№21, листопад 2014

Погляд від протилежногоПогляд від протилежного

Стаючи свідком чергової традиційної події в Центральному будинку художника, ловиш себе на пустопорожньому занятті. Фіксуєш прізвище за прізвищем, назву за назвою й доходиш висновку: усіх гідних у журнальному матеріалі не охопиш, бо їх надто багато. А якщо когось не згадаєш – образиш.

Вихід є. Потрібно зупинитися на особливостях виставки, на тому, що відрізняє її від аналогічних попередніх експозицій. Отже. Нинішня виставка до професійного свята митців продемонструвала аж 630 робіт у різних видах образотворчості й декоративно­прикладного мистецтва. Тобто вдвічі більше, ніж завжди. Серед цього розмаїття знаходимо багато висококласних творів. Зауважмо: експоновані роботи народжені переважно останніми роками.

Такий сплеск активності митців свідчить про нестримне прагнення у складні для країни часи творити, показувати себе, а отже – жити! Попри будь­які труднощі, несприятливе фінансове тло художники везуть свої роботи з усіх куточків держави. Проходять горнило суворого виставкому або не проходять, та в будь­якому разі виявляють нечуване бажання самореалізації. Цікаво, що армія авторів, котрі показують свій доробок на регулярних виставках у Будинку художника, поповнюється із лав студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, а також тутешніх студійців (ідеться про учнів художньої студії НСХУ при ЦБХ, керованої добрим другом нашої редакції Миколою Грохом).

Найнесподіванішим з огляду на нинішні події в країні є образний ряд левової частки творів. Митці зосереди­лися на Україні – ні, не ідилічній, не примарній: на такій, якою вона була і буде, багатою та миролюбною. Це свого роду контрреакція, погляд від протилежного. На відміну від багатьох експозицій, що останнім часом дислокувалися на різних виставкових просторах та полум'яніли сюжетами й настроями кривавої дійсності, ця імпреза показує безкраї лани і степи, пухнасті ліси, профілі гарних міст, портрети корифеїв, мудрі обличчя звичайних людей, рослини, тварини... Одне слово, все те, що наповнює змістом поняття життя. А переважна академічність творів лише скорочує місток між авторами та глядачами, які однаково хочуть миру.

У побаченому тут ніби акумульовано послання митців до Всесвіту: війна – то страшний сон. Ми прокинулися і побачили: все спокійно. Все безхмарно. Все, як зазвичай.  

P. S. Істотне доповнення: нерозбещені статками художники нині дуже часто передають прибуток від продажу робіт пораненим, сім’ям загиблих вояків, а також у зону АТО.

Автор: Ольга КРАСОВСЬКА

Архів журналу Віче

Віче №11/2016 №11
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Зеленський прибув до Берліна, де збирається "коаліція охочих" Сьогодні, 19 листопада

У Єврокомісії відреагували на слова Трампа про Путіна: "ми не коментуємо дружбу" Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: заступник Гегсета покинув "Рамштайн" після того, як дорікнув Україні за удари по РФ Сьогодні, 19 листопада

У Кремлі заявили, що Україна була головною темою зустрічі Путіна і Трампа Сьогодні, 19 листопада

Окупаемость AI-агента в колл-центре: расчет AHT, FCR и затрат Сьогодні, 19 листопада

Алкоголізм чи «просто багато п'є»: ознаки, після яких варто звернутися до нарколога Сьогодні, 19 листопада

"Хто він? Він мій друг": Трамп та Путін провели зустріч у Китаї Сьогодні, 19 листопада

ЗМІ: республіканці у Конгресі США використовують допомогу Україні як важіль тиску на демократів Сьогодні, 19 листопада

Канада на "Рамштайні" оголосила новий пакет військової допомоги Україні Вчора, 18 листопада

Ракети ППО від Британії, реакція на Керченський міст, "Шахед" над Кишиневом: новини дня Вчора, 18 листопада