передплата Українською | In English

№2, січень 2007

Коли в сільрадівських гаманцях порожньо, програє держава

Поділитися:

За підрахунком юристів загалом більш як у трьох тисячах нормативно-правових актів ужито термін «місцеве самоврядування», а безпосередньо з цією цариною пов'язано майже сімсот законів. Здавалося б, територіальні громади мають міцне правове підґрунтя, тільки працюй та розвивайся. Та, з'ясовується, щоденні проблеми більше засмоктують їх у трясовину, ніж дають змогу вимощувати бруківку для впевненої та енергійної діяльності.
Такий висновок навіюють виступи учасників «круглого столу», в якому взяли участь голови самоврядних громад.

«Нинішня система місцевого самоврядування та регіональна політика – неефективні й не відповідають сучасним вимогам розвитку українського суспільства, його інтеграції у європейський та світовий простір. Заходи, які здійснює держава у сфері місцевого та регіонального розвитку, переважно непослідовні, неузгоджені, запізнілі й, що найгірше, – декларативні, а це призводить до негативних результатів» – таке твердження голови Тернопільської обласної ради Михайла Миколенка знайшло жвавий відгук у голів рад усіх рівнів.

Перше, що підрізає крила, це незадовільне фінансове та матеріальне забезпечення місцевого самоврядування. Відомо ж бо: без грошей, як без очей. Через те, що немає стабільної та повноцінної фінансової бази, громада не може бути самодостатньою. На думку Романа Висоцького, голови Бережанської райради, домогтися такої сталості за умов нинішніх бюджетної та податкової систем, по суті, неможливо. Адже в тому самому Бережанському районі тільки дві сільради не є дотаційними. У сільрадівському гаманці досить часто бракує коштів на зарплату апаратним працівникам, а життя вимагає вчасно подбати про асфальтування, освітлення вулиць села, проведення водогонів, газифікацію, капітальні ремонти й навіть спорудження нових соціально-культурних закладів. Ще кілька років тому частково цьому сприяли кошти, що надходили на розвиток так званого соцкульту. Тепер і цієї допомоги немає. Скажімо, Тростянецький сільський голова Ганна Білоус, щоб гідно зустріти ювілей рідного села, кілька місяців поспіль власну зарплату цілком віддавала на потреби громади. Завдяки цьому зробили косметичний ремонт у приміщенні самої сільради, фельдшерсько-акушерському пункті, пофарбували підлогу і вікна в бібліотеці, народному домі. Це, звісно, добре. Але чи таким коштом маємо розв'язувати сільські проблеми? Нині для села великим клопотом стало безробіття. Тому створення нових робочих місць – справа честі й нагальна потреба. У деяких поселеннях є можливість організувати їх на видобутку корисних копалин.

– Але й тут чиновницький люд ставить перепони, – каже Іван Безушко, сільський голова Ниркова Заліщицького району. – У столиці відмовляють у видачі відповідних ліцензій на користування нирківськими надрами.

Депутати загострюють увагу й на веденні належного обліку та порядку використання водойм, надр, кар'єрів, лісів колишніх колгоспів. Усе це має приносити прибутки громадам, давати роботу мешканцям села. Радам базового рівня, нарешті, треба розпочати використовувати для поповнення своїх бюджетів можливості продажу земель несільськогосподарського призначення, якими вже користуються підприємці. Бо, з'ясовується, кошти на відкриття розмаїтих закладів бізнесмени знаходять, а от з юридичним оформленням права на володіння землею не квапляться.

Турбує й те, що органи місцевого самоврядування ще не надто опікуються благоустроєм поселень, створенням сприятливого для життєдіяльності людей довкілля, забезпеченням належного санітарного та епідемічного стану. Бомбами сповільненої дії є склади, де зберігаються небезпечні отрутохімікати. За останні три роки вони «вибухали» вже шість разів. Торішня літня спека спричинила пожежу у такому старому сховищі в селі Маловоди, що в Теребовлянському районі. Згодом з'ясувалося, що тут у кожній другій криниці вода непридатна для споживання. Взагалі Тернопільщина належить до трійки регіонів країни, мешканці якої користуються найгіршою питною водою. За словами головного державного санітарного лікаря області Степана Дністряна, в деяких районах показники її бактеріального забруднення сягають майже п'ятдесяти відсотків. Край поступово перетворюється на великий смітник різних відходів. За приклад розв’язання проблеми переробки відходів може слугувати  Лановецький район, де розпочало роботу приватне підприємство: збирає всі гумові відходи й виготовляє з них штучні покриття для спортивних майданчиків. Незабаром тут почнуть переробляти поліетилен, в тому числі й пластикові пляшки.

Є й інші зразки розвитку. У селі Скорики Підволочиського району працюють всі заклади соціальної інфраструктури, приємно пройтися охайними сільськими вулицями. А керівник місцевого сільгосптовариства «Україна» Олег Крижовачук зініціював дольове вкладання двох мільйонів гривень у спорудження нової школи.

Взірцем для усіх керівників міст і сіл області стала діяльність Омеляна Оверка, якого мешканці Бучача вкотре обрали міським головою. Ще минулої каденції він зробив ставку на комбінат комунальних підприємств. Певні кошти з міської скарбниці надали на придбання необхідних для цього виробничого підрозділу механізмів та агрегатів. Закупили серед іншого трактор, автокран, грейдер, коток, газонокосилку, автобус, поміняли контейнери для вивезення сміття. Позаторік кілька десятків тисяч гривень витратили на освітлення міста. Нещодавно провели тендер на капітальний ремонт деяких вулиць, здано в експлуатацію першу чергу будівництва об'їзної дороги. Завершують спорудження моста через річку Стрипу. Знайшли гроші й на виготовлення дощового колектора. Не бояться тут алчевського синдрому. Омелян Степанович каже, що в райцентрі вже роками немає жодної централізованої котельні. Понад 140 конвекторів для малозабезпечених громадян придбали коштом міської ради, збудували дві котельні для дитячих садків. Первісного вигляду набувають історичні та архітектурні пам'ятки. Держава фінансує реставрацію міської ратуші. Бучач став переможцем Всеукраїнського конкурсу з благоустрою серед міст з населенням до сорока тисяч мешканців.

Такі приклади, на жаль, ще поодинокі. Але вони свідчать, що громада, справді, велика сила. Ось тільки держава має реалізувати назрілі зміни у Конституції та законодавстві щодо засад місцевого самоврядування й регіональної політики, приведення їх у відповідність до Європейської хартії місцевого самоврядування.

Автор: Микола ШОТ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Перевернуті догори дригом державні прапори та герб України: які казуси відбулися на інавгурації Сьогодні, 20 травня

У Єврокомісії Зеленському прогнозують "дуже швидкий старт" Сьогодні, 20 травня

Єврокомісар: Північна Македонія отримає "зелене світло" від ЄС ще до літа Сьогодні, 20 травня

В ЄС відреагували на рішення Зеленського розпустити Раду Сьогодні, 20 травня

Політолог пояснив, чому Зеленський намагається «діяти швидко» Сьогодні, 20 травня

Прем’єр Молдови не прилетів на інавгурацію Зеленського Сьогодні, 20 травня

5 президентів та помічник генсека НАТО: хто з іноземців приїхав на інавгурацію Зеленського Сьогодні, 20 травня

Розпуск Ради: що такого «важливого» встиг сказати Парубій Сьогодні, 20 травня

"Поїхав налагоджувати взаємодію з Зе": в сеть утекла переписка депутата БПП 18 травня

Коломойський заявив, що найближчі п’ять років житиме в Україні 18 травня