передплата Українською | In English

№21, листопад 2013

Роздуми про нову еліту нації

Поділитися:

Одна з найбільш обговорюваних тем нашого суспільства – стан української еліти. Про неї точаться дискусії як у наукових, так і виробничих та сімейних колах. І недаремно! Адже саме еліта нації, як провідна верства населення, що формується зсередини свого народу, покликана захищати його цінності й інтереси, плекати його долю, забезпечувати добробут і процвітання.

Протягом багатьох століть людство формувало своє ставлення до еліти. Зокрема:

– в епоху середньовіччя в трактуванні еліти на перший план висувалися милосердя і любов до Бога (Аврелій Августин, Фома Аквінський);

– у період Відродження місія еліти полягала в «запалюванні світу», «місіонерському порядку», «обстоюванні справедливості»;

– у подальші часи перемагала концепція «філософії життя», в якій гуманістичний напрям діяльності елітарних особистостей визнавався пріоритетним, сприяв забезпеченню та розвитку соціальної політики й економіки держав та демократизації суспільних відносин.

В українській філософській думці стверджувалося, що еліта – це фанати, аскети, подвижники, здатні пожертвувати собою заради ідеї.

Моральним авторитетом в українському досвіді державотворення, як правило, виступала інтелігенція – носії культури, люди з високим коефіцієнтом продуктивності та творчості, «яка є запорукою її діяльності й існування» (М. Бердяєв).

Інтелігентна людина вирізняється високими вимогами, насамперед до себе, здатністю нести на своїх плечах тягар вибору, бути альтруїстом у своїй поведінці й намірах, особистим прикладом сприяти елітаризації широкого загалу, піднесенню його духовності та моральності.

Про таких людей писав видатний український філософ Григорій Сковорода: «Серце і розум правителів повинні бути вільні від турбот про буденні справи, вільні від дрібних «печалей житейських». Для суспільства наступає катастрофа, коли ті, що мають вести його, – «думками і серцем приліплюються до своєї – не Божої» – а «скотської натури», до «видимого і тлінного», прагнучи вислуговуватися чужим панам «за ласки многі і немногі», «вдаватися в чужі правди» з корисливих міркувань чи замість «вибраних», «ліпших», людей – спиратися на «зграю листових фаворитів», а людей «цнотливих» і «лучших» відкидаючи від суспільства у своїй «гонитьбі» за «ілюзорною фартуною чи власною славою».

«Еліту потрібно сприймати передусім у морально­духовному сенсі, без фахової диференціації; вона є творцем духовних цінностей, що належать всьому суспільству, і є носієм національної ідеї; підпорядковує власний народ національним завданням», – так про еліту казав В’ячеслав Липинський.

Аналізуючи ці та інші філософські, історичні й наукові погляди на еліту, розмірковуючи про її сучасний стан, доходимо висновку, що моральність є її головною сутнісною характеристикою.

Тобто еліта залишається елітою, допоки вона здатна безкорисливо працювати задля свого народу, виконувати своє покликання, демонструючи такі «прикмети духу провідної верстви», як інтелігентність, шляхетність, мудрість, мужність, відвага, гуманність, відповідальність і чесність.

Без сумніву, надзвичайно важливу роль у формуванні саме такої еліти відіграє сім’я і родина, де ще з дитячих років поглинаються перші ознаки національної свідомості, виховується патріотизм, морально­етичні чесноти та цінності національної ментальності. Проте не менш важливий вплив на її формування мають держава і суспільство.

Болісно визнавати, що за часи незалежності України сучасне українське суспільство майже не переймалося проблемою формування власної національної еліти. Хоч як прикро, але на нинішньому етапі його розвитку діє така модель структури і розвитку еліти, в якій слабо відображені її суттєві характеристики як особливої верстви суспільства. Тому цікавими є результати соціологічних опитувань на предмет того, кого суспільство відносить до української еліти, як воно її характеризує та якою хоче бачити.

Результати соціологічних досліджень Інституту соціології НАН України спільно зі службою «Соціс­Геллап» свідчать, що 44% респондентів вважають елітою найбагатших людей, 42% – тих, хто обіймає високі посади. Тобто більшість громадян до еліти відносять правлячу верхівку, а не інтелектуальну, найвихованішу, найгуманнішу, високодуховну частину суспільства.

На відміну від такої точки зору кваліфіковані фахівці в галузі державного управління – державні службовці, які підвищують кваліфікацію в Національній академії державного управління при Президентові України, вважають, що еліта – це ті, хто мають освіту й інноваційне, творче мислення (63,8%), високий рівень інтелекту (44,4%) і духовність (39,4%). Однак вони стверджують, що рівень інтелектуальності, вихованості й професійної підготовленості сучасної еліти є низьким. Особливо відзначено нестачу таких цінностей, як непідкупність, політична культура, моральність, справедливість, управлінська культура, а також відсутність у державі політики виховання молодої еліти.

На думку державних службовців, які виступили респондентами в нашому дослідженні, відсутність у складі еліти людей із високим інтелектом, духовністю, освітою, творчим мисленням призводить до деградації суспільства.

Вони переконані, що:

– еліта потрібна суспільству, але наукова, творча, політична, а не олігархічна;

– політико­владна та адміністративно­управлінська еліта має бути освіченою, інтелектуально розвиненою, вихованою та професійно підготовленою, а питання матеріального забезпечення мають бути на другому плані.

Отримані нами результати дослідження наводять на думку про те, що сучасне суспільство потребує нової української еліти. На це вказують також історичний досвід і сучасна практика державного управління. Адже для побудови потужної демократичної національної держави необхідно мати провідну верству населення, зацікавлену в існуванні саме такої (потужної) держави; реалізуватися може лише соціально розвинений народ, який має власну духовну, інтелектуальну, життєздатну еліту.

Саме такий шанс, на наш погляд, надає нова програма Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації», розпочата в Україні з 2011 року.

Чи правильно використає країна цей шанс? Чи направить на навчання своїх найкращих представників? Чи зможуть вони працевлаштуватися на керівні посади в державі й реалізувати свої творчі задуми на благо України?

На ці та інші запитання ми прагнемо відповісти позитивно, оптимістично прогнозуючи розвиток демократії і громадянського суспільства в Україні та беручи безпосередню участь у формуванні нової еліти нації.

На нашу думку, ця програма є унікальною можливістю якісно оновити адміністративно­управлінську еліту, відродити довіру суспільства до влади, розширити горизонти для обдарованої молоді у своїй державі.

Щорічно за цією програмою конкурс проходитимуть тисячі молодих керівників, але перемагатиме не більше 100 осіб.

Хто ці молоді люди? Яка їхня мотивація щодо участі в конкурсі? Які мрії та перспективи?

Відповідно до Указу Президента України «Про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації» ([Електронний ресурс]. – http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/45/2012) до участі в конкурсі допускаються особи, які:

– є громадянами України та на день подання документів не досягли 40 років;

– відповідають установленим законом вимогам для вступу на державну службу;

– вільно володіють державною мовою згідно з 10­ю статтею Конституції України;

– володіють однією з мов Європейського Союзу;

– мають повну вищу освіту відповідно до пріоритетних сфер державного управління;

– мають стаж роботи не менш як десять років (у тому числі не менш як п’ять років стажу державної служби та/або служби в органах місцевого самоврядування, із них не менш як три роки на керівних посадах чи не менш як п’ять років стажу на керівних посадах у відповідних сферах соціально­економічного розвитку).

Конкурсний відбір фахівців відбувається за пріоритетними сферами державного управління: фінансово­економічна, соціально­гуманітарна, сфера інвестицій та інновацій, сфери паливно­енергетичного комплексу, сільського та житлово­комунального господарств.

У 2013 році з 1098 осіб, які подали документи до територіальних органів Національної державної служби України з метою участі в конкурсному відборі до Президентського кадрового резерву, двісті осіб було рекомендовано для зарахування до Президентського кадрового резерву.

Інформацію про кожного було оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства України з державної служби.

Це – фахівці з різних регіонів України та різних пріоритетних галузей діяльності. Зокрема: соціально­гуманітарна сфера – 69 осіб; фінансово­економічна сфера – 40 осіб; сфера інвестицій та інновацій – 36 осіб; сфера житлово­комунального господарства – 23 особи; сфера сільського господарства – 20 осіб; сфера паливно­енергетичного комплексу – 12 осіб.

Відповідно до п. 19 Указу Президента України «Про президентський кадровий резерв «Нова еліта нації» до 15 листопада 2013 року Комісія з питань Президентського кадрового резерву розгляне документи з оцінювання
200 учасників конкурсу, проведе з ними співбесіди та подасть на розгляд Президентові України рішення про затвердження списку осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву 2013 року в кількості до 100 осіб.

Інформацію про них також буде оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства України з державної служби.

Ми сподіваємося, що їхні результати будуть не гірші, ніж результати попередніх учасників. А саме торік до Президентського кадрового резерву були зараховані фахівці, які продемонстрували високий рівень:

– освіченості (97% мають дві й більше вищих освіти, у т. ч. здобуті за кордоном);

– мотивації (66% орієнтовані працювати на економічний добробут держави; 34% – на її соціальний розвиток);

– комунікації (100% володіють однією іноземною мовою, сучасними інформаційними засобами зв’язку).

Проте, незважаючи на досить високі «стартові» показники, для переможців цього конкурсу щорічно на базі Національної академії державного управління при Президентові України та Національного агентства України з питань державної служби організовуються навчання за комплексною програмою професійного розвитку, розробленою Інститутом підвищення кваліфікації керівних кадрів та провідними науковцями Національної академії з врахуванням досвіду і напрацювань, здобутих під час роботи в міжнародних проектах із Національною школою управління Франції (ENA), Національною школою публічного адміністрування Польщі (KSAP), Інститутом міжнародних освітніх проектів Цюрихського педагогічного університету, Німецьким товариством міжнародної співпраці та іншими проектами.

Ця програма включає навчальні плани та методичні рекомендації, необхідні для реалізації всіх етапів професійного розвитку. Структура та зміст комплексної програми відповідають цілям реалізації Стратегії державної кадрової політики України на 2012–2020 роки, Програми економічних реформ Президента України, а також модернізації інституту державної служби.

З урахуванням зовнішніх пріоритетів України стратегічного партнерства та завдань щодо реалізації політики її європейської інтеграції вже розроблено план заходів із професійного розвитку «Нової еліти нації» до 2016 року.

Зокрема, календарний план заходів із професійного розвитку осіб, зарахованих до Президентського кадрового резерву, в 2013 році включає:

– очний етап навчання на базі Інституту підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України;

– дистанційний етап навчання з вивчення курсів «Стратегічне управління» та «Управління проектами»;

– самоосвіту;

– навчання в літній тренінговій школі «Лідерство в управлінській діяльності» на базі Одеського регіонального інституту державного управління;

– стажування за кордоном і в органах державної влади;

– участь у вітчизняних і міжнародних науково­практичних конференціях;

– консультації та коучинги.

Особи, зараховані до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації», в рамках цієї програми оволодівають уміннями, які становлять основу професійної компетентності керівників­лідерів і забезпечують здатність до креативного мислення, прийняття ефективних рішень у нестандартних ситуаціях, застосування інноваційних підходів у роботі, організації ефективної комунікативної діяльності та командної роботи, здійснення самоменеджменту та розвитку лідерського потенціалу.

Тренінги з психології і лідерства, дискусії, дебати, «круглі столи», тематичні зустрічі, консультації та інші інтерактивні технології навчання спрямовують навчальний процес на розкриття й розвиток професійних та особистісних якостей.

Зміст, форми та методи навчання мають інноваційний характер. Це відрізняє їх від традиційних не лише способом здобуття нової навчальної інформації (через ІК­ та ІТ­технології, діалоги з провідними вітчизняними й зарубіжними вченими та практиками державного управління та ін.), а й можливостями створення власного творчого продукту інтелектуальної діяльності у вигляді аналітичних звітів, управлінських інноваційних проектів, нормативно­правових актів тощо.

Для учасників конкурсу вперше розроблено: тестові комп’ютерні завдання з основ державного управління і державної служби; анкети з морально­психологічного оцінювання особистості; тестові завдання з іноземних мов; методичні рекомендації з організації дистанційного навчання, проходження стажування в органах влади, з організації моніторингу професійного розвитку; науково­методичні посібники, підручник з елітознавства.

Як свідчать результати моніторингу, проведеного в академії, особи, зараховані до Президентського кадрового резерву у 2012 році, в ході навчання продемонстрували високу навчальну активність і творчість.

З числа резервістів уже здійснено перші призначення на посади: голови Кіровоградської облдержадміністрації, виконуючого обов’язки заступника голови Чернігівської облдержадміністрації, радника Херсонського міського голови, генерального директора ДК «Спортивні арени України», директорів департаментів і начальників управлінь органів виконавчої влади та інші.

Викладачі та науковці очікують інноваційних підходів до нової адміністративної еліти.

Ми сподіваємося, що нова модель формування й розвитку майбутніх високопосадовців, державних керівників­лідерів дасть можливість розвинути інтелектуальний потенціал української нації і держави, сприятиме збереженню творчої молоді для своєї країни, формуватиме правлячу еліту, яка не лише формально належатиме до привілейованого шару в соціальній структурі суспільства, а й власною поведінкою демонструватиме високі морально­етичні принципи.

Ми також сподіваємося, що перші випускники програми Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» відповідатимуть стандартам, визначеним для правлячої еліти в країнах Європейського Союзу, – таким, як:

– відкритість мислення й поведінки (гнучкість, здатність навчатися, різносторонність);

– інноваційність (ініціативність, новаторство, креативність, мужність);

– доброчесність (чесність, прозорість, підзвітність, відданість справі);

– соціальні навички (навички комунікації, уміння створювати коаліції і партнерство, вести переговори);

– спрямованість на результат (обробка інформації, винесення суджень, розв’язання проблем);

– організація (організаційні навички, планування й оцінювання, розвиток персоналу, делегування, уміння створювати команди);

– знання відповідно до рівня керівництва: а) рівень ЄС – інституції, процедури, політика ЄС, законодавство ЄС, відносини і партнерські мережі; б) національний рівень – галузева політика і пріоритети, національна система і процедури, мережі соціального партнерства в Європі, відносини ЄС – країна –член ЄС.

Запровадження нових правил добору талановитої молоді в державі, на наш погляд, істотно обмежить свободу старих кадрових призначень, які відбувалися за принципом позаконкурсного «проштовхування» на посади «своїх» або «потрібних» людей, усуне такі явища, як призначення на керівні посади державної служби за принципами особистої відданості, корпоративної лояльності, політичного квотування та корупційного інтересу.

Створення такого «соціального ліфту» на державну службу для обдарованої молоді є позитивним явищем у нашій країні й дає можливість суспільству та науковій громадськості бути причетними до формування нових традицій, цінностей, правил життя й поведінки.

Успіх реалізації цієї програми залежатиме не лише від того, кого відібрали до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації», як і чого їх навчили, а й наскільки ефективно буде використано даний потенціал на користь держави й суспільства.

Автор: Валентина ГОШОВСЬКА

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

У Мінекономіки назвали вартість гектара при відкритті ринку землі Сьогодні, 13 листопада

Угорщина прийняла великий штраф за невідповідне використання коштів ЄС Вчора, 12 листопада

Рада проголосувала за останній законопроєкт для "промислового безвізу" з ЄС Вчора, 12 листопада

В ЄС вбачають "обнадійливі сигнали" у розведенні військ на Донбасі Вчора, 12 листопада

Правління НБУ приїхало в антикорсуд: готове поручитися за затриманих експрацівників Вчора, 12 листопада

Зеленський підписав зміни до Митного кодексу стосовно інтелектуальної власності Вчора, 12 листопада

Голова НБУ перервав закордонне відрядження через затримання посадовців банку Вчора, 12 листопада

Криклій розповів про плани щодо реконструкції аеропортів Вчора, 12 листопада

Проєвропейський уряд Молдови відправили у відставку Вчора, 12 листопада

Петро Петриченко: Україна опиналася перед загрозою соціального вибуху Вчора, 12 листопада