Заборонено «Peps!» і «Martin»

Про існування музею Антимонопольного комітету автор цих рядків дізнався випадково. Коли кількість припущень щодо його вмісту перевалила за півсотні, було вирішено навідатися туди і здійснити ретельний візуальний аналіз. У будівлі комітету по вулиці Урицького музей розмістили на четвертому поверсі в кінці коридору, на дверях – однойменна табличка. На вході до установи потрібно зареєструватися й отримати перепустку. Провести екскурсію погодився голова Антимонопольного комітету Олексій КостусЄв:

– У світі боротьба з недобросовісною конкуренцією почалася ще 100 років тому, після підписання Паризької конвенції у 1892 році. Наша держава приєдналася до неї після розпаду Радянського Союзу. Офiцiйною датою народження комiтету вважають 26 листопада 1993 року – день ухвалення Закону України «Про Антимонопольний комiтет України». До речі, я запропонував би змінити назву установи на «комітет із захисту економічної конкуренції в зв'язку з тим, що конкуренція сьогодні – це реальність».

Музей розповідає про історію створення Антимонопольного комітету та історію захисту економічної конкуренції в нашій країні. Сьогодні ми вже маємо свій прапор, герб і хрест «За захист конкуренції», затверджений Президентом України. До речі, те, що голів Антимонопольного комітету було не так багато, як міністрів у незалежній Україні, і я – другий, хто очолює відомство, дає певну спадкоємність, яка є надзвичайно важливою у справі захисту конкуренції.

Потім Олексій Олексійович розповідає про те, в якому стані комітет отримав будівлю – все було зруйновано. На експозиційних фото справжні декорації з фільму про Другу світову війну.

Найцікавішим у музеї є розділ «Недобросовісна конкуренція». Тут представлені українські товари, які копіюють відомі бренди. Наприклад, вітчизняне «Martini» у пластиковій пляшці називається «Martin», а вигляд має такий самий. Український варіант масла «Rama» з поваги до металургів іменується «Рама нова», а напій «Peps!» неуважні покупці можуть випадково сплутати з американським «Pepsi».

– Які галузі найбільше страждають від підробок?

– Передусім це харчова промисловість і медицина. У світі підробки товарів становлять 5–7 відсотків від загальної кількості виробів. Це величезна цифра. До речі, в Європейському Союзі збитки від них сягають 200–300 мільярдів євро на рік.

Далі Олексій Олексійович наводить яскраві приклади недобросовісної конкуренції:

– Напередодні минулого Нового року ми припинили порушення з боку Севастопольського заводу шампанських вин. Це підприємство випустило шампанське «Rafaell», етикетка на якому оформлена так само, як відомі цукерки «Rafaellо». Все б нічого, але магазини ставили його в продуктовому наборі з цими цукерками, свято вірячи у їхнє спільне походження. Згодом за нашим рішенням таке шампанське на суму понад мільйон гривень було вилучено з торговельної мережі, на порушників накладено штраф.

У місті Берегове Закарпатської області Антимонопольний комітет припинив випуск так званого грузинського вина знаменитих марок. Місцеві «джигіти» реалізовували одиницю продукції за 80 гривень і навіть намагались експортувати вина до Росії.

Не втрачати пильність комітету допомагає плідна співпраця з французькими колегами. Зокрема, на семінарі у Франції йшлося про поширену підробку капоту автомобілів «Пежо». Якщо оригінальний важить 7 кілограмів і під час аварії складається, не завдаючи шкоди водію, то 13-кілограмовий, підробний, у разі зіткнення виконує функцію гільйотини. До речі, за непідтвердженими даними, причиною аварії реактивного літака «Конкорд» могло стати саме те, що деталі деяких вузлових механізмів були неоригінальними.

Широкого розголосу в Україні набув скандал із макаронами «Тая», до яких Таїсія Повалій не має жодного відношення. Наразі на судове рішення про заборону використання назви «Тая» виробник подав апеляцію, але Антимонопольний комітет обіцяє довести справу до кінця й заборонити випуск продукції.

Також на розгляді комітету перебуває справа стосовно недобросовісної конкуренції з шоколадкою «Снікерс», у якої з'явився брат-близнюк «Шнікерс», названий так місцевими «одеситами».

Промайнув останній стенд музею, але, користуючись нагодою, ми попросили голову Антимонопольного комітету роз'яснити ситуацію з резонансними справами, що перебувають на розгляді у відомстві. Чи компанії «Київстар» і «UМС» усе-таки відмінять плату за з'єднання ?

– Розгляд справи триває. На жаль, знайти порозуміння з мобільними операторами в цьому питанні не вдається. Я вважаю, обидві компанії мають запропонувати альтернативне рішення. Зокрема, це може бути поетапне зменшення плати за з'єднання та впровадження нових стартових пакетів з новими тарифами. Сьогодні нас не задовольняє те, що вони пропонують. Крім того, під час розгляду справи комітет консультувався з Національною комісією з питань регулювання зв'язку, Державним департаментом зв'язку та інформатизації. Навіть фахівці не мають єдиного рішення, у який спосіб треба тарифікувати з'єднання. Питання в тому, чому плата за нього тривалий час становить саме 27 копійок в обох мобільних операторів, хоча витрати в них різні. Підсумовуючи, скажу: найближчим часом цілком імовірне ухвалення рішення або стосовно однієї, або одразу стосовно двох компаній залежно від отриманої інформації. Якщо ситуація не зміниться, на них можуть накласти багатомільйонні штрафи.

– Нещодавно мер Києва Леонід Черновецький своїм рішенням збільшив тарифи на комунальні послуги в столиці втричі. Як комітет оцінює таке рішення?

– Хочу одразу заперечити інформацію, озвучену одним із заступників міського голови, нібито рішення про збільшення тарифів погоджено з Антимонопольним комітетом. Це не відповідає дійсності. Встановлювати ж тарифи на послуги ЖКГ та здійснювати контроль над цінами й розрахунками мають органи місцевого самоврядування та місцеві держадміністрації. Це не належить до повноважень комітету. Загалом, нагадаю, раніше за нашою наполегливою пропозицією уряд прийняв постанову, що зобов'язує комунальні господарства робити споживачам перерахунки за неякісні або надані в неповному обсязі послуги на майбутній період здійснення комунальних платежів. Протягом останніх п'яти років, які я очолюю Антимонопольний комітет, громадянам шляхом перерахунку повернуто приблизно 1 мільярд 800 мільйонів гривень.

– На 2007 рік компанія «Укргазенерго» уклала контракти на поставку 55 мільярдів кубометрів газу для українських споживачів. Чи переглянете ви попередній висновок про те, що вона не є монополістом на ринку?

– Наразі говорити про конкретне рішення зарано, хоча ретельне дослідження становища цієї компанії на ринку в розпалі. Зважаючи на актуальність цього питання для вітчизняної промисловості, ми маємо намір зробити відповідний висновок у максимально стислі терміни.

Фото В. Негребецького.

Автор: Олексій СИЩУК