№15, серпень 2013

Український парламентаризм. Шлях до демократії

Про здобутки другої сесії Верховної Ради України VII скликання, перспективу розвитку парламентаризму в Україні, можливості налагодження продуктивної роботи Верховної Ради, оцінки започаткованих реформ і необхідних ключових змін Конституції України – ось теми, які редакція журналу «Віче» запропонувала обговорити наприкінці минулої сесії керівникам парламентських фракцій. До уваги читачів — ексклюзивне інтерв’ю першого заступника голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України Михайла Чечетова, а також підготовлену за інформацією прес-служб та ЗМІ публікацію, що певною мірою висвітлює позиції лідерів інших фракцій із запропонованої для обговорення тематики.

Перший заступник голови фракції Партії регіонів
у Верховній Раді України Михайло ЧЕЧЕТОВ:

– Я народний депутат уже четвертої каденції Верховної Ради, але таку деструктивну роботу в парламенті бачу вперше. Найбільший негатив полягає у тому, що третину другої сесії фракції «Батьківщина», УДАР і «Свобода» заважали працювати законодавчому органу своїми бездумними блокуваннями. До речі, за цей період, який обійшовся країні в 2,3 мільйона гривень за кожен день пленарного засідання, вони справно отримували зарплатню в десятки тисяч і навіть не думали повернути ці гроші до каси.

Головний позитив бачу в тому, що ми в усіх регіонах України провели зустрічі з виборцями й ті змусили опозицію працювати. В округах, і на Сході, і на Заході України, люди серйозно попередили народних депутатів меншості – ми не обирали вас для того, щоб ви байдикували. А тут ще з Європарламенту кажуть: «Як ви збираєтеся підписувати Угоду про асоціацію, коли нічого не робите?». Під впливом цих аргументів опозиція розблокувала законотворчу роботу. Звичайно, ми ще не вийшли на оптимальний ритм, але Партії регіонів таки вдалося повернути опозицію обличчям до проблем людей.

Наша країна намагається наблизитися до європейських стандартів життя, отож логічно, що вітчизняний парламентаризм має еволюціонувати в цьому ж напрямі. Головний принцип – законодавчий орган хоч і є місцем для дискусій, бо в ньому представлені різні точки зору, але ця дискусія не може тривати нескінченно й має завершуватися прийняттям рішення. Хто правий, а хто ні – визначить голосування.

У будь­якій демократичній країні обрана більшість ухвалює закони, а в опозиції – мандат на критику, вироблення альтернативних програм. У нас же меншість хотіла диктувати, нав’язувати свою волю парламентській більшості. На їхні ультиматуми ми не реагуємо, хоча готові до нормальної дискусії. І коли бачимо хороший закон від опозиції, можемо за нього проголосувати. Кажу це як голова експертної ради фракції Партії регіонів, котра здійснює аналіз усіх законопроектів.

Використовуючи зрозумілу для Віталія Кличка термінологію, зауважу: нині їхні фракції перебувають у прострації – як боксер, що пропустив потужний удар і не може встояти на ногах, втратив усі орієнтири. Першим дзвіночком стала негативна реакція Європи на союзника «Батьківщини» й УДАРу – «Свободу», потім – провал усіх спроб зірвати роботу в сесійній залі й наші результативні голосування. В останні пленарні дні другої сесії вони вигадали черговий ультиматум – не голосувати за жоден законопроект, поки Олександру Домбровському та Павлу Балозі не повернуть карток для голосування. Але подивімося історію цього питання, ініційованого народним депутатом кількох скликань Юрієм Кармазіним. Коли з’явилося рішення Вищого адмінсуду, хіба Голова Верховної Ради Володимир Рибак не намагався захистити цих депутатів? Хіба не подавав апеляції, не про­йшов усі судові інстанції? Лише після відхилення апеляційної скарги Голова парламенту змушений був виконати рішення суду.

На наступній сесії восени я не виключаю революцію в «Батьківщині», якщо вони не знайдуть собі керівника фракції, котрий, хоч і буде в опозиції, але не працюватиме на розвал держави й українського парламентаризму. Вже зараз у їхній політсилі 25–30 чоловік сидить «на валізах». Масові пертурбації також чекають фракції УДАР і «Свободу». Ймовірним є створення нових центристських фракцій, після чого ситуація в парламенті стабілізується, а нинішні крикуни опиняться в маргінальній ніші. Зважаючи на гризню всередині опозиції, Віктор Федорович Янукович на білому коні знову в’їде 2015 року в будівлю на Банковій.

Повертаючись до питання про еволюцію парламентаризму в Україні зазначу: на мою думку, для демократичного суспільства оптимальною є пропорційна виборча система, бо люди повинні обирати стратегічну програму розвитку всієї держави. Якщо 450 народних депутатів прийдуть кожен із своєю програмою, виникає запитання – як звести ці документи до спільного знаменника та що, зреш­тою, реалізовуватиме країна?

Логічно поцікавитися: чому в перехідний період ми обрали змішану виборчу систему? Щоб забезпечити персоніфіковану відповідальність. За ситуацію в країні відповідає наша політична сила, за ситуацію в окрузі – конкретний парламентарій, з кот­рого громадяни можуть спитати, дати йому наказ. А депутати Верховної Ради VI скликання від опозиції їздили хіба що за кордон й ігнорували своїх виборців у регіонах.

Окреме питання – система голосування. На жаль, присутність народних депутатів у фракціях меншості на пленарних засіданнях кульгає на обидві ноги. В Радянському Союзі при Сталіні, якби хтось не ходив на засідання парламенту, могли розстріляти, при Брежнєві – забрали б партквиток. У демократичному суспільстві таких санкцій, звісно, немає.

В Європарламенті зробили просто – рішення приймаються більшістю голосів від присутніх у залі. Обрано майже 800 депутатів, а резолюцію стосовно України приймають 47 осіб. Одного разу я бачив картину, коли там працювали тільки головуючий і доповідач. Це не означає, що інші депутати ледарюють – у них купа важливіших обов’язків, аніж просто сидіти в залі. Знакові голосування там – раз на місяць чи на квартал.

А ми в Україні маємо симбіоз – присутність взяли від радянської системи, а ходимо на роботу – як у демократичному суспільстві. Вимогами про персональне голосування опозиція загнала парламент у глухий кут. Якби сьогодні вони мали більшість, то через брак голосів не змогли б прийняли жодного рішення! Обман при голосуванні є лише тоді, коли я тимчасово відсутній, а за мене проголосували не так, як я хотів, спотворили мою позицію з конкретного питання. Що залишається робити? Вносити зміни до Основного Закону, але ми розуміємо – знайти підтримку в 300 голосів для зміни системи голосування не так просто.

Загалом у цивілізованій державі мають передбачатися законодавчі «розв’язки» на всі форс­мажорні ситуації. За Конституцією єдиним джерелом влади є народ, котрий делегує свої повноваження народним депутатам. Якщо він бачить імпотентність законодавців, то бере владу в свої руки й вирішує всі питання, в тому числі внесення потрібних змін до Конституції, на референдумі.

Стосовно того, які реформи в країні потребують вдосконалення, то ми тільки розпочали модернізацію великого державного будинку. Для його ремонту потрібні дві складові – гроші та бажання це робити, миритися з тимчасовими незручностями. Перегородки між кімнатами поламали, винес­ли меблі, цемент на зубах, туалет не працює. Навіть якщо гроші є, не кожен за це візьметься. Попередники Президента Віктора Януковича боялися проводити структурні реформи, бо розуміли – ризикують втратити голоси на наступних виборах.

На жаль, недолік влади полягає в тому, що вона поступається опозиції в інформаційно­роз’яснювальній роботі. Візьмімо, наприклад, податкову реформу. Її головна мета була – «засвітити» обороти й доходи кожного й у такий спосіб зменшити тіньовий сектор економіки. На Заході його рівень 3–7, а в нас – під 50 відсотків! Щойно ми заклали ці новели, опозиція профінансувала податковий майдан і «вихолостила» ключові норми. Якщо ми прагнемо жити, як у Європі, зменшити тінізацію економіки, принаймні до західного рівня, треба цю та й усі інші реформи доводити до кінця. Що ми й зробимо! 

Підготував Олексій СИЩУК.Фото надане народним депутатом.

Одразу після закриття сесії Верховної Ради, п’ятого липня, голова політради ВО «Батьківщина» та фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив на брифінгу в парламенті, що одним із підсумків політичного сезону є те, що опозиція змусила фракцію Партії регіонів уперше зібратись у приміщенні Верховної Ради і все­таки почати голосувати, щоправда, для цього знадобилося 9 місяців.

За його словами, опозиція досяг­ла цього завдяки тому, що добилася персонального голосування і вже котрий місяць у стінах Верховної Ради немає «кнопкодавства», яке було в попередніх скликаннях.

Він зазначив, що четвертого липня опозиція дала можливість Партії регіонів ухвалити законопроекти, які, за словами більшості, стабілізують економічну ситуацію. Арсеній Яценюк також зазначив, що тепер його фракція вимагає підвищення заробітних плат і пенсій, реального подолання безробіття, вирішення питання з відновлення мережі лікувальних закладів та ремонту шкіл до 1 вересня.

Також, підкреслив Арсеній Яценюк, опозиції вдалося домогтися голосування парламенту за частину «євроінтеграційних» законопроектів.

Вимагали від уряду внесення низки законопроектів, проте уряд серед запропонованих до розгляду не вніс законопроекти про Національне антикорупційне бюро, водночас відмовили в розгляді опозиційного проекту цього закону. Уряд також не вніс проекту закону про прокуратуру, яким ця інституція повинна бути позбавлена корупційних і драконівських функцій із загального нагляду. Також, як зазначив Арсеній Яценюк, не вирішено питання про виборче законодавство.

Опозиції, за словами голови фракції «Батьківщина», вдалося зняти з розгляду два дуже резонансні питання: законопроект, що передбачав право ЦВК на власний розсуд визначати дату виборів, і це стосувалося не тільки п’яти «проблемних» округів. Цей закон дозволяв би надалі позбавляти мандатів народних депутатів України. Він нагадав, що 4 липня на вимогу опозиції також було знято з розгляду питання про внесення змін до Конституції, в яких, за словами Арсенія Яценюка, є прямий тиск Президента України на суддівську гілку влади, і на незрозумілих підставах з Основного Закону прибирається термін пов­новажень Генерального прокурора України. Голова фракції «Батьківщина» зазначив, що Віктор Янукович планує, якщо Генпрокурор буде «добрий», то він простою більшістю у 226 голосів продовжуватиме йому термін повноважень на необмежений час.

Дуже важливо, підкреслив Арсеній Яценюк, що опозиція продемонструвала єдність протягом усієї сесії, і висловив сподівання на посилення координації дій на наступній сесії парламенту, в тому числі у чіткій узгодженості в голосуванні всіх законопроектів і щодо внесення спільних законопроектів там, де наші ідейні засади не розходяться.

Стосовно планів опозиції на наступну сесію він наголосив, що опозиція на наступній сесії ВР пропонує розглянути низку законопроектів. За словами Арсенія Яценюка, ідеться про подолання корупції в Україні і створення Національного антикорупційного бюро, про скасування пільг і привілеїв як для президента, так і для інших вищих чиновників. Він також зазначив, що опозиція вимагатиме ухвалення протягом року нового закону про освіту, який вже внесли до парламенту, проте більшість його не підтримала. Окрім того, за його словами, опозиційні фракції вимагають скасування закону про так званий медичний експеримент та відновлення мережі медичних закладів.

Опозиція, повідомив Арсеній Яценюк, напрацювала також до низки законів зміни, які створюють робочі місця, зменшують податки, покращують інвестиційний клімат і наближають Україну до ЄС. 

За інформацією прес­центру партії «Батьківщина».

Головним здобутком УДАРу минулої сесії є забезпечення персонального голосування депутатів. Про це журналістам у кулуарах парламенту заявив лідер УДАРу Віталій Кличко.

Віталій Кличко сказав, що мало хто пам'ятає, щоб так багато народних депутатів було в стінах парламенту під час засідань. Він також наголосив, що це заслуга фракції УДАР, і саме депутати від його політичної сили добилися контролю за персональним голосуванням.

Голова фракції також зауважив, що УДАР залишається монолітною командою попри значний тиск на депутатів. Водночас він зазначив, що політика для багатьох, на жаль, залишається виключно бізнесом і таких людей в парламенті достатньо.

Віталій Кличко наголосив, що УДАР робив і робитиме все, щоб закони в стінах парламенту ухвалювалися без порушень Регламенту і Конституції. Він також зауважив, що, на жаль, те, що відбувається у Верховній Раді, – це нехтування законів. Але якщо не дотримуються законів у законодавчому органі, то й поза стінами парламенту суспільство їх нехтуватиме.

Серед першочергових завдань парламенту на наступній сесії Віталій Кличко назвав ухвалення пакета антикорупційних, соціальних законів, які відповідатимуть інтересам людей.  

За інформацією прес­служби партії «УДАР».

Послів європейських держав стурбувала ситуація в українському парламенті четвертого липня, коли було грубо порушено українське законодавство і нібито ухвалено деякі закони й постанови. Ці документи насправді є нелегітимними й не мають жодної юридичної сили. Про це 5 липня повідомив голова Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок після підсумкової зустрічі лідерів опозиції з послами Європейського Союзу.

Він наголосив, що знищення парламентаризму в державі, зруйнування демократії – це зовсім не європейські стандарти. Те, що права опозиції практично ліквідовано, не відповідає європейським цінностям і прагненням України вступити в Європейський Союз.

За словами голови фракції ВО «Свобода», під час зустрічі лідери опозиції повідомили послам про надзвичайно негативний факт: формування більшості виборних органів влади в Україні, зокрема тих, які впливають на виборчий процес, відбувається без опозиції.

Оцінюючи діяльність Верховної Ради України протягом всієї другої сесії і четвертого липня зокрема, Олег Тягнибок зазначив, що ухвалена кандидатура до Національної ради з питань телебачення й радіомовлення, відсутність опозиції в Рахунковій палаті, диспропорція у представництві в регламентному парламентському комітеті й, найважливіше, те, що опозиція практично не має можливості впливати на процес у Центральній виборчій комісії, свідчать про узурпацію влади. Світова громадськість і українська спільнота не отримали сигналу, що влада зможе забезпечити чесні і прозорі вибори. Зрештою, якщо такого сигналу від влади немає, то буде реакція людей на вулиці. Влада має зрозуміти, що події в Миколаєві – це тільки початок.

За словами Юрія Сиротюка, народного депутата з фракції ВО «Свобода», під час другої сесії влада провалила всі закони, необхідні для підписання асоціації з ЄС. Так, деякі декларативні закони були прийняті, але не було прийнято пакета законопроектів, як цього вимагала опозиція. Наприклад, законопроект про суспільне телебачення. Був урядовий і проект Андрія Шевченка, напрацьований протягом багатьох років. Зрозуміло, що влада проголосувала за урядовий.

В інтерв’ю одному з інтернет­видань він також зазначив, що в цілому на другій сесії не було ухвалено практично жодного законопроекту від опозиції.  

За інформацією прес­центру ВО «Свобода» та матеріалами ЗМІ.

Під час другої сесії Верховна Рада України продемонструвала безпрецедентно низький коефіцієнт корисної дії. Із зареєстрованих майже 2000 законопроектів ухвалено тільки 45 законів. Депутати займалися політичними іграми, розглядали євроінтеграційні законопроекти, які ні сьогодні, ні в найближчому майбутньому не дадуть економічних вигод для країни, а економічні відносини з Росією погіршать, – заявив Петро Симоненко на зустрічі з журналістами регіональних ЗМІ, підбиваючи підсумки роботи парламенту в першому півріччі 2013 року.

Голова фракції КПУ зупинився на ключових негативних особливостях парламентської сесії. По­перше, постійне блокування роботи Верховної Ради. По­друге, посилення політичної корупції, новий етап «тушкування» та прийняття вочевидь лобістських законопроектів. По­третє, деструктивний характер дій опозиції. По­четверте, ігнорування соціальних проблем владою та опозицією, і як наслідок – провал голосування за найважливіші соціальні законопроекти (зокрема й законопроекти з пенсійної системи). По­п’яте, солідарне голосування влади й опозиції щодо прийняття низки законопроектів, нібито потрібних для інтеграції України в ЄС. По­шосте, тенденція до поступової втрати незалежності Верховної Ради від виконавчої влади, олігархічних груп і зовнішнього впливу.

Лідер фракції КПУ заявив, що під час сесії найскладніше було добитися від влади й опозиції винести на голосування законопроект про скасування пенсійної реформи. Депутати­комуністи були змушені вдатися до крайніх заходів, відмовившись голосувати за всіма законопроектами доти, доки до порядку денного не буде внесено законопроект про скасування антинародної пенсійної реформи.

Петро Симоненко зазначив, що фракція КПУ неодноразово порушує тему скасування експерименту з упровадження медичної реформи в пілотних регіонах. Він також нагадав, що за час роботи другої сесії комуністи подали 106 законопроектів, спрямованих на відродження сільського господарства і реалізацію антикризових заходів, соціальний захист населення та відновлення державного контролю за основними сферами економіки.

Голова фракції КПУ також зупинився на планах депутатів­комуністів на найближчий час. Він зазначив, що після того, як Верховна Рада оголосила про настання літніх канікул, комуністи продовжили працювати. За кожним членом їхньої фракції закріплюється певна область, на території якої до Дня незалежності повинна бути проведена народна інспекція дотримання норм соціального законодавства, а також виконання інвестиційних зобов'язань власниками підприємств базових галузей економіки. За результатами інспектування готуватимуть законопроекти на наступну сесію, спрямовані на захист трудівників і розвиток галузей економіки. 

За інформацією ЗМІ.

Архів журналу Віче

Віче №3/2016 №3
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Прем’єр Бельгії: Деякі євродепутати поширювали роспропаганду за гроші Сьогодні, 29 березня

1 млн снарядів навесні, новий пакет зброї з Німеччини, переговори з урядом Польщі: новини дня Сьогодні, 29 березня

Прем’єр: Україна домовилася з ЄС про пріоритетний скринінг законодавства у сфері агрополітики Сьогодні, 29 березня

Рада Україна-НАТО зібралась у Брюсселі через останні удари РФ по інфраструктурі Сьогодні, 29 березня

Зеленський розповів про розмову зі спікером Палати представників США Джонсоном Сьогодні, 29 березня

Польські ЗМІ розповіли, як Туск переконав Макрона змінити умови імпорту не на користь України Вчора, 28 березня

Шмигаль прибув на міжурядові переговори до Варшави Вчора, 28 березня

Болгарію чекають дострокові вибори: ще одна партія відмовилась формувати уряд Вчора, 28 березня

Вибір ідеальних чоловічих шкарпеток. Поради Вчора, 28 березня

Вибір майстер-класів у Києві Вчора, 28 березня