передплата Українською | In English

№24, грудень 2013

Деякі питання сучасного наукового забезпечення кримінального провадження: теорія і практика

Поділитися:

Відповідно до визначених Конституцією України засадничих цінностей, зокрема про те, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю», здійснюється й реформування діяльності органів кримінального судочинства [3, с. 4].

Новий КПК України істотно змінив ідеологію сучасного кримінального судочинства та визначив якісно нові завдання. Зокрема, в ст. 2 КПК України чітко зазначається, що завданнями кримінального провадження є: 1) захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень; 2) охорона прав, свобод та законних інтересів його учасників; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду тощо
[4, с. 7].

Очевидно, що виконання цих завдань неможливе без застосування сучасних наукових засобів, що свідчить про необхідність продовження досліджень у цьому напрямі. Хоча тематика методологічних засад наукового забезпечення кримінального провадження в усі часи привертала увагу вітчизняних і зарубіжних учених.

Актуальним залишається створення сучасного вчення про систему засобів наукового забезпечення кримінального провадження та розроблення рекомендацій, спрямованих на ефективне їх застосування, з метою розв’язання практичних завдань, що й зумовило виклад цього напряму дослідження та висвітлення його основних результатів у цій статті.

Зокрема, нерозв’язаними залишаються такі питання, як: загальнотеоретична характеристика сучасного наукового забезпечення кримінального провадження, наукові засади систематизації його засобів; особливості наукового забезпечення досудового розслідування і судового провадження, його пріоритетні напрями, механізми вдосконалення та інші.

Основною метою цієї статті є підбиття підсумків розроблення та створення сучасної концепції наукового забезпечення кримінального провадження.

Зазначена мета реалізується за допомогою вирішення таких завдань: 1) обґрунтування необхідності створення нової системи знань, нового вчення – теорії і практики сучасного наукового забезпечення кримінального судочинства; 2) визначення сутності загальнотеоретичної характеристики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження;  3) формування методологічних засад наукового забезпечення кримінального провадження;
4) розкриття традиційної та сучасної багаторівневої системи засобів наукового пізнання, доказування, розслідування у сфері кримінального судочинства;5) розроблення комплексу новітніх криміналістичних засобів, методів, технологій і алгоритмів забезпечення кримінального провадження; 6) здійснення системного порівняльного аналізу особливостей наукового забезпечення досудового розслідування і судового провадження; 7) створення системи рекомендацій щодо практичного застосування криміналістичних засобів на стадії досудового розслідування й судового провадження; 8) подання пропозицій, спрямованих на вдосконалення процесуальної регламентації застосування засобів науки криміналістики; 9) формулювання пріоритетних напрямів та механізмів удосконалення наукового забезпечення кримінального провадження.

Методологічною основою цього дослідження є сучасна теорія наукового пізнання, що ґрунтується на світоглядних принципах, загальнонаукових та спеціальних методах. Зокрема, таких, як: 1) формально-логічний – під час узагальнення матеріалів експертної, слідчої і судової практики, аналізу норм чинного законодавства та наявних теоретичних конструкцій з приводу особливостей наукового забезпечення кримінального провадження; 2) класифікація – з метою системного поділу і впорядкування засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 3) узагальнення – з метою переходу від окремих фактів до загальних; 4) порівняльно-правовий – під час дослідження законодавства про правове регулювання використання засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 5) історико-правовий – для розкриття еволюції поглядів учених на окремі проблеми, що стосуються предмета наукового дослідження; 6) системно-структурний – під час дослідження наукових засад класифікації засобів наукового забезпечення кримінального провадження; 7) статистичний – для ілюстрації теоретичних висновків даними вивчення державної та відомчої статистичної звітності.

Теоретичною основою цього дослідження є наукові праці з філософії, логіки, психології, соціології, фізики, хімії, біології, математики, кібернетики, інформатики, нейробіоніки, філософії права, аналітичної юриспруденції, кримінального права та процесу, криміналістики, судової експертології, оперативно-розшукової діяльності тощо.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні дані МВС України і Державної судової адміністрації України за 1960–2012 роки, узагальнені матеріали 650 кримінальних проваджень щодо ефективності й результативності використання наукових засобів під час досудового розслідування, результати вивчення 150 кримінальних справ стосовно 600 засуджених за скоєння розбійних нападів у складі організованих злочинних груп, а також результати анкетування 300 слідчих і 220 керівних працівників органів досудового розслідування. Для вивчення рис характеру 50 осіб використовувалася методика багатостороннього дослідження особистості АСБДО-ММР1. На електронному аналізаторі (ЕІА-1) проаналізована мова 35 досліджуваних. За допомогою програмного засобу «ПРІАМ» здійснено моделювання й прогнозування стану злочинності в Україні за тридцятилітній період.

Наукова новизна цієї статті в тому, що за результатами попередніх досліджень розроблено і створено сучасну концепцію наукового забезпечення кримінального провадження [1].

Вважаємо, що цінність розробленої концепції та зроблених на її основі висновків, пропозицій і рекомендацій полягає в тому, що в них пропонується низка нових  концептуальних положень теорії і практики наукового забезпечення пізнавальних процесів у кримінальному провадженні. Зокрема, обґрунтовано необхідність створення нової системи знань, нового вчення – теорії і практики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження. Розроблено й створено сучасну концепцію наукового забезпечення кримінального провадження, яка структурно складається з таких основних елементів: а) загальнотеоретичної характеристики сучасного наукового забезпечення кримінального провадження; б) методологічних засад систематизації засобів наукового забезпечення кримінального провадження; в) особливостей наукового забезпечення досудового розслідування та судового провадження. Визначено, що: теорія і практика сучасного наукового забезпечення кримінального провадження має: а) власну методологію (шлях дослідження, пізнання), яка являє собою складне утворення, що включає цілу систему теоретичних світоглядних принципів, логічних прийомів, конкретних засобів пізнання та доказування, цілісної системи філософських, загальнонаукових, конкретно-наукових, спеціальних способів і методів дослідження загальних і окремих закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сфери кримінального судочинства, б) структуру криміналістичної теорії пізнання та доказування, яка містить нові елементи (ґенеза судового пізнання та доказування; загальнотеоретичні засади судового пізнання та доказування; методологія судового пізнання та доказування; засоби пізнання, доказування, розслідування у сфері кримінального судочинства). Встановлено, що окремими вченнями криміналістичної теорії пізнання та доказування є: теорія запобігання проступкам, правопорушенням, злочинності; теорія процесуального забезпечення оперативно-розшукового пізнання та доказування [гласні (розшукові) слідчі дії і негласні (розшукові) слідчі дії]; теорія суддівського адміністрування; теорія управління у сфері кримінального судочинства; теорія організації і системології сфери кримінального судочинства; теорія інформаційно-аналітичного забезпечення сфери кримінального судочинства; теорія автоматизації, комп’ютеризації, інформатизації сфери судочинства. Також у дослідженні розкрито традиційну та сучасну багаторівневу систему засобів наукового забезпечення пізнання та доказування у сфері кримінального судочинства, яка містить загальнофілософські, загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи. Розроблено комплекс новітніх криміналістичних засобів, методів і комп’ютерних технологій:  а) слідчо-оперативний одорологічний кейс (комплект); б) топографічну криміналістичну лінійку; в) комплект засобів для дослідження психофізіологічних особливостей особи в криміналістиці; г) складний метричний квадрат; д) комплект науково-технічних засобів дільничного інспектора органу правопорядку; е) патент на промисловий зразок – трафаретну лінійку слідчого, «лінійка – С», є) інтерактивну методику V-3 «Юлій Цезар»; ж) електронний мультимедійний підручник «Криміналістика»; 3) автоматизовану систему багатофакторного дослідження особистості – «АСБДО-ММР1»; і) універсальний програмний продукт «АКССА» для використання слідчими і суддями в єдиній комп’ютерній мережі органів кримінального провадження. Доведено, що особливостями наукового забезпечення досудового розслідування й судового провадження є: а) механізм правового регулювання пізнання, доказування, розслідування; б) правовий статус суб’єкта пізнання, доказування, розслідування; в) конкретна мета і об’єкт пізнання, доказування, розслідування; г) законодавчо визначений арсенал засобів, методів, технологій, за допомогою якого відбувається пізнання, доказування, розслідування. А також обґрунтовано, що пріоритетними напрямами та механізмами вдосконалення наукового забезпечення кримінального провадження є: а) поетапне втілення у сфері судочинства програмних положень концепції забезпечення органів судової влади новітніми засобами пізнання; б) впровадження методів інформаційно-аналітичної діяльності, автоматизованих систем і банків даних, віртуальних систем управління знаннями, засобів комбінаторного аналізу, ноотехнологій і грід-технологій; в) розроблення веб-проекту дистанційного онлайн-навчання слідчих, прокурорів, суддів, адвокатів.

На основі проведених досліджень удосконалено: 1) підходи до класифікації світоглядних принципів сучасного наукового забезпечення кримінального провадження, зокрема таких, як зумовленість, самодостатність, світоглядність, наукова обґрунтованість, антиентропійність, ефективність, інтегративність, всеосяжність; 2) підходи до систематизації засобів пізнання, доказування, розслідування, зокрема, таких, як правові й організаційно-управлінські, криміналістичні, спеціальні, оперативно-технічні, оперативно-розшукові; 3) положення чинного законодавства про незаконне порушення права власності на інформацію, несанкціоноване копіювання інформації; за порушення правил обробки інформації персонального характеру за допомогою комп’ютерних систем.

Крім того, вважаємо, що потребують подальшого розвитку: 1) наукові розробки в галузі криміналістичної діагностики, одорології,  акустики, системології, антропології, аналітики і дидактики; 2) засоби багатофакторного аналізу, математичного моделювання та оптимізації кримінального провадження – «ПРІАМ», АРМ-слідчого «Інсайт»; 3) лазерні технології Focus 3D, електронні засоби, біометричні методи, інтерактивні методики дистанційного й віртуального онлайн-навчання, ноотехнології, мережевоцентричні інтернет-технології і грід-технології [1].

Отже, можна дійти таких висновків. Теоретичне і практичне значення результатів нашого дослідження полягає в тому, що викладені в цій статті положення, пропозиції, рекомендації може бути використано в таких основних напрямах: 1) у законотворчій діяльності з метою вдосконалення чинного законодавства щодо використання новітніх засобів пізнання та доказування в процесі кримінального провадження; 2) в науково-дослідній роботі як підґрунтя для подальших досліджень у сфері кримінальної юстиції, правосуддя, судочинства, удосконалення наукового забезпечення пізнавальних процесів у сфері кримінального провадження; 3) в навчальному процесі під час викладання курсів «Криміналістика», «Судова експертологія», «Юридична психологія», «Оперативно-розшукове забезпечення слідства»; 4) в галузі міжнародного співробітництва (рекомендації, сформульовані в цій статті, вже прийняті й використовуються в рамках реалізації напряму «Комп’ютерна злочинність» спільної українсько-американської науково-дослідної програми Академії правових наук України та Національного інституту юстиції Департаменту юстиції США; 5) у практичній діяльності під час проведення навчально-методичних семінарів і практичних занять у системі службової підготовки, а також на курсах підвищення кваліфікації працівників органів досудового розслідування та експертно-криміналістичних установ.

Результати цього дослідження були також оприлюднені, критично оцінені та схвалені на засіданнях кафедри криміналістики і кафедри правосуддя та Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вченої ради Київського університету права НАН України; Вченої ради Національного університету внутрішніх справ, Вченої ради Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів.

 Окремі ідеї, інновації, ноотехнології, положення цього дослідження апробовано та впроваджено на лекційних, семінарських і практичних заняттях зі спецкурсів: «Оперативно-розшукове забезпечення слідства», «Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій», «Актуальні проблеми наукового забезпечення пізнавальних процесів у сфері судочинства», курсів криміналістики, юридичної психології та судової експертології.

 

Джерела

1. Біленчук П. Д. Засоби пізнання у сфері кримінального судочинства: наукові засади систематизації та особливості використання. Кн. 2. Систематизація засобів пізнання у сфері кримінального судочинства: традиційна та сучасна: Монографія / П. Д. Біленчук. – Хмельницький: ХЦНІІ, 2012. – 410 с.

2. Біленчук П. Д. Засоби пізнання у сфері кримінального судочинства: наукові засади систематизації та особливості використання. Кн. 3. Особливості використання засобів пізнання у сфері кримінального судочинства: порівняльний системний аналіз: Монографія / П. Д. Біленчук. – Хмельницький: ХЦНІІ, 2012. – 502 с.

3. Конституція України. – К.: ЮРІНКОМ, 1996. – 80 с.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс]. – zakon4.rada.gov.ua//laws/show/4651-17

Автор: Петро БІЛЕНЧУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата