передплата Українською | In English

№2, січень 2008

«Людське життя, свобода та здоров’я як головні цінності політики сьогодення»«Людське життя, свобода та здоров’я як головні цінності політики сьогодення»

Поділитися:

27—30 листопада 2007 року за сприяння редакції журналу Верховної Ради України «Віче» відбулася Всеукраїнська теоретична й науково-практична конференція з правознавства, політології та соціології «Людське життя, свобода та здоров’я як головні цінності політики сьогодення»

Сумнівайсь у звісному

Здоров'я – благо чи, навпаки – не благо; сила духу – благо чи не тільки; влада, багатство, знання... – корисні для людини чи, можливо, не завжди. Людина при здоровому глузді відповість, що й здоров'я, й сила духу та всі інші згадані й не згадані цінності – це блага, котрі роблять життя яскравим, зручним і приємним. Але так міркують люди при здоровому глузді. Однак природа не всіх наділила раціональністю. Декого вона наділила хворобами, сумнівами та ще чимось, що не поліпшує якість життя і його тривалість. Серед цих небагатьох був і Микола Гоголь, котрий стверджував: письменник – це його хвороби. А Лев Толстой завважував: письменництво визначається не лише талантом, а й особистими хибами. Саме тому Лев Шестов й іронізував: є вчення, за яким блаженні – слабодухі та гнані, ми начебто й поділяємо це вчення, однак воліємо бути сильними духом, міцно стоячи на земній поверхні.

Є речі, котрі здаються звісними. Однак не для вчених. Сумнівайся в усьому, навчав Рене Декарт. Сумнівайся в тому, що ти сумніваєшся; сумнівайся в самому сумнівові, можемо ми додати. Сумнівайся в найзвісніших речах. Сумнів – це ще не наука. Це її передумова. Це феномен культури, що має політичний, правовий і філософський виміри.

30 листопада 2007 року на кафедрі соціально-гуманітарних дисциплін Національного університету фізичного виховання та спорту зібралися політологи, правники й соціологи. Науковці розв’язували культурні апорії, розкриваючи суспільно-політичні й загалом гуманітарні конотації проблеми. Вони аргументували й спростовували докази – мислили. Прагнули існувати, стверджував би Декарт.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата