На канікули

Рада до осені пішла на канікули. В останній сесійний день зал був напівпорожній. Кількість журналістів у ложі преси приблизно дорівнювала кількості парламентаріїв на своїх робочих місцях. На заклик однієї з депутаток вийти всім до трибуни, щоб виборці побачили, хто працює, а хто вже відпочиває, відгукнулося не більше десятка осіб… Перед закриттям парламентарії заслухали прем’єра Володимира Гройсмана, Генпрокурора Юрія Луценка, а також обмінялися «люб’язностями» й розійшлися. Головною інтригою політичного життя України на сьогодні залишається питання, бути чи не бути достроковим парламентським виборам після  літніх відпусток.

В останній день роботи парламенту більшість депутатів казали про те, що на четвертій сесії Рада працювала неефективно, оминаючи важливі для українців питання. Так і не ухвалено закони, справді потрібні суспільству й спрямовані на реформування країни, а не імітування змін. Натомість скандалів, взаємних звинувачень і образ у стінах найвищого законодавчого органу було достатньо.
Навесні здавалося, що позачергові вибори в Раду неминучі. На очах розпадалася демократична коаліція: слідом за фракцією Радикальної партії Олега Ляшка з парламентської більшості вийшли депутати від «Батьківщини» Юлії Тимошенко й «Самопомочі». Однак поступово пропрезидентська і пропрем’єрська фракції почали поповнюватися за рахунок позафракційних депутатів. У результаті «добору» було оголошено про продовження існування коаліції, що наразі складалася з двох фракцій – Блоку Петра Порошенка й «Народного фронту». Рада змогла обрати новим Прем’єр-міністром України Володимира Гройсмана та переформатувати склад уряду. Останнім рішенням Володимира Гройсмана на посаді Голови Верховної Ради стало триразове підвищення зарплати народним депутатам. Парламент очолив соратник Арсенія Яценюка Андрій Парубій, а його Першим заступником стала Ірина Геращенко від фракції Блоку Петра Порошенка. Ще через місяць парламентарії обрали нового Генпрокурора Юрія Луценка. Під нього вони спеціально внесли зміни до профільного законодавства, дозволивши очолити ГПУ людині без вищої юридичної освіти.

Однак з моменту оголошення про те, що кількість депутатів двох провладних фракцій становить не менше необхідних 226 осіб, жодне важливе голосування, починаючи з пакета за відставку-призначення голови уряду, не набирало потрібної кількості голосів без підтримки інших груп, позафракційних та членів інших фракцій, включаючи Опозиційний блок. Це призвело до блокувань трибуни так званою демократичною опозицією (яка склалася з тих, хто вийшов із коаліції) та їхніх звинувачень у бік влади у створенні де-факто широкої коаліції, або «ширки», як кажуть у народі. Крім того, не лишилися поза увагою громадськості й численні порушення регламенту під час ухвалення резонансних законопроектів. Зокрема, саме в такій спосіб було ухвалено судову реформу й внесено відповідні зміни до Конституції.
Проте в рамках кампанії з декомунізації більшість підтримала й демократична опозиція. Тож колишнім союзникам разом удалося перейменувати сім міст, включаючи один обласний центр, дев’ять районів і 284 села та селища. Так, зокрема, Дніпропетровськ став Дніпром, Дніпродзержинськ — Каменським, Комсомольськ — Горішніми Плавнями, а Кірово­град — Кропивницьким.
Також було знижено акцизи на старі автомобілі й скасовано податок на пенсію. Ще за підтримки колег демократичною опозицією було заборонено показ російських фільмів, знятих після 2013 року, а також стрічок, які «популяризують органи влади держави-агресора». Ну а радіостанції зобов’язали транслювати в ефірі не менш як  35% пісень українською мовою.
Крім того, коаліція узаконила партійну диктатуру: ухвалила закон, що дозволяє партіям викреслювати неугодних кандидатів із виборчих списків партії після закінчення виборів.
А з позитиву можна згадати таке: під шаленим тиском Брюсселя нарешті запроваджено електронне декларування доходів і майна чиновників.

Отже, незважаючи на те, що парламент працював і ухвалював закони, практично від Нового року й до останнього дня роботи перед канікулами його продовжувало лихоманити. Тому більшість українських політологів одностайні в думці, що політична криза не лише триває, а й поглиблюється. І парламентські фракції «Батьківщини», Радикальної партії Олега Ляшка та Опозиційного блоку відкрито закликають до позачергових виборів. Штаби розгорнуто, робота кипить.

Дострокових парламентських виборів не буде! У цьому цілком упевнений Голова Верховної Ради Андрій Парубій. За його словами, Росія хоче домогтися дестабілізації всередині нашої країни, тому їй важливо зірвати роботу української влади, тим самим зупинивши реформи. «І тут план дострокових виборів є ключовою стратегією. Дострокові вибори — для того, щоб зупинити український парламент, для того, щоб зупинити українську владу. Для того, щоб Україна на довгий час зависла, не проводячи ніяких реформ і ніяких дій», — заявив Андрій Парубій, підбиваючи в інтерв’ю журналістам підсумки роботи сесії.

Отже, Рада спорожніла. Ця ключова політична сцена оживе лише 6 вересня. До цього часу, як прогнозують експерти, ситуація, зокрема через підвищення тарифів, може загостритися, що все-таки призведе до соціального вибуху й можливих дострокових виборів. При цьому згідно з липневою соціологією, Опозиційний блок, «Батьківщина», Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», «Свобода» й Радикальна партія долають 5-відсотковий бар’єр і проходять до парламенту. Опитування проводив Центр соціологічних досліджень «Софія» по всій країні, крім Криму, а в Донецькій і Луганській областях — на підконтрольній українській території. Його результати відображають думку 40% опитаних, які обов’язково взяли б участь у голосуванні, якби  вибори відбувалися найближчим часом.

Автор: Яна Осадча