передплата Українською | In English

№17, вересень 2013

Україна вступає в часи відповідальних державницьких рішень та високих очікуваньУкраїна вступає в часи відповідальних державницьких рішень та високих очікувань

Поділитися:

Виступ Голови Верховної Ради України Володимира Рибака під час відкриття третьої сесії Верховної Ради України сьомого скликання

Шановні народні депутати, шановні гості Верховної Ради!

Вітаю всіх із завершенням канікул та поверненням до праці. Саме до праці, на яку очікують наші виборці, чекає вся Україна, якої вимагає доба наступних відповідальних рішень.

Сподіваюсь, ви погодитеся, що цього вимагає й наша корпоративна професійна та політична честь. Бо згідно з останніми соціологічними дослідженнями, населення України визнає авторитет Верховної Ради найнижчим порівняно з іншими вищими гілками державної влади та суспільними інститутами.

Сьогодні ми втретє розпочнемо сесійну роботу, а незабаром мине рік з того дня, коли ми склали присягу народних депутатів на вірність Україні. Період нашого «політичного учнівства» залишається позаду, попереду ж на нас чекають 4 місяці сесійної праці, яка має довести народові України нашу професійність, нашу політичну зрілість, масштабність нашого державного мислення та відчуття відповідальності за долю нашої держави.

Ми відкриваємо третю сесію сьомого скликання у період, який визначить майбутнє України та її місце у світі на наступні десятиліття. Через три місяці Україна опиниться в епіцентрі політичного сюжету, який за його масштабами можна сміливо віднести до розряду геополітичних явищ. Наприкінці листопада у Вільнюсі підписуватиметься не просто пересічний міжнародний договір – Угода про асоціацію України з Євросоюзом, а буде визначена історія незалежної України в широкому європейському контексті. Рішень такого калібру, такої складності та доленосного характеру для подальшого розвитку держави Україна ще не приймала. Із наближенням Вільнюського саміту наростатиме відчуття нашої відповідальності за наступні політичні рішення, чіткіше вимальовуватимуться потенційні політичні, економічні, гуманітарні наслідки цих рішень. Досягнення реальної асоціації, запровадження європейських стандартів життя в Україні сьогодні залежить насамперед від нашої спільної роботи. У Брюсселі справедливо вважають, що зараз «Верховна Рада відіграє вирішальну роль у тому, щоб підписання угоди про асоціацію стало можливим».

Отже, настав час, коли Верховна Рада України, її депутатський корпус мають урешті­решт «наздогнати» суспільство і Президента України та чітко усвідомити, для чого народ нас обрав і видав нам мандат приймати рішення в інтересах мільйонів людей. Тільки так ми зможемо відродити довіру народу до найвищого законодавчого органу влади, оновити повагу до звання «народний депутат». На минулій сесії ми змогли зробити впевнені кроки на цьому шляху: попри відомі політичні протистояння парламент прийняв 10 важливих правових актів у контексті наступного підписання Угоди про асоціацію. У ході третьої сесії на обговорення в парламенті чекають ще сім законопроектів, прийняття яких необхідне для підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

У наступні ж два місяці нам належить зосередитися на таких значущих законопроектах, як реформування прокуратури, судової системи та вдоскона лення виборчого законодавства, що є вкрай актуальним і необхідним у світлі побудови соціальної, правової, демократичної держави та громадянського суспільства. Реформуючись, Україна вирішує проблеми, породжені минулим та теперішнім часом, рухається до цивілізаційного розвитку, демонструючи політичну зрілість та конструктивну роботу в ім’я України та українського народу.

Шановні народні депутати!

Становлення та розвиток України як демократичної, соціальної, правової держави, де людина визнається найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи визначають головний зміст діяльності держави, об’єктивно потребують продовження розпочатої Президентом України стратегії реформ. Сьогодні Програма президентських реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» є без жодної альтернативи єдино можливим ключем до успішної модернізації всіх сфер суспільного життя України. Ця стратегія прориву суспільства в майбутнє має спиратися на науково обґрунтовані підходи до визначення перспектив та пріоритетів розвитку системи законодавства України.

Орієнтиром у законодавчій діяльності парламенту має стати Щорічне послання 2013 року Президента України до Верховної Ради, де сформульовані основні пріоритети, цілі та завдання державної політики практично в усіх сферах суспільного життя, які потребують втілення у відповідних законодавчих актах. Безперечно, у вирішенні цього завдання ключова роль має належати Верховній Раді, як єдиному органу законодавчої влади, до повноважень якого належить визначення засад внут­рішньої і зовнішньої політики шляхом прийняття законів.

Наголошую на цій обставині тому, що лише до першого розділу проекту порядку денного третьої сесії (а це питання, які повністю підготовлені для розгляду на пленарних засіданнях) внесено 494 документи. Другий розділ, який охоплює законопроекти, що доручається підготувати і доопрацювати на розгляд сесії, містить майже вдвічі більше – 946 питань. Загалом з урахуванням альтернативних ми маємо опрацювати майже 1500 проектів законодавчих актів, що перебувають на розгляді в комітетах Верховної Ради України. Цей законопроектний масив є фактично нашим спільним боргом перед виборцями, це той недоробок, який залишився нам у спадщину від другої сесії внаслідок безкінечних протистоянь, в тому числі силових, та політичних чвар замість плідної роботи задля країни.

Окремо зупинюся на проблемі, яка стала особливо на­очною за таких умов, – ролі та значенні парламентських комітетів. Щоб додатково стимулювати успіх законодавчої роботи, я планую найближчим часом кілька ініціатив для підсилення законодавчої ролі постійних парламентських комітетів. Як відомо, закони про Регламент та «Про комітети Верховної Ради України» чітко визначають провідну законодавчу, організаційну та контрольну роль комітетів. На мій погляд, усі ці три функції комітетів мусять бути «перезавантажені» та мобілізовані до максимуму. Парламентський комітет – це своєрідне парламентське сито, через яке мають відсіватися неякісні та неактуальні законопроекти, це також аналітичний центр ефективності практики застосування законів у країні. Мусимо визнати, що доки ми не оптимізуємо роботу комітетів Верхов­ної Ради, коефіцієнт корисної дії парламенту буде невисоким. Оскільки згідно з Конституцією України діяльність комітетів координує Голова Верховної Ради, я маю намір, зокрема, ввести у практику безпосередню участь Голови та його заступників у роботі відповідальних засідань основних парламентських комітетів.

Назрів час піднести всю діяльність парламентських комітетів до того високого рівня та широких повноважень, які їм визначені Законом про Регламент Верховної Ради України.

Шановні народні депутати!

Зупинюся на першочергових напрямах, які потребуватимуть максимальної мобілізації законодавчого супроводження з боку Верховної Ради.

У сфері конституційного законодавства нам належить скорегувати виборче законодавство для забезпечення реальних політичних прав громадян України. На порядку денному також унормування деяких аспектів організації та діяльності органів державної влади, зокрема Кабінету Міністрів, Конституційного Суду України, Центральної виборчої комісії та місцевого самоврядування. Крім того, за окремою процедурою внесення до порядку денного сесії ми повинні розглянути та прийняти рішення стосовно законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо посилення гарантій незалежності суддів), який надійшов від Президента України і визначений до невідкладного розгляду Верховною Радою України.

Актуальною також залишається проблема реалізації низки інших положень Конституції України. Наприклад, це стосується законодавчого унормування права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги і демонстрації, а також обмежень щодо реалізації цього права.

До пріоритетів третьої сесії Верховної Ради треба віднес­ти й завершення роботи над законопроектами, прийнятими в першому читанні. Це, зокрема, проекти законів про внесення змін до деяких законів, які регулюють участь громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення; законів про внесення змін до низки законів у зв'язку з прийняттям Закону «Про державну службу».

Безумовним пріоритетом наступної сесії парламенту має стати законодавче формування відповідальної державної соціальної політики. Незважаючи на специфічні перешкоди плановій роботі другої сесії, Верховна Рада досягла суттєвих напрацювань, законодавчо забезпечила реформи основних сфер соціального розвитку, медичного обслуговування, систем пенсійного страхування та соціальної підтримки.

За нашими підрахунками, на розгляд третьої сесії підготовлено 18 законопроектів чітко вираженого соціального спрямування. Головний напрям у цій сфері – створення правових передумов для забезпечення добробуту громадян на достатньому життєвому рівні, для справедливого розподілу суспільного продукту, всебічного розвитку особистості.

І сьогодні на цьому наголошував у своєму виступі Президент нашої держави.

Отже, без виваженої, законодавчо визначеної стратегії зростання добробуту громадян неможливо буде подолати соціальну нерівність й досягти консолідації суспільства. Створити правовий фундамент системної соціальної реформи, сформувати організаційну структуру та механізми запровадження її в життя – наш законодавчий обов’язок перед українським суспільством, потенційний внесок парламенту в реалізацію людиноцентристської соціальної стратегії Президента України Віктора Януковича.

Третім невідкладним блоком законодавства в період нової сесії має стати подальше удосконалення фінансового законодавства, яке регулює суспільні відносини у сфері бюджету, оподаткування та банківської діяльності.

Безперечно, перший напрям – це своєчасне та повноцінне законодавче забезпечення бюджетного процесу, прийняття головного фінансово­економічного документа країни на наступний рік. Ми просто не маємо права, як це бувало раніше, «втопити» в безплідних політичних дискусіях вчасне прийняття закону про бюджет на 2014 рік, що негативно позначиться на подальшому реформуванні країни. Не думаю, що є потреба далі коментувати цю істину, оскільки всім зрозуміло, що бюджет та збалансовані бюджетні стосунки є основою економічного розвитку країни, каркасом її економіки в наступному році.

Наголошу лише на законодавчих ініціативах у бюджетній сфері, які мають пріоритетне значення. Це питання удосконалення порядку здійснення зовнішніх запозичень та упорядкування положень про надання державних і місцевих гарантій з метою забезпечення параметрів боргової безпеки країни.

Серед ініціатив у галузі податкового законодавства на першому місці мають бути пропозиції щодо спрощення процедур адміністрування податків, своєчасного коригування положень Податкового кодексу України для створення податкових стимулів загального економічного зростання.

Актуальною залишається проблема законодавчого забезпечення стабільності банківської системи України, а отже, нам належить систематизувати законодавство про банки і банківську діяльність.

Погодьтеся також, що на законодавчому рівні треба й далі посилювати громадський контроль та прозорість процедур державних закупівель.

Кричущою проблемою залишається потреба запровадити прозорий механізм формування економічно обґрунтованих тарифів на житлово­комунальні послуги для всіх груп споживачів. Нинішня система тарифоутворення в електроенергетиці передбачає перехресне субсидування одних споживачів іншими, що призводить до негативних наслідків для економіки в цілому.

З огляду на гостроту енергетичної проблеми країни, нагальну потребу раціонального використання та економії енергоресурсів, розбудови нашої енергетичної незалежності, ми мусимо на законодавчому рівні розглянути та прийняти ініціативи в інтересах розвитку альтернативних джерел енергії.

Шановні колеги!

Вважаю, що третя сесія сьомого скликання парламенту отримає особливо високу оцінку в населення України та міжнародних експертних кіл, якщо зможе завершити реформування кримінального та кримінально­процесуального законодавства України.

Кілька слів про законодавство гуманітарної сфери, яке також потребує оновлення. Насамперед ідеться про сферу вищої освіти, культури, про законодавство з питань охорони здоров’я, в тому числі про чітке визначення прав пацієнтів та медичного персоналу з урахуванням найкращих світових практик.

Україна вступає в часи відповідальних державницьких рішень та високих очікувань. Суспільство чекає на вирішальні зміни: на позитивні результати законодавчо закріплених економічних та соціальних реформ, на прямий діалог із владою, на помітне покращення життя українського народу, на нові європейські перспективи нашої держави.

Нам залишається з вами, шановні народні депутати, єдиний шлях поліпшити думку про себе серед виборців – бути гідними їхніх очікувань та сподівань, бути достойними нашого народу!

А відтак стати поважною та дійовою законодавчою опорою всієї політичної системи України.

Дякую за увагу.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Лавров каже, що Київ разом з НАТО готує прорив через Керченську протоку Сьогодні, 21 лютого

Юлія Тимошенко: Ми створимо всі умови для розвитку інновацій в Україні Сьогодні, 21 лютого

В Австрії взялися за відмивання грошей українських банків: є десятки підозрюваних Сьогодні, 21 лютого

Київ—Мадрид: новий рейс від Ryanair Сьогодні, 21 лютого

У Румунії відкрили кримінальну справу проти віце-президента Єврокомісії Сьогодні, 21 лютого

Британія та ЄС майже домовились щодо Brexit - дипломати Сьогодні, 21 лютого

В Австрії і Ліхтенштейні розслідують відмивання грошей проблемних українських банків Сьогодні, 21 лютого

В Австрії і Ліхтенштейні розслідують відмивання грошей проблемних українських банків Сьогодні, 21 лютого

Кандидати в президенти поповнили держбюджет на 110 мільйонів Сьогодні, 21 лютого

Комітет Європарламенту закликав офіційно призупинити переговори про вступ Туреччини до ЄС Сьогодні, 21 лютого