![]() ![]() |
Українською | In English |
№23, грудень 2015 Відкриття механізмів, завдяки яким клітини «ремонтують» ДНКПоділитися:Нобелівську премію з хімії в 2015 році отримали швед Томас Ліндаль (Tomas Lindahl), американець Пол Модріч (Paul Modrich) і його співвітчизник турецького походження Азіз Санджар (Aziz Sancar). Незалежно один від одного видатні вчені відкрили механізми, за допомогою яких клітина «ремонтує» свою ДНК – головну інформаційну молекулу. ДНК, по суті, кодує всі процеси, що відбуваються в живому організмі, і ця генетична інформація передається з покоління в покоління, тому її цілісність є критично важливою.
На сьогодні ми знаємо: в людини щодня виникає близько 50 тисяч однониткових розривів ДНК, понад 8 тисяч окислених і алкілованих основ і ще в сукупності близько 100 складних пошкоджень, тобто букви генетичного коду й цілі фрагменти генетичної інформації дуже істотно пошкоджуються. До того ж під час кожного поділу клітини створюється копія більш як трьох мільярдів пар нуклеотидів, яка передається дочірній клітині, при цьому неминуче виникнення помилок. Вони накопичуються в ДНК людини протягом усього її життя. Більша частина цих помилок не становить для організму жодної небезпеки, однак деякі причетні до виникнення низки серйозних захворювань, наприклад раку, нейродегенеративних хвороб, а також прискорюють старіння організму. Є багато причин мутацій: деякі виникають спонтанно, а деякі – під впливом зовнішніх чинників. Так, причинами пошкодження ДНК можуть бути фізичні чинники (наприклад, усі види радіації, ультрафіолетове світло), хімічні чинники (так звані мутагени) та біологічна дія токсинів, активних форм кисню тощо. «Ремонт» ДНК, тобто ліквідація пошкоджень, дістав назву «репарація ДНК». Багатоклітинні організми, у тому числі людина, оснащені потужною розгалуженою системою репарації, яка виправляє пошкодження різної природи й різного походження. Заслуга біохіміка Томаса Ліндаля (народився 1938 року) полягає в тому, що він, працюючи в Каролінському інституті (Швеція), перший відкрив один із механізмів репарації, так звану ексцизійну репарацію. Цікава доля другого Нобелівського лауреата Азіза Санджара, який народився 1946 року на південному сході Туреччини біля кордону із Сирією. Отримавши диплом лікаря в Стамбулі, кілька років працював сільським лікарем, проте в 1973 році зацікавився біохімією. Він відкрив систему клітинного ремонту ДНК після опромінення ультрафіолетом. Уже працюючи в США в техаській лабораторії, Санджар визначив і успішно клонував ген ферменту, який відповідає за усунення шкоди від ультрафіолету, – фотоліази. У 1970ті роки це відкриття не викликало інтересу в американських вишах, і Санджару довелося піти простим лаборантом у медичну лабораторію Єля. Саме там учений описав другу систему клітинного ремонту після опромінення ультрафіолетом. На відміну від фотоліази вона функціонує в умовах темряви. Наприкінці 1980х Санджар провів дуже важливі дослідження з вивчення спільного та відмінного в тому, як лагодиться ДНК бактерій і людини. Пол Модріч, який народився Усі цьогорічні Нобелівські лауреати з хімії – не тільки вчені найвищого рівня, вони мають цілу плеяду учнів і послідовників. Завдяки їхнім напрацюванням проблема репарації ДНК стала однією з центральних у молекулярній біології й генетиці. Наразі нараховують щонайменше Репарація ДНК є глибокою фундаментальною проблемою, але, як кожна справді важлива фундаментальна проблема, вона набуває практичного значення. Теоретично можна обговорювати два напрями: підвищення ефективності системи репарації ДНК або її пригнічення. Перший напрям передбачає використання підходів клітинної та генної інженерії й поки що не дістав належного розвитку. Другий напрям розвивається досить інтенсивно, зокрема в галузі онкології. Уже розроблено ліки, які діють на ферменти репарації ДНК ракових клітин. Річ у тім, що при хіміо та радіотерапії руйнується ДНК чутливих ракових клітин, система репарації яких надзвичайно сильно пручається цим пошкодженням. Тому ферменти репарації – це одні з найважливіших мішеней під час лікування раку. До речі, в цьому напрямі працює й один із відділів нашого Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Але на останній конференції з цієї проблеми, що відбулася в Осло в червні цього року, Томас Ліндаль, людина з великим почуттям гумору, на своєму заключному слайді продемонстрував… розірваний черевик. Такий вигляд, на його думку, мають дослідження прикладних галузей репарації ДНК. Тобто потрібно розробити єдину концепцію проведення цих досліджень. Автори: Ганна ЄЛЬСЬКА, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, академік НАН України Коментарі Заповніть поля відмічені червоним!
Додати коментар Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення. |
Архів журналу Віче
Останні новини
"Нічний" тариф для бізнесу: Гройсман пропонує змінити закон про енергетику Новини дня: про розмитнення "євроблях", ремонт доріг та запуск ОПЗ Лавров каже, що Київ разом з НАТО готує прорив через Керченську протоку Юлія Тимошенко: Ми створимо всі умови для розвитку інновацій в Україні В Австрії взялися за відмивання грошей українських банків: є десятки підозрюваних Київ—Мадрид: новий рейс від Ryanair У Румунії відкрили кримінальну справу проти віце-президента Єврокомісії Британія та ЄС майже домовились щодо Brexit - дипломати В Австрії і Ліхтенштейні розслідують відмивання грошей проблемних українських банків В Австрії і Ліхтенштейні розслідують відмивання грошей проблемних українських банків |