передплата Українською | In English

№19, жовтень 2014

Ресурси - громадам!

Поділитися:

На конференції «Муніципальна консолідація в Європі: тенденції і рішення щодо об'єднання та співробітництва», організованій Мінрегіонбудом у співпраці з Радою Європи, кореспонденти «Віча» поцікавилися в експертів ставленням до урядових ініціатив, а також зафіксували ключові очікування вітчизняних і закордонних учасників від реформи місцевого самоврядування.

Віце­прем'єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово­комунального господарства України Володимир ГРОЙСМАН не бачить інших термінів, аніж прийняття швидких рішень новим парламентом до кінця 2014 року.

– Територіальні громади обмежені в своїх можливостях, не мають достатніх фінансів, питання місцевого рівня вирішуються в Києві. Це та пострадянська система, що досі не змінена. Про необхідність реформ говорили багато років, а нині настав час діяти, – заявив він.

І підкреслив: на рівні районів і областей місцеве самоврядування є тільки формальним, бо всі функції виконує на територіях виконує орган державної влади, що не обирається громадами, а призначається згори.

Володимир Гройсман упевнений: реформи можна реалізувати, бо є політична воля Президента та готовність уряду діяти в напрямі децентралізації влади.

Віце­прем'єр звернув увагу на вже ухвалений Верховною Радою закон про співробітництво тергромад і висловив надію на успішний розгляд у другому читанні законопроекту про добровільне об'єднання територіальних громад.

Голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид
ЖВАНІЯ
вважає, що надмірна централізація влади протягом усього періоду незалежності України сприяла формуванню сепаратистського міфу:

– Якби громади мали повноваження й ресурси, то всю повноту відповідальності несла б місцева влада. Натомість усі прорахунки місцеві князьки списували на Київ. Нині багато хто каже: «Йде війна – треба досягати миру, а не починати реформи». Мовляв, можна втратити керованість державного управління. Це позиція страуса. Досвід європейських країн свідчить: усі великі реформи відбуваються в період геополітичних трансформацій.

Виконавчий директор Асоціації міст України Мирослав
ПІТЦИК
підкреслив: чи не вперше АМУ хоче подякувати уряду, що проблеми місцевого самоврядування набули конкретного розв’язання у вигляді пакета законопроектів. Він переконаний, що цю базу швидко реалізує новий парламент.

Серед ключових проблем Мирослав Пітцик виокремив те, що чинним законодавством юрисдикцію місцевого самоврядування обмежено територією забудови населеного пункту, тобто порушено принцип Європейської хартії – повсюдність. Наступна проблема – це відсутність законодавчої бази про об'єднання та співпрацю громад.

– У результаті 78 відсотків громад не мають ресурсів навіть на утримання своєї влади, не спроможні надати більшість послуг, передбачених законодавством про місцеве самоврядування. Виходить нонсенс: повноваження органів місцевого самоврядування виконують районні державні адміністрації, – сказав Мирослав Пітцик.

Існує й невідповідність між обсягами повноважень та ресурсами. Скажімо, рівень бюджетного забезпечення виконання делегованих повноважень в Україні – 28 євро на одного мешканця, в Словаччині – 192, Угорщині – 213, Латвії – 233, Польщі – 335 євро.

Порушено також принцип субсидіарності, коли місцеві органи позбавлені права встановлювати ставки місцевих податків, тарифи на ЖКГ. Наприклад, населення покриває лише 70 вартості послуг із теплопостачання. Решта має компенсуватися з державного бюджету, але надходить невчасно й не повною мірою.

У коментарі «Вічу» Мирослав Пітцик зауважив, що в разі прийняття Верховною Радою урядових змін до податкового та бюджетного законодавства органи місцевого самоврядування вже наступного року додатково отримають 24 мільярди гривень (!), які можна витратити на покращення інфраструктури. [Наприклад, за оцінками Кабінету Міністрів, ресурс місцевих бюджетів Дніпропетровської області збільшиться на 4,7 мільярда гривень (35,6 відсот­ка), Чернігівської області – на 626,9 мільйона (приріст – 16,6 відсотка), м. Києва – на 5,1 мільярда гривень (40,2 відсотка). – Ред.]. Він також зауважив, що через політичні ігри й інтриги в передвиборний час народні депутати відмовилися внести до порядку денного законопроекти, над якими активно працювала й Асоціація міст України.

– Якби ми провели децентралізацію 15 чи 5 років тому, то навряд чи мали б проблеми Криму або Донбасу. Політичне рішення (закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. – Ред.) прийнято. Хай там спробують погосподарювати на своїй землі. Це також буде наука на майбутнє, – наголосив виконавчий директор АМУ.

Експерт з місцевого самоврядування, народний депутат України Верховної Ради VI скликання Юрій ГАНУЩАК підкреслив: Верховна Рада не проголосувала за ініціативи Кабінету Міністрів, бо закрилося вікно можливостей і почався електоральний період. Він вважає, що без прийняття урядового пакета на місцеві бюджети чекає стагнація. Натомість після ухвалення цих законів вдасться розв’язати проблему регіонів – загальну зрівнялівку, що стимулює розмови «Хто з'їв моє сало?», «Київ нас оббирає», «Схід годує бідний Захід».

– У доопрацьованій реформі міжбюджетних відносин є дуже хороша стимулююча формула вирівнювання. Вона передбачає, що адміністративно­територіальні одиниці, де податкоспроможність менша за 90 відсотків, отримують дотацію в розмірі 80 відсотків різниці до цієї суми. У того ж, хто має цей індекс податкоспроможності понад 110 відсотків, до фонду вирівнювання вилучають тільки половину коштів перевищення. Отже, стимулюватимуть і тих, кому не вистачає коштів, і тих, хто заробляє більше.

Ми знімемо соціальну напруженість й дамо потенціал для зростання, адже самі міста почнуть працювати над виведенням із тіні заробітної плати. Надпотужний стимул: у Податковому кодексі надається право регулювання ставок місцевих податків. У малих містах і селах не зможуть казати: у нас забирають ресурс, що міг би піти, наприклад, на благоустрій території. Система працюватиме, як у котеджному містечку, де жителі «скидаються» на охорону, прибирання, — переконаний Ю. Ганущак.

Яскравий приклад децентралізації: більш­менш серйозні повноваження даються об'єднаним громадам [урядовий проект закону ще має розглядатися Верховною Радою в другому читанні. – Ред.], районам і містам обласного значення. Нині 90 відсотків коштів там витрачають на утримання апарату, а після добровільного об'єднання їм вистачить навіть одного посадовця.

Голова Комітету з питань демократії та врядування Ради Європи Пол­Генрі ФІЛІПС підкреслив багатогранність питання організації місцевого самоврядування й наголосив на тому, що муніципальна влада повинна відповідати суспільним запитам.

– Адміністративно­територіальний устрій європейських країн дуже різний, що пов’язано з історичними та географічними чинниками. Навіть в одній країні різні комуни чи муніципалітети мають різні ступені об’єднання та інтеграції. Досвід свідчить, що територіальна організація місцевих органів влади є політичним питанням. Учорашні парадигми не можуть працювати завтра. Громадяни нині мають інші потреби, це вже не об’єкти влади, а її учасники, які вимагають сталості й прозорості пуб­лічних послуг, – зазначив він.

Експерт Ради Європи Павел СВЯНЕВИЧ зауважив, що муніципальна консолідація й відповідні реформи дуже складні для реалізації саме з політичних причин:

– Під час муніципальної консолідації частина органів місцевої влади повинна зникнути, тож деякі політики позбудуться своїх позицій. Тому природно, що вони опираються цьому процесові.

Маємо приклади низки країн, коли не вдавалося здійснити муніципальні реформи саме з політичних мотивів (Норвегія, Естонія, Албанія, Україна (2004 рік). Є безліч прикладів, коли політична неможливість реформування була настільки очевидною, що навіть не робилися спроби щось змінювати (Франція, Угорщина, Словаччина, Чехія та ін.). Водночас є приклади проведення успішних муніципальних реформ у декількох землях Німеччини, у Греції, Македонії, Грузії, Данії, Великій Британії, Нідерландах, Фінляндії тощо.

Він також зазначив: практика останніх років свідчить, що фінансова криза відродила діалог навколо укрупнення муніципалітетів ще в низці країн Європи, де впевнені: територіальна консолідація дасть можливість заощадити кошти та забезпечити якісніше надання послуг.

Окрім того, Павел Свяневич наголосив, що варто розмежовувати дві моделі територіальної реформи:

– Перша – однокрокова, за якою реформа проводиться згори донизу. Тобто центральна влада вирішує, якою буде нова мапа, й впроваджує відповідні рішення. Друга модель – двокрокова, коли реформа відбувається знизу. На першому етапі центральна влада формує критерії реформи, а муніципальні громади реагують на них на добровільній основі. Наприклад, самі обирають орган місцевого самоврядування, з яким хочуть об’єднуватися, а також форму такого укрупнення.

Муніципальні реформи потрібно проводити паралельно з фінансовими, податковими та іншими структурними реформами, що повинні сформувати підґрунтя для діяльності нових органів місцевої влади.

Лорд Ахмад УЇМБЛДОНСЬКИЙ – член Палати лордів Великої Британії, заступник голови Комітету з питань громад та місцевого управління зазначив, що з 1997 року Велика Британія віддає більше пов­новажень місцевим органам влади, бо ці реформи дають позитивні результати:

– Ситуація, яка склалася з референдумом у Шотландії, засвідчує, що децентралізація влади може стати засобом збереження цілісності країни. Ми дали можливість шотландському урядові порушити таке питання, визначитися з часом референдуму та провести його.

Перший заступник міністра регіонального розвитку та інфраструктури Грузії Тенгіз
ШЕРГЕЛАШВІЛІ
наголосив, що досвід Грузії, України та Молдови у сфері розвитку місцевого самоврядування дуже подібний:

– За майже 25 років радянську систему мислення в цьому питанні нам так і не вдалося подолати. Ситуація, коли уряд відповідає за все, а місцеві органи влади виправдовують свою недієздатність диктатурою згори, сприяє зростанню негативних настроїв стосовно уряду. У пострадянських країнах головною метою реформи місцевого самоврядування повинно стати підвищення довіри населення до місцевої влади, а не концентрація ресурсів. Надто великі муніципалітети є неефективними, бо стикаються з проблемою адміністрування. У надто малих районах для забезпечення своїх потреб бракує ресурсів. За нашими підрахунками, оптимальною кількістю мешканців для муніципалітетів є від 15 до 35 тисяч осіб. Мінімальний поріг – 5–8 тисяч. 

Тарас РОМАНЮК,
Олексій СИЩУК.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Імпічмент Трампа: у США представили проект обвинувачення за двома статтями Сьогодні, 10 грудня

Уряд Фінляндії очолила наймолодша у світі прем’єрка Сьогодні, 10 грудня

Анатолій Лопата: Трагедія в одеському коледжі викрила слабкі місця української влади Сьогодні, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Сьогодні, 10 грудня

В оборонний бюджет США заклали санкції проти "Північного потоку-2" і "Турецького потоку" Сьогодні, 10 грудня

Нафтогаз: Україна та РФ не домовилися про нові газові контракти Сьогодні, 10 грудня

Голова МЗС Польщі: ЄС продовжить санкції проти РФ Сьогодні, 10 грудня

Путін не погодився на пропозиції Зеленського щодо нових газових контрактів – Нафтогаз Сьогодні, 10 грудня

Нормандський саміт домовився про забезпечення умов виборів на Донбасі вже за 4 місяці Сьогодні, 10 грудня

Меркель сподівається, що Мінські домовленості будуть переглянуті Сьогодні, 10 грудня