передплата Українською | In English

№17, вересень 2014

Загинули за Україну. Вічна пам'ять героям!

Поділитися:

СІТЯЄВ Юрій Миколайович

2 березня 1977 р. н., Донецьк. Мешкав у місті Кобеляки, Полтавська область. У 1996–1997 роках брав участь в обмеженому контингенті миротворчих сил у Югославії — старший солдат, старший механік­водій танка Т­64Б. У квітні 2014­го призваний на службу до військової частини Дніпропетровська — механік­водій танка.

Загинув 23 травня від кулі снайпера під час нападу бойовиків на блокпост біля села Золотий Колодязь Доб­ропільського району Донецької області.

АБРОСІМОВ Андрій Вікторович

22 роки, Павлоград, Дніпропетровська область. Старший солдат 93­ї окремої механізованої бригади. Торішньої осені демобілізувався зі строкової служби. Працював охоронцем в торговельній мережі. У квітні 2014­го мобілізований до армії у зв’язку з російським вторгненням. Єдина дитина в сім’ї. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

Загинув 23 травня за таких само обставин, що й
Ю. М. Сітяєв.

Псевдонім «Дід»

60 років, Макіївка, Донецька область. Пенсіонер. Боєць батальйону «Донбас» територіальної оборони Донецької області МВС України.

Загинув 23 травня в бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши в засідку. Був важко поранений. Відстрілювався до останнього патрона. Його вбито при спробі самопідриву.

Псевдонім «Федір»

38 років, Донецьк. Підприємець. Боєць батальйону «Донбас» територіальної оборони Донецької області МВС України.

Загинув 23 травня у бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Заблокований у будівлі, відстрілювався до останнього патрона. Отримав поранення, розстріляний терористом.

Олег (псевдонім «Рейдер»)

1978 р. н., Артемівськ, Донецька область. Програміст, активний дописувач української Вікіпедії. Мешкав у Києві. Боєць батальйону «Донбас» територіальної оборони Донецької області МВС України.

Загинув 23 травня у бою з терористами біля села Карлівка, потрапивши у засідку. Був важко поранений, відмовився здаватися. Його розстріляли з підствольних гранатометів. На жаль, рідним і бойовим побратимам так і не вдалося знайти тіло мужнього бійця.

Псевдонім «Рябий»

33 роки, донеччанин. Боєць батальйону «Донбас» територіальної оборони Донецької області МВС України.

Загинув 23 травня. Потрапивши у засідку біля села Карлівка, прикривав відхід товаришів. Отримав важке поранення у бою з терористами. Виповз через болото до своїх і зберіг особисту зброю. Помер у лікарні.

КОЗЛОВ Микола Володимирович (псевдонім «Матвій»)

1953 р. н., Пермська область. Військовий пенсіонер, колишній начальник прикордонної застави, майор у відставці. Боєць батальйону «Донбас» територіальної оборони Донецької області МВС України. Залишились дружина, донька та двоє синів.

Загинув 23 травня за таких само обставин, що й «Рябий».

ЗІНЧИК Станіслав Михайлович

22 вересня 1975 р. н., с. Гайшин, Київська область. 2001 року закінчив Переяслав­Хмельницький державний педагогічний університет і працював учителем української мови у школі. Стрілець 1­го відділення 1­го стрілецького взводу 18­ї стрілецької роти 6­го стрілецького батальйону Національної гвардії України. Залишились дружина та 7­місячний син.

Загинув 24 травня від поранень осколками гранати, що розірвалася поблизу нього під час бою з терористами в районі перехрестя доріг Красний Лиман — Краматорськ на східній околиці Слов’янська. Врятував товаришів, коли в блокпост влучила граната, але сам отримав осколкові поранення, не сумісні з життям.

КУЛЬЧИЦЬКИЙ Сергій Петрович

17 грудня 1963 р. н., Веймар, Німеччина. Генерал­майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ Галицького з’єднання Національної гвардії України (військова частина 3002 Західного оперативно­територіального об’єднання НГУ). Залишились дружина та син.

Загинув 29 травня поблизу Слов’янська. Перебував у гелікоптері Мі­8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження продуктів харчування та проведення ротації особового складу на п’ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу й був підбитий. Загинуло 12 осіб — шість військовослужбовців Нацгвардії України, включаючи двох членів екіпажу гелікоптера, та шість — представників спецпідрозділу МВС України.

КУРИЛОВИЧ Віталій Іванович

18 грудня 1973 р. н., Павлоград. Майор, начальник групи бойової підготовки управління павлоградського полку Національної гвардії України з охорони особливо важливих державних об’єктів (військова частина 3024). Залишились дружина та двоє синів.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

БУЛЬДОВИЧ Сергій Іванович

4 серпня 1973 р. н., Кіровоград. Гвардії полковник, командир екіпажу гелікоптера Мі­8МТ, управління Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України (військова частина 2269, Олександрія). Залишились дружина та син.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

КРАВЧЕНКО Сергій Миколайович

16 березня 1975 р. н., Олександрія, Кіровоградська область. Гвардії капітан, старший бортовий технік – інструктор екіпажу гелікоптера Мі­8МТ, вертолітна ескад­рилья Гвардійської авіаційної бази Національної гвардії України (військова частина 2269, Олександрія). Залишились дружина та двоє синів.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

БІЛОШКУРСЬКИЙ Валентин Васильович

17 грудня 1979 р. н., Вінниця. Прапорщик, інструктор — старший кулеметник 2­ї роти спецпідрозділу «Ягуар» калинівського полку Національної гвардії України (військова частина 3028 Західного оперативно­територіального об’єднання НГУ). Залишились дружина та донька.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

ЛІПСЬКИЙ Віктор Володимирович

11 січня 1983 р. н., с. Малі Кутища, Вінницька область. Прапорщик, інструктор — старший кулеметник відділення кулеметників взводу вогневої підтримки 2­ї роти спецпідрозділу «Ягуар» калинівського полку Національної гвардії України (військова частина 3028 Західного оперативно­територіального об’єднання НГУ). Залишились дружина та 10­річний син.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

БЕЗПАЛЬКО Петро Васильович

25 жовтня 1980 р. н., Івано­Франківськ. Старший лейтенант, заступник командира взводу спецпідрозділу «Беркут» УМВС України в Івано­Франківській області. Залишились дружина та двоє маленьких дітей.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

СЕМАНЮК Василь Васильович

5 жовтня 1980 р. н., Івано­Франківськ. Старший лейтенант, співробітник спецпідрозділу «Беркут» УМВС України в Івано­Франківській області.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

ШАРАБУРЯК Володимир Богданович

9 жовтня 1976 р. н., Івано­Франківськ. Старший прапорщик, співробітник спецпідрозділу «Беркут» УМВС України в Івано­Франківській області.

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

ЛИСЕНЧУК Володимир Васильович

10 червня 1984 р. н., с. Лісний Хлібичин, Івано­Франківська область. Прапорщик, співробітник спецпідрозділу «Беркут» УМВС України в Івано­Франківській області. Залишились дружина та двоє дітей (6­річна дівчинка, 7­місячний хлопчик).

Загинув 29 травня за таких само обставин, що й
С. П. Кульчицький.

Молодий чоловік, прізвище невідоме

Працював охоронцем овочевої бази.

Загинув 13 червня від осколкового поранення під час помилкового обстрілу бойовиками з системи «Град» овочевої бази підприємства «Перспективи» неподалік від Добропілля в Донецькій області. Також важко поранено дівчину — працівника цього підприємства.

СКОРОБОГАЧ Сергій Петрович

2 квітня 1960 р. н., Маріуполь. Пастор маріупольської церкви «Оновлення». Голова ради церков Маріуполя

Загинув 14 червня на околиці Маріуполя, в районі заводу «Азовсталь». Із засідки була обстріляна колона автомобілів Державної прикордонної служби. За трагічним збігом обставин священик у цей час перебував неподалік у власному автомобілі та потрапив у зону обстрілу.

КУБРАН (Майкова) Тетяна Миколаївна

13 жовтня 1972 р. н., Слов’янськ. Старша операційна сестра відділення кардіології міської лікарні Слов’янська.

Загинула 14 червня від осколкових поранень, отриманих після обстрілу медзакладу, де працювала.

БОРЗЕНКО В. Н.

1975 р. н., Станично­Луганський район, Луганська область.

Загинув 14 червня під час вибуху біля мосту через річку Сіверський Донець, коли автомобіль, в якому перебував чоловік, проїжджав через блокпост «Луганської народної республіки». Ще три людини отримали поранення.

РЕШЕТНЯК Олександр

40 років. Громадський активіст, учасник луганського Євромайдану.

Помер 15 червня в реанімаційному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні. Був викрадений терористами в ніч на 10 червня, дві доби піддавався жорстоким тортурам у захопленому будинку луганського УСБУ. Лікарі три доби боролися за життя активіста, зробили кілька операцій, але врятувати його не вдалося.

Прізвища невідомі

Усі – мешканці Краматорська.

Загинули 16 червня під час обстрілу житлових кварталів. За свідченнями очевидців, обстріл вели бойовики.

ГУЛАК Раїса Василівна

29 березня 1942 р. н., Слов’янськ, Донецька область.

Загинула 16 червня під час обстрілу околиць Слов’янська.

ЧЕРНІКОВА Ольга Іванівна та ЧЕРНІКОВ Володимир Миколайович

27 січня 1963 р. н. та 18 грудня 1960 р. н.

Мешканці Слов’янська, подружжя.

Загинули 16 червня під час обстрілу околиць Слов’янська.

ДАНЧЕНКО Олена та ДАНЧЕНКО Арсеній

1984 р. н. і 2009 р. н.

Мешканці Слов’янська, мати з сином.

Загинули 19 червня від осколкових поранень під час мінометного обстрілу Слов’янська.

АФЄНДІКОВ Олександр

Мешканець Слов’янська, сторож Воскресенського храму.

19 червня отримав смертельне осколкове поранення голови у Слов’янську під час вранішнього мінометного обстрілу бойовиками храму.

Чоловік, прізвище невідоме

Шахтар.

20 червня в центрі Краснодона на вулиці Артема люди в камуфляжі обстріляли з автоматичної зброї маршрутне таксі, в якому їхали з роботи шахтарі (загалом 10 осіб з водієм). У результаті обстрілу одна людина загинула на місці, 6 осіб з вогнепальними пораненнями були відправлені до лікарні.

ПАВЛІЄНКО Микола Якович

26 лютого 1930 р. н., Привілля, Луганська область.

Помер 22 червня в кареті швидкої допомоги від осколкового поранення в груди, яке отримав, коли вийшов у двір свого будинку під час артилерійського обстрілу.

АРЖИНТ Борис Іванович

10 березня 1957 р. н., Свердловськ, Луганська область.

23 червня на узбіччі дороги Свердловськ — смт Бірюкове в автомобілі «Опель­Астра» було знайдено місцевого мешканця з вогнепальними пораненнями, від яких він помер у лікарні.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Гончарук: чутки про окремі двосторонні переговори щодо газу — це маніпуляції Вчора, 06 грудня

НАБУ взялося за "слугу народу" Холодова через табачні правки Вчора, 06 грудня

Ринок землі: Арахамія сумнівається в ухваленні законопроєкту до кінця року Вчора, 06 грудня

Криклій про пост Кравцова: я вирішив, що він хоче воювати на білому коні проти всіх Вчора, 06 грудня

Маркарова розповіла про плани щодо скорочення держборгу Вчора, 06 грудня

За крок до Майдану: стало відомо, чого насправді хоче українська опозиція Вчора, 06 грудня

В Україні значно зріс престиж бути військовослужбовцем: з чим це пов’язано Вчора, 06 грудня

Рада НБУ розкритикувала політику правління Нацбанку Вчора, 06 грудня

В Україні збирають новий Майдан: що може статися 8 грудня Вчора, 06 грудня

Онищенко у в'язниці в Німеччині очікує на рішення суду Вчора, 06 грудня