передплата Українською | In English

№24, грудень 2007

Ми обираємо, нас обираютьМи обираємо, нас обирають

Поділитися:

2007 рік, що минає, було оголошено в Україні Роком туризму й курортів Криму

Гадаю, призначені іменини вже відбулися. Минулий туристичний сезон зібрав на півострові понад п'ять мільйонів гостей. Вони зробили вибір на користь Чорного моря, яскравих барв кримських краєвидів, святих і історичних місць півострова – одне слово, на користь відпочинку й оздоровлення.
В оздоровницях АРК побували 1 млн. 234,4 тис. осіб, що на 16,5 тис. більше, ніж торік. На території Криму працювали 638 дитячих установ, у яких було оздоровлено 150 тис. дітей і підлітків (на 5 відсотків більше, ніж улітку 2006 року).

Нині туроператорів і фахівців галузі неабияк хвилює одне питання: чи матимуть бажання ці люди приїхати сюди ще раз, інакше кажучи, які їхні враження від відвідування Криму?

А й справді, наскільки вдалим був минулий туристичний сезон, чим відрізняється він від попередніх? Саме час підбити підсумки й чесно назвати всі його плюси та мінуси.

Цю тему ми вирішили обговорити з депутатом Кореїзької селищної ради, директором підприємства «Стартінвест», президентом медіа-ради журналу Верховної Ради України «Віче» Лері СВАНІДЗЕ.

– Лері Георгійовичу, завершився туристичний сезон. Як ви, депутат і директор підприємства, що бере безпосередню участь у реалізації планів розвитку туризму в Криму, оцінюєте його, наприклад, за п'ятибальною шкалою?

– На «п'ятірку» з двома плюсами. Рік був чудовий, відпочивальників прибуло несподівано багато, відсотків на 20 більше, ніж у минулі роки. За період після 1990-х цей сезон можна назвати найвдалішим. Якщо минулого року товарообіг у республіці становив 3 млрд. гривень, то цього – збільшився вдвічі. Так само вдвічі поповнився кримський бюджет. Більшість успіхів у сфері туризму досягнуто завдяки правильно виробленій стратегії прийому й обслуговування тих, кого дороги привели до Криму. Ми вже багато чого навчилися, хоча й використовуючи метод спроб і помилок.

Наприклад, Ялта стала центром нових відкриттів у сфері туризму та курортології. Помітно поліпшилося обслуговування. Комфортніші тепер умови проживання відпочивальників. Великі зміни на краще відбулися в готельному господарстві та ресторанному бізнесі. Тому й відрахування до бюджету збільшилися, заробітна плата зросла. За цей сезон у Ялті зібрано майже на третину більше податків, аніж торік. У ялтинських готелях зріс попит на номери із середнім і високим рівнем комфортності. Як відомо, попит народжує пропозицію.

Розвиток міста – значна заслуга його мера Сергія Брайка. Нещодавно разом із представниками Ради Міністрів Криму та паном Брайком ми взяли участь у бізнес-конференції «Генплан, містобудівна політика Великої Ялти», що відбулася в Києві, у Торгово-промисловій палаті України. Ми презентували генеральний план розвитку Великої Ялти, інвестиційні проекти, розроблені Ялтинською міськрадою й запропоновані інвесторами, а також проекти, що перебувають на стадії виконання.

– Яких, на ваш погляд, заходів потрібно вжити, аби підвищити рівень кримського туристичного бізнесу?

– Вважаю, першочерговим завданням залишається підготовка кадрів для роботи у сфері обслуговування. Нам потрібні спеціалізовані коледжі, що готуватимуть майстрів високого класу для готельно-туристичної галузі, ресторанного бізнесу, казино. Знаю, що зацікавлені господарі вже сьогодні турбуються про професійний рівень своїх працівників і відправляють їх навчатися навіть за кордон, розуміючи, як важливо підтримувати імідж підприємства й дивувати клієнта. Вони для себе усвідомили, що ціни мають відповідати якості наданих послуг.

Заспокоюватися й втішатися успіхами нам, гадаю, не варто. Просто треба продовжувати працювати. І думати про те, як позиціонувати свої послуги, як зберегти для нації курорт, як зробити комфортним Крим для будь-якого споживача. Усім повинно тут бути добре.

 Великою проблемою залишається розвиток санаторного відпочинку. Адже хоч і що кажи, а санаторії в нас здебільшого тримаються на ентузіазмі. Немає грошей, не оновлюється лікувальна база. Після сплати всіх податків нічого не залишається на розвиток. Держава, яка має багаті традиції оздоровлення своїх громадян, просто зобов'язана економічно підтримати людей, що виконують благородну місію. Поки немає страхової медицини, треба привернути до цієї проблеми увагу профспілок і страхових компаній, а також благодійних фондів. Бо санаторії – це величезний резерв для розвитку економіки й поліпшення іміджу країни.

Не таємниця, що сьогодні немає закону, відповідно до якого мають функціонувати й розвиватися оздоровниці. Тому звідси, на превеликий жаль, ідуть найкращі фахівці.

– Ви, напевно, зустрічали в Інтернеті й таку оцінку курортного сезону в Криму, коли його успішність пов'язують із зароблянням грошей на секс-турах. Як ви ставитеся до таких випадів?

– Такі оцінки дають люди, для яких чужий успіх нестерпний. Що ж, нехай говорять. Хід подій від цього не змінюється. Наяву крок уперед. Туризм в Україні розвивається, набирає обертів. Послухайте, як захоплюються іноземці традиціями українського народу, як цінують його прагнення до розвитку та інтеграції!

Звісно, шлях до нашої перемоги непростий. І в цьому не слід звинувачувати державу, людей, що намагаються побудувати нову її модель. Ми сімдесят років не відкривали завіси. Сімдесят років!!!

– Європейські стандарти – це все ще попереду...

– Знаєте, я не ставив би на перший план європейські стандарти. Ми маємо йти своїм шляхом. Скажіть, у якій країні Європи така багатонаціональна кухня, як у Криму, де мешкають понад сто національностей? А культура, музика, ужиткове мистецтво? У нас має бути власне обличчя, і воно є. Ще років десять, і ми запрацюємо по-справжньому, по-новому. Ми вже викликаємо інтерес в усьому світі.

– І все-таки, Лері Георгійовичу, що треба зробити, аби вивести з тіні велику частку доходів від турбізнесу?

– Змінити податкове законодавство, зацікавити підприємця й дати йому можливість розвиватися. Людина має бути впевнена, що працює на державу, котра дає їй гарантії. І в цьому контексті важливо усвідомити всі переваги будівництва малих готелів, де власник може контролювати весь процес.

– Та чи тільки це є головним резервом, аби привабити туристів у Крим?

– Безперечно, резерви ще не вичерпано. Гадаю, треба активніше розвивати зелений і сільський туризм, а також науковий.

Верховна Рада Криму затвердила Республіканську програму розвитку сільського та зеленого туризму. Нині це актуально в усьому світі й приносить неабиякий зиск. Люди цілими родинами відпочивають у селі, де гарантована безпека харчових продуктів. Молоко з-під корови, домашня сметана, вареники... Це відкриває великі можливості для працевлаштування жителів сільської зони півострова. Скажімо, в селі Цвіточному Білогірського району створено кооператив «Умут», що в перекладі з татарської означає «Надія». 25 сільських трудівників створили тепличний комплекс з вирощування лікарських рослин із використанням європейських технологій. Поступово вийшли на високий рівень виробництва товарів і послуг. Їхній приклад, як сказав класик, – «іншим наука».

Мені подобається, як позиціонує своє місто євпаторійська влада. У Євпаторії проводять безліч заходів: фестивалів, конкурсів, зустрічей, конференцій. Тут уперше на півострові стартував фестиваль Дідів Морозів. Чудове дійство, яке транслювали засоби масової інформації сусідніх країн.

Треба шукати нові цікаві піар-технології. Згадайте, скільки людей збирають фестиваль устриць в Америці або полювання на птахів у Франції! Як відомо, французи в цей період забувають про все, окрім полювання.

У нас теж є що показати: з'явилися страусині ферми, стали традиційними змагання з кінного спорту, катання на віслючках тощо. Севастопольські вчені відкрили нову технологію вирощування великої устриці. Ви, напевно, знаєте, що в Севастополі до революції було два заводи з виробництва цього корисного для здоров'я людини морепродукту. Відроджуємо традиції.

– Пам'ятаю, торік депутатський корпус Кореїзької селищної ради виступив з ініціативою продовжити відпочинок у Криму, змінивши термін початку навчального року в школах України (це досвід середземноморських країн). Що з цього вийшло?

– Ми не перестаємо сподіватися, що нас почують «нагорі» й підтримають цю ініціативу. Адже від цього залежать прибутки нашої держави, піднесення добробуту народу. Намагаємося довести це не лише економічними розрахунками, а й на практиці, вирішуючи повсякденні проблеми.

– Що вас нині найбільше тішить?

– Тенденція повернення наших громадян з-за кордону. У пошуках роботи українці залишали рідні домівки й десятиліттями жили в Греції, Італії, Іспанії... Переконаний, що це працьовиті й небайдужі люди. Вони заробляли гроші й будували на батьківщині оселі, а їхні родичі розвивали бізнес. По суті, вони є першими інвесторами в Україні. Їхнє повернення додому свідчить: життя в нашій країні все-таки покращується, і шанси посісти гідне місце у світі зростають. Бо всі ми гуртом і гори здатні зрушити.

– Дякую за розмову.

Автор: Лучія ПУЗИКОВА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини 5 грудня: Укрбуд, ціни на бензин та “євробляхи” Сьогодні, 06 грудня

Віцепрезидент ЄБРР розповів про претензії до України через ПриватБанк Вчора, 05 грудня

Прем'єр Болгарії відповів Путіну на звинувачення щодо "Турецького потоку" Вчора, 05 грудня

Кернел придбав завод "Елада" за 21 мільйон доларів Вчора, 05 грудня

"Оцифровка" території України коштуватиме понад 275 мільйона Вчора, 05 грудня

Гонтарева потрапила до топ-16 жінок, які надихають читачів Financial Times Вчора, 05 грудня

Якщо Північний потік-2 добудують, транзиту через Україну не буде — Коболєв Вчора, 05 грудня

Зеленський планує продовжити закон "про особливий статус" після Нормандського саміту Вчора, 05 грудня

У Зеленського готові до зміни Конституції після "Нормандських переговорів" Вчора, 05 грудня

Україна пропонує змінити "представників Донбасу" у складі ТКГ у Мінську Вчора, 05 грудня