передплата Українською | In English

№8, квітень 2008

Майбутнє за фермерами, а не за земельними олігархами, вважає президент АФЗУ Іван ТОМИЧ

Поділитися:

Мені щиро заздрять подруги та знайомі, коли дізнаються, що маю змогу купувати натуральне коров’яче молоко безпосередньо в дворі свого будинку, куди його щонеділі привозить жителька Київської області. Уже впродовж кількох років поспіль ощасливлюючи свою родину цим корисним сільськогосподарським продуктом, довго не замислювалася над чималенькою кількістю негативів отакого «магазину» просто неба. Хоча кожен із нас неоднораз їх чув, слухаючи заклики не купувати товари з землі. Прикро інше: чому наша «дворова» молочниця, так, без перебільшення, каторжно працюючи, навіть мріяти не може про реалізацію в столиці виробленої продукції в цивілізованих умовах? Відповідь на поверхні: бо до неї, як і до інших дрібних і середніх фермерів, нашій державі байдуже. Хоча, твердо переконаний президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ) Іван ТОМИЧ, саме вони, а не земельні олігархи, є рушійною силою відродження села.

Це засвідчує досвід різних держав на всіх континентах світу. І наших сусідів зокрема. Візьмімо бодай польського фермера. Сьогодні це — заможна людина, з високим рівнем добробуту, з європейським баченням завтрашнього дня. Чи такими само барвами можемо змалювати портрет його українського колеги? «На жаль, ні й іще раз ні», — категорично заявляє І. Томич. Зустрічаючись з журналістами в агентстві «Інтерфакс-Україна», очільник АФЗУ висловив своє занепокоєння долею дрібних і середніх фермерських господарств, які, на його думку, від вступу нашої країни до СОТ постраждають найбільше.

Ідеться, передусім, про невеликих виробників м’яса, молока та овочів. Водночас сьогодні саме вони забезпечують до 70 відсотків сировини для м’ясо-молочної продукції. У цих господарствах повністю та частково зайняті понад три мільйони селян. Їхній сімейний бюджет на 30—50 відсотків залежить від виробництва згаданих видів сільськогосподарської продукції. Більш як один мільйон дрібних господарств вирощують овочі та фрукти. Але українським фермерам, через їхню фінансову неспроможність, не дотягтися до світових стандартів якості. Тому вони, що цілком логічно, стоять перед загрозою істотних збитків. А спричинить це надходження на вітчизняний ринок дешевших імпортних ковбас та інших продуктів. Президент АФЗУ вважає, що українські селяни можуть у результаті втратити близько половини внутрішнього ринку м’ясо-молочних продуктів і 40 відсотків ринку овочів. Навряд чи порадує українського споживача, зокрема, поява вже наступного року на полицях наших магазинів удвічі-втричі більшої кількості генетично модифікованої продукції. Цей невтішний прогноз також озвучив І. Томич.

Не демонструють ентузіазму в зв’язку з долученням до СОТ і вітчизняні цукровиробники. Узяті нашою державою зобов’язання з запровадження квот на імпорт цукру-сирцю зроблять свою «чорну» справу. Глава фермерської асоціації передбачає ймовірність скорочення посівних площ цукрового буряку втричі, що, своєю чергою, спричинить втрату 100—150 тисяч робочих місць у галузі.

Серед не менш важливих агроризиків І. Томич називає ускладнення доступу невеликих агропідприємств до банківських кредитів. Після приєднання до СОТ потреба в фінансуванні для впровадження міжнародних санітарних і фітосанітарних стандартів та новітнього устаткування зробить аграрне виробництво ще затратнішим, змусивши сільгоспвиробників звертатися до банків по кредити. Однак, враховуючи сьогоденні реалії, підкреслює президент АФЗУ, беззастережно розраховувати на кредити зможуть лише великі підприємства, чиї активи будуть високоліквідними, прибутки відчутними, а технології виробництва постійно оновлюватимуться. Дуже погано, що вступаючи до СОТ, ми не маємо завершеної земельної реформи, а також необхідної інфраструктури аграрного ринку.

Водночас І. Томич прогнозує: спрощення доступу України до світових ринків здатне стимулювати зростання виробництва сільськогосподарської продукції. На його думку, вже найближчими роками наша держава зможе збільшити врожай зерна до 60—65 мільйонів тонн. Потенціалу для такого прогнозу цілком достатньо. Це й підвищення врожайності, і повернення в сільгоспобіг третини земельних угідь, які сьогодні просто заростають бур’яном. З’являються в агровиробників і додаткові стимули для виробництва біопалива. Але й на цьому шляху на нас чатує небезпека перетворення на сировинний придаток Європи. Чи можливо уникнути небажаних наслідків від вступу України до СОТ?

— Якщо держава вживе всіх необхідних заходів для підтримки селянина, позицію всіх гілок влади буде узгоджено, негативи вдасться відвернути й отримати максимум від тих сильних позицій, які маємо, — цими словами І. Томич підсумував свою зустріч із журналістами.

Чесно визнаю, оптимізму в голосі «головного фермера» країни, хоч як дослухалася, так і не почула.

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Виталий Скобельский
01.01.1970 03:00
фото
АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ПРИВАТНИХ ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ http://farmer.dp.ua

Плакат - брат барикад

Останні новини

Шмигаль розповів, які проекти складають потенційні інвестиції в рамках "інвестнянь" Сьогодні, 19 вересня

Урядовці запланували зменшити викиди на 65% до 2030 року Сьогодні, 19 вересня

Уряд схвалив космічну програму Сьогодні, 19 вересня

Франція: скандал з підводними човнами вплине на нову стратегічну концепцію НАТО Сьогодні, 19 вересня

Комітет прибрав з "антиахметівського" законопроекту норму про акциз на ВДЕ електроенергію Вчора, 18 вересня

Профільний комітет рекомендував прийняти "антиахметівський" законопроект Вчора, 18 вересня

Маніпуляції “Газпрому” та “агресивне розширення” Ryanair: головне за 17 вересня 17 вересня

Новини 17 вересня: Ryanair готує експансію в Україні, місія МВФ у вересні 17 вересня

"Наради" на матчі: Коломойський говорив із Вітренком під футбол 17 вересня

Держдеп США: є загроза зриву обіцянки України провести реальну судову реформу 17 вересня