передплата Українською | In English

№19, жовтень 2015

Київ і Брюссель: пишемо європейську історію разом

«Ще ніколи, ні в новітній історії України, ні в історії Євросоюзу, не було документа про асоціацію, сплаченого такою дорогою ціною. І документа, який мав би настільки глибокий вплив на подальший розвиток усієї Європи. Угода є моделлю реформ, котрі потрібні Україні й здійснюватимуться разом з Європейським Союзом. За європейським змістом, за європейською ментальністю, за європейською моделлю. Це – життєвий план для поколінь українців, які вірять у цю державу й у майбутнє України як члена Європейського Союзу. Тому Європа для України – це рух уперед, це наш рух до майбутнього».
Міністр закордонних справ України П. Клімкін, 16 вересня 2015 року

Рік тому Європарламент і Верховна Рада ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Зазвичай у Євросоюзі схвалення міжнародних угод потребує багато часу. Документ мають схвалити парламенти й керівники кожної з
28 країн – членів ЄС. У деяких державах потрібні голосування у двох палатах, а також в уряді. У разі української угоди у зв’язку з її надзвичайною важливістю цей процес прискорили, і нині ми близькі до завершення ратифікації. А Угода про зону вільної торгівлі з ЄС набуде чинності 1 січня 2016 року. Однак нещодавно з Брюсселя наді­йшли деякі деталі переговорів глави МЗС України Павла Клімкіна та торговельного єврокомісара Сесилії Мальмстрьом. Перемовини стосувалися можливих змін у документі щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Підбиваючи підсумки ратифікації Угоди про асоціацію, вистражданої Майданом і війною, євродепутати на спеціальному засіданні в Брюсселі, присвяченому цій події, звернули увагу на слабкі зусилля Євросоюзу щодо розв’язання «української проблеми», яку затьмарила міграційна криза на континенті.

У своєму виступі євродепутат від Швеції Анна­Марія Корацца­Більдт нагадала, що Євросоюзу не можна зосереджуватися лише на проблемах із міграцією. «Коли відзначається річниця Угоди про асоціацію, ми повинні тримати Україну на нашій політичній мапі. Ми повинні говорити країнам ЄС: той факт, що є ще ті, хто не ратифікував угоду, є обурливим», – заявила вона.

Керівник групи підтримки України при Єврокомісії Петер Балаш зазначив: «Прогрес в антикорупційних змінах не такий швидкий, як хотілося б. Ще сподіваємося побачити загальне поліпшення у сфері боротьби з цим явищем на місцях і здатність правової системи коректно працювати. Також немає досить швидкого розвитку в реформуванні системи державної адміністрації».

Народний депутат України Остап Семерак, який є заступником голови парламентського Комітету з євроінтеграції, після участі в засіданні з нагоди річниці ратифікації Угоди про асоціацію сказав журналістам, що нині у Євросоюзі якщо і є якась критика на адресу України за невиконання окремих пунктів плану асоціації, то лише загальна.

Литовський євродепутат Петрас Ауштрявічус резюмував: «Якщо ЄС доб’ється успіху в розв’язанні проблем України, то його світова роль стане вагомішою. Так само, якщо українці зможуть вийти переможцями з цієї складної ситуації, то Україна впише нову сторінку в європейську історію».

У Києві також відзначали річницю ратифікації підбиттям підсумків. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман та Президент Європейського Парламенту Мартін Шульц виступили зі спільною заявою з нагоди цієї історичної події. Крім того, політики й політологи висловлювали свої надії стосовно процесу євроінтеграції України.

Зокрема, станом на 16 вересня 24 країни – члени Євросоюзу завершили процес ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Хоча євроскептики казали, що для цього знадобиться більш як три роки. За словами Президента України Петра Порошенка, Угода про зону вільної торгівлі з ЄС набуде чинності 1 січня 2016­го. «Ні про які переноси не може бути й мови!» – підкреслив він у своєму дописі на Фейсбуці, прикріпивши до нього карту, згідно з якою з усіх країн – членів ЄС лише Бельгія й Чехія почали процес ратифікації угоди, але поки що його не завершили, а не ратифікували документ Греція й Кіпр. Інші держави Євросоюзу здійснили цей процес.

У свою чергу, Прем’єр­міністр України Арсеній Яценюк заявив на засіданні уряду: «Кабінет Міністрів очікує, що до кінця року всі європейські країни ратифікують Угоду про асоціацію між Україною та ЄС».

Тим часом народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина Геращенко закликала парламент і Голову Верховної Ради Володимира Гройсмана звернутися до парламентів Кіпру та Греції щодо прискорення ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Політологи пов’язують труднощі ратифікації угоди Кіпром і Грецією впливом проросійських сил на парламенти цих країн, проте впевнені, що процесові це все ж не завадить. В українському МЗС вважають: затримка ратифікації з боку Кіпру з тиском Росії не пов’язана.

Щодо Угоди про ЗВТ, яка починає діяти з 1 січня, то нещодавно на зустрічі в Брюсселі представники українського МЗС і Мінекономрозвитку попросили у ЄС допомоги. Насамперед торгової. Зокрема, йшлося про те, щоб Євросоюз погодився мінімізувати вплив російського ембарго на нашу економіку. Адже з 1 січня Росія заборонить ввезення всіх без винятку українських сільгосппродуктів. А протягом ще двох тижнів різко підвищить тарифи на промислову продукцію, скасувавши режим вільної торгівлі з Україною. Брюссель готовий обговорювати розширення можливостей щодо ЗВТ, а також можливе розширення квот та інші ідеї. Цей діалог почнеться найближчим часом. Києву потрібно зробити лише низку додаткових розрахунків.

За словами аналітиків, ідея змінити параметри ЗВТ не нова, бо вони ґрунтуються на статистиці торгівлі України та ЄС у 2005–2007 роках. Показники кризових 2008­го та 2009 років тоді не бралися до уваги, щоби не занизити обсяги квот для українських товарів. 2011­го основні торговельні параметри вже були узгоджені. Однак за минулі 8–10 років структура економіки України істотно змінилася. Ідеологія Угоди про асоціацію полягає в тому, щоби зняти мита з повного обсягу експорту стосовно якомога більшої кількості товарних позицій. І тому нині щодо деяких позицій квота, надана ЄС для безмитної торгівлі, не адекватна реаліям.

Механізм перегляду Угоди про асоціацію вже є – він передбачений самою угодою. Згідно зі статтею 461 Рада асоціації (двосторонній орган, створений у рамках угоди) має право, беручи до уваги поточні події та стан економіки, «переглядати функціонування угоди у світлі її цілей».

Засідання Ради асоціації очікується в грудні цього року. Вірогідно, саме тоді сторони розпочнуть процес офіційних переговорів про її перегляд.

Автор: Яна СТАДІЛЬНА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Рахункова палата позитивно оцінила роботу корпоративного блоку Фонду держмайна Вчора, 17 листопада

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016