передплата Українською | In English

№11, червень 2014

Чи був Рузвельд у Полтаві?

Поділитися:

Цього року відзначається 70-річчя радянсько-американської операції «Френтік»

А не так давно мені потрапило до рук одне цікаве видання під назвою «У зведеннях про це не повідомлялось», де від однієї зі світлин так і повіяло сенсацією. Підпис під нею говорить сам за себе: «Напередодні Ялтинської конференції на Полтавській авіабазі побували президент США Ф. Рузвельт, В. Молотов, інші офіційні особи». Рузвельт у Полтаві? Та це ж і справді сенсація! Але чому досі ніхто про це не знав? Так почався пошук, який вивів не лише на Музей Франкліна Рузвельта в США, а навіть на… Гідрометцентр. Але про все по черзі…

«Священна корова» над Саками

– Спеціально цією темою я не займався, але цілком ймовірно, що Рузвельт міг побувати у Полтаві, – каже директор Полтавського музею авіації і космонавтики Андрій Пушкарьов. – Принаймні це логічно. Адже летіти до Ялти через Європу Президент США на той час явно не міг. Могло бути, що летів через Англію, а проміжну посадку міг здійснити й у Полтаві. Кращого місця для цього годі й шукати, адже тут знаходилася американська військова база, звідки союзники почали славно­звісну операцію «Френтік». Чому б її і не відвідати?

Справді, логіка тут є. Однак жодних документальних підтверджень цього факту знайти не вдавалося. Звісно, можна передбачити, що такий «заліт» був неофіційним, а, можливо, навіть таємним, адже в пам’яті ще свіжі були трагічні події у Полтаві 22 червня 1944 року, коли німецька авіація розбомбила американську авіабазу. І хоч сил і засобів для цього в лютому 1945 року в німців для такої акції вже не було, та все ж…

Але насторожувало інше. На усіх знімках з цієї серії видно, що Рузвельт і навіть ті, хто його зустрічає, одягнені вочевидь не по­зимовому. Тоді й довелося звернутися до метеорологів, які підтвердили: у перший половині лютого 1945 року у Полтаві було ще доволі холодно. Ну, гаразд, Рузвельт і супроводжуючі його особи могли не знати прогнозу погоди в Полтаві, але на одному з фото і сам Молотов одягнений не «по погоді» – у плащі і капелюсі. Здавалося б, дрібниці, але…

Зрештою, за допомогою Музею Рузвельта в США вдалося з’ясувати всі подробиці візиту американського президента до СРСР у лютому 1945 року. Виявляється, летів він «південним шляхом»: спершу на Мальту, а звідти через Грецію у Крим. 3 лютого о 12.15 літак президента СІ­54 «Священна корова» (на знімку внизу), який супроводжували 16 американських винищувачів, приземлився на військовому аеродромі у Саках. Сюди дещо раніше прилетів і прем’єр­міністр Англії Уїнстон Черчілль, який зустрічав американського президента разом з міністром закордонних справ СРСР В’ячеславом Молотовим. Рузвельт, котрий не міг ходити, спустився з літака спеціальним ліфтом, після привітань його пересадили у «Вілліс». Потім разом з У. Черчіллем, В. Молотовим та іншими офіційними особами всі рушили поруч з його автомашиною повз почесний караул. Неподалік злітної смуги заздалегідь влаштували спеціальну палатку, де можна було зігрітися, з’їсти бутерброд, випити горілки і чаю… Однак Рузвельт, його донька Анна та інші члени американської делегації відмовилися відвідати буфет і одразу ж поїхали до Ялти.

Тож у Полтаву Рузвельт потрапити ніяк не міг. Можливо, він «заскочив» до нас на зворотному шляху? Але знову­таки документи засвідчили: після закінчення конференції Рузвельт і Черчілль, попрощавшись зі Сталіним у Ялті, поїхали до Севастополя. Англійський прем’єр гостював тут кілька днів, побував на Сапун­Горі і в Балаклаві, де англійці воювали в 1854­55 рр. під час російсько­турецької війни. Рузвельт всього одну ніч провів на борту американського військового корабля, який стояв у Севастопольській бухті, а наступного ранку, 12 лютого, виїхав на той самий Сакський аеродром, звідки полетів до Єгипту.

Схоже, й знімки, в яких проскочив «полтавський слід», були зроблені саме під час відльоту Рузвельта з Сак.

Отже, сенсація луснула?

І все­таки Рузвельт у Полтаві був!

Так, був! Але не Франклін, а Еліот – син американського президента. Офіційно він був радником Рузвельта­старшого і той довіряв синові різні найделікатніші справи, посилав виконувати найскладніші і найпотаємніші завдання. Одним із таких була й організація операції «Френтік». Саме для цього капітан Еліот Рузвельт 15 травня 1944 року уперше прилетів до Полтави в супроводі заступника командуючого ВПС США в Європі генерала Андерса.

Ось як згадує про це сам Еліот Рузвельт у книзі про свого батька «Його очима»: «Я добре пам’ятаю політ, який ми здійснили, оглядаючи аеродроми, котрі було виділено для наших човникових операцій. Особливо запам’ятався аеродром у Полтаві, який до війни не поступався нашому аеродрому Рандольф у Техасі. А тепер він був майже в тому самому розгромленому стані, в якому залишили його німці. Тут же я вперше побачив за роботою червоноармійців і відчув повагу до енергії, з якою вони працювали, долали усі труднощі і перешкоди. Щоб побудувати аеродром, радянському командуванню доводилося ставити на тяжку фізичну роботу тисячі нестройових солдатів і вони напрочуд швидко і добре справлялися зі справою. Тут працювали й жінки – здоровенні амазонки, яким нічого не вартувало перекидати 50­галонні бідони бензину, як м’ячики…».

Делегація переконалася, що база буде готова вчасно. Темп робіт, засвідчує Рузвельт­молодший, був таким, що вже 2 червня 1944 року вона прийняла перші літаки. Відбомбившись у Європі, 127 бомбардувальників «Б­17» і 64 винищувачі «Р­51» («Мустанг») на чолі з командуючим 15­ю повітряною армією генералом Еккером взяли курс на Полтаву, куди прилетіли рівно о 13.00. Посадка відбулася організовано, в хорошому темпі і лише один літак зазнав аварії – у нього надломилася стійка шасі, перебита під час атаки німецьким зенітним снарядом.

Зустрічав гостей увесь персонал бази, а з Москви спеціально прилетів посол США А. Гарріман (на знімку вгорі другий праворуч) та інші офіційні особи. Генерал Еккер, відзвітувавши про операцію, тут таки, на льотному полі вручив командиру авіабази генералу Олександру Пермінову особистого листа­подяку від президента США і навіть незвичну для наших офіцерів нагороду – американський орден «Легіон заслужених». Ну, а закінчилася зустріч, як згадували очевидці, грандіозним банкетом.

Маршал Худяков і маршал Ахромеєв

Жаль, звісно, що в Полтаві побував лише Рузвельт­молодший, а не його батько. Зате під час розслідування цієї історії вдалося знайти й багато інших цікавих фактів, пов’язаних з історією візиту президента США до Ялти та операцією «Френтік».

Так, ми з’ясували, що автором фотознімків на сакському аеродромі був фронтовий кореспондент газети «Красный флот» Борис Шейнін, з яким пізніше трапилася дивовижна історія. Там, на аеродромі, до нього підійшов військовий у шкіряному плащі, але без погонів і попросив сфотографувати його так, аби в кадр потрапив і президент Рузвельт. Фотокор виконав прохання, але запитав: «А як мені передати вам знімки?». Військовий написав на аркушику свій службовий телефон у Москві і сказав: «Коли вам потрібна буде якась термінова допомога, подзвоніть за цим телефоном, а заодно й про знімки домовимося…». Через кілька місяців Шейнін разом із колегою мав вилітати у Берлін, адже там уже йшли вирішальні бої – ось­ось Перемога! Утім, дістатися туди навіть з посвідченням військового кореспондента було нелегко і в критичний момент фотокореспондент згадав про військового в Саках і залишений ним телефон. Подзвонив… На тому кінці дроту відповіли: «Слухаю. Хто це?». Шейнін пояснив, нагадав про свій боржок… «Їдьте на аеродром, там вас зустрінуть», – «відповіла» слухавка. – А як вам знімки передати?». «Зустрінемося після перемоги і передасте, а тепер не гайте часу…».

На аеродромі журналістів уже чекав… військовий літак. Лише тут Шейнін поцікавився у командира екіпажу гвардії капітана Олексія Бережного:

– А хто цей чоловік, що виділив нам літак?

Капітан здивовано зиркнув на журналістів:

– Маршал авіації Сергій Олександрович Худяков!

А ось, до речі, ще один цікавий факт, про який вдалося дізнатися «завдяки» Рузвельту. Виявляється, в Полтаві у період операції «Френтік» служив і майбутній маршал Радянського Союзу Сергій Ахромеєв. У своїй книзі «Очима маршала і дипломата» він згадував: «У 1944 році, тільки­но була звільнена та територія України, куди могли долітати для посадки американські бомбардувальники, для цієї мети було виділено крупний аеродром поблизу Полтави. І хоч я про тегеранські домовленості з цього приводу дізнався лише через багато років, та про існування цієї авіабази знав від самого початку, оскільки в 1944 році служив у Полтаві, там часто доводилося зустрічатися з американськими льотчиками».

В останні роки життя маршал Ахромеєв був начальником Генштабу, заступником міністра оборони СРСР, військовим радником президента Михайла Горбачова. Як людина честі він не зміг змиритися з розпадом СРСР і 24 серпня 1991 року… закінчив життя самогубством.

…Ось такі дивовижні історії «проявилися» завдяки одному­єдиному знімку, підпис під яким виявився помилковим. А скільки іще таємниць береже операція «Френтік»? Принаймні одна з них уже «наклюнулася» в журналістському блокноті. Але це вже, як кажуть, зовсім інша історія.

Фото з архіву автора.

Автор: Віталій СКОБЕЛЬСЬКИЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Новини вихідних: про підвищення пенсій, запуск ОПЗ та новий міжнародний аеропорт Вчора, 17 лютого

Маркарова: за 2 роки іноземці запустили в Україні низку підприємств Вчора, 17 лютого

Трамп: ЄС повинен забрати 800 бойовиків ІДІЛ, захоплених у Сирії Вчора, 17 лютого

У Мінфіні розповіли, коли економіка України наздожене Польщу Вчора, 17 лютого

Торгівля України та ЄС за три роки зросла на 60% - Порошенко Вчора, 17 лютого

Найімовірніший наступник Юнкера хоче створити систему ПРО в ЄС за участі України 16 лютого

Данія ініціює у ЄС переговори про додатковий пакет "азовських санкцій" 16 лютого

"Українці, ми з вами": віце-президент США розповів про плани підтримки України 16 лютого

Клімкін розкрив деталі рішень ЄС щодо відповіді на азовську агресію 16 лютого

Клімкін: зовнішня політика України не зміниться за будь-якого президента 16 лютого