передплата Українською | In English

№11, червень 2014

Стандарт «медоборівського» комфортуСтандарт «медоборівського» комфорту

Розповідь про санаторій «Медобори», розташований в селі Конопківка Теребовлянського району на Тернопільщині, вирішила розпочати з цьогорічних вражень відпочивальників від перебування в ньому.

Валерій АРСЕНЮК, завідувач хірургічного відділення Кам’янець­-Подільської міської лікарні № 1:

«Санаторій пречудовий. Нашого з дружиною прекрасного враження про «Медобори» не зіпсували навіть люті січневі морози. У кімнаті, яку ми займали, істотно похолоднішало, але завдяки оперативності адміністрації закладу цю проблему було швидко усунуто. Дуже добре, що керівник оздоровниці знаходить час поспілкуватися з пацієнтами, уважно вислухати їх.

Коли ми перебували в санаторії, в його першому, прохідному, корпусі тривав ремонт. То в нас склалася думка, що прибиральниці трудилися там мало не цілодобово, аби звести до мінімуму незручності для відпочивальників.

Нам настільки сподобалося, що ми доплатили й продовжили термін свого перебування в оздоровниці. Як фахівець, високо оцінюю професіоналізм тутешніх лікарів, медичних сестер. Узагалі сердечність, уважність, сумлінність усього обслуговуючого персоналу – додатковий безцінний лікувальний чинник, якими природа вельми щедро обдарувала цей край».

Раїса БАГИНСЬКА, економіст (м. Київ):

«Можливо, комусь сільська дислокація «Медоборів» не до вподоби, а нам з чоловіком – навпаки. Місце – мало не ідеальної екологічної чистоти, повітря таке, що не надихаєшся, територія оздоровниці красива й добре доглянута. Великий плюс, що всі корпуси з’єднані галереями­переходами: після процедур не треба виходити на вулицю, аби потрапити до своєї кімнати.

Далеко не кожен санаторій може похвалитися таким розмаїттям лікувальних процедур. А місцеві синя глина, грязі, вода «жива» та «мертва», пиво­ й апітерапія!.. Мені особисто «Медобори» більше підходять, ніж, скажімо, той же Синяк чи Хмільник.

Щодо побажань на адресу адміністрації оздоровниці. Відпочивальникам, здатним заплатити за найкомфортніший номер, варто було б забезпечити поліпшене харчування, нехай і за рахунок підвищення вартості путівки: приміром, овочеві салати на вибір, йогурти… Не втримаюся й від зауваження. Загалом за досить пристойної якості страв у їдальні вони нерідко бувають холодні, бо їх ставлять на стіл не тоді, коли ти приходиш, а раніше».

Людмила ЄГОРОВА, викладач Криворізького коледжу економіки та управління ім. Вадима Гетьмана:

«Найперше моє враження від санаторію таке: тут працюють лише чемні, добросердні люди. І нічого його не зіпсувало й наприкінці. Позитивізм і толерантність обслуговуючого персоналу варті найвищої оцінки. Постійно ловила себе на бажанні зупинити головного лікаря та проспівати йому дифірамби. Не втілила свій намір у життя лише тому, що посоромилася відволікати очільника оздоровниці від нагальних справ – від ранку й нерідко до пізнього вечора він був заклопотаний. Що й не дивно, коли людина така небайдужа...

Особливу подяку керівникові санаторію хочу висловити за сильну кадрову політику: дуже грамотно дібраний колектив, працює, як годинник. Не можу назвати жодного «медоборівця», котрий був би не на своєму місці. Не на жарт вразив величезний, прямо­таки фантастичний, перелік медичних послуг і водночас виважений індивідуальний підхід лікарів до кожного пацієнта. Вони тут дуже уважні, постійно контролюють твій стан.

Дуже хотілося б, щоб цей чудовий острівець здоров’я зберігся на довгі­довгі роки. Конопківський санаторій треба захищати, не розбазарити висококваліфіковані кадри та не зіпсувати його надмірним розширенням, якщо раптом таке планується».

Василь КУРІПКА, головний інженер з експлуатації ВАТ «ЄвроТрансСервіс» (м. Санкт­Петербург, Росія):

«Сьогодні в Росії санаторіїв такого типу практично вже немає. Якщо котрась з оздоровниць і збереглася, то лише в Краснодарському краї, Кисловодську. Ну, можливо, ще на Алтаї… Але ціна путівок туди вельми «кусюча». Тому росіяни й віддають перевагу відпочинку в Туреччині, Єгипті тощо. Хоча, зрозуміло, оздоровленням там, як то кажуть, і не пахне.

Був приємно здивований, що санаторій у Конопківці не лише вижив, зберігся, а й продовжує розбудовуватися, осучаснюватися. Понад те – процвітає й допомагає багатьом людям (і не тільки з України!) поліпшувати здоров’я. При цьому, зважте, за досить помірну плату. Обов’язково приїду сюди ще не раз і неодмінно рекомендуватиму «Медобори» колегам, друзям і знайомим».

А от реакція головного лікаря санаторію «Медобори», кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України Василя МАРТИНЮКА на ці схвальні відгуки, м’яко кажучи, збентежила. Він… засмутився.

– На мій превеликий жаль, – пояснив керівник популярної оздоровниці, – набагато частіше доводиться вислуховувати претензії та скарги від відпочивальників, а не подяки. Утім, чомусь так воно в нас усюди й заведено: не вельми поспішають поділитися добрими враженнями про санаторій. Зате про будь­які огріхи інформують головлікаря зі швидкістю мало не космічною.

– Хочете сказати, що всі зауваження пацієнтів безпідставні?

– Звісно, ні. Але ми завжди намагаємося максимально оперативно на них реагувати.

– Наведете приклади такого реагування?

– Скажімо, свого часу люди нарікали, що замало в зимово­весняний період подавали в їдальні овочів та фруктів. Нині немає жодних скарг з цього приводу.

– Напевно, «продуктовий кошик» – найбільша складова вартості путівки?

– Помиляєтеся. Річ у тім, що, скажімо, зі 100% «харчових» гривень (на 1 день) 70% ми витрачаємо безпосередньо на продукти (цікавився в інших вітчизняних санаторіях цим співвідношенням. Воно в середньому приблизно таке – 100/50. А цифра праворуч буває й іще меншою). І зважте на наше сільське розташування – якісні свіжі продукти вдається придбати дешевше.

– І відпочивальник задоволений…

– Знову помиляєтеся. Не раз і не два нам закидали відсутність «шведського столу». Люди добрі, ну не поєднуваний він із дієтичним харчуванням! Не вірю я в суперсвідомість вітчизняного пацієнта, котрий вибиратиме лише здорову їжу й оптимальну її кількість.

– «Медобори», як відомо, завжди вигідно вирізнялися з­поміж інших українських оздоровниць демократичністю цін. І це при тому, що рівень комфортності номерів постійно підвищується.

– 1988 року, коли санаторій здали в експлуатацію, стандарти, рівень життя були геть іншими. За понад чверть століття світ дуже змінився. І те, що цілком задовольняло радянського відпочивальника (котрий, до слова, кращого тоді й не мав змоги побачити), багато в чому не задовольняє сьогоднішнього. Нам доводиться не лише оновлювати житловий сектор санаторію, а й міняти старі комунікації тощо. Невпинно старішає й основна лікувальна база. І, звісно, одномоментно все вивести на прийнятний рівень просто нереально.

– Але ж це стосується не лише вашого санаторію. Мало не в усіх сферах нашого життя маємо постійно надолужувати соціальні стандарти цивілізованого світу…

– І на цій ниві нам усім ще працювати й працювати. У «Медоборах» намагаємося створити універсальні умови проживання. Зрозуміло, поступово. Не забувайте тільки: санаторій – не готель. В останньому людина переважно ночує, а тут перебуває мало не 4/5 усього часу доби: відпочиває після лікувальних процедур, після прийому їжі, прогулянок на свіжому повітрі тощо. Тож має бути відповідна площа (зона відпочинку, зона спання), а також речі, які створюють додатковий комфорт, – телевізор, холодильник, електрочайник, праска, посуд тощо.

– Таких номерів в оздоровниці…

– …принаймні вже половина. На моє переконання, зіркова класифікація санаторіям не підходить, повинна бути градація за рівнем комфортності: економ, стандарт і комфорт, що ми в себе й запроваджуємо.

– Тоді за соцстрахівськими путівками дорога до вас буде заказана?

– Зовсім ні. Ми постійно співпрацюємо з фондом соціального страхування. До слова, виграли тендер на весь 2014 рік. Отож і державним коштом у «Медоборах» можна непогано відпочити й підлікуватися. Але, ясна річ, соцстрах бере в нас найдешевші путівки – це двомісні номери з телевізором, душем, туалетом, однак без інших вигод, наявних у «стандарті» та «комфорті». До слова, «стандарт» лише на 20% дорожчий від найдешевшого.

Наша мета – передусім не заробити, а забезпечити стабільний контингент пацієнтів. Аби останніх не турбували питання проживання і харчування й вони цілком могли зосередитися на лікуванні. Наостанок в енний раз нагадую нашим нинішнім і майбутнім пацієнтам: не влаштовуйте перегони, хто впродовж дня прийняв найбільше процедур. Ви тільки зашкодите своєму здоров’ю. І не забувайте: про нього треба дбати щодня. А санаторій – лише елемент, хоч і вельми важливий, вашого оздоровлення.

Автор: Наталка СЕМИВОЛОС

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016

М18 – це активна молодь Вт, 01 листопада 2016

Міжнародна наукова конференція «Історичні та стратегічні імперативи модернізації провідних і транзитивних країн світу» Нд, 30 жовтня 2016