№3, лютий 2006

Мерехтливе світло життя

Одеський маяк готується
відсвяткувати 180-ту річницю


Зона відповідальності "Одеського району держгідрографії" – від україно-румунського кордону до мису Карабуш та українська ділянка річки Дунай (від гирла до 116-го кілометра).
У цьому районі здійснюється мореплавство в найбільші українські морські торгові порти – Одесу, Іллічівськ, Південний, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл, Рені, Усть-Дунайськ.
Філія державного підприємства "Держгідрографія" – "Одеський район держгідрографії" (а саме він гарантує безпеку на морських шляхах) – підприємство, що працює цілодобово й без вихідних. Як утримується гідрографічне устаткування, котре обслуговують більш як 200 осіб, чи не опиняться маяки з одеською пропискою в центрі політичних "розбірок" між Росією та Україною, який буде завтрашній день гідрографії Північно-Західного регіону Чорного моря? На ці та інші запитання відповідає начальник "Одеського району держгідрографії" капітан першого рангу запасу Володимир Васильович КОВТОНЮК.




Одесити здійснили патентний пошук, підготували технічну документацію, виготовили першу партію буїв, що пройшла всі види випробувань. Сьогодні в Одесі мають дев'ять патентів на буї, радіолокаційні відбивачі й світлооптичну апаратуру до них. Одеськими буями оснащено Керч-Єнікальський канал, Одеський і Південний морські торговельні порти. Буї за одеською технологією нині виготовляють на Запорізькому заводі котельного устаткування.



Запорізька область


Бердянський нижній маяк

Розташований на Бердянській косі. Побудований у 1838 році. Потребує реконструкції. Площа – 1,3328 га. Забезпечує підходи до Бердянського порту та координує судна, що прямують на Маріуполь. Перебуває в підпорядкуванні Держгідрографії України. Обслуговується трьома фахівцями, один із яких працює на ставку, двоє – на півставки. Планують залишити одного фахівця.

Бердянський верхній маяк

Розташований у верхній частині міста Бердянська, у районі "Азмолу". Побудований у 1878 році. Реконструйований у 1977-му. Площа – 0,6851 га. Забезпечує підходи до Бердянського порту й координує судна, що прямують на Маріуполь. Перебуває в підпорядкуванні Керченської ділянки Держгідрографії України. Обслуговується трьома фахівцями, один із яких працює на ставку, двоє – на півставки. Планують залишити одного фахівця.


– До розпаду Радянського Союзу гідрографічна служба входила до головного управління навігації та океанографії, що належало до Міністерства оборони СРСР. У незалежній Україні було створено гідрографічну службу. Колишні гідрографічні райони, тобто військові частини, стали цивільними й перетворені на державне підприємство "Держгідрографія", що організаційно входить до Міністерства транспорту та зв'язку.

Нині в "Одеському районі держгідрографії" розташовані чотири маяки першого класу – Одеський, Воронцовський, Санжейський, Зміїний і один другого – Дністровсько-Цареградський. Сім маяків працюють в автоматичному режимі – Шагани, Будаки, Іллічівський, Одеський Створний задній, Лузанівський, Григор'євський та Карабуш.

Окрім маяків, до гідрографічної системи входять світні навігаційні знаки, наутофонні установки, плавучі світні навігаційні знаки, віхи тощо. Є також гідрографічні судна й катери, так звані малий флот і коректурна колекція карт Чорного, Азовського та Середземного морів.

Образно кажучи, гідрографи – це регулювальники руху морськими шляхами. Професія ця найдавніша й народилася, коли перші судна ризикнули вирушити в морські подорожі.

Приміром, Одеський маяк, біля підніжжя якого й розташований робочий кабінет Володимира Ковтонюка, готується відсвяткувати 180-ту річницю. Його вогні запалили в 1827 році.

Попри такий поважний вік, маяк у чудовому стані, технічно переозброюється. Так і має бути в доброго хазяїна.

Те, що сталося з маяками в Ялті й на мисі Сарич, в Одеському районі держгідрографії цілком виключено. Чому?

– Усі наші об'єкти, – розповідає Володимир Ковтонюк, – належать Україні, жодного російського військово-морського об'єкта в нашій зоні відповідальності немає.

Хоча "російський слід" в історії одеських маяків простежується досить чітко. Приміром, раніше плавучі загородження й навігаційне устаткування виготовляли в Росії, нині вона закуповує устаткування за кордоном. Що робити? Яким шляхом піти: закуповувати ті ж таки буї за кордоном або виготовляти самим?

Для того, щоб постійно оновлювати устаткування, виготовляти ті самі буї, будувати гідрографічні судна, необхідні стале перспективне й довгострокове фінансування. Чи існує воно?

– Існує, – каже Володимир Ковтонюк. – Начальник державного управління "Держгідрографія" Сергій Валентинович Симоненко добився, щоб так званий маяковий збір спрямовували винятково на розвиток гідрографічної служби. Чотири райони – Одеський, Миколаївський, Керченський і Севастопольський – одержують фінансування, що дає їм змогу не виживати, а розвиватися, упевнено дивитися в завтрашній день.

Що таке маяковий збір? Це кошти, які збирають морські торгові порти з усіх суден, що заходять у ці порти. За рік набігає сума в кілька мільйонів доларів. Донедавна маяковий збір залишався в скарбниці портів. Цю кричущу несправедливість було усунено на користь державного підприємства "Держгідрографія". А воно якраз знає, як розпорядитися грішми, чимала частина яких іде на відновлення гідрографічного устаткування.

Узяти, приміром, гідрографічний малий флот. В Одесі є гідрографічне судно ГС-212, що може виконувати всі види лоцмейстерських робіт, промірний катер, спущений на воду в 2005 році. На катері встановлено єдиний в Україні багатопроменевий ехолот датського виробництва, що дає змогу з точністю до декількох сантиметрів робити проміри морського дна.

На Дунаї працює великий гідрографічний швидкохідний катер, побудований на "Ленінській кузні", що працює з буями, навігаційними знаками. Для промірів біля морських причалів є багатомісні гумові шлюпки, в Одесі – програмне забезпечення виконання промірних робіт американської фірми "Тримбол". Точність визначення місця перебування – менш як один метр. Точність виміру глибин – плюс-мінус десять сантиметрів.

Фінансування покращиться, коли порти почнуть виплачувати гідрографічній службі й так званий канальний збір. Його сплачують усі судна, що заходять у порт підхідними каналами, де безпеку руху забезпечують гідрографи.

Ну і традиційне запитання: де готують кадри для гідрографічної служби України?

– Система підготовки кадрів для гідрографічної служби України, – розповідає Володимир Ковтонюк, – струнка і надійна. Наші фахівці здобувають чудову освіту в Одесі в Національній морській академії, у Київській морській академії та в Одеському екологічному університеті. Перший випуск фахівців відбудеться цього року.

Маячники – люди взагалі дивні своєю відданістю улюбленій справі. В Одесі добре знають династію маячників Захарових. Її засновник Кирило Захарович Захаров прийшов на маяк у 1877-му й пропрацював там 50 років. Його син Іван Кирилович трудився на тому самому маяку 37 років, а онук Георгій Іванович – 34 роки. Загальний виробничий стаж маячників Захарових – 120 років!

Безпечне судноплавство в Північно-Західному регіоні Чорного моря та на річці Дунай гарантоване. І запорукою цього є чітка, без збоїв і нарікань робота "Одеського району держгідрографії".

Автор: В'ячеслав ВОРОНКОВ

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня