передплата Українською | In English

№11, червень 2008

Крим – інвестиційний магніт

Поділитися:

Сумарний інвестринок Криму оцінюється значною, як для України, сумою — в 20 млрд. дол. США. Поки що.
На переконання Жана Тьєррі, президента швейцарського консорціуму SWISSTEAMS Group, Україна в найближчі 60 років потребуватиме 10 трлн. євро інвестицій (це приблизно становить сьогоднішній обсяг ВВП США), а Крим — майже 300 млрд. євро.
Британські фахівці з видання Economist поставили Україну на 70-те місце в рейтингу привабливості умов для ведення підприємницької діяльності на 2008—2012 роки (до речі, Україна поліпшила свій рейтинг на п’ять сходинок порівняно з 2003—2007 роками). Вище нас стоять — Росія і Казахстан.За оцінками фахівців, Крим на сьогодні входить до п’ятірки найпривабливіших для закордонних інвесторів регіонів України, нарівні з Києвом, Донецьком, Одесою та Карпатами.

Корисні проекти

 

У Феодосії на площі 6 гектарів спорудять 11 басейнів і різноманітні атракціони. Загальна вартість проекту становить 5 млн. дол. США.
У новому готелі передбачено спортивно-оздоровчий і розважальний центри, а також обладнання декількох тенісних кортів і двох футбольних полів. Щоправда, терміни будівництва, а також вартість робіт не оприлюднюються. Одна з китайських компаній запропонувала звести в Криму Діснейленд на кшталт паризького.

Крим відмовився від запрошення вітчизняних і закордонних компаній на інвестиційні конкурси, а вирішив взяти ініціативу в свої руки та пропонувати інвесторам проекти, цікаві й корисні саме містам і районам півострова. Інвестори пообіцяли відреагувати на це починання місцевої влади солідними капіталовкладеннями в неозорому майбутньому. А інвестиції, вважають чиновники, потрібні в житлову та комунальну сфери, у розвиток лікувальних установ, а також об’єкти готельно-розважальної індустрії та бізнесу, здатні приймати туристів і небідних клієнтів з України й інших країн цілорічно: криті аквапарки, бази зимових видів спорту, сучасні конференц-зали з розвиненою інфраструктурою. Нині кримчани мають намір самотужки осучаснити транспортну систему в горах — побудувати недорогі сучасні канатні дороги. У майбутньому  індустріальному вектору не надаватимуть такого значення, але наразі неможливо відмовитися від бюджетоутворюючих підприємств — ЗАТ «Кримський титан» і ВАТ «Кримський содовий завод» (на невеликий промисловий комплекс припадає 40% коштів, які надходять до республіканського бюджету). Утім, Крим у цілому не має наміру згортати індустрію та «ховатися» лише в готельно-розважальну нішу. Керівництво півострова віддаватиме пріоритет розвитку галузей, що є базовими для подальшого удосконалення курортно-рекреаційної сфери: харчової промисловості, будівельної індустрії й енергетики. На порядку денному — створення технологічних та індустріальних парків.

Крим намагається без допомоги Києва вирішити питання енергозабезпечення півострова. Уперше за 15 років на підстанції Джанкой було здано в експлуатацію лінії електропередач напругою 300 квт (загальна сума інвестицій — 90 млн. грн.).  2007-го лінію Сімферополь—Севастополь підготували до переведення з напруги 220 квт на 330 квт. Це дасть змогу поліпшити електропостачання ПБК і Севастопольського району зокрема.


Готельні зірки

Київська девелоперська компанія Global Solutions 2008 року розпочне спорудження котеджно-готельного комплексу в кримському Сімеїзі вартістю 100 млн. дол. США. За словами гендиректора С. Тумасова, на орендованій площі в 5 гектарів побудують не менш як 30 котеджів люкс-класу, п’ятизірковий готель і SPA-комплекс. Проект планується реалізувати протягом 2008—2011 років. Крім того, у селищі міського типу Понизівка на 74 сотках компанія має намір 2009-го приступити до будівництва готельного комплексу (орієнтовні терміни будівництва — 2—2,5 року). Цікаво, що уряд Криму, йдучи на розширення бази, вирішив передати деякі земельні майданчики під спорудження готелів. Із цією метою збираються, приміром, вилучити ділянку (0,55 га) в ялтинського цирку, хоча, на думку фахівців, реалізація таких планів вельми проблематична через суперечності в документах.

У зв’язку з футбольним чемпіонатом Євро-2012 на «кримському фронті» активізувалися відомі в світі готельні мережі. Так, Residor Hotel Group, один із значних світових операторів готельного бізнесу, планує побудувати 5—6 готелів чотиризіркового класу під брендами Radisson & Park Inn у Ялті, Севастополі й Сімферополі. Попередня вартість проектів — близько 200 млн. дол. США.

Уряд Криму має намір приділяти більше уваги вдосконаленню готельної бази півострова, створеної в основному ще за радянських часів. Додамо, що всерйоз перейнявшись проблемою залучення туристів на курорти півострова, місцева влада дійшла висновку про необхідність появи в Криму великих і відомих міжнародних готельних мереж — таких, як Hilton, Mariott, Kempinski, Le Meridien. Крім того, Україна добре усвідомлює актуальність розвитку модного зараз у Європі лікування термальними водами. Адже саме Крим може стати свого роду полігоном цього виду оздоровлення та скласти гідну конкуренцію південним курортам Туреччини.

Розроблено проект будівництва готельного комплексу на площі в 2 гектари. У селищі міського типу Гурзуф мають з’явитися чотиризірковий готель і котеджі сімейного типу на 98 номерів. Вартість проекту, підготовленого ТОВ «Універсалменеджмент», становить 26,1 млн. дол. США (період окупності — 6 років). Передбачається збільшити кількість місць у готельному господарстві Криму до 2025 року — з нинішніх 3800 до 25—30 тисяч.

На недавньому інвестиційному форумі, організованому відомою девелоперською компанією Denuk—Ukraine в Києві, були представлені «свіжі» й досить цікаві інвестпроекти по Криму, в яких можуть узяти участь й іноземні компанії. Уже розроблено для півострова 7 проектів у сфері торгівлі та розваг на загальну суму — понад 127 млн. дол. США із середнім терміном окупності від 5 до 6,5 року.

Ще раніше, восени 2007-го учасники міжнародного Трейд-клубу в Україні подали на розгляд уряду Криму 50 інвестиційних проектів на 157 млн. дол. США. Тоді було заявлено проекти, які планувалося реалізувати в Судаку, Ялті, Феодосії та Сімферополі. На думку керівництва півострова, перспективними сферами для фінансових вкладень у Криму є курорти і туризм, сільгосппереробка, виноробство, рибна галузь, освоєння вуглеводневих запасів Азово-Чорноморського шельфу.

За розрахунками аналітиків, Крим активно скористається своїми перевагами в боротьбі за інвесторів.


Від соколиного полювання
й таксі до готелів,
сміттєспалювального
заводу та Лас-Вегаса

 

Київські проектувальники провели 2007 року презентацію проектних рішень з техніко-економічного обґрунтування розвитку автодоріг Харків—Сімферополь—Алушта—Ялта (М-18) на ділянці Сімферополь—Ялта, Ялта—Севастополь (Н-19) і Алушта—Судак—Феодосія (Р-29).

У бізнесменів з Австрії й ОАЕ є конкретні інвестиційні пропозиції щодо розвитку північно-західних територій Криму, передусім — Чорноморського району. Вони пропонують не лише будівництво нових готельних комплексів і яхт-клубів з розвиненою інфраструктурою, а й можливість розгортання широкопрофільного туристичного бізнесу, який включає, приміром, полювання в степових районах, у тому числі й соколине. Передбачено також вкладати гроші в розвиток такої прибуткової сфери економіки, як виноградарство.

Крім того, компанії з ОАЕ пропонують створити сучасну службу муніципального таксі для внутрішньоміського й міжміського обслуговування пасажирів. Вони готові дати в кредит або в лізинг не лише новітні моделі економічних автомобілів, а й сервісне обладнання та запчастини, сучасні технології для диспетчерських служб і навіть пальне для таксі за зниженими цінами. Водночас вони пропонуються поставляти до Криму дешеві світлі нафтопродукти з ОАЕ в обмін на сільгосппродукцію.

Австрійські бізнесмени мають намір взяти участь у тендері на спорудження сміттєспалювальних заводів, здатних заразом виробляти ще й електроенергію.

Турецькі бізнесмени готові до вкладання інвестицій у спорудження житлових будинків, а також — у готельний бізнес, інфраструктуру туризму, паливно-енергетичний комплекс Криму. Зокрема, турецькі бізнесмени розглядають можливість відкриття в Сімферополі відділення одного з турецьких банків. Крім того, інвестори з Турції збираються зробити свій внесок у благодійне будівництво соціальних об’єктів у Криму — безплатно звести школу та лікарню.

Ізраїльський бізнесмен, президент корпорації «Ахунов групп» Йосеф Ахунов хотів би профінансувати прокладання тунелю під Керченською протокою. За розрахунками
Й. Ахунова, транспортний перехід має складатися відразу з трьох тунелів: нафтогазотранспортного, залізничного й автомобільного. Вартість будівництва оцінюють у 1 млрд. дол. США. Наразі втіленню проекту заважає відсутність гарантій з боку уряду України.  Крім того, ізраїльська компанія готова інвестувати гроші в переробку сміття, яке нагромадилося в Криму. За інформацією Й. Ахунова, технологія переробки сміття, застосовувана корпорацією, безвідхідна й не вимагає попереднього сортування. Попіл, що залишається після переробки сміття, йде на виробництво штучного мармуру. Згадану технологію вже застосовують у Росії та Південній Кореї.

Керівники автономії запросили уряд Москви взяти фінансову участь в освоєнні Ленінського району півострова. Адміністрація території презентувала в Лівадії проект будівництва ділового й розважального центру «Крим-Сан-Сіті» на Керченському півострові вздовж Азовського узбережжя. Один тільки проект цього автобана завдовжки 140 км — від Керчі до Феодосії — оцінюється в 100 млн. дол. США. А основні об’єкти (готелі, ділові та гральні центри, кафе й ресторани, 2—3-котеджні села для продажу під приватні резиденції тощо) «затягли» лише 300 млн. дол. США. При цьому територія центру має стати своєрідним «Лас-Вегасом». Те, що зведення «Крим-Сан-Сіті» здатне спричинити справжнє економічне диво, ані в кого не викликає сумнівів. Адже край незаймано чистий і від економіки, і від інфраструктури, і від сервісу. Москва пообіцяла інвестувати в майбутній «кримський Лас-Вегас» приблизно 1,5—2 млрд. дол. США. Це можуть бути як гроші уряду Москви, так і приватного капіталу РФ.

Російська фінансово-промислова група — НРК має намір узяти участь у реконструкції й розширенні в Алушті рекреаційного комплексу «Море» з діючим аквапарком, чия пропускна здатність понад 2 тисячі чоловік на день і котрий по праву вважається одним із найкращих в Україні. Серед інших проектів НРК у Криму — відтворення Музею-театру Чехова в Ялті та зведення 65-метрового храму Покрови Пресвятої Богородиці в Алушті. На ці цілі корпорація виділила 10 млн. євро.

У планах російської групи «ІФД—Капітал» — здійснення проекту реконструкції готелю «Кримська Рів’єра». Проектом передбачено відкриття вже поточного року 63 реконструйованих номерів із декількома ресторанами, барами та басейном. Росіяни також пропонують виконати проектні роботи для будівництва другої черги готелю на 105 номерів на площі 1,4 га. Вартість проекту — близько 100 млн. дол. США. А от після спорудження обидва об’єкти об’єднають в один готельний комплекс, пов’язаний наземними й підземними переходами (крім того, готель має в розпорядженні власний парк і пляж). Передбачається, що після ребрендингу готелю в Radisson Resort Alushta його клас буде підвищено — до 5 зірок.


Велика Ялта. Досвід і проекти

Завдяки успішному співробітництву з такими закордонними інвесторами, як швейцарська фірма «IWENTA», компанія Варгас Пропертіс Інк (Британські Віргінські острови), американська Асгард Бізнес Інк і кіпрська Фістер Ентерпрайзіс, а також з російськими компаніями в економіку Ялти торік було інвестовано майже 75 млн. дол. США.

Наприкінці лютого 2007-го ухвалено «Новий порядок розгляду і реалізації інвестиційних проектів», у якому визначено пріоритетні для міста напрями інвестування. Серед них — розвиток сфери відпочинку та розваг, реконструкція торговельних і культурних центрів, оновлення комунальної інфраструктури. Будівництво елітного житла не є пріоритетом для Ялти, бо землі під комплекси, що відповідають усім умовам «елітності», тут практично вже не залишилося. Місто, навпаки, прагне спрямувати ентузіазм інвесторів у корисне для нього річище.

Серед низки пропозицій для інвесторів міська влада підготувала також проект спорудження сміттєпереробного заводу — проблему з переповненим полігоном твердих побутових відходів у Гаспрі можна розв’язати саме в такий спосіб. Тим паче що в європейських країнах цей бізнес вважається досить прибутковим.

Іще одна «болюча» ялтинская тема — ринки — зумовила такі пропозиції, як будівництво громадсько-торговельних центрів на місці існую-
чих скупчень торговельних точок, зокрема ринку «Комсомолець». Нині підприємцям — працівникам ринків, об’єднаним у громадські організації, запропоновано полічити, яку частину витрат на спорудження комплексу вони можуть узяти на себе, а решту грошей внесе зовнішній інвестор. При цьому обов’язковою умовою для нього залишається збереження всіх робочих місць.


Проекти

Рішенням сесії Ялтинської міської ради 2007 року затверджено інвестиційний договір, укладений на реалізацію першого пілотного проекту з розселення мешканців будинку № 15 по вул. Сосновій в Ялті та спорудження багатофункціонального житлового будинку з надземним паркінгом. На розселення мешканців проектом передбачено 1 млн. дол. США. Відповідно до договору розселення слід здійснити протягом одного року.

Крім реалізації житлових проектів, у Ялті запланували спорудити триярусну автостоянку на 400 місць, оскільки темпи автомобілезації в місті останнім часом істотно зросли (до того ж кількість машин значно збільшується в курортний сезон). Проект дуже вигідний: його окупність 5—6 років, а рівень ризиків не перевищує 12%. 

Крім того, генплан передбачає будівництво «легкого» метро вартістю 25 млн. грн. сполученням Сімферополь—Ялта (86 км). У результаті його реалізації щогодини перевозитимуть 15 тис. пасажирів. Метро споруджуватимуть приблизно 17 років. Такі проекти вже здійснено у Франції та Канаді. Можливо, гілку метро продовжать і до Севастополя. Сам проект розроблявся ще в 1970—1980-ті роки, і його необхідно злегка оновити.


Селища класу «люкс»

2008 року найбільший попит у сегменті заміської нерухомості Криму матимуть котеджні селища класу «люкс» і «бізнес», розташовані в унікальних рекреаційних зонах Південного берега Криму — на узбережжі або в передгір’ях. За оцінками експертів, ринок котеджної нерухомості Криму та Причорномор’я неминуче повторить тенденцію Європи й Росії. Попит на індивідуальні котеджі й масиви хаотичної забудови поступово зменшуватиметься, але водночас зростатиме на селища, реалізовані за єдиною архітектурною концепцією будівництва, що передбачає обов’язкову наявність усього комплексу комунікацій, сфери послуг, охорони, зони відпочинку, зони зелених насаджень. Усередині такого котеджного селища не буде багатометрових «фортечних» стін ділянок, хаотичної забудови, неакуратних сараїв і підсобних приміщень, недоглянутих доріг. Селище, створене за єдиною концепцією, матиме свій унікальний «мікроклімат», тобто максимум затишку й комфорту для його жителів.

Росія вже пройшла цей етап розвитку. Нині таку тенденцію ми спостерігаємо в Київському регіоні. Розвитку ринку котеджної нерухомості в Криму, на думку експертів, перешкоджає брак земельних ділянок, придатних для реалізації проектів, а також брак інформації про сам ринок, його операторів, перспективи та пропозиції. Таку ситуацію частково можна пояснити спрямованістю низки проектів виключно на закордонних покупців. Проте вже сьогодні ціни за один квадратний метр у котеджному селищі, стартуючи від 1500 у.о., досягають 3500 у.о., і всі оператори прогнозують активне їхнє зростання в 2007—2008 роках. 2008-го на території Великої Ялти зводитимуть 61 багатоповерховий об’єкт, причому на 30 майданчиках уже виконуються будівельні роботи.

 

Київ—Сімферополь—Ялта—Київ.

Автор: Сергій ЛЕБЕДЬКО

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня

МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом 21 жовтня

ЄС запустив процес ратифікації угоди про Brexit, стежить за подіями у Лондоні 21 жовтня