передплата Українською | In English

№11, червень 2008

Транспарентність влади: нема патриціїв – нема васалівТранспарентність влади: нема патриціїв – нема васалів

Поділитися:

Транспарентність нині є необхідною характеристикою виконавчої влади. Відкритість її сприяє розвитку демократії, громадянського суспільства та активізації суспільного контролю над діяльністю органів влади й управління.

Транспарентна взаємодія передбачає обмін інформацією, комунікативний процес, особливістю якого, з одного боку, є відкритість у наданні достовірної інформації, а з другого – готовність до її отримання й опрацювання.

Звичайно, не слід зводити транспарентну взаємодію тільки до взаємин між владою та окремими громадянами. Її варто розуміти й так: певні суспільні інституції, що тиснуть на владу, впливають на неї, спрямовують її дії.

Проблема транспарентності влади полягає насамперед в її певній новизні для вітчизняної політико-адміністративної практики, традиції відтворення та сприйняття якої сформовано переважно в рамках жорсткого тоталітарного режиму. До того ж забезпечення відкритості влади є дуже делікатною сферою регулювання міжособистісних стосунків, через що тут і постають додаткові проблеми. Найскладнішою та найсуперечливішою залишається ситуація з розумінням необхідності відкритості влади у свідомості і працівників цих самих органів, і суспільства загалом, бо відкритість влади однаковою мірою залежить як від суспільства та суспільного запиту про державну інформацію, так і від самої держави. Створення якнайкращого законодавства не дасть змоги забезпечити відкритість, доки не відбудуться певні зміни у масовій свідомості, суспільства загалом, а не лише  державних службовців.

Як викладач постійно спілкуюся з державними службовцями різних категорій та посадовими особами місцевого самоврядування V–VI категорій. Тож можу зауважити, що слухачі нашого центру підвищення кваліфікації, аналізуючи свою професійну діяльність, серед основних принципів, дотримання яких забезпечує ефективність діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, називають постійний обмін інформацією між владою й громадянами, співпрацю, залучення мешканців територіальних громад до вирішення важливих справ місцевого значення. Вони вважають, що саме в організації цієї роботи працівники виконавчих органів та місцевого самоврядування зазнають найбільших труднощів.

Тож долаємо їх під час навчання. На це, зокрема, спрямовую свою роботу на посаді начальника відділу з питань внутрішньої політики Кіровоградської міської ради. Приміром, взаємодія з громадськими організаціями.

Їх у Кіровограді 283 – різні за організаційно-правовим статусом та типом. Інтереси їхні охоплюють більш як 20 важливих напрямів життя соціуму, наприклад, захист прав громадян, організацію дозвілля, патріотичне виховання підлітків, допомогу інвалідам, захист прав споживачів, екологічне виховання тощо.

Самі за себе говорять проекти, які реалізують у місті громадські організації: «Вплив місцевої влади на розвиток третього сектору», «Залучення громадян Кіровограда до процесу розв'язання проблем на локальному рівні» (Творче об'єднання «Технології оптимального розвитку особистості»), «Діяльність влади – під контроль держави» (Кіровоградська асоціація «Громадські ініціативи»).

Як бачимо, тут є  суперечність між знаннями, професійними навичками державних службовців, службовців органів місцевого самоврядування і реальними вимогами сучасного суспільства до взаємодії громадськості й органів влади. Тому центр одним із важливих напрямів своєї роботи визначив підготовку службовців до налагодження транспарентних відносин із територіальними громадами.

Ми вчимо визначати основні цілі інформаційної стратегії органів влади у відповідному селищі, місті. Тренінгові заняття сприяють опануванню основних форм системного інформування громадян, встановленню діалогу з населенням, залученню інститутів громадянського суспільства до обговорення важливих проблем життя територіальних громад.

Напрацьовано й певний досвід створення та підтримання позитивного іміджу органу влади, авторитету політичного діяча.

Звертаємо увагу, що інформаційну стратегію органів виконавчої влади можна розглядати як сукупність взаємодоповнюючих підсистем: вибору стратегічних цілей, аналізу й оперативних дій у реальному масштабі часу.

Рівень транспарентності багато в чому залежить від типу політичної культури й зацікавленості суб'єктів та об'єктів виконавчої влади в транспарентних взаємовідносинах.

Головною умовою забезпечення транспарентності виконавчої влади, на нашу думку, є доступ до інформації. Він може бути безпосереднім і опосередкованим. Безпосередніми формами доступу до інформації про діяльність органів влади є: надісланий громадянином інформаційний запит в орган влади для надання інформації, відвідування відкритих робочих засідань органів влади, доступ до відкритих архівів офіційної інформації органів влади, робота громадських приймалень.

Опосередкований доступ громадян до інформації про діяльність органів влади реалізується в таких формах: поширення інформації в ЗМІ, випуск спеціалізованих брошур і збірників, розміщення інформації на стендах офіційної інформації в службових приміщеннях певного органу влади, розміщення інформації у мережі Інтернет.

Перша форма передусім передбачає роботу з чинним законодавством у частині інформування громадян про поточну діяльність органу державної влади чи місцевого самоврядування, визначення характеру інформації, обов'язкової до оприлюднення. Під час ознайомлення з другою формою доступу до інформації слухачі вчаться готувати інформаційні повідомлення, розробляти макети буклетів, створювати медіа-плани, тематичні інформаційні плакати, проводити громадські слухання, відкриті експертні обговорення тощо. Звертаємо увагу на необхідність формування у свідомості державних службовців стійкого  переконання щодо їхньої відповідальності за інформування громадськості про діяльність органу влади.

Виконавчі органи державної влади та місцевого самоврядування проводять консультації з громадськіcтю з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку міст, селищ та життєвих інтересів їхніх мешканців, формування й реалізації державної політики, підготовки й прийняття проектів нормативно-правових актів, оцінки діяльності цих органів.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного обговорення (безпосередня форма) та вивчення думки (опосередкована форма) мешканців.

Публічне громадське обговорення передбачає організацію й проведення:

а) конференцій, семінарів, форумів, громадських слухань, «круглих столів», громадських приймалень, зборів, зустрічей з громадськістю, під час яких громадяни можуть заслуховувати посадових осіб виконавчих органів міської ради, порушувати питання та вносити пропозиції з проблематики, що належить до компетенції цих органів;

б) теле- або радіодебатів, дискусій, діалогів, інтерв'ю та інших передач теле- та радіомовлення, інтернет-конференцій, телефонних «гарячих ліній», інтерактивного спілкування в інших сучасних формах.

Однак і великі, і малі громади мають труднощі у підготовці та проведенні відповідних заходів. На часі прийняття окремого закону, який чітко визначив би, хто скликає громадські слухання, які питання виносять на обговорення, хто може бути їх учасником тощо. А поки його не розроблено, в деяких статутах міст та селищ виняткове право скликання громадських слухань надано міському голові, голові районної у місті ради, секретареві міської ради, виконавчому комітету міської ради. Це є порушенням ч. 1. ст. 13 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Оскільки право на проведення (а отже, і скликання) громадських слухань закріплене за територіальною громадою. А наведені обмеження унеможливлюють реалізацію права територіальної громади скликати громадські слухання самостійно. Тому в роботі зі слухачами передбачено обговорення досвіду проведення громадських слухань. Узагальнюючи його та власні дослідження, розробляємо проекти положень «Про інформаційне забезпечення територіальної громади», «Про громадські слухання».

Маючи досвід проведення зустрічей керівників виконавчих органів міської ради з громадськістю міста, які відбуваються за місцем проживання, у трудових колективах промислових підприємств та установ, пропонуємо слухачам сценарії, організовуємо обговорення, вчимо готувати узагальнюючі матеріали за результатами зустрічей, інформаційні повідомлення для преси, відстежувати, як протягом останніх років змінювалась актуальність тієї чи іншої проблеми для мешканців. Працюючи з групою слухачів, пропонуємо їм розробити проект рішення (розпорядження) відповідного органу чи керівника, згідно з яким пропозиції мешканців внести до галузевих програм, планів робіт, заходів, кошторисів відповідних установ для виконання.

Усе це пожвавлює семінари, сприяє засвоєнню матеріалу на практиці і викликає щирий інтерес.

Практикуємо ділову гру «Конкурс громадських ініціатив». Слухачі не лише пропонують тематику, а й готують проекти документів, які необхідно розробити для їх підтримки. Серед найцікавіших такі конкурси: на краще впорядкування прибудинкових територій «Змінимо своє життя та життя оточуючих на краще», на створення гімну міста, фотоконкурс «Місто очима його мешканців» .

Усе це сприяє переходу до транспарентних відносин з громадами.

Автор: Надія ГРИЩЕНКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом 21 жовтня

ЄС запустив процес ратифікації угоди про Brexit, стежить за подіями у Лондоні 21 жовтня