передплата Українською | In English

№22, листопад 2006

Акції контрасигнації зростають

Поділитися:

12 жовтня в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся «круглий стіл» «Ефективний баланс владних повноважень: процедура контрасигнації». Причина? Причина відома. Ще 21 вересня сім указів Президента України, виданих у серпні-вересні 2006 року, повернуто із секретаріату Кабінету Міністрів України до секретаріату глави держави без скріплення підписом Прем'єр-міністра.

Зокрема, повернуто укази: №690 від 18 серпня 2006 року «Про звільнення В. Макухи з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Японії», №773 від 4 вересня 2006 року «Про призначення А. Олійника Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Сербія», №748 від 11 вересня 2006 року «Про призначення І. Осташа Надзвичайним і Повноважним Послом України в Канаді», №679 від 8 серпня 2006 року «Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів апеляційних судів», №681 від 8 серпня 2006 року «Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів місцевих судів», №729 від 31 серпня 2006 року «Про внесення змін до мережі та кількісного складу суддів місцевих судів», №730 від 4 вересня 2006 року «Про ліквідацію військового місцевого суду та внесення змін до Указу Президента України від 30 серпня 2001 року №769».

Як пояснив в інтерв'ю УНІАН перший заступник міністра Кабінету Міністрів України – керівник правового управління Кабміну Олександр Лавринович, укази повернуто до президентської канцелярії з огляду на порушення конституційної процедури їх оприлюднення. У супровідному листі секретаріат Кабміну зазначив, що офіційному оприлюдненню актів глави держави мала передувати процедура їх контрасигнації. Проте згадані укази надійшли на скріплення підписом Прем'єр-міністра офіційно оприлюднені, що нівелює процедуру їх контрасигнації. За словами Лавриновича, така вимога передбачена частиною четвертою ст. 106 Конституції України і є усталеною світовою практикою.

Ситуація, що склалася, й покликала народних депутатів, представників секретаріату Президента та науковців зібратися за «круглим столом». На жаль, на зустрічі, попри запрошення, не було одного з «винуватців» заходу – Олександра Лавриновича. Та перейдімо до висловлених поглядів.

Представники «Нашої України» Юрій Ключковський і Борис Беспалий були одностайні: повернення указів Президента – антиконституційний акт. Аргументи: в частині третій вельми відомої ст. 106 Конституції зазначено, що «Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України». Це, на думку речників, ключове положення. Усі інші вимоги лише уточнюють сенс, викладений у цитованій статті. Тобто укази Президента «обов'язкові до виконання» з моменту їх підписання главою держави.

Вимога контрасигнації передбачається наступною, четвертою частиною ст. 106. Наведемо її зміст: «Акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18, 21, 23 цієї статті, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання». Нагадаємо текст згаданих пунктів: Президент України «5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав»; «18) очолює Раду національної безпеки і оборони України»; «21) приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує в разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації – з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України»; «23) утворює суди у визначеному законом порядку».

У чому сенс такого «скріплення»? Це і є ключове питання. Як вважають народні депутати від «Нашої України», «скріплення» лише свідчить про ознайомлення й документує зобов'язання виконувати указ. Як приклад Борис Беспалий навів практику, з якою знайомий будь-який працівник: керівник підприємства підписує наказ, на якому головний бухгалтер ставить резолюцію про надання відповідних коштів, а безпосередній виконавець своїм підписом засвідчує, що він ознайомився з наказом і зобов'язується його виконувати. Ці процедури аналогічні. Постає запитання: а якщо працівник має особливу думку щодо розпорядження керівництва? Відповідь елементарна: він має викласти власні аргументи керівництву, домагаючись скасування наказу, або ж написати заяву про звільнення. За цією логікою, якщо члени Кабміну не погоджуються зі змістом указів Президента, вони мають обґрунтувати незгоду їх виконувати або подати у відставку.

Іншої думки народний депутат від Партії регіонів Василь Кисельов: політреформа істотно змінила відносини між Президентом і Кабміном. І значна трудність полягає в розумінні нових вимог до організації діяльності секретаріатів Президента і Кабінету Міністрів. У випадку ж із поверненими указами президентський секретаріат не мав права їх опубліковувати без додаткових підписів, передбачених Конституцією.

Особливий інтерес становлять оцінки радників Президента Ігоря Коліушка та Миколи Полудьонного. Зокрема, останній висловив думку, що класичні тлумачення контрасигнації не розкривають повною мірою сенс, передбачений за цією процедурою в українських умовах. Адже контрасигнація і не знімає відповідальності з глави держави, що передбачено в країнах з монархічною формою правління, і не може однозначно тлумачитись як факт ознайомлення членів Кабміну з розпорядженнями Президента, як вважають представники «Нашої України»; водночас правочинність указів не може ставитись у залежність від волі Кабміну. Справді, який тоді сенс самого існування президентської інституції? Ніяк інакше, як нісенітницею, не можна назвати повернення указів про призначення й усунення з посад послів України. Якщо ці документи повернуто, отже, вони не чинні. Відтак міністр економіки В. Макуха має повертатися до Японії. Комізм ситуації полягає ще й у тім, що згадані укази Президент видав на основі подання Міністерства закордонних справ, тобто Кабміну. Виходить, Кабмін не погоджується з указом, виданим на основі подання самого ж таки Кабміну. Чудернацька ситуація!

Ігор Коліушко звернув увагу на інші обставини. Досі відсутня регламентація процедури контрасигнації. Найпростіше запитання: в який термін Прем'єр-міністр і керівник відповідного відомства мають поставити свої підписи? Або ж хто може поставити підписи замість них? Найдивніша ситуація з контрасигнацією рішень, які ухвалює Рада національної безпеки і оборони України. Як зазначив радник Президента, йому особисто не відомі нормативні акти, які видає глава держави як керівник РНБО. Незрозуміло, чи мають скріплюватися підписами Прем'єр-міністра внутрішні документи Ради нацбезпеки або укази, видані на основі її рішень.

Достоту скептично до викладених правничих тонкощів поставилися політологи Микола Михальченко та Володимир Горбатенко. Річ не в процедурі. Не буває досконалих форм взаємовідносин. Не буває права без суперечностей. Річ у готовності політичної еліти дотримувати дух і літеру закону. Можна удосконалити правничу процедуру, але чи виконуватиметься вона? Не ухвалювати ж універсал про дотримання вимог контрасигнації?!

Автор: Валентин БУШАНСЬКИЙ

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №12/2015 №12
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Ахметов "мінус", Косюк "плюс": Рада ухвалила податковий закон №5600 Вчора, 30 листопада

Новини 29 листопада: 7 нових послуг у "Дії", імпорт електроенергії з Білорусі Вчора, 30 листопада

Позов проти України на $4,5 млрд, генсек НАТО погрожує РФ, “Омікрон” скликав G7: головне за день 29 листопада

Парламент Швеції повторно обрав прем'єрку, яка пішла у відставку в перший день роботи 29 листопада

Посли G7 закликали уникнути ситуації відсутності директора у НАБУ 29 листопада

Як проросійський Земан намагається зупинити зміну влади Чехії 29 листопада

Новий штам вже у Європі, обстріл автобусу зі студентами, зміна влади у Чехії: головне за вихідні 28 листопада

Ненадходження від ДП, приватизація, соцзабезпечення: у KSE назвали фіскальні ризики бюджету 2022 28 листопада

Новини вихідних: рекордний ВВП, обвал криптовалют через новий штам коронавірусу 28 листопада

Берлін закликає Конгрес США не вводити санкції проти "Північного потоку-2" - Axios  28 листопада