передплата Українською | In English

№3, лютий 2007

ЄС і Україна: будуємо мости, а не стіни

Поділитися:

9-те засідання Комітету з парламентського співробітництва (КПС) між Україною та Євросоюзом мало узгодити позиції напередодні переговорів щодо підписання нового базового договору взамін Угоди про партнерство і співробітництво, термін дії якої завершився в лютому. Тоді ж таки – й термін виконання Плану дій Україна–ЄС.
Відкриваючи засідання, Голова Верховної Ради Олександр МОРОЗ наголосив: українська сторона завжди виконує взяті на себе домовленості та займає виважену позицію, що відповідає принципам Євросоюзу.

Голова парламенту високо оцінив роботу КПС і заявив, що парламент готовий ухвалити всі документи, які стосуються співпраці з Євросоюзом. Зокрема, планується ратифікувати парафовані договори про реадмісію і спрощення візового режиму, вже підготовлено угоду про загальну схему участі нашої держави в операціях ЄС з урегулювання криз.

Україна може розраховувати на створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом, адже повністю виконала зобов'язання щодо вступу до СОТ.

Голова парламенту зауважив, що всі процеси, які відбуваються в Україні з 2004 року в рамках політичної реформи, відповідають «суті демократизації суспільного життя», випливають зі змін до Конституції й спрямовані на запровадження європейської моделі управління.

Україна робить значні кроки в реалізації свого потенціалу як транзитера, підтримує розвиток авіації, транспортування, енергетичної сфери. Активно ведуться переговори про законодавчий дозвіл концесії під час будівництва доріг разом із закордонними інвесторами для ефективного використання транспортного потенціалу нашої держави.

Наостанок Голова парламенту ще раз наголосив: Україна й надалі співпрацюватиме на паритетних засадах із ЄС, а євроінтеграційні процеси – це даність, яка не піддається сумніву.

Віце-прем'єр-міністр, міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального комплексу Володимир РИБАК позитивно схарактеризував зміну системи влади після конституційної реформи, яка «має на меті прагнення збалансувати гілки влади, створити систему стримувань і противаг». «Сьогодні парламентсько-президентська система дієвіша, – сказав він. – Налагоджено спільну, скоординовану роботу Кабміну та Верховної Ради».

Мета уряду – подолати негативні тенденції, створити передумови для економічного зростання, щоб перетворити Україну на цікавого для Євросоюзу партнера. Нова якість відносин повинна бути відображена в новому базовому договорі України та ЄС, вважає Володимир Рибак. Наша держава має всі передумови для транскордонного й міжрегіонального співробітництва в енергетичній, транспортній, комунікаційній та інших галузях.

Дипломатичне відомство представляв заступник міністра закордонних справ Андрій ВЕСЕЛОВСЬКИЙ. «Українська сторона не побачила реальних пропозицій від своїх західних колег. Це не надає динамічності відносинам», – критично зауважив він. Серед позитивів заступник міністра виділив парафування спрощеного візового режиму, а мета – безвізовий режим. «Найпершим сигналом для економічних перетворень є реальна перспектива членства», – натякнув Андрій Веселовський.

Від країни, що головує нині в Раді Європи, говорив Рейнгард ШЕФФЕРС, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Києві. «Євросоюз розглядає Україну як сусіда та партнера ще з 1991 року. Відтоді ми розвиваємо плідну співпрацю. Ці переговори закладуть ядро наших стосунків на майбутнє», – підкреслив він важливість заходу.

«З причин, які не хочу називати, членство України нині неможливе, – відповів пан посол на запитання щодо конкретної дати вступу нашої держави до ЄС і додав: – Зараз ми можемо намітити лише напрям».

Голова Представництва Єврокомісії в Україні Й. В. Ієн БОУГ вдався до роз'яснень: «Сьогодні в Брюсселі ми робимо кроки для укладання нової угоди. Хочу наголосити, що в нас партнерство, а не допомога». Підсолодити двосторонні відносини допоможе виділений на 2007 рік грант у розмірі 120 млн. євро для підтримки прогресивних реформ в Україні. «Співробітництво з Єврокомісією має значний фінансовий ефект»,– пояснив присутнім Ієн Боуг.

А запрошений на засідання голова фракції Блоку «Наша Україна» в парламенті В'ячеслав КИРИЛЕНКО наголосив: «Тема європейської інтеграції об'єднує політиків та громадян». І зажадав конкретики від західних партнерів, зокрема обговорити реальні способи входження до європейських структур, адже громадяни України хочуть бачити чіткі перспективи.

Майже сенсаційним став виступ (до речі, англійською мовою) Леоніда КОЖАРИ, члена фракції Партії регіонів. «Вважаю, що План дій зазнав цілковитого краху, він був незбалансований, бо переважна більшість обов'язків лежить на Україні, – сказав він. – Ми хочемо, щоб нова угода була доказом взаємної відповідальності України та ЄС», а «наразі я маю намір пропонувати своїй партії не підтримувати нову базову угоду».

Європейська делегація помітно знітилася. Перевести дискусію в дружнє русло спробував представник Європарламенту в КПС Адріан СЕВЕРІН. Він сказав, що ЄС не хоче бачити і не бачить Україну як буферну зону: «У рамках нашої політики сусідства це не технічні, а політичні моменти. Ми будуватимемо мости, а не стіни з Україною. Але Україні треба визначитися, бо неможливо бути в двох місцях одночасно».

Адріан Северін навів приклад багатонаціонального Євросоюзу, який одностайно висловлюється чи в ООН, чи в Раді Європи, чи в ОБСЄ. «Хочу заохотити український політикум гармонізувати, узгодити між собою свої погляди, – закликав він. – Ідеться про збільшення довіри для того, щоб ми могли висловлювати ті самі погляди з різних питань. Це не означає, що Україна має входити в конфронтацію з іншими державами, але є моменти, де треба зробити вибір. Треба переходити до позитивного бачення, а не говорити, хто – за, а хто – проти».

Наступного дня в Донецьку відбулася виїзна частина засідання. Його учасники відвідали ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька», ВАТ «Донецький металургійний завод», а також зустрілися з керівництвом Донецької, Запорізької й Луганської областей.

Підсумком роботи 9-го засідання Комітету з парламентського співробітництва між Україною та Євросоюзом стало прийняття заключної Заяви співголів КПС.

 Її основні тези:

прогрес на шляху тіснішої інтеграції з ЄС залежить від проведення необхідних внутрішніх реформ як в Україні, так і в ЄС. Сприяння та підтримка проведенню цих реформ потребують належного управління очікуваннями людей;

щоб посилена угода між Україною та ЄС вийшла далеко за рамки чинної Угоди про партнерство і співробітництво (УПС). І не тільки у сфері поглиблення економічної інтеграції з метою створення зони вільної торгівлі, а й істотного посилення політичної співпраці;

ратифікація угод про спрощення візового режиму та про реадмісію з метою запровадження безвізового режиму;

КПС очікує, що Україна приєднається до СОТ у найближчому майбутньому;

КПС вітає постійне зобов'язання України щодо невідворотності демократичного процесу та європейської інтеграції і закликає політичних лідерів України, незважаючи на їхні різні політичні погляди, й надалі відстоювати спільну мету проведення політичних, соціальних, економічних і правових реформ, сприяти відкритості, прозорості та підзвітності в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також розвитку міжінституційної системи стримувань і противаг, посиленню боротьби з корупцією та об'єднання навколо спільних європейських цінностей – таких, як права людини, свобода слова й верховенство права.

Автор: Олексій СИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №4/2016 №4
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата