№9, травень 2014

Від сонця до сонця

Живописець Василь Гурін відзначив 75-річний ювілей персональною виставкою в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

За словесним клубком звань­регалій (народний художник України, дійсний член Академії мистецтв України, голова Київської організації НСХУ тощо) ховається унікальний всесвіт митця. Поглянеш на добре знайомі та незнайомі роботи, й тебе проковтне безбережна стихія цього всесвіту.

А він, своєю чергою, обертається навколо початкових пунктів біографії художника. Василь Іванович Гурін народився у Криму, в селищі Первомайське (18 березня 1939 р.). У дворічному віці втратив тата: він загинув у Другій світовій. Саме батькові, який періодично приходить у сюжети картин, присвятив Василь Гурін творче життя.

Ювілей, що дивним чином вклинився в нинішню драматичну добу, змусив особистісні архетипи Гуріна – Крим та війну – звучати акцентовано. Утім, у його полотнах завжди читалися пропущений крізь себе біль упереміж із короткими митями світла. Так само завжди було зрозуміло: один із патріархів вітчизняного живопису близький решті художників планети завдяки єдиному для всіх способу співіснування з умовностями й трагедіями світу. Спосіб цей – занурення у творчість. Творчість є великим порятунком від страждань. Так вважав Ніцше, і в цьому не був оригінальним…

Варіативність ранків на пейзажах Гуріна не­осяжна: вони тихі, сліпучі, променисті, казкові, діамантові. Назви картин ледь дотягуються до бачення митця. Кожна робота порівнянна з окремою виставою, в якій кульмінація дії збігається із розв’язкою. Головним персонажем вистави вельми часто є сонце, а радше – сонця. Василь Гурін навіть не залишає шансу, аби запідозрити, що воно одне. Знайомий із безліччю різних сонць, він розвиває цей мотив упродовж усього свого шляху. Є в нього світило, подібне до ірреальної хризантеми, є таке, що нагадує вершкову «кляксу» над кінцівками присмеркових дерев, є чорне сонце й таке, що жовтогарячо відбивається у воді… Залишимо цю благодатну тему авторам майбутніх монографій, а разом із цим залишимо їм маки Гуріна, його море, гори і скелі, його теплі сніги, його роман із творчістю Марії Приймаченко та особливі взаємини з річкою Козинкою.

Так, специфічність творчості художника Гуріна також і в тому, що її варто вивчати, хоч як це одіозно звучить. Недарма ж Василь Іванович виховує молодих митців у столичній академії – покоління за поколінням – іще від 1969 року! Майстерня Гуріна є солідною складовою Школи НАОМА. Окремий зал експозиції заполонили роботи його вихованців.

… Учні крокували на вернісаж до свого гуру безперервним потоком. У руках несли квіти – різні­різні, як ті сонця на картинах ювіляра.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Сьогодні, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Сьогодні, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Сьогодні, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Сьогодні, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Сьогодні, 28 березня

Чехія виділить кошти на свою ініціативу щодо закупівлі боєприпасів для України Сьогодні, 28 березня

ЄС розблокував пільги для України, Косово йде в Раду Європи, "коаліція бронетехніки": новини дня Сьогодні, 28 березня

ЗМІ: Заява Макрона про відправку військ в Україну розлютила американських посадовців Вчора, 27 березня

Словенія приєднається до ініціативи Чехії із закупівлі снарядів для України Вчора, 27 березня

Естонія готова підтримати прем’єра Нідерландів на посаду генсека НАТО Вчора, 27 березня