передплата Українською | In English

№24, грудень 2014

Військова дисципліна зобов'язує

Поділитися:

Військова дисципліна – це суворе й точне дотримання військовослужбовцями порядку і правил, установлених законодавством України і статутами Збройних Сил України. Вона ґрунтується на усвідомленні кожним військовослужбовцем військового обов’язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи і незалежності.

У суспільстві побутує хибна думка про те, що українські козаки були завзятими пияками. Хоч вживання алкоголю було поширеним, козацька громада ставилася до пияцтва дуже суворо. За вживання алкоголю під час військового походу передбачалася смертна кара. Будь-кого п’яного кошовий отаман негайно викидав з човна. Козаки взагалі негативно ставилися до пияцтва, боролися з цим злом. Так, поголос про своє велике пияцтво поширювали самі козаки, бо у воєнний час їм були вигідні чутки, що на Січі лише п’ють та гуляють, адже вороги, вірячи цим байкам, не один раз потрапляли в халепу. Так, 1675 року кримський хан, сподіваючись, що на Різдво козаки вживатимуть надміру алкоголю, тому їх легко буде знищити, напав на запорозьке військо, втративши при цьому десять тисяч відбірних яничарів.

В умовах збройної агресії проти України, активного використання Збройних Сил та інших військових формувань військова дисципліна має особливе значення. Наявність у захисників Вітчизни складної військової техніки також посилює вимоги до дисципліни кожного воїна. Без міцної військової дисципліни й організованості у мирний час, а тим паче у воєнний неможливо вирішити такі важливі завдання, як: виховання високих морально­бойових якостей у військовослужбовців, формування у них умінь, знань, навичок, необхідних для захисту України. Свідомий характер військової дисципліни робить її стійкою, міцною, непохитною. Зміцнення дисципліни, боротьба проти розбіжностей у трактуванні вимог законів України, військових статутів є одними з найважливіших завдань командирів і начальників, а також самих військовослужбовців.

Якщо в підрозділі міцна дисципліна, то в ньому ефективніше налагоджено і процес навчання солдатів (матросів). Вони швидше вивчають довірені їм озброєння і техніку, а відтак надійніше захищатимуть Батьківщину і водночас невиправдано не піддаватимуть небезпеці себе особисто.

Тож дотримання військової дисципліни обов’язкове для військовослужбовця в бою і повсякденному житті, в строю і поза ним, у військовій частині й поза нею.

Військова дисципліна зобов’язує:

дотримуватися Конституції України і законів України;

неухильно виконувати вимоги Військової присяги, військових статутів, накази і розпорядження командирів (начальників);

стійко долати труднощі військової служби, не шкодувати своєї крові й самого життя під час виконання військового обов’язку;

бути пильним і суворо зберігати військову та державну таємницю;

бути чесним, правдивим; ретельно вивчати військову справу;

берегти довірену зброю, військову техніку, військове та громадське майно;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших; дотримуватися військової ввічливості й віддання честі;

не допускати самому й утримувати інших від порушень громадського порядку;

допомагати командирові (начальникові) у встановленні військової дисципліни і порядку.

Водночас, ніде правди діти, в армійському і флотському середовищах, на жаль, є особи, які не дорожать військовою честю, порушуючи закони, Військову присягу і статути. Такі воїни завдають значної шкоди справі підвищення бойової готовності частин і кораблів. До недисциплінованих військовослужбовців застосовують суворі заходи впливу, перелік яких визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Одним з порушень військової дисципліни є вживання військово­службовцями алкогольних напоїв. 23 березня 1999 року Закон України № 551­XIV затвердив Дисциплінарний статут Збройних Сил України, яким передбачався такий вид стягнення, як арешт з триманням на гауптвахті до 10 діб. Однак 3 лютого 2004 року Законом України № 1420­IV до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України внесли зміни, вилучивши таке стягнення.

Водночас зазначеним Законом внесено зміни до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та
11 до Конвенції»: вилучено пункт 3, яким передбачалося, що положення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року застосовуються в частині, що не суперечить статтям 48, 49, 50, 51 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо застосування арешту як дисциплінарного стягнення.

Таким чином, внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зумовлено тим, що 17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. 11 вересня 1997 року конвенція набула чинності, після чого перед Україною постало міжнародно­правове зобов'язання забезпечити конвенційні гарантії.

Водночас нині, з огляду на Конституцію України, Кримінально­виконавчий кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони України «Про попереднє ув’язнення», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», «Про безоплатну правову допомогу» й Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, діє Інструкція про порядок і умови тримання засуджених, узятих під варту та затриманих військовослужбовців, що затверджена наказом
Міноборони № 656 від 26 вересня 2013 року.

До переліку осіб, перебування яких передбачено на гауптвахті, належать:

– військовослужбовці, які за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, засуджені до арешту з відбуванням покарання на гауптвахті Служби правопорядку строком від одного до шести місяців;

– військовослужбовці, військово­­­­­­­­­­­­­­­­зобов’язані, затримані уповноваженою особою за вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, до передання їх органам досудового розслідування, а також затримані без документів до встановлення особи.

Виходячи з цього переліку, командир військового підрозділу не має можливості застосувати до військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, покарання у вигляді ізоляції його на гауптвахті. Простіше кажучи, покарати гауптвахтою військовослужбовців, які, скажімо, вживають алкогольні напої під час служби, неможливо. А це може призвести до непоправних наслідків, завдати шкоди самим військовим підрозділам. Тож нині командири військових частин і з'єднань мають великі труднощі із застосуванням якихось інструментів впливу на військовослужбовців. Слід розуміти, що під час бойових дій судові й прокурорські органи, як правило, розташовані далеко від передової, а тому не мають фізично змоги оперативно і повною мірою реагувати на порушення військової дисципліни. Однак цим проявам слід давати відсіч. Складна ситуація і страшні реалії життя та війни на частині території держави потребують внесення змін до чинного законодавства, зокрема запровадження такої дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, як тримання на гауптвахті за порушення дисципліни. Це необхідно задля підтримання боєздатності військових підрозділів, недопущення панібратства та «махновщини».

За нинішніх умов у зоні АТО на гауптвахтах можуть бути облаштовані камери для одного чи кількох порушників, кімнати для допиту, двір та караульні приміщення. Це дасть можливість розв’язати низку проблем щодо зміцнення дисципліни в підрозділах і сприятиме належній організації розслідувань тяжких та особливо тяжких злочинів, скоєних у зоні боїв на Донбасі військовими та іншими особами, які офіційно не належать до батальйонів територіальної оборони.

Наявність необхідних заходів дисциплінарної відповідальності дасть змогу вчасно й ефективно впливати на поведінку військово­службовців, не усуваючи їх від виконання обов’язків, сприятиме зміцненню військової дисципліни.

Отже, з метою профілактики пияцтва у війську, забезпечення і зміцнення військової дисципліни, особливо під час надзвичайного періоду чи воєнного стану, необхідно внести зміни до законодавства, якими передбачити, що за систематичне вживання алкогольних напоїв військовослужбовець може бути звільнений зі складу Збройних Сил України з повідомленням про це рідним, за місцем роботи та місцевим органам влади за місцем проживання. Такий військовослужбовець позбавляється можливості користуватися соціальним захистом з боку держави, зокрема права бути визнаним учасником бойових дій тощо.

У засобах масової інформації Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос вже порушував означену проблему, представник Генеральної прокуратури України повідомляв журналістам про внесення прокурорським відомством пропозицій щодо змін у законодавстві України з цього приводу. Хотілося би вірити в оперативність і розуміння нашими законодавцями становища військових у зоні АТО.

Автори: Антон ШАПОВАЛ, Дмитро ГРИЩЕНЮК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини 23 серпня: нові iPhone, пальне Коломойського, нова посада Пинзеника Вчора, 23 серпня

США готові приєднатися до переговорів щодо східної України – Волкер Вчора, 23 серпня

За кордоном постійно працюють більше 3 мільйонів українців - міністр Вчора, 23 серпня

Зеркаль: малоймовірно, що Росію далі вдасться утримувати в ізоляції Вчора, 23 серпня

Зеленський зідзвонився з Туском перед самітом G7 Вчора, 23 серпня

Політична криза в Італії: президент дав партіям більше часу Вчора, 23 серпня

Корчинський: Нова українська влада намагається копіювати «підходи Януковича» Вчора, 23 серпня

Кокотюха: «Новообрана влада просто влупила головному державному святу під дихало» Вчора, 23 серпня

Чеський наземний лоукостер планує запустити ще один рейс з України до Праги 22 серпня

Туск та Зеленський проведуть переговори перед самітом G7 22 серпня