передплата Українською | In English

№5, березень 2015

Реформу державного управління «активовано»

Поділитися:

Хід реформи державного управління та її перспективи обговорювали 23 лютого 2015 року на засіданні «круглого столу», ініційованого Комітетом Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування спільно з Національним агентством України з питань державної служби. Його тему «Професіоналізація державної служби та забезпечення прав громадян на якісні державні послуги в рамках обговорення проекту нової редакції Закону України «Про державну службу» Голова комітету Сергій ВЛАСЕНКО, відкриваючи обговорення, визначив як комплекс проблем і непростих рішень.

Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин ВАЩЕНКО, презентуючи проект нової редакції закону «Про державну службу», зазначив, що документ наразі ще перебуває в секретаріаті Кабінету Міністрів України. Але оприлюднив основні його новели та ключові пріоритети – такі, як: розмежування політичних і адміністративних посад; запровадження механізму виключно конкурсного відбору на державну службу; запровадження інституту державних секретарів за моделлю «топ­менеджменту» в органах державної влади.

Інституційна ж новелістика – це передбачена законопроектом поява такого колегіального органу, як Комісія з питань вищого корпусу державної служби, що має стати «ударом по політичних квотах» під час призначення осіб на посади й ефективним «механізмом деполітизації та професіоналізації» державної служби.

Запроваджуються: по­перше, конкурсність вступу на всі посади державної служби; по­друге, їхня класифікація залежно від обсягу повноважень, складності й відповідальності разом зі зміненою системою рангів на «спеціальні відзнаки»; по­третє, строковість призначення на посади, що стосуватиметься службовців категорії «А». До неї належать найвищі державні службовці (державний секретар Кабінету Міністрів України та його заступники; державні секретарі міністерств та їхні заступники; керівники центральних органів виконавчої влади та керівники державних органів з особливим статусом – таких, як Рахункова палата тощо). Категорія «Б» – це всі керівники структурних підрозділів всіх органів влади. Категорія «В» – виконавці, спеціалісти, які є в кожній державній структурі.

Костянтин Ващенко зауважив, що «один із найбільших викликів – це оплата праці». Враховуючи 10­відсоткове скорочення, лишається приблизно 290 тисяч державних службовців. Із них 40 відсотків отримують заробітну плату на рівні мінімальної, яка встановлена державою, тобто 1218 гривень. На районному ж рівні, особливо на рівні місцевого самоврядування, нині склалася така ситуація: аби виплатити держслужбовцю навіть мінімальну заробітну плату за посадового окладу в 700–800 гривень, лише за рахунок премії «дотягують» хоча б до виконання трудового законодавства. Нині в структурі оплати праці держслужбовця 30 відсотків – це посадовий оклад, а 70 – становлять різноманітні надбавки та премії. Звісно, усе це не мотивує й не додає бажання робити кар’єру на державній службі, прокоментував ситуацію Костянтин Ващенко, водночас зазначивши, що вже розроблена та запроваджується нова модель оплати праці, яка враховуватиме реалії. У ній передбачено істотне підвищення мінімальних окладів – до не менш як 70 відсотків, хоча експерти пропонували відсотків 80, а деякі – навіть 90. Але за основу взято «компромісний» варіант: 70 відсотків становитиме оклад, а 30 – премії, до того ж чітко встановлені й для всіх зрозумілі. Одна премія – до 10 відсотків – буде щомісячною за результатами роботи. Друга – до 20 відсотків – нараховуватиметься за результатами щорічної оцінки згідно з визначеними підходами й критеріями. Всі інші надбавки, премії та доплати буде скасовано. Крім того, консенсусним також стало рішення про переведення державних службовців на загальну систему пенсійного забезпечення.

Учасники «круглого столу» обговорювали деталі проекту реформ у контексті «децентралізації» – ймовірної перспективи докорінної зміни системи державного управління в Україні.

Але найжвавіша дискусія прогнозовано точилася навколо двох питань: чи стануть службовці в нових умовах ефективними менеджерами й водночас якісними надавачами державних послуг, а також щодо їхнього матеріального забезпечення. Обидва ці питання, наче «два боки однієї медалі», наголосив, модеруючи обговорення, Сергій Власенко. Й основним завданням очікуваного закону «Про державну службу», по суті, і є дотримання цього балансу: між забезпеченням соціально­політичного і матеріального статусу державного службовця й матеріальною спроможністю держави забезпечити ефективне управління країною та отримання громадянами якісних адміністративних послуг.

Автори: Єгор РАХНОВЕЦЬКИЙ, Тарас РОМАНЮК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Порошенко звернувся до українців: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову» Сьогодні, 25 квітня

Литва закликала міжнародну спільноту не визнавати паспорти РФ для мешканців Донбасу Сьогодні, 25 квітня

Рада у першому читанні cхвалила закон, необхідний для "промислового безвізу" з ЄС Сьогодні, 25 квітня

Рада схвалила проведення Парламентської асамблеї НАТО в Києві в 2020 році Сьогодні, 25 квітня

Україна звернулася до Радбезу ООН через російські паспорти для жителів ОРДЛО Вчора, 24 квітня

У ЄС прокоментували можливість зустрічі із Зеленським Вчора, 24 квітня

Куди в першу чергу вирушить Янукович після повернення в Україну Вчора, 24 квітня

Політолог: У Порошенка є шанси повернутися на президентську посаду, і ось чому Вчора, 24 квітня

Посольство України вимагає вибачень від чеського видання через матеріал про Зеленського Вчора, 24 квітня

Туск поговорив із Зеленським: чекаємо саміту Україна-ЄС в липні 23 квітня