передплата Українською | In English

№24, грудень 2013

Деякі питання сучасного наукового забезпечення кримінального провадження: теорія і практика

Поділитися:

Відповідно до визначених Конституцією України засадничих цінностей, зокрема про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», здійснюється й реформування діяльності органів кримінального судочинства [3, с. 4].

Новий КПК України істотно змінив ідеологію сучасного кримінального судочинства та визначив якісно нові завдання. Зокрема, в ст. 2 КПК України чітко зазначається, що завданнями кримінального провадження є: 1) захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів його учасників; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду тощо
[4, с. 7].

Очевидно, що виконання цих завдань неможливе без застосування сучасних наукових засобів, що свідчить про необхідність продовження досліджень у цьому напрямі. Хоча тематика методологічних засад наукового забезпечення кримінального провадження в усі часи привертала увагу вітчизняних і зарубіжних учених.

Актуальним залишається створення сучасного вчення про систему засобів наукового забезпечення кримінального провадження та розроблення рекомендацій, спрямованих на ефективне їх застосування, з метою розв’язання практичних завдань, що й зумовило виклад цього напряму дослідження та висвітлення його основних результатів у цій статті.

Зокрема, нерозв’язаними залишаються такі питання, як: загальнотеоретична характеристика сучасного наукового забезпечення кримінального провадження, наукові засади систематизації його засобів; особливості наукового забезпечення досудового розслідування і судового провадження, його пріоритетні напрями, механізми вдосконалення та інші.

Основною метою цієї статті є підбиття підсумків розроблення та створення сучасної концепції наукового забезпечення кримінального провадження.

Зазначена мета реалізується за допомогою вирішення таких завдань: 1) обґрунтування необхідності створення нової системи знань, нового вчення – теорії і практики сучасного наукового забезпечення кримінального судочинства; 2) визначення сутності загальнотеоретичної характеристики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження;  3) формування методологічних засад наукового забезпечення кримінального провадження;
4) розкриття традиційної та сучасної багаторівневої системи засобів наукового пізнання, доказування, розслідування у сфері кримінального судочинства;5) розроблення комплексу новітніх криміналістичних засобів, методів, технологій і алгоритмів забезпечення кримінального провадження; 6) здійснення системного порівняльного аналізу особливостей наукового забезпечення досудового розслідування і судового провадження; 7) створення системи рекомендацій щодо практичного застосування криміналістичних засобів на стадії досудового розслідування й судового провадження; 8) подання пропозицій, спрямованих на вдосконалення процесуальної регламентації застосування засобів науки криміналістики; 9) формулювання пріоритетних напрямів та механізмів удосконалення наукового забезпечення кримінального провадження.

Методологічною основою цього дослідження є сучасна теорія наукового пізнання, що ґрунтується на світоглядних принципах, загальнонаукових та спеціальних методах. Зокрема, таких, як: 1) формально-логічний – під час узагальнення матеріалів експертної, слідчої і судової практики, аналізу норм чинного законодавства та наявних теоретичних конструкцій з приводу особливостей наукового забезпечення кримінального провадження; 2) класифікація – з метою системного поділу і впорядкування засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 3) узагальнення – з метою переходу від окремих фактів до загальних; 4) порівняльно-правовий – під час дослідження законодавства про правове регулювання використання засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 5) історико-правовий – для розкриття еволюції поглядів учених на окремі проблеми, що стосуються предмета наукового дослідження; 6) системно-структурний – під час дослідження наукових засад класифікації засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 7) статистичний – для ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної та відомчої статистичної звітності.

Теоретичною основою цього дослідження є наукові праці з філософії, логіки, психології, соціології, фізики, хімії, біології, математики, кібернетики, інформатики, нейробіоніки, філософії права, аналітичної юриспруденції, кримінального права та процесу, криміналістики, судової експертології, оперативно-розшукової діяльності тощо.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані МВС України і Державної судової адміністрації України за 1960–2012 роки, узагальнені матеріали 650 кримінальних проваджень щодо ефективності й результативності використання наукових засобів під час досудового розслідування, результати вивчення 150 кримінальних справ стосовно 600 засуджених за скоєння розбійних нападів у складі організованих злочинних груп, а також результати анкетування 300 слідчих і 220 керівних працівників органів досудового розслідування. Для вивчення рис характеру 50 осіб використовувалася методика багатостороннього дослідження особистості АСБДО-ММР1. На електронному аналізаторі (ЕІА-1) проаналізована мова 35 досліджуваних. За допомогою програмного засобу «ПРІАМ» здійснено моделювання й прогнозування стану злочинності в Україні за тридцятилітній період.

Наукова новизна цієї статті в тому, що за результатами попередніх досліджень розроблено і створено сучасну концепцію наукового забезпечення кримінального провадження [1].

Вважаємо, що цінність розробленої концепції та зроблених на її основі висновків, пропозицій і рекомендацій полягає в тому, що в них пропонується низка нових  концептуальних положень теорії і практики наукового забезпечення пізнавальних процесів у кримінальному провадженні. Зокрема, обґрунтовано необхідність створення нової системи знань, нового вчення – теорії і практики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження. Розроблено й створено сучасну концепцію наукового забезпечення кримінального провадження, яка структурно складається з таких основних елементів: а) загальнотеоретичної характеристики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження; б) методологічних засад систематизації засобів наукового забезпечення кримінального провадження; в) особливостей наукового забезпечення досудового розслідування та судового провадження. Визначено, що: теорія і практика сучасного наукового забезпечення кримінального провадження має: а) власну методологію (шлях дослідження, пізнання), яка являє собою складне утворення, що включає цілу систему теоретичних світоглядних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів пізнання та доказування, цілісної системи філософських, загальнонаукових, конкретно-наукових, спеціальних способів і методів дослідження загальних і окремих закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сфери кримінального судочинства, б) структуру криміналістичної теорії пізнання та доказування, яка містить нові елементи (ґенеза судового пізнання та доказування; загальнотеоретичні засади судового пізнання та доказування; методологія судового пізнання та доказування; засоби пізнання, доказування, розслідування у сфері кримінального судочинства). Встановлено, що окремими вченнями криміналістичної теорії пізнання та доказування є: теорія запобігання проступкам, правопорушенням, злочинності; теорія процесуального забезпечення оперативно-розшукового пізнання та доказування [гласні (розшукові) слідчі дії і негласні (розшукові) слідчі дії]; теорія суддівського адміністрування; теорія управління у сфері кримінального судочинства; теорія організації і системології сфери кримінального судочинства; теорія інформаційно-аналітичного забезпечення сфери кримінального судочинства; теорія автоматизації, комп’ютеризації, інформатизації сфери судочинства. Також у дослідженні розкрито традиційну та сучасну багаторівневу систему засобів наукового забезпечення пізнання та доказування у сфері кримінального судочинства, яка містить загальнофілософські, загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи. Розроблено комплекс новітніх криміналістичних засобів, методів і комп’ютерних технологій:  а) слідчо-оперативний одорологічний кейс (комплект); б) топографічну криміналістичну лінійку; в) комплект засобів для дослідження психофізіологічних особливостей особи в криміналістиці; г) складний метричний квадрат; д) комплект науково-технічних засобів дільничного інспектора органу правопорядку; е) патент на промисловий зразок – трафаретну лінійку слідчого, «лінійка – С», є) інтерактивну методику V-3 «Юлій Цезар»; ж) електронний мультимедійний підручник «Криміналістика»; 3) автоматизовану систему багатофакторного дослідження особистості – «АСБДО-ММР1»; і) універсальний програмний продукт «АКССА» для використання слідчими і суддями в єдиній комп’ютерній мережі органів кримінального провадження. Доведено, що особливостями наукового забезпечення досудового розслідування й судового провадження є: а) механізм правового регулювання пізнання, доказування, розслідування; б) правовий статус суб’єкта пізнання, доказування, розслідування; в) конкретна мета і об’єкт пізнання, доказування, розслідування; г) законодавчо визначений арсенал засобів, методів, технологій, за допомогою якого відбувається пізнання, доказування, розслідування. А також обґрунтовано, що пріоритетними напрямами та механізмами вдосконалення наукового забезпечення кримінального провадження є: а) поетапне втілення у сфері судочинства програмних положень концепції забезпечення органів судової влади новітніми засобами пізнання; б) впровадження методів інформаційно-аналітичної діяльності, автоматизованих систем і банків даних, віртуальних систем управління знаннями, засобів комбінаторного аналізу, ноотехнологій і грід-технологій; в) розроблення веб-проекту дистанційного онлайн-навчання слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів.

На основі проведених досліджень удосконалено: 1) підходи до класифікації світоглядних принципів сучасного наукового забезпечення кримінального провадження, зокрема таких, як зумовленість, самодостатність, світоглядність, наукова обґрунтованість, антиентропійність, ефективність, інтегративність, всеосяжність; 2) підходи до систематизації засобів пізнання, доказування, розслідування, зокрема, таких, як правові й організаційно-управлінські, криміналістичні, спеціальні, оперативно-технічні, оперативно-розшукові; 3) положення чинного законодавства про незаконне порушення права власності на інформацію, несанкціоноване копіювання інформації; за порушення правил обробки інформації персонального характеру за допомогою комп’ютерних систем.

Крім того, вважаємо, що потребують подальшого розвитку: 1) наукові розробки в галузі криміналістичної діагностики, одорології,  акустики, системології, антропології, аналітики і дидактики; 2) засоби багатофакторного аналізу, математичного моделювання та оптимізації кримінального провадження – «ПРІАМ», АРМ-слідчого «Інсайт»; 3) лазерні технології Focus 3D, електронні засоби, біометричні методи, інтерактивні методики дистанційного й віртуального онлайн-навчання, ноотехнології, мережевоцентричні інтернет-технології і грід-технології [1].

Отже, можна дійти таких висновків. Теоретичне і практичне значення результатів нашого дослідження полягає в тому, що викладені в цій статті положення, пропозиції, рекомендації може бути використано в таких основних напрямах: 1) у законотворчій діяльності з метою вдосконалення чинного законодавства щодо використання новітніх засобів пізнання та доказування в процесі кримінального провадження; 2) в науково-дослідній роботі як підґрунтя для подальших досліджень у сфері кримінальної юстиції, правосуддя, судочинства, удосконалення наукового забезпечення пізнавальних процесів у сфері кримінального провадження; 3) в навчальному процесі під час викладання курсів «Криміналістика», «Судова експертологія», «Юридична психологія», «Оперативно-розшукове забезпечення слідства»; 4) в галузі міжнародного співробітництва (рекомендації, сформульовані в цій статті, вже прийняті й використовуються в рамках реалізації напряму «Комп’ютерна злочинність» спільної українсько-американської науково-дослідної програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США; 5) у практичній діяльності під час проведення навчально-методичних семінарів і практичних занять у системі службової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації працівників органів досудового розслідування та експертно-криміналістичних установ.

Результати цього дослідження були також оприлюднені, критично оцінені та схвалені на засіданнях кафедри криміналістики і кафедри правосуддя та Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вченої ради Київського університету права НАН України; Вченої ради Національного університету внутрішніх справ, Вченої ради Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів.

 Окремі ідеї, інновації, ноотехнології, положення цього дослідження апробовано та впроваджено на лекційних, семінарських і практичних заняттях зі спецкурсів: «Оперативно-розшукове забезпечення слідства», «Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій», «Актуальні проблеми наукового забезпечення пізнавальних процесів у сфері судочинства», курсів криміналістики, юридичної психології та судової експертології.

 

Джерела

1. Біленчук П. Д. Засоби пізнання у сфері кримінального судочинства: наукові засади систематизації та особливості використання. Кн. 2. Систематизація засобів пізнання у сфері кримінального судочинства: традиційна та сучасна: Монографія / П. Д. Біленчук. – Хмельницький: ХЦНІІ, 2012. – 410 с.

2. Біленчук П. Д. Засоби пізнання у сфері кримінального судочинства: наукові засади систематизації та особливості використання. Кн. 3. Особливості використання засобів пізнання у сфері кримінального судочинства: порівняльний системний аналіз: Монографія / П. Д. Біленчук. – Хмельницький: ХЦНІІ, 2012. – 502 с.

3. Конституція України. – К.: ЮРІНКОМ, 1996. – 80 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. – zakon4.rada.gov.ua//laws/show/4651-17

Автор: Петро БІЛЕНЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Останні новини

Новини 25 вересня: авіаперельоти Зеленського, РНБО і "Вконтакте", безробіття Вчора, 25 вересня

Прем’єр Угорщини вважає, що ЄС повинен переглянути політику санкцій проти РФ Вчора, 25 вересня

У Раді "з дня на день" очікують законопроєкт про податкову амністію, в "тіні" може перебувати 50 мільярдів Вчора, 25 вересня

Боррель: Я сказав Зеленському, що ЄС - не банкомат Вчора, 25 вересня

На Закарпатті планують збудувати новий аеропорт – є три варіанти Вчора, 25 вересня

"ArcelorMittal Кривий Ріг" просить депутатів заборонити підвищення тарифів на електроенергію до кінця 2021 року Вчора, 25 вересня

Посли ЄС 28 вересня схвалять розширення санкцій проти росіян - ЗМІ Вчора, 25 вересня

Зростання українського експорту в ЄС посилює опір євроінституцій - торгпред Вчора, 25 вересня

Гончарук каже, що ніхто не збирався виділяти гроші на COVID-19, а фонд для замилювання очей Вчора, 25 вересня

Кличко розповів скільки коштуватиме 5-річна реконструкція мосту Патона і що зміниться Вчора, 25 вересня