передплата Українською | In English

№19, жовтень 2013

Прописні істини від ООН. Просвіта, сучасність, майбутнє

Поділитися:

Лекції з навчального курсу на тему «Підхід ООН до глобального та місцевого розвитку», які організувало Представництво ООН в Україні, присвячені питанням про міжнародні механізми захисту прав, гендерну рівність, забезпечення прав дитини, екологічну та енергетичну безпеку, демографічні виклики, боротьбу з ксенофобією та расизмом, налаштовують на загострене сприйняття реальності.

Чашка кави – 300 літрів води щорічно

Про таку кількість води, необхідну для виготовлення однієї філіжанки напою, розповіла аналітик Програми розвитку ООН в Україні Олена Овчиннікова, виступаючи в літній школі, організованій Представництвом ООН в Україні.

– 300 літрів – цифра узагальнена – від потреби води для вирощування кавового дерева до приготування самого напою, – каже пані Олена. Недопивши, ми виливаємо не просто кавову гущу з чашки, а 150 літрів води. А для приготування, приміром, одного гамбургера витрачається близько 2400 літрів Н2О на рік. На перший погляд, незрозуміло: бутерброд – не напій. Проте в наведеній цифрі враховано всі водні витрати – від утримання худобини, м’ясо якої використають, вирощування для неї пшениці на корм до приготування цього «перекусу».

Часто важливість паливної енергетики гіперболізують. Проте наша держава (як і будь­яка інша) загалом неабияк залежна від наявності водних ресурсів. Тож використовувати їх слід економно – такий висновок із розряду прописних істин випливає з яскравих прикладів, наведених аналітиком. 

Що менше українців, то…

Представник Фонду народонаселення ООН Олег Вороненко озвучив прогноз: до 2050 року кількість людей на Землі сягне дев’яти мільярдів (нині вона становить сім мільярдів). Кожен третій буде особою похилого віку, а кількість дітей зменшиться вдвоє. Українців до середини століття налічуватиметься 36 мільйонів. Проте експерт закликав не панікувати від прогнозу і наголосив, що депопуляцію не слід вважати катастрофою. Мовляв, головне – якість життя. Може, з погляду провідників ідеї золотого мільярда, і не треба бити на сполох, однак високий рівень смертності та низький – народжуваності ще ніколи не були показниками високого рівня життя.

На цю проблему, але під іншим кутом зору поглянули представники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). У представленій нею доповіді наведено цифри, котрі свідчать про порівняно невелику тривалість життя українців – у середньому 71 рік (66 – у чоловіків, 76 – у жінок). Тоді як у Європі цей показник сягає 80 років (77 і 83 у чоловіків та жінок відповідно). Шкідливими звичками зумовлена менша тривалість життя чоловіків. Так, за даними ВООЗ, в Україні щодня палять майже 45% представників сильної статі, тютюнозалежних жінок – близько 8,9%. Щоправда, це стосується тих представниць прекрасної статі, які палять кожен день. Нерегулярно палять набагато більше – 33%.

Ще один «ворог» здоров’я – алкоголь. В Україні щорічно споживають 15,61 літра алкогольних напоїв на душу населення. Насправді така кількість не є критичною, у Європі цей показник не набагато менший – 12,2 літра. Проте є відмінність у вподобаннях – тоді як європейці віддають перевагу вину, та ще й під час ситного обіду (що зменшує негативний вплив шкідливих речовин на організм), українці споживають здебільшого напої з високим умістом спирту.

Алкоголізм і як наслідок асоціальний спосіб життя ледь не найчастіше є причиною позбавлення батьківських прав або відмови батьків від дітей. За даними ЮНІСЕФ, 1,2% українських дітей живуть у притулках (в Австрії – 0,4%, а в Норвегії – лише 0,1%). До речі, дитячий будинок – не гірший варіант. Це краще, ніж викидати новонароджених немовлят на смітник. Так звані віконця життя в лікарнях, у яких горе­мама може залишити маля цілком анонімно, варто облаштовувати повсюдно в Україні, так, як це роблять у Європі.

Представник ЮНІСЕФ в Україні Юкі Мокуо у своїй доповіді зупинилася на питанні вакцинації. Так, у рідній для доповідача Японії, якщо мама не потурбується, щоб дитину вакцинували, її вважатимуть як мінімум дивачкою. А в Україні близько половини батьків, сумніваючись у безпечності вакцин, застосування яких призводило до каліцтва чи летальних випадків, піддають дітей ризику тяжких інфекційних захворювань. Що це, як не зазіхання на право на життя? 

Рівність і довіра

Діти та жінки – найвразливіші категорії населення. Національний програмний координатор UN Women (ООН–Жінки) Оксана Кисельова назвала такий промовистий факт: жінки, працюючи на тих же посадах, що й чоловіки, отримують на 22% меншу заробітну плату. На думку експерта, дискримінація жінок у професійній сфері закладається в свідомість людини ще з дитинства. На підтвердження цієї тези вона навела малюнки зі шкільних підручників: на більшості з них хлопчики активні (саджають дерева, вимірюють відстань тощо), тоді як дівчатка, перебуваючи поруч, лише спостерігають або допомагають, їхня роль пасивна.

Проте слід брати до уваги фізіологічні особливості жінки. Щиро кажучи, я проти такої гендерної рівності, коли на дорожніх роботах у помаранчевих куртках «вимірюють відстань» робітниці з ломиками в руках…

Окрема тема – захист прав людини. За даними Універсального періодичного огляду ООН, наприклад, за рівнем свободи преси Україна посідає 126­те місце. Щодо забезпечення прав затриманих, то 65% правоохоронців вважають нормальним застосування тортур під час розслідування злочинів, а 40% не заперечували б, якби дозволили карати за злочини жорстокими методами. Серед установ, до яких громадськість України не має довіри, суди на третьому місці – 65% українців зневірилися у правосудді (перше та друге місця поділяють банки й парламент, яким не довіряють по 69% громадян).

Навчальний курс «Підхід ООН до глобального та місцевого розвитку» не лише теоретичний, а й практичний. Слухачам навчання запропоновано обрати будь­яку проблему та реалізувати власний міні­проект під егідою ООН з метою її розв’язання. Термін його виконання – два місяці, після чого добровольці зможуть презентувати результати своєї роботи у Представництві ООН в Україні. Наприклад, автор статті, перейнявшись проблемою економного витрачання природних ресурсів, започаткувала у своєму будинку проект з обміну невикористаними, але якісними речами (одягом, предметами побуту тощо).

Автор: Оксана СКРИПНИК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

"Формула Штайнмаєра" може бути пасткою, але Україна ще може виграти – євродепутат Сьогодні, 13 листопада

У Конгресі почалися відкриті слухання у справі імпічменту Трампа Сьогодні, 13 листопада

Додон запропонував своєму раднику очолити уряд Молдови Сьогодні, 13 листопада

У ЄС виступили з новою ініціативою для прискорення інтеграції України, Грузії і Молдови Сьогодні, 13 листопада

Хмара: Референдум з приводу ринку землі - це шахрайство президента Сьогодні, 13 листопада

"Справа банкірів": суд заарештував ексспівробітницю НБУ на 2 місяці Сьогодні, 13 листопада

Фаріон: Чужинці при владі намагаються зробити з України сировинний придаток Сьогодні, 13 листопада

У Мінекономіки назвали вартість гектара при відкритті ринку землі Сьогодні, 13 листопада

Угорщина прийняла великий штраф за невідповідне використання коштів ЄС Вчора, 12 листопада

Рада проголосувала за останній законопроєкт для "промислового безвізу" з ЄС Вчора, 12 листопада