тими зобов’язаннями, що їх узяла на себе наша держава в рамках асоціації з ЄС.

Науковці наголошують на наявності істотних позитивних змін соціопсихологічної ситуації в Україні. А саме: значне прискорення формування української політичної нації та згуртованості суспільства навколо ідеї розбудови незалежної держави; відчутне посилення соціальних зв’язків, яке віддзеркалилося у зростанні соціального капіталу (зокрема завдяки налагодженню принципово нової системи контактів між геть незнайомими людьми); утворення альтернативної щодо офіційних ЗМІ інформаційної системи, до формування і використання якої залучено значну частину українців (переважно молодого та середнього віку), що, у свою чергу, сприяє формуванню демократичного суспільства; найбільш очевидний і яскравий прояв активності громадянського суспільства – масовий волонтерський рух, виникнення якого зумовлене усвідомленням суспільної небезпеки та прагненням її усунення.

Доповідач резюмувала, що відродження Донбасу потребує цілеспрямованої та системної роботи владних структур, широкого залучення громадянського суспільства та міжнародних організацій, а також адаптування й максимального використання накопиченого досвіду інших країн.

P. S. Докладніший виклад доповіді буде опубліковано в одному з наступних чисел парламентського журналу "Віче".

Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.