№13, липень 2015
Парламентський журнал «Віче» продовжує знайомити читачів з авторами патріотичних плакатів та їхніми роботами, які паралельно можна переглянути й оцінити на офіційному сайті видання.
Сьогоднішній герой багатосерійної рубрики «Плакат – брат барикад» є героєм не лише в метафоричному, а й у прямому розумінні цього слова. Дизайнер, арт-директор журналу «Музеї України», автор понад тисячі плакатів Юрій НЕРОСЛІК – сапер 92-ї окремої механізованої бригади, який воює за Вітчизну в зоні АТО. 7 липня на черговому фронтовому перепутті він відзначає своє 53-річчя. Вітаємо!
Про випадковість, згідно з якою життя винесло Юрія на крутий віраж, можна розмірковувати з високочолим знанням світоустрою. А можна просто прийняти як постулат бородату формулу: не буває нічого випадкового. Харківський дизайнер у цілковитій узгодженості з власним внутрішнім «Я» потрапив на Євромайдан у своєму місті. Далі життєвий тумблер клацнув, і Юрій, щойно очоливши художню частину столичного видання, подав документи до військкомату як доброволець. На війні молодший сержант Нерослік уже рік.
Нічого нелогічного в такому переключенні немає. Адже любити Батьківщину не патетичними фразами, а власним прикладом – цілком природно, якщо ти є патріотом правдивим, а не показним. І саме завдяки природності вчинку та несурогатності почуття Юрія Неросліка його історія сміливо вкладається в ненаписаний поки що сценарій кінострічки про невідомі сторінки новітньої української історії.
Без псевдопафосу й прикрас там показали б мудру людину з мужньою графікою обличчя. Дизайнера, що від пензля та комп’ютера перенісся прямо в іловайське пекло й для якого, приміром, селище Щастя не є абстрактним географічним поняттям зі щоденного новинарного серіалу. Відчайдуху, котрий після травми хребта на фронті трохи полежав у госпіталі й повернувся в зону АТО. Воїна, який у перервах між боями придумує пронизливі сюжети своїх плакатів, спрямованих на виховання у співвітчизників почуття патріотизму (хоч як це і звучить заяложено після агітаційних спічів публічних трибунів).
...Нам надзвичайно пощастило. Ми дізналися про людський та мистецький подвиг Юрія саме тоді, коли він перебував у двотижневій відпустці на столичній землі. Й поцікавилися:
– Що найстрашніше на війні?
– Найстрашнішою на війні є війна, – відповів сапердизайнер.
– Як на фронті почувається художник?
– Так, як усі люди. Можливо, лишень гостріше переживає те, що відбувається. Це відбивається в моїх роботах. Моя зброя – плакат і автомат.
– Чи змінилася ваша свідомість за цей рік?
– Сказати, що звик до пострілів та смертей? До цього звикнути неможливо. Переломилася хіба що та частка свідомості, яка відповідає за безпеку. Її відчуття притуплюється.
Нині наш відважний новий знайомий знову боронить Україну від непроханих прибульців. А влучним завершенням цієї оповідки стане слоган одного з плакатів Юрія Неросліка – заклик, який переадресовуємо художнику: «Повертайся живим!».
Автор: Ольга КЛЕЙМЕНОВА
Архів журналу Віче
|
№7 |
| Реклама в журналі Інформація авторам Передплата |
Зеленський хоче зробити Качку представником України в ЄС
Рада затвердила Ченцова віцепрем'єром з європейської та євроатлантичної інтеграції
Генсек НАТО прокоментував зміну міністра оборони України
Британія та Швеція спільно нададуть 300 млн євро для постачання літаків Україні
Сибіга повідомив деталі перемовин з очільником МЗС Туреччини у Києві
У Польщі висунули звинувачення українцю за написи, що прославляють УПА та Бандеру
Вучич знову не підписав декларацію саміту "Південно-Східна Європа – Україна"
Віцепрем’єром з євроінтеграції замість Качки може стати постпред при ЄС Ченцов
Радев: Болгарія більше не братиме участі у "коаліції рішучих"
Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною