передплата Українською | In English

№17, вересень 2013

Російські пріоритети для G20. Нові стратегічні підходи до подолання економічних викликів

Поділитися:

Аналіз фінансових можливостей передових країн світу, а також повзуча стагнація економік держав, що розвиваються, свідчать, що сьогодні відновлення поступу народного господарства відбувається ще не досить швидко для його упевненого посткризового самопочуття. До того ж в економічно розвинених країнах ризики зумовлюються внутрішніми проблемами, які можна розв’язати тільки шляхом політичного компромісу. Країни, що розвиваються, навпаки, корегують прогнозовані показники зростання, реагуючи на нові глобальні реалії та відстежуючи зміни внутрішніх економічних трендів. Водночас однією з найгостріших проблем для економік, що розвиваються, вважають уразливість до впливу економічних і геополітичних чинників невизначеності, кількість яких повсякчас зростає. Як результат: диспропорції між окремими регіонами в контексті економічних умов їхнього розвитку та перспектив зростання невпинно посилюються в глобальному вимірі.

Очоливши «Групу двадцяти»
1 грудня 2012 року, Російська Федерація заявила про намір сконцентрувати зусилля форуму, присвяченого найбільшим економікам світу, на розробленні заходів з розв’язання ключових економічних і фінансових проблем, від яких залежать економічне зростання та подолання безробіття в усіх країнах світу (схема 1).

Запропонований РФ підхід передбачає діалог з різними партнерами (зокрема й з країнами, які не є членами G20) та їхніми регіональними об’єднаннями, міжнародними організаціями й представниками приватного сектору. Тому так звана аутріч­стратегія (від англ. outreach – виходити за межі, перевищувати) російського головування – заходи співробітництва G20 із третіми сторонами – має забезпечити суспільну підтримку рішень «Великої двадцятки» та їхній бажаний вплив на всі сфери соціальних взаємодій більшості держав світу. Тож офіційна Москва прагне до просування ідей, запропонованих представниками згаданих груп, під час обговорення глобальних економічних проблем на саміті G20 у Санкт­Петербурзі (5–6 вересня 2013 року). Виходячи з цього, було визначено перелік країн і міжнародних організацій, котрі братимуть участь у заході та вноситимуть певні пропозиції чи корективи під час розробки його рішень. Цьогоріч до роботи G20 долучаться Іспанія (держава, котру завжди вносять до списку гостей самітів, зважаючи на її економічну та геополітичну роль), Ефіопія (2013 року головує в Африканському союзі), Сенегал (головуюча держава ініціативи Нового партнерства в інтересах розвитку Африки (НЕПАД)), Казахстан (член ЄврАзЕС, Митного союзу та СНД), Бруней­Даруссалам (держава – голова АСЕАН у 2013 році) й Сінгапур (країна – голова МВФ та Групи глобального управління (3G)). Окрім того, саміт G20 відвідають представники ООН, Світового банку, МВФ, ОЕСР, СОТ, МОП та Ради з фінансової стабільності.

Запрошені учасники саміту G20 були залучені до розробки попередніх рекомендацій, затверджених на засіданнях груп (так званих «треків» «Великої двадцятки»), котрі працюють над розв’язанням глобальних проблем протягом року: до складу першої входять шерпи (від англ. sherpa – головний координатор/помічник президента під час саміту), до другої – представники фінансового сектору.

Так, 25–26 липня 2013 року в Санкт­Петербурзі відбулася четверта зустріч шерпів у рамках підготовки до саміту «Групи двадцяти», основними завданнями котрої було визначено опрацювання порядку денного заходу та вироблення пропозицій, що мають стати основою Декларації G20­2013.

«Якщо наприкінці минулого року обговорювалися такі питання, як валютні війни і напруженість у Європі, то нині для всіх членів G20 на перший план виходить тема економічного зростання», – зазначила російський шерпа в «Групі двадцяти», голова Експертного управління Президента Російської Федерації Ксенія Юдаєва, коментуючи результати зустрічі.

На зібранні доволі докладно обговорили питання необхідності спільних дій у зв’язку з виходом держав, котрі емітують резервні валюти, з нестандартних кредитно­грошових політик.

Аналізуючи розвиток торговельної сфери, учасники зустрічі дійшли висновку, що Світова організація торгівлі, як і раніше, залишається голов­ним інструментом її регулювання, однак міжнародна торгівля потребує політики додаткової підтримки з боку найбільших економік світу. Шерпи підкреслили значущість чергової міністерської конференції СОТ, яка відбудеться на о. Балі (Республіка Індонезія) наприкінці 2013 року, зауваживши, що з урахуванням невеликого прогресу, досягнутого останнім часом, дуже важливо зберегти довіру до глобальної торговельної системи. Також було розглянуто питання відмови від запровадження додаткових протекціоністських заходів. Адже суть нової угоди, котра має бути розроблена в рамках СОТ, полягає у запровадженні єдиних спрощених стандартів митного оформлення товарів, яких муситимуть дотримуватися всі держави–учасниці організації. За розрахунками СОТ, у разі підписання та реалізації цієї угоди розмір платежів, які наразі оператори вносять на митних кордонах, зменшиться удвічі.

Однією з дискусійних тем зустрічі стала нова податкова політика, адже план дій, запропонований ОЕСР, передбачає формування нового режиму оподаткування. Він є набагато актуальнішим для сьогоднішніх реалій, оскільки розроблені в епоху глобалізації міжнародні податкові угоди продовжують створювати значні прогалини в нинішніх режимах оподаткування. Згідно з пропозицією ОЕСР, протягом півтора–двох років мають бути створені міжнародні податкові правила запобігання розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з­під оподаткування. Невід’ємною складовою плану вважається схема боротьби з «ухильниками», найперше в IT­сфері, поштовхом до розробки якої стали гучні податкові скандали за участю ТНК Google та Apple. За словами Генерального секретаря ОЕСР Анхеля Гурріа, план дій дасть змогу розробити загальні для всіх країн стандарти запобігання виведенню прибутку з­під оподаткування. Такі дії не перешкоджатимуть уливанню інвестицій, однак забезпечать належний юридичний захист діяльності компаній, у тому числі й транснаціональних. Документом передбачено застосування заходів боротьби із законодавчими відмінностями в системах оподаткування різних країн і з так званими податковими гаванями. Водночас не йдеться про встановлення єдиних податкових ставок, адже їх і далі кожна держава визначатиме самостійно. Крім того, експерти ОЕСР пропонують розробити базову угоду щодо уникнення подвійного оподаткування, яка, будучи багатосторонньою, має замінити більш як чотири тисячі відповідних угод, котрі наразі діють між країнами. У цьому контексті передбачено перехід до автоматичного обміну податковою інформацією, який сьогодні також здійснюється на двосторонній основі.

У рамках обговорення результатів діяльності робочої групи зі сталої енергетики шерпи розглянули питання підвищення транспарентності з метою зменшення волатильності (мінливості) ринку енергоресурсів. Вони також торкнулися проблематики протидії корупції, зокрема визначили її взаємозв’язок з економічним зростанням, боротьбою з хабарництвом, здирництвом та підкупом іноземних посадових осіб.

Ці пріоритети було виокремлено на основі роботи учасників так званої «Ділової двадцятки» (B20 – G20 Business Summit – Бізнесового саміту «Великої двадцятки»), основними завданнями якої є безпосереднє обговорення фінансових проблем та розробка механізмів їх усунення. Вперше пропозиція щодо створення В20 пролунала під час зустрічі G20 у Торонто 2010 року. Як наслідок під час самітів В20 у Сеулі, Каннах та Лос­Кабосі протягом 2010–2012 років цією структурою було розроблено 262 рекомендації, 93 із яких (35,5%) уже втілено в офіційних документах G20. До того ж офіційні пропозиції В20, що стосуються фінансового регулювання, реформи міжнародної валютної системи, а також макроекономічних політик держав, найбільше корелюються з рішеннями G20 (на рівні 64%, 63,6% та 46,7% відповідно), адже саме ці сфери охоплюють увесь спектр першорядних завдань останньої.

Саміт у Санкт­Петербурзі — логічне завершення експертно­урядової роботи, проведеної під керівництвом РФ 2013 року. Однак зважені економічні й фінансові рекомендації повинні дістати так зване політичне схвалення, адже навіть за умови існування бездоганних проектів розв’язання глобальних проблем постійні розбіжності, що виникають між світовими лідерами, можуть загальмувати трансформацію світової фінансово­економічної системи, поставивши під сумнів подолання кризових наслідків не лише на теренах цих держав, а й на територіях менш потужних країн, що розвиваються. 

Юлія КЕДРОВСЬКА.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Львів стане п'ятим українським містом, в якому запустять Glovo Вчора, 19 квітня

Порошенка і Зеленського просять публічно заявити про невідворотність курсу на ЄС і НАТО Вчора, 19 квітня

У Ахметова відреагували на рішення АМКУ про покупку заводу Абрамовича Вчора, 19 квітня

Посол ЄС шкодує через відсутність серйозних дебатів між кандидатами в президенти України Вчора, 19 квітня

Злочевський купує у британців українську газову компанію Вчора, 19 квітня

Коломойський розповів, як переховував у себе Ложкіна Вчора, 19 квітня

Вибори-2019: чи прилетить до Зеленського «чорний лебідь», який все зіпсує Вчора, 19 квітня

ЗМІ: По всій Україні проходять протести проти бездіяльності влади. ВІДЕО Вчора, 19 квітня

У НБУ обіцяють захистити права і заощадження клієнтів Приватбанку Вчора, 19 квітня

Політична проституція: верхи – Порошенку, а низи – Зеленському, - ЗМІ Вчора, 19 квітня