№3, лютий 2006

Микола ПАЛАДІЙ: "Кожна країна має свою "Нокію"

Як замінити дорогий російський газ власною енергією вартістю дві копійки, знає хранитель винаходів та інтелектуального надбання України, голова Державного департаменту інтелектуальної власності Микола ПАЛАДІЙ. Про ці та інші багатства нації він розповів в інтерв'ю кореспондентові "Віча" Ярославу Ганзенку.




До об'єктів права інтелектуальної власності, згідно зі статтею 420 Цивільного кодексу України, належать:

  •  літературні та художні твори;
  •  комп'ютерні програми;
  •  компіляції даних (бази даних);
  •  виконання;
  •  фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення;
  •  наукові відкриття;
  •  винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  •  компонування (топографії) інтегральних мікросхем;
  •  раціоналізаторські пропозиції;
  •  комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  •  комерційні таємниці.




    Список 301 дістав назву за номером статті Торговельного акта США, згідно з якою до країн, що порушують правила торгівлі, може бути застосовано санкції з боку Сполучених Штатів. Україна потрапила до нього ще 2001 року за недостатній захист прав інтелектуальної власності. Після ухвалення 6 липня 2005 року Верховною Радою закону про диски з України знято торговельні санкції у вигляді 100-відсоткового експортного мита. 23 січня 2006 року Торговельний представник США повідомив про зміну рейтингу нашої країни за списком 301 з “пріоритетної закордонної країни” на “країну у пріоритетному списку спостереження”.




    Створення в квітні 2000 року Державного департаменту інтелектуальної власності у складі Міністерства освіти і науки України об'єднало інституції державної влади, які раніше діяли окремо у сферах промислової власності та авторського права й суміжних прав. Нині до сфери управління держдепартаменту включено державні підприємства "Український інститут промислової власності", "Українське агентство з авторських та суміжних прав", "Інтелзахист", а також спеціалізований навчальний заклад "Інститут інтелектуальної власності і права".


  • – Миколо Васильовичу, очолюваний вами держдепартамент працює вже шостий рік. Однією з вимог підписання протоколу щодо вступу до СОТ і надання Україні статусу країни з ринковою економікою було забезпечення охорони прав інтелектуальної власності. Чи правильно я зрозумів, що ці вимоги Україна виконала?

    – Можна сказати, законодавство України в нашій сфері, за оцінками експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності, відповідає вимогам міжнародного права й директиві Євросоюзу. Воно відповідає всім вимогам для вступу до ЄС та Світової організації торгівлі. Останні зміни ми передали в Кабінет Міністрів уже цього року.

    Є певні нюанси щодо забезпечення дії цього законодавства, перетину кордону, досвідченості фахівців митниці. Уже два роки серйозно працюють програми підготовки суддів. За ними переймали досвід роботи Британського патентного суду, німецьких і голландських судів.

    Спеціальні підрозділи з фахівців у галузі інтелектуальної власності створено в органах внутрішніх справ. Багато в чому реалізація цих програм завдячує Інституту інтелектуальної власності і права. Нині міжнародні експерти вважають Україну взірцем у питаннях охорони прав інтелектуальної власності серед країн колишнього Радянського Союзу.

    І щодо вимог для вступу до СОТ, вважаю, зроблено все необхідне з питань охорони інтелектуальної власності. Крім того, листування з офісом торговельного представника США в Україні дає нам підстави розраховувати на виключення України з ганебного "списку 301" у найближчому майбутньому.

    – Чи можна, на вашу думку, стверджувати, що проблема піратства полягає не у відсутності належного законодавства, а в його дотриманні?

    – Щиро кажучи, проблема була і в тому, і в тому. Першу проблему було знято законом про диски. Ухвалена редакція задовольняє і міжнародних експертів, і українських правовласників. Якщо ви буваєте на Петрівці (це такий лакмусовий папірець піратства в Україні), то на сьогодні підробки перестали бути явищем, кількість їх скоротилася в декілька десятків разів. Практично на 99 відсотках аудіовізуальної продукції в продажу є наші голографічні марки. Ми не кажемо, що на сто відсотків перевірили всі права. Якщо якась американська компанія передає права японській, а та – російській і українській, то за три дні, які нам дає законодавство, перевірити, хто є справжній власник і хто кому й що передав, дуже непросто. Але ми працюємо зі Службою безпеки України та МВС. Маю надію, що все-таки перемога буде на нашому боці. Це підтверджують компанії-виробники.

    – Утім, здобути юридично оформлене право інтелектуальної власності досить складно. Я бачив на сайті держдепартаменту багато запитань. Чи не маєте наміру спростити процедуру подання заявки?

    – Статистика підтверджує, що в нас експертиза відбувається швидше, ніж у Європі чи США. Процедура нескладна. Щороку приблизно на третину збільшується кількість поданих заявок на всі види інтелектуальної власності. В Інтернеті роз'яснення можна знайти через наш сайт. Торік відкрито рубрику "Запитайте голову державного департаменту". Сама процедура реєстрації відповідає європейським стандартам. Нині постає інше запитання: як за швидкістю не втратити якість?

    А ще складніші запитання: що робити з винаходами? Як їх продати, заробити на цьому гроші? Запитання цілком логічні. На жаль, на сьогодні ми не можемо знайти відповіді на них, бо таких механізмів у державі не існує. Кожне міністерство має якийсь шматочок на науку, але це не той механізм, що може розв'язати проблему ефективного застосування інтелектуальної власності.

    – То якими, на вашу думку, мають бути ці механізми?

    – По-перше, повага держави до цих людей! Сьогодні ми маємо винахідників, які відкрили нові джерела енергії! Є розробки ліків від СНІДу, раку, туберкульозу. Як втілити це в життя? Країни Євросоюзу мають для цього досить серйозну інфраструктуру. Насамперед фінансову. Приміром, Фінляндія має 2500 фінансових організацій на 5 мільйонів жителів. Ці організації здійснюють не патентну, а фінансову експертизу. Тобто ви приходите і кажете: в мене є винахід. Фінансові експерти перевіряють, що це за винахід, які він може принести доходи, і складають бізнес-план. Тоді бізнесменам зрозуміло, що, вклавши мільйон доларів у цю розробку, можна отримати сто мільйонів доларів прибутку в певний термін. На жаль, в Україні такої інфраструктури немає. Багато урядовців, народних депутатів запитують: якщо є такі цікаві ідеї та потужний бізнес в Україні, чого вони одне одного не знайдуть і не зроблять Україну багатою? Жодну державу без держави ще не зробили багатою. Держава повинна зробити перший крок і створити умови для взаємодії бізнесу та науки.

    – Але ж у системі держдепартаменту вже є один проект пошуку винахідників і бізнесу – "Біржа промислової власності". Має бути ефект?

    – Так, але це перший крок до розв'язання проблеми. Дуже непросто виходить. Практично вона працює рік, але я не можу назвати три-чотири контракти, за якими виплачено кошти й винахідницькі ідеї почали працювати на економіку. Нині ми намагаємося хоча б підготувати таких фінансових експертів у сфері інтелектуальної власності, які могли б бізнесу зрозумілою йому мовою розповісти про перспективні розробки.

    Є ще одна проблема: людина завжди робить те, що їй вигідно. Коли існують тіньові схеми незаконного збагачення, вкладати кошти в науку не так і вигідно. На жаль, у винахідництві не буває швидкого прибутку. Це досить серйозний строк, щоб зробити експериментальну установку, показати, як вона працює. Якщо це промислове рішення, то тільки через декілька років можна отримати результат. А ймовірність позитивного результату може бути один до тисячі, один до мільйона. На це йде не один-два дні.

    – Чи враховано в цьогорічному бюджеті пропозиції держдепартаменту?

    – На жаль, ні. Хоча позаторік Верховна Рада прийняла постанову, якою зверталася до уряду з пропозицією підтримки створення такої структури на бюджетні кошти. Це вже третій рік, коли пропозиції нашого міністерства і департаменту про створення Фундації українських винаходів не дістають підтримки. Ми якраз очікували, що фундація, створена за європейськими зразками, могла б займатися оцінкою об'єктів інтелектуальної власності в плані придатності до використання, створення бізнес-планів, пошуком іноземного та національного інвестора. Також треба провести інвентаризацію того, що вже є в державі, що ми маємо з економікою сьогодні.

    – Ви сказали, що зріс відсоток громадян, які звертаються по реєстрацію прав інтелектуальної власності. Чи трапляються випадки зловживання цими правами?

    – У судах, на жаль, розглядається близько 400 таких справ. Практично всі вони стосуються сфери використання товарних знаків. Утім, досить швидко вирішуються, якщо суддя бачить, що заявляються права на об'єкти інтелектуальної власності не з метою використання й отримання прибутку в якомусь нормальному, законному розумінні цього слова. Коли йдеться не про шантаж чи заборону випуску абсолютно легітимної продукції, судді цілком логічно виносять рішення. Можете їх переглянути на нашому сайті або на сайті Вищого господарського суду.

    – А от щодо законності трансляції у маршрутках чи в барах, ресторанах радіопрограм або звукозаписів популярних виконавців...

    – Цілком законно. Тільки треба за це сплачувати. Якщо ви маєте дискотеку, бар або ресторан, або ще щось, де використовується музичний твір не для власного задоволення, а для бізнесу, то треба платити за це кошти. Такий порядок в усіх цивілізованих країнах.

    У мене знайомий у Британії відкрив салон краси і крутив там музику. Прийшли люди з авторського агентства, і через два дні довелося сплачувати через суд, але вже не 70, а 100 з лишком фунтів стерлінгів за незаконне використання творів. На цьому все і скінчилося. В усьому світі так. Інтелектуальна – це також власність!

    А в Україні залишилася радянська ментальність… Так, багато бізнесменів, з ким я мав можливість спілкуватися, сказали, що не платили й не робитимуть цього. Вигідніше хабарі давати. Гадаю, це не просто неповага до себе, до свого бізнесу, до своєї держави, а проблема менталітету. Треба розуміти, що гроші, сплачені за піратський диск, можуть піти на наркотики, тероризм і таке інше. Бо це тіньові гроші.

    Нині в Україні майже з десяток організацій, котрі займаються отриманням винагороди за використання творів і створені самими авторами. Ми за рекомендацією міжнародної організації СІЗАК, яка опікується авторськими та суміжними правами в багатьох європейських країнах (Українське агентство з авторських та суміжних прав (УААСП) стало дійсним її членом на початку грудня 2005 року), запропонуємо трошки змінити законодавство в цій сфері. СІЗАК пропонує розподілити ринок, щоб сплата винагороди відбувалася залежно від сфери використання творів. Одні організації збиратимуть з барів, ресторанів тощо, інші – з концертних залів, ще інші – з телебачення та радіомовлення. Щоб вони не перетиналися одна з одною. Якщо в законі це пройде, як ми запропонували, то держдепартамент видаватиме ліцензії. Ми врегулюємо цей ринок залежно від того, хто в якій сфері працює. Нині виникає ситуація з демпінгом, організації конкурують і зменшують розмір винагороди. У результаті страждає автор, виконавець. Ми готові також перетворити нашу державну організацію УААСП на державно-громадську або громадську. Але хочемо, щоб це відбулося з волі самих авторів, бо в багатьох країнах пішли аналогічним шляхом, але грошей автори так і не побачили.

    – Такі реформи потребують взаємодії з багатьма державними органами, Верховною Радою. Як ви оцінили б рівень співпраці?

    – З Верховною Радою є повне взаєморозуміння, особливо з Головним юридичним управлінням. Дуже вдячний. Допомагають нам, бо в них досвіду законотворення більше. Це цілком логічно. З міністерствами економіки, фінансів, внутрішніх справ чудова співпраця.

    Є й проблеми. Торік пропонували Кабінету Міністрів прийняти Концепцію підтримки винахідницької діяльності та виробництва конкурентоспроможної продукції. Може, тоді політична ситуація не була сприятлива або урядовці не вникли в перспективи новітніх технологій… Вважаю, якби було поставлено мету ліквідувати енергетичну залежність від Росії, проаналізовано наявні розробки (скільки потрібно коштів для цього й коли може бути досягнуто), то рішення вже було б знайдено й була б зрозуміла наша політика.

    – До речі, Президент оголосив упровадження енергозберігаючих технологій одним із напрямів гарантування безпеки держави. Чи має держдепартамент перспективні напрацювання в цій сфері?

    – Питання закритих вікон і енергозберігаючих технологій, я сказав би, – це лише вагома частина проблеми. Слід розв'язати проблему виробництва власної дешевої екологічно безпечної енергії. Не тільки для забезпечення потреб країни, а й на продаж. Ми готові запропонувати таку технологію. Собівартість цієї енергії, за розрахунками вчених, становила б приблизно третину цента.



    15 ЛЮТОГО 1922

    У гаазькому "Палаці Миру" (Нідерланди) відбулось урочисте інавгураційне засідання Постійної палати міжнародного судочинства, заснованої під егідою Ліги Націй, правонаступником якої в 1945 році став Міжнародний суд ООН. Юрисдикція Постійної палати базувалася на бажанні сторін передати справу на її розгляд, проте кожна держава могла оголосити заздалегідь про визнання її юрисдикції обов'язковою. До 1940 року палата винесла рішення у 29 спорах між країнами та надала 27 факультативних висновків.

    18 ЛЮТОГО 1890

    Народився видатний український правознавець, доктор юридичних наук, академік АН УРСР Володимир Михайлович Корецький (на знімку), ім'я якого носить Інститут держави і права АН України. Його творчий доробок (а прожив він 96 років) є одним зі стовпів радянського правознавства зокрема і світового загалом. Особливо значний його внесок у дослідження історії держави і права, приватне і, звичайно, міжнародне право. У складі делегації СРСР брав участь у Паризькій мирній конференції, був членом делегації УРСР на 1-й, 2-й та 4-й сесіях Генеральної Асамблеї ООН. У 1960 році обраний членом Міжнародного суду ООН у Гаазі, а з 1968 до 1970 року був віце-президентом цього суду.


    – А що робиться для впровадження?

    – Треба запитати, кому це потрібно. Президент не є уособленням конкретної структури. Необхідно створити фінансову й організаційно-наукову структуру, яка вирішувала б це питання. Майже в кожному міністерстві є щось подібне. Є управління, яке займається нетрадиційними видами енергії. Але, знову-таки, нема плану дій – такої собі "дорожньої карти". Що означатиме 2006 рік у цьому плані? Я не знаю.

    Чому б не реалізувати цей проект відкрито, щоб не було розмов про корупцію, відмивання коштів? Стільки-то коштів виділяє держава, стільки-то – інвестори. Люди добрі, немає різниці, хто виконуватиме: Академія наук, компанія зі Жмеринки чи Протон-21. Ось такі строки, такі гроші. Запросити Президента очолити комісію, запросити науковців, журналістів, освітян і т.д. Бо кожен нормальний журналіст зможе розібратися, що це є, коли будуть висновки експертів, зокрема іноземних. Цивілізовані країни ніколи не обмежуються власними експертами, а запитують ще фахівців чотирьох-п'яти країн, провідних у відповідній галузі народного господарства. Такі експертизи коштують значні кошти, але вони потрібні.

    Ось приклад "Нокії". Коли Радянський Союз, куди компанія постачала електрокомунікації, проводи, розетки, розвалився, вона сама майже стала банкрутом. Керівник покінчив життя самогубством. Віце-президент вирішив займатися новітніми технологіями. Звернувся до керівника наукового центру, який його переконав створити лідируючу в світі технологію. Усі залишки коштів "Нокії" та невеликі інвестиції, котрі знайшов мер Тампере (це лише до десятка мільйонів доларів), вклали в розробку цієї технології. Нині 20 мільярдів євро щорік надходить від компанії до бюджету Фінляндії. Золотий приклад. Кожна країна має, так би мовити, свою "Нокію". Можливо, в чомусь іншому. Україна також має перспективні технології в літакобудуванні, енергозбереженні. Ми повинні подбати про майбутнє наших дітей!

    Архів журналу Віче

    Віче №3/2016 №3
    Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
    Останні новини

    Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

    Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

    Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

    ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

    ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

    Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

    Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня

    Реєстр збитків від агресії РФ визначив дату початку роботи та пріоритетних постраждалих  Вчора, 27 березня

    У Польщі заявили, що близькі до угоди з Україною щодо агропродукції Вчора, 27 березня

    Глава МЗС Швеції: НАТО має створити більше стратегічних труднощів для Росії Вчора, 27 березня