передплата Українською | In English

№21, листопад 2013

«Маємо думати про поствільнюський період»,«Маємо думати про поствільнюський період»,

Поділитися:

– на цьому акцентував увагу Голова парламенту Володимир РИБАК під час Національного «круглого столу» з питань європейської інтеграції України, який відбувся в парламенті 11 жовтня. У заході такого не звичного для вітчизняного політикуму формату взяли участь Прем'єр-міністр Микола Азаров, члени уряду, лідери парламентських фракцій, народні депутати – представники комітетів Верховної Ради, Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, Надзвичайні і Повноважні Посли держав–членів ЄС, акредитовані в Україні, а також представники вітчизняних неурядових громадських організацій, бізнесу та експертного середовища.

У вступному слові Голова Верховної Ради підкреслив, що згідно з останніми опитуваннями громадської думки більш як половина українців висловлюються на користь європейського шляху нашої держави. Розрив між прихильниками європейської інтеграції та їхніми опонентами зріс майже на 20 відсотків.

– Найбільш показово й згуртовано проєвропейські настрої українського населення виявляються тут, у Верховній Раді України. Так, під час другої і третьої сесій парламенту прийнято 15 законів та інших законодавчих актів України, що мають ключове значення для співпраці з Європейським Союзом. Серед них найскладніші правові документи, які роками «дозрівали в парламентській кухні» через відсутність спільного бачення або політичні протистояння в депутатському корпусі, – зауважив Володимир Рибак.

Серед цих законопроектів він виокремив: законодавчі ініціативи про внесення змін до Конституції щодо посилення гарантій незалежності суддів та розширення повноважень Рахункової палати, щодо виконання судових рішень, стосовно реалізації державної антикорупційної політики, про повторні вибори народних депутатів України в п’ятьох одномандатних виборчих округах, щодо вдосконалення системи захисту персональних даних. Голова парламенту наголосив: більшість названих документів приймалася конституційним складом Верховної Ради.

Володимир Рибак зазначив, що до Вільнюського саміту в листопаді 2013 року Верховна Рада готова до прийняття нормативних документів, спрямованих на реформування віт­чизняних силових і правоохоронних відомств – міліції, служби безпеки, створення державного бюро розслідувань.

– Утім, як вбачається, головним для українських політиків, урядовців, усього громадянського суспільства вже зараз має стати не зроблене перед самітом, а саме поствільнюський період. Політичні, законодавчі, урядові, адміністративні та інформаційні здобутки України на шляху до європейської інтеграції за вже понад 10 років мають перейти в нову якість – повноцінну імплементацію наших зобов'язань перед своїм народом та перед європейською спільнотою, – наголосив Володимир Рибак. – Мусимо визнати, що саміт у Вільнюсі буде не завершенням європейського руху України, а справжнім початком її інтеграційного наближення до європейських цінностей і стандартів. Асоціація з ЄС не є членством, а скоріше певним запрошенням до членства в європейському клубі.

На завершення Володимир Рибак підкреслив важливість поглиб­лення міжпарламентського співробітництва з ключових питань порядку денного в рамках співпраці України та ЄС. Цьому, зокрема, сприятиме створення Парламентського комітету асоціації, передбаченого Угодою про асоціацію.

– Президент України та уряд зробили все можливе, щоб об'єднати українське суспільство навколо європейської інтеграції. Хочу нагадати, що мета інтегруватися в політичний, економічний, правовий та гуманітарний простір Європейського Cоюзу була важливою складовою передвиборної програми Президента України Вік­тора Януковича. З цією програмою він переміг на виборах і виконує свої зобов'язання перед суспільством, – зазначив Прем'єр­міністр України Микола АЗАРОВ. – Буквально з перших кроків нової влади навесні 2010 року ми зробили завдання європейської інтеграції нормою закону. Це був рішучий і визначальний крок щодо забезпечення незворотності курсу незалежної України.

Очільник Кабінету Міністрів звернув увагу, що більшість законопроектів підготовлені урядом у тісній спів­праці з експертами Венеціанської комісії, ОБСЄ, Європейської комісії.

— Імплементація технічних норм і стандартів потребує великих обсягів роботи та значних інвестицій, і це повинно бути нашим головним зав­данням у наступні роки, – наголосив Микола Азаров.

Він висловив сподівання, що Єврокомісія надасть Україні адекватну фінансову й технічну допомогу для підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції на європейському ринку, а також сприятиме залученню інвестицій і розширенню присутності України на нових ринках.

Комісар Євросоюзу з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан ФЮЛЕ зазначив, що після саміту у Вільнюсі дуже важливо зберегти міцний політичний консенсус для законодавчого забезпечення тіснішого співробітництва між Україною та ЄС.

Насамперед Україна має показати істотний прогрес за всіма вимогами Євросоюзу. Найпріоритетніші: покращення виборчого законодавства, зокрема того, що стосується виборів Президента та місцевих виборів. Дуже важливим є чітке зобов’язання рухатися в напрямі підготовки Виборчого кодексу.

Наступні вимоги, озвучені єврокомісаром, стосуються нової законодавчої бази діяльності прокуратури, яка має відповідати рекомендаціям Венеціанської комісії, а також «чіткого прогресу» у справі Юлії Тимошенко.

Штефан Фюле особливо підкреслив: для вітчизняного політикуму буде дуже великою помилкою думати, що, зважаючи на нещодавній неприйнятний тиск на Україну [з боку Росії. – Ред.] для відмови від підписання Угоди про асоціацію, геополітичні чинники переважатимуть виконання вказаних Євросоюзом вимог.

При цьому посадовець дав зрозуміти: Угода про асоціацію є найамбітнішою з усіх, що їх Європейський Союз колись пропонував своїм країнам­партнерам. Так, режим вільної торгівлі з Євросоюзом, який запрацює в разі підписання й так званого тимчасового застосування угоди, одразу щорічно даватиме понад 6­відсотковий приріст української економіки. У довгостроковій перспективі угода стане значним внеском у створення спільного економічного простору від Лісабона до Владивостока на основі норм СОТ.

Штефан Фюле запевнив, що ЄС готовий і надалі, після Вільнюса, фінансово та інституційно підтримувати зусилля України зі впровадження плану дій.

Голова фракції Партії регіонів Олександр ЄФРЕМОВ зазначив, що народні депутати розраховують встигнути ухвалити проект закону про прокуратуру до Вільнюського саміту. Він також висловив переконання, що зареєстрований у Верховній Раді проект закону про вибори народних депутатів буде прийнято консенсусом.

– Найскладнішим питанням, яке залишається в процесі дискусії між європейськими керівниками, політиками та українською стороною, є питання Юлії Тимошенко. На мою думку, справа не в персоналії, а в тому, як діяти державі: стояти на правовій точці зору або керуватися політичною складовою. Остання місія Кокса–Кваснєвського прочинила двері у вирішенні цього питання: була зроблена заява, що можливо знайти варіант компромісу в лікуванні Юлії Тимошенко за кордоном. І я дуже сподівався, що юристи Юлії Тимошенко, а також колеги, які представляють її політсилу, внесуть відповідний правовий документ, і ми могли б над ним попрацювати. Але, на жаль, наразі цього документа немає, і тому в мене є підстави заявляти, що юридичної складової у вирішенні цього питання не існує, – підкреслив Олександр Єфремов.

На його думку, цей закон має бути таким, щоб він не став способом ухилення від кримінальної відповідальності. Зокрема, документ повинен передбачати процедуру повернення засуджених для відбування покарання після закінчення лікування, компенсацію збитків, завданих злочинами засуджених, надання гарантій закордонною державою, що приймає засудженого на лікування.

Лідер фракції ВО «Батьківщина» Арсеній ЯЦЕНЮК зазначив, що звільнення Юлії Тимошенко є питанням політичного та юридичного компромісу, й укотре наголосив, що Президент Віктор Янукович має законодавчі підстави для помилування Юлії Тимошенко відповідно до затвердженого главою держави в 2010 році положення про помилування.

– Нам треба витратити роки на виконання цієї угоди, тож маємо встановити постійно діючий механізм політичних консультацій між владою та опозицією за участю європейських партнерів, – запропонував лідер фракції ВО «Батьківщина».

Голова фракції Комуністичної партії Петро СИМОНЕНКО закликав Комісара ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефана Фюле підтримати право народу України провести референдум щодо вибору вектору зовнішньоекономічної інтеграції. На думку лідера комуністів, соціальна напруженість в Україні посилюється, а в суспільстві, адже курс на європейську інтеграцію підтримується політиками, а не громадянами.

– Відповідально заявляю: з адміністрації Президента надходять команди всім ЗМІ не висвітлювати суперечності щодо можливої інтеграції України. Ця інформаційна війна не сприяє діалогові в суспільстві: відсутні дискусії щодо пріоритетів нашої держави у виборі інтеграційного вектора. Віце­прем’єр­міністр Юрій Бойко лише в жовтні підписав розпорядження про створення комісії з вивчення наслідків підписання Угоди про асоціацію. До цього ніхто не аналізував процеси, які відбуватимуться в нашій державі після підписання цієї угоди, – наголосив Петро Симоненко.

Голова фракції УДАР Віталій КЛИЧКО закликав уряд створити робочі групи в економічній, соціальній, енергетичній та юридичній сферах для виконання Україною положень політичної та економічної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом:

– Члени нашої фракції активно працюють над виробленням спільної редакції європейських законопроектів. Ми проти імітації діяльності та гасел.

На думку Віталія Кличка, крапку в питанні звільнення Юлії Тимошенко має поставити Президент України Віктор Янукович указом про помилування.

Голова фракції ВО «Свобода» Олег ТЯГНИБОК зазначив:

– Наша позиція базується на утвердженні української нації як складової частини європейської цивілізації. Для нас важливо, щоби традиційні європейські цінності запанували в Україні, бо для українців вони є ментально сприятливі для життя.

Політик підкреслив, що нині Україна перебуває під неймовірним тиском з боку Москви в інформаційному, гуманітарному, релігійному, економічному та інших напрямах.

Міністр юстиції України Олена ЛУКАШ зауважила, що не всі рекомендації Венеціанської комісії до нового закону про вибори народних депутатів сприймаються українським суспільством, тому потребують широкого обговорення.

Вона зазначила, що із вдячністю приймає пропозицію єврокомісара Штефана Фюле стосовно створення карти роботи з кодифікації та гармонізації вітчизняного законодавства з європейським.

– Хотіла би звернути увагу на проб­лему, яку не порушив жоден із виступаючих. Вона полягає в тому, що, декларуючи європейські прагнення, наші колеги [з опозиційних фракцій. – Ред.] не завжди за них голосують. Наприклад, під час розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції в частині посилення гарантій незалежності суддів опозиція не дала свої голоси, незважаючи на позитивний висновок Венеціанської комісії. Так само опозиція не голосувала за Кримінальний процесуальний кодекс, запровад­ження національного превентивного механізму, закон про адвокатуру тощо. Для чого тоді цей складний шлях: звернення до європейських інституцій, отримання позитивних висновків [до розроблених законопроектів. – Ред.]? – підкреслила міністр юстиції. – Знаючи ваш авторитет серед представників опозиції, хотіла би попросити акцентувати увагу на цьому моменті, адже моє внутрішнє відчуття, та й інформація від колег із опозиції свідчать, що на проект закону про прокуратуру, незважаючи на позитивні європейські висновки, чекає складний процес розгляду, – сказала вона, звертаючись до Штефана Фюле.

Міністр юстиції також попросила деяких політиків не втручатися в ту «надскладну роботу», якою займається місія Кокса–Кваснєвського, озвучуючи легкі й красиві пропозиції [зі звільнення Юлії Тимошенко. – Ред.] одним указом Президента України.

Стосовно виступу лідера КПУ Пет­ра Симоненка Олена Лукаш зазначила, що про буцімто мільйони громадян, які хочуть проведення референдуму з ініціативи Компартії, не йдеться.

– Так, із кількох тисяч документів, переданих до ЦВК, після перевірки підписів виявилося, що 843 людини взагалі не значаться в реєстрі виборців, дані 1677 осіб збіглися з даними реєстру частково, із них було виявлено прізвища 4 померлих, 40 осіб, котрі підписалися за проведення референдуму, але не досягли 18 років, 12 осіб, яким більше 100 років. Найдивовижніше, що там було 188 близнюків. Тому те, що подається до ЦВК від імені Компартії, є на молодіжному сленгу «спамом».

Учасник ініціативної групи «Перше грудня» і створеного представниками громадянського суспільства Національного «круглого столу» «Порозуміння заради європейського майбутнього» В’ячеслав
БРЮХОВЕЦЬКИЙ
спрогнозував, що підписання Угоди про асоціацію приведе до нової якості української політики й нової якості українського державо­творення. Водночас він застеріг від імітації діяльності після Вільнюського саміту, яка може знищити найкращі ідеї, й закликав перебороти пріоритет політичної боротьби над стратегічними рішеннями.

Співголова міжфракційного депутатського об’єднання у Верховній Раді України «Європейський вибір» Анатолій КІНАХ зазначив, що вперше за 20 років незалежності України відбувається консолідація всіх суспільно­політичних сил навколо підписання Угоди про асоціацію й подальші спільні дії з її реалізації.

Верховна Рада разом з урядом повинна розробити чітку стратегію адаптації України до асоційованого членства, системні програми, які дадуть можливість мінімізувати наявні ризики, зокрема враховуючи досвід країн–членів ЄС зі Східної Європи.

За наслідками обговорення учасники Національного «круглого столу» схвалили спільну заяву. У ній вони звертаються до керівників усіх гілок влади із закликом вжити всіх необхідних заходів для виконання Україною взятих на себе зобов’язань, вимог, рекомендацій Ради Європейського Союзу та моніторингової місії Європарламенту на чолі з Петом Коксом та Александром Кваснєвським, прий­няття та впровадження відповідних законопроектів з метою забезпечення підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті 28–29 листопада.

«Ми вважаємо, що 2013 рік є вирішальним для майбутнього України і європейський вибір стане одним із найбільш важливих кроків на шляху її історичного розвитку, який дозволить консолідувати різні політичні сили та все українське суспільство задля прискорення внутрішніх реформ і досягнення всебічного прогресу та процвітання», – йдеться в тексті заяви.

Учасники «круглого столу» підтримують ініціативу міжфракційного депутатського об’єднання «Європейський вибір», профільного парламентського Комітету з питань європейської інтеграції щодо створення робочих груп:

– з розробки «Національної стратегії європейської інтеграції України»;

– з розробки та впровадження у Верховній Раді механізму спеціальної процедури прийняття європейського законодавства – «коротка стежка»;

– з вивчення та запобігання небажаним наслідкам, що можуть виникнути у зв’язку з підготовкою запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, для торговельно­економічних відносин з іншими партнерами;

– з розробки пропозицій щодо бюджетної підтримки євроінтеграційної стратегії України та фінансової допомоги з боку Євросоюзу.  

Олексій СИЩУК.
Фото Миколи БІЛОКОПИТОВА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Степан Хмара: Степан Хмара. У Зеленського є бажання працювати Сьогодні, 21 травня

Україна вносить зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією Сьогодні, 21 травня

Посол при НАТО готовий очолити МЗС, Зеркаль – піти в АП Сьогодні, 21 травня

Місія МВФ прибула в Україну на тлі оновлення влади Сьогодні, 21 травня

Зеленський закликав США до посилення санкцій проти Росії Сьогодні, 21 травня

Гройсман закликав Зеленського якнайшвидше внести кандидатуру нового прем’єра Сьогодні, 21 травня

Перевернуті догори дригом державні прапори та герб України: які казуси відбулися на інавгурації Вчора, 20 травня

У Єврокомісії Зеленському прогнозують "дуже швидкий старт" Вчора, 20 травня

Єврокомісар: Північна Македонія отримає "зелене світло" від ЄС ще до літа Вчора, 20 травня

В ЄС відреагували на рішення Зеленського розпустити Раду Вчора, 20 травня