передплата Українською | In English

№15, серпень 2007

Рішення №9

Поділитися:

І ось відчайдушний крок – скандальне рішення № 9 Миколаївської облради, яке було прийняте 16 березня 2007 року. Звучить воно так: «Про затвердження схеми функціонального зонування території регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», встановлення (зміну) окружних меж сільських населених пунктів Покровка, Покровське та Василівка Покровської сільської ради Очаківського району та затвердження Технічного завдання на розробку Проекту організації території парку». Шість підписів, шість печаток – справу зроблено! Жодної тобі громадської думки, технічно-економічного обґрунтування зміни меж сіл, генерального плану забудівлі. Цих документів просто не існує.
Прокоментувати ситуацію ми попросили фахівців та юристів. Пропонуємо їхні експертні оцінки.

Уже другий рік поспіль редакція журналу «Віче» відстежує події, які розгортаються навколо земельного питання унікальної місцини – Кінбурнської коси, що на Миколаївщині. На території Кінбурну сьогодні розташовані Покровська сільрада, Очаківське лісове господарство, регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса».

Ігор ЮдІн, керівник юридичної компанії «Адат»:

– З огляду на закони України «Про землеустрій», «Про планування і забудову територій», «Про природно-заповідний фонд України» та «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки», Земельний кодекс України, Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затверджений наказ Мінприроди від 06.12.2006 р. № 528, Положення про Державне управління охорони навколишнього середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Мінприроди від 19.12.2006 р. № 548, стосовно наведених вище аргументів скарги можна зауважити таке:

 – Стаття 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлює, що режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду – це сукупність науково обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер припустимої діяльності в них, порядок охорони, використання й відтворення їхніх природних комплексів. Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до вказаного закону з урахуванням їхньої класифікації та цільового призначення. Відповідно до статті 40 цього закону режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, яка проводиться в порядку, встановленому законодавством України «Про екологічну експертизу», що являє собою окремий документ, складений та підписаний відповідними фахівцями.

– Рішенням Миколаївської обласної ради народних депутатів від 15.10.1992 р. 14-ї сесії 21-го скликання № 16 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса»» не передбачено розподіл РЛП «Кінбурнська коса» на зони. Водночас воно чітко визначає належність до регіонального ландшафтного парку акваторії Чорного моря, Ягорлицької затоки і Дніпровсько-Бузького лиману. Усі вказані зони – господарська, заповідна та регульованої рекреації є складовими частинами регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», тому зазначені в рішенні в цих зонах відповідні акваторії також є складовими РЛП «Кінбурнська коса». Отже, до складу РЛП «Кінбурнська коса» рішенням віднесено акваторію Дніпровського лиману, акваторію, яка межує із заповідними ділянками суші, та акваторію Чорного моря. Водночас розміри цих акваторій у тексті рішення не визначено.

 – Законом України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки» визнається необхідність збільшення території заповідників та інших природоохоронних зон України. Цим законом передбачено створення в 2007–2009 роках національного природного парку «Кінбурнська коса». За логікою цього закону господарська зона парку повинна зменшуватися, а заповідна зона – збільшуватися. Тому передбачене рішенням збільшення господарської зони не відповідає духу закону та може бути визначене екологічною експертизою, яка встановить негативний вплив господарської діяльності на прилеглих територіях на навколишнє природне середовище.

– Частина друга статті 173 Земельного кодексу України передбачає, що межі району, села, селища встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Водночас стаття 10 Закону України «Про планування і забудову територій» встановлює, що планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їхніми виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, і полягає в розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їхніх територій, ухваленні й реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Миколаївська обласна рада має необхідні повноваження щодо встановлення й зміни меж сіл та селищ. Процедура прийняття рішення передбачає як підставу для розгляду питання подання відповідної сільської або селищної ради, а також наявність необхідної документації, яка визначена законодавством України, в тому числі і наведеними вище законами. За таких обставин, відсутність будь-якого документа з обов'язкового переліку є підставою для визнання рішення недійсним.

 – Рішення не містить згадки про погодження Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області будь-яких окремих питань, які стосуються водоохоронної зони вздовж Чорного моря, навколо заток та лиманів, а в разі її відсутності – відповідної адміністративної території завширшки не менш як два кілометри від урізу води.

– Із наданих матеріалів – звернення представників громадських екологічних організацій Миколаївщини, рішення Миколаївської міської ради – виявляється, що є громадська думка, яка суперечить рішенню. Стаття 10 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначає права громадян України з питань охорони й використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Ігнорування громадської думки під час вирішення питання про використання території регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса» є порушенням вимог зазначеної норми закону.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Нардеп не задекларував будинок на Трухановому острові — Bihus.info Сьогодні, 23 жовтня

"Від заяви Зеленського залежить все": Тейлор засвідчив у справі імпічменту Трампу Сьогодні, 23 жовтня

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня

Новини 21 жовтня: IPO Укрпошти, арешт рахунків "Укргазвидобування", місія МВФ Вчора, 22 жовтня