![]() ![]() |
Українською | In English |
№23, грудень 2013 Діаграма сумнівного лідерстваПоділитися:У Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я відбулися слухання на тему «Про запобігання поширенню епідемії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та вірусних гепатитів».
Мусувати тему, повертаючись до неї раз у раз, – виняткова за соціальною значущістю необхідність, оскільки протидія епідемії цих захворювань давно вийшла в нашій державі за межі суто медичної проблеми. Народні депутати, керівники МОЗ України, Державної служби України з питань протидії ВІЛінфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Державної санітарноепідеміологічної служби України, Державної служби України з лікарських засобів, Державної пенітенціарної служби України, представники органів виконавчої влади, установ НАМНУ, міжнародних громадських організацій – ось неповний спектр запрошених на дискусію. Ведучий, перший заступник Голови Комітету з питань охорони здоров'я Роман ІЛИК оприлюднив факти, які налаштували розмову на драматичний лад. Україна посідає «почесне» місце зпоміж лідерів за темпами розвитку епідемії ВІЛінфекції/СНІДу в світі, є другою країною в Європі та п’ятою на планеті за швидкістю поширення ВІЛінфекції. Починаючи з 1987го, серед співвітчизників зареєстровано 234 257 ВІЛпозитивних осіб, 62 288 хворих на СНІД та 30 575 померлих від захворювань, зумовлених СНІДом. На 1 липня цього року в Україні офіційно налічувалося 134 302 ВІЛпозитивні громадянина. 66 відсотків від цього числа – представники працездатного, репродуктивного населення: люди 25–49 років. Держава – на десятому місці за рівнем захворюваності на туберкульоз серед країн Європейського регіону, віднесених до третьої категорії (після Таджикистану, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Грузії, Азербайджану, Румунії, Узбекистану, Росії), на другому місці в Європі – за темпами поширення мультирезистентного туберкульозу і на четвертому в світі – за його поширеністю у вперше виявлених хворих. Що стосується вірусів гепатиту В і С, то рівень інфікованості ними співвітчизників перевищує показники інфікованості ВІЛ. Річний курс лікування таких хворих коштує від 60 до 120 тисяч гривень (!). Народний депутат України Тетяна ДОНЕЦЬ, назвавши тему слухань предметом загальнодержавної розмови, у своїй доповіді констатувала: «Фактично протидія ВІЛ/СНІДу здійснюється коштом громадських організацій. Левову частку фінансування взяв на себе Глобальний фонд. Торік він витратив понад 130 млн. доларів на профілактику та лікування. Тоді як держава – лише 40. За програмою на 2012–2016 роки. Україна має отримати від фонду 305 мільйонів… Оскільки соціальну реабілітацію ВІЛінфікованих здійснюють переважно громадські організації, гостро стоїть питання ухвалення закону про послуги, який регламентуватиме замовлення державою якісних соціальних послуг громадським організаціям. Іще один важливий момент – ціноутворення. Маємо домагатися не просто референтних цін, а закуповувати ліки за найнижчою ціною виробника. Курс лікування препаратами першого ряду в Україні коштує сьогодні 316 доларів, препаратами другого ряду – 760. При цьому у світі аналогічне лікування препаратами першого ряду вартує лише 80 доларів». Також Тетяна Донець зазначила: «Якщо протидія ВІЛ/СНІДУ фінансується державою на 36 відсотків, то держфінансування протидії епідемії гепатитів до цього року навіть не декларувалося. За даними громадських організацій, майже 7 відсотків населення України інфіковані гепатитом С. А Міністерство охорони здоров'я України називає цифру: 0,05 відсотка. Оптимістичні дані міністерства, на мою думку, лише підстава не виділяти коштів». Також Тетяна Донець нагадала присутнім про небезпеку заразитися гепатитом чи СНІДом через переливання крові: «В Україні це – смертельна лотерея, оскільки МОЗ продовжує закуповувати тестсистеми ІФА, які не виявляють вірус на початковому етапі. Тобто в перші 3 місяці інфікована людина може здавати донорську кров і заражати інших. То чи варто шукати зовнішніх ворогів, коли в Україні є такий цинічний внутрішній ворог?..». Перший заступник міністра охорони здоров'я Наголосивши на пріоритетності для уряду розробки ефективної стратегії переходу від донорського до державного фінансування, оратор вдався до тем туберкульозу та вірусних гепатитів: «Вжиті державою заходи дозволили призупинити подальше поширення туберкульозу в Україні та майже на чверть знизити показник захворюваності порівняно з 2005 роком. Протягом останніх п’яти років захворюваність на туберкульоз зменшилась на 19 відсотків, смертність – на 31 відсоток… Створено нормативне підґрунтя для оптимізації роботи спеціалізованих закладів та поліпшено менеджмент протитуберкульозних препаратів. Це дало змогу вдосконалити процес проведення централізованих закупівель… За оціночними даними ВООЗ, в Україні вірусними гепатитами В та С інфіковано понад 3 відсотки населення. У спектрі проблем стосовно вірусних гепатитів – низький рівень інформованості населення про небезпеку зараження вірусними гепатитами В і С, невизначеність фактичного рівня захворюваності, застарілі методики діагностування, висока вартість противірусного лікування». Голова Державної служби України з питань протидії ВІЛінфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням Тетяна АЛЕКСАНДРІНА звернулася до народних депутатів України: «Є питання, які потребують вашого сприяння на законодавчому рівні, й передусім, це – затвердження проекту Загальнодержавної цільової програми протидії ВІЛінфекції/СНІДу… Ушосте ми отримуємо від Міністерства фінансів лист, де зазначено: обсяги фінансування програми з державного бюджету мають бути переглянуті з урахуванням його можливостей та визначені з урахуванням зростання індексу споживчих цін». Оратор подякувала Тетяні Донець за її роботу над проектом внесення змін до Закону «З протидії ВІЛінфекції та соціального захисту хворих на СНІД» й попросила народних обранців підтримати цей документ під час розгляду у Верховній Раді. Тетяна Александріна нагадала, що 2012го затверджено Загальнодержавну цільову програму протидії захворюванню на туберкульоз. Але на шляху її реалізації стоїть дуже велика проблема мультирезистентного туберкульозу. На думку доповідача, слід доручити місцевим органам влади забезпечення протитуберкульозних закладів транспортом для налагодження роботи лабораторної діагностики та організації контрольованого лікування хворих удома. Начальник департаменту охорони здоров'я та медикосанітарного забезпечення Державної пенітенціарної служби України Євген ПОЛЯКОВ назвав хибною поширену в суспільстві думку, мовляв, установи ДПТСУ є розсадником туберкульозу. А що стосується боротьби з ВІЛінфекцією, то нині «у складі закладів охорони здоров'я Державної пенітенціарної служби функціонують два інфекційні відділення для лікування ВІЛінфікованих, в яких протягом цього року проліковано понад 600 осіб… Станом на 1 жовтня 2013 року на диспансерному обліку в закладах охорони здоров'я ДКВСУ перебувало 7 тисяч 348 ВІЛінфікованих. Переважно це споживачі ін'єкційних наркотиків та працівники сфери сексуальних послуг… До 2013го пенітенціарна служба отримувала антиретровірусні препарати безкоштовно від благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ». За рекомендацією Глобального фонду, держава повинна поступово перебирати на себе функції забезпечення пенітенціарного населення антиретровірусними препаратами. Тож цього року ДПТСУ вперше закупила АРТпрепарати». Перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я Ірина СПІРІНА зосередила увагу товариства на надзвичайно великій проблемі туберкульозу в Україні: «Відповідно до офіційної статистики, в нашій країні лікарі щодня виявляють понад 100 нових випадків на це захворювання. Щогодини помирає один хворий на сухоти. Тоді як радник міністра охорони здоров'я України Ганна Ковальова у своїй відеолекції повідомила, що епідемії туберкульозу в Україні немає. Вважаю цю заяву безпідставною. Нині захворюваність медичних працівників на туберкульоз становить 14,6 на 10 тисяч осіб, що є показником відсутності інфекційного контролю. В умовах напруженої епідеміологічної ситуації найбільш вагомими чинниками впливу є великий резервуар туберкульозної інфекції та низький соціальноекономічний рівень життя населення. Плюс – неефективність санітарнопрофілактичних заходів…». Плачевне становище, на думку парламентарія, змушує переконатися в погіршенні епідемічної ситуації внаслідок реформування охорони здоров'я. Приміром, із першої ланки виключено лікаряфтизіатра, а це – велика помилка. «Однією з найважливіших причин того, що наше суспільство хворе на ключові епідемії, є жадібність. Неконтрольована жадібність тих людей, які розподіляють кошти, виділені на лікування цих епідемій, – запевнила народний депутат України, голова міжфракційної депутатської групи з подолання епідемії СНІДу, туберкульозу і вірусних гепатитів Леся ОРОБЕЦЬ. – 2012го МОЗ закупило антиретровірусні препарати на суму 233 мільйони гривень. Із них вкрадено, переплачено, подаровано фірмам«прокладкам» 39 мільйонів. 2013го МОЗ на тій самій антиретровірусній терапії переплатило щонайменше 16 мільйонів. І це лише тому, що під нашим постійним контролем і за антикорупційної протидії вдалося зупинити тендер, на якому намагалися на трьох препаратах «розпиляти» ще 12 мільйонів гривень… Шановні чиновники, ви думаєте, ми не знаємо про те, що всі національні тендери розподіляються між 20 конторами із 4 фактичними власниками, котрі пов'язані між собою?.. Отже, дорогі чиновники, «дорогі» – в прямому значенні слова, я особисто вдячна вам за кожен листвідписку, який ви надсилаєте. Поясню свою думку: кожен сфальсифікований документ, підписаний вами, – це наступний додатковий епізод у кримінальних провадженнях. Я захоплююсь лікарями, котрі за всіх цих обставин знаходять можливість і мужність лікувати. Не хотіла б потрапити на їхнє місце, бо, напевно, неймовірно складно відмовляти в лікуванні тоді, коли немає коштів і немає ліків. І я бажаю здоров'я всім учасникам цих слухань, навіть тим чиновникам, які крадуть здоров'я українців». Казати, що небезпеки епідемії зазначених хвороб в Україні немає, – передчасно. Так вважає голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров'я, медичної освіти та науки Святослав ХАНЕНКО. Озвучивши власні пропозиції до рекомендацій комітетських слухань, він підсумував: «Ми так делікатно обходимо питання зловживань у державних закупівлях. Але я вважаю: до рекомендацій маємо додати тезу стосовно того, про що казала колега Леся Оробець. А саме щодо звернення до Генерального прокурора з вимогою перевірити озвучені факти та надати інформацію по суті». До розмови підключилася Алессандра ТІСО, координатор системи Організації Об'єднаних Націй, Постійний представник Програми розвитку ООН в Україні. Вона, Сучасному стану проблем стосовно вірусних гепатитів В та С в Україні присвятила свій виступ Посилаючись на дані європейського бюро ВООЗ, Ольга Голубовська повідомила, що на хронічний гепатит С в Україні страждає понад 9 відсотків людей, в Узбекистані – 10, у Литві — 7. Тоді як у країнах Західної Європи значно нижчий рівень поширення, приміром, в Англії – близько 0,5 відсотка. Іще зауважила, що в нас традиційно хворих на гострі вірусні гепатити госпіталізують до інфекційних стаціонарів. Тому в багатьох регіонах країни, де є медичні виші, діють профільні центри під орудою відомих вчених. Доповідач наполягала на тому, що держава має зберегти все те, що створювалося в цій галузі десятиріччями. Цю тезу підтримав голова Координаційної ради ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ» Володимир ЖОВТЯК, котрий присвятив свій виступ скандально відомій історії виселення клініки Інституту епідеміології й інфекційних хвороб імені Л. Громашевського з КиєвоПечерської лаври. Промовець пояснив: «Це – не просто клініка, що надавала послуги ВІЛінфікованим. Туди приходили саме ті, кому не допомогли в регіональних центрах СНІДу. І нині понад дві тисячі людей, які отримували тут антиретровірусну терапію, залишилися без стаціонару (загалом у закладі лікувалися 9 тисяч ВІЛінфікованих і хворих на гепатит. – Авт.). Нині клініка не функціонує». Володимир Жовтяк запропонував ухвалити вже цього року програму протидії ВІЛінфекції, а також провести окреме засідання Комітету стосовно клініки в лаврі, бо ситуацію навколо цього закладу обговорює весь світ. Своє бачення єдиного електронного реєстру хворих на вірусні гепатити висловив директор Всеукраїнської громадської організації «Зупинимо гепатит» Голова Всеукраїнської спілки громадських організацій «Коаліція організацій «Зупинимо туберкульоз разом!» Ігор ГОРБАСЕНКО звернувся до представників Верховної Ради: «Держава однією рукою дає кошти, закладаючи їх у бюджетні програми, іншою – кожен рік недодає. Подеколи бувало – зокрема за програмою протидії туберкульозу – недодавалося до 30–40 відсотків… Тож просимо Комітет порушити питання щодо захищеності усіх статей державного бюджету, які стосуються туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та гепатиту». Підбиваючи підсумки слухань, Роман ІЛИК пообіцяв надіслати всі пропозиції до проекту рекомендацій, які пролунали під час дебатів, на адресу Комітету для опрацювання і підготовки остаточної редакції документа. Ведучий запевнив: обмін думками, що відбувся, стане поштовхом до подальшого вдосконалення державної політики у сфері боротьби з небезпечними хворобами. Автор: Ніла ІВАНЕНКО Коментарі Заповніть поля відмічені червоним!
Додати коментар Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення. |
Архів журналу Віче
Останні новини
ЄС на рік продовжив санкції проти Білорусі Вітренко про Міненерго: З точки зору здорового глузду все ж повинен бути повноцінний міністр Рудьковський, коли був нардепом від ПР, організував викрадення бізнес-партнера Посли ЄС затвердили санкції за Навального проти керівників чоитрьох силових відомств РФ Словаччина юридично зобов'язалася підтримувати вступ України в НАТО Європейський інвестбанк інвестував в Україну близько 8 мільярдів євро з 2007 року Сфера застосування профільних труб Україна в ЄСПЛ хоче покарати Росію за 6 вбивств і замахів на своїй території Грузія оголосила про відкриття для українців: умови в'їзду Литва занепокоєна тим, що білоруська електроенергія потрапляє на український ринок |