Нові бізнесові можливості: українська формула державно-приватного партнерства

З огляду на постійну інтенсифікацію економічних взаємин, котрі сьогодні передбачають як макро-, так і мікрорівневі механізми взаємодій, що істотно впливають на розвиток усіх сфер народного господарства нашої держави, Кабінет Міністрів України ініціював проведення 13–15 червня 2013 року першого щорічного міжнародного бізнес-форуму ABC: Ukraine & Partners, основною метою якого визначено забезпечення подальшого розвитку діалогу між владою та бізнесом, об’єднання зусиль для пошуку шляхів взаємоприйнятного співробітництва й подолання негативних наслідків глобальної економічної кризи.

По суті, здійснення цього заходу засвідчило готовність центральної виконавчої влади до конструктивного діалогу з бізнесовим співтовариством.

– Міністерство доходів і зборів України продовжує роботу над тим, щоб процес сплати податків і митних платежів у нашій державі був максимально простим і комфортним для інвесторів. Зроблено великий крок у напрямі до поліпшення адміністрування, трансформовано сервісні центри, запроваджено електрон­ні сервіси, мінімізовано фіскальний тиск та запроваджено ризик­орієнтовану систему, – зазначив міністр доходів і зборів України Олександр КЛИМЕНКО перед початком першої панельної дискусії заходу «Doing Business in Ukraine»: поліпшення інвестиційного клімату – спільна справа уряду та бізнесу».

– Міністерство бачить динаміку змін, відчуває потенціал і можливості для подальшого поліпшення ситуації у сферах своєї відповідальності. В цьому разі рейтинги – не самоціль. Наша основна мета – якісне перетворення бізнес­клімату України. Тому дуже важливо почути думки інвесторів, навіть якщо вони не завжди збігаються з позицією уряду. Як відомо, саме в суперечці народ­жується істина, – підкреслив Олександр Клименко.

Спеціальний гість бізнес­форуму голова Польсько­української господарчої палати Яцек ПЄХОТА зазначив досягнення України в створенні організаційних представництв бізнесу, наголосивши водночас на необхідності боротьби з монополіями. Позаяк свого часу великою проблемою для Польщі була тема трансфертного ціноутворення, посадовець зауважив, що сьогодні Варшава готова поділитися досвідом у цьому питанні й з Україною.

Представник ізраїльської бізнес­спільноти, голова Ради директорів ІMC Group Ейтан ВЕРТХАЙМЕР, беручи участь у дискусії від імені потенційних інвесторів, висловив упевненість, що інвестиційна привабливість України зростатиме, і зазначив величезний потенціал та інтенсивність реформування бізнесової сфери нашої держави.

– Кількість нвесторів, які позитивно оцінюють інвестиційний клімат України, за останні півроку зросла майже втричі – від 4,1 до 11,4 відсотка. Окрім цього, на третину побільшало бізнесменів, котрі вважають економічну політику українського уряду адекватною відповіддю на глобальні виклики – від 18,4 до 27,1 відсотка, – зазначив експерт­соціолог, засновник ком­панії Research&Branding Group Євген
КОПАТЬКО, представляючи результати чергового дослідження індексу інвестиційної активності в Україні, проведеного RBG цьогоріч у першому кварталі. За його словами, інвестори очікують від влади активнішої боротьби з корупцією, ліквідації адміністративних перешкод для підприємництва, вдосконалення судової системи.

На думку Голови представництва ЄБРР в Україні Шевкі
АКЮНЕРА, в нашій державі має бути запроваджено інститут «бізнес­омбудсмена», який матиме прямий контакт як із владою, так і з бізнесом, що дасть змогу істотно поліпшити позиції Києва в боротьбі з корупцією та неконкурентною поведінкою на ринках.

– Необхідно орієнтуватися на філософію глобального капіталу. Не захищайте інвесторів, захищайте інвестиції, – порекомендував Шевкі Акюнер.

– Аграрний сектор стає дедалі цікавішим для інвесторів. Уже цього року в сільське господарство може бути вкладено близько трьох мільярдів доларів іноземних інвестицій. Ці кошти можна використати для реалізації інвестиційних проектів у галузях тваринництва, сільгоспмашинобудування, теп­личного господарства, виробництва та встановлення зрошувальних систем, розбудови інфраструктури аграрного ринку та харчової промисловості, – зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Микола ПРИСЯЖНЮК в рамках дискусійної панелі «Інвестиції в аграрну галузь України. Нагодуємо світ разом!».

Він наголосив, що в 2012 році кожна 11 тонна зерна на світовому ринку була українською, адже наша держава забезпечує 9,2 відсотка обсягу світової торгівлі зерновими. Загалом торік експорт сільськогосподарської продукції становив 18,2 мільярда доларів США, що на 40 відсотків більше, ніж у 2011 році.

– Обсяг інвестицій у вітчизняний агропромисловий комплекс може збільшитися. Для цього необхідно спростити системи відведення земельних ділянок для інвестиційних проектів та запровадити довгострокову оренду земель сільськогосподарського призначення. Верховною Радою України вже ухвалено закони «Про Державний земельний кадастр», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов’язаних з установленням і зміною меж сіл, селищ, міст, районів». На них чекали інвестори та міжнародна спільнота. Відтепер бізнес почуватиметься впевненіше й не боятиметься вкладати кошти в сільське господарство, – наголосив Микола Присяжнюк.

– Сьогодні вітчизняний агропромисловий комплекс — це головна галузь, що дає змогу отримати значну експортну виручку. Так, торік кожна четверта гривня від експорту української продукції надійшла від продажу за кордон саме сільськогосподарських товарів, підкреслив Перший віце­прем’єр­міністр України Сергій АРБУЗОВ.

Проте, за його словами, потенціал вітчизняного АПК реалізовано аж ніяк не цілковито. Для виконання цього завдання уряд налаштований збільшити інвестиції до аграрного сектору.

– Темпи зростання капітальних інвестицій у сільське господарство України протягом останніх семи років становили 191 відсоток. Для прикладу, лише 2012­го залучення інвестицій до вітчизняного АПК збільшилося на 5,3 відсотка. Відповідно, протягом останніх років владі вдалося поліпшити інвестиційний клімат в аграрному секторі, – зазначив Сергій Арбузов.

Він зауважив, що уряд дбає про формування сталого партнерства держави та економічних агентів на ринку зерна. З цією метою Міністерство аграрної політики та продовольства і зернотрейдери продовжили дію Меморандуму про взаєморозуміння та співпрацю на ринку зерна на 2013/2014 роки. Адже наразі перед Україною стоять два головні завдання: зберегти свої позиції на традиційних ринках та розширити географію збуту продукції вітчизняного експорту.

– За 15 років українські аграрії зможуть виробляти до 90 мільйонів тонн зерна. Такі обсяги врожаю забезпечать нашій країні друге місце серед світових лідерів із продажу збіжжя. Україна завоювала стратегічні ринки в Північній Африці та на Близькому Сході. Українським збіжжям покривається від 30 до 70 відсотків загального обсягу споживання зерна країн цих регіонів. Україна також значно збільшила обсяги продажів зернових до Європи. Проте, щоб реалізувати намічені плани, до аграрного сектору необхідно інвестувати значні кошти. Лише сільське господарство потребує близько 70 мільярдів доларів інвестицій, – заявив президент Української аграрної конфедерації Леонід КОЗАЧЕНКО.

Учасники «круглого столу» на тему «Інновації у сфері високих технологій: умови діяльності та можливості для бізнесу» з цікавістю сприйняли інформацію голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимира СЕМИНОЖЕНКА про те, що для підтримки інноваторів і винахідників урядом України створено спеціалізовану установу державного венчурного інвестування – Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу. Крім того, в рамках Державної програми активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки реалізуються 13 масштабних інноваційних проектів, спрямованих на налагодження високотехнологічного виробництва в Україні та як наслідок заміщення імпорту.

– Україна – велика наукова держава. Ми маємо достатні кадровий, освітній, виробничий та фінансовий ресурси для здійснення високотехнологічного «стрибка», проте первинно має бути сформовано відповідний стиль мислення – культуру інновацій, яку підтримували б держава та суспільство, – підкреслив віце­президент НАН України Антон НАУМОВЕЦЬ.

– Національні проекти допомагають потенційним інвесторам з усього світу пізнати Україну як державу з надзвичайними інвестиційними можливостями та комфортним інвестиційним кліматом. Адже сьогодні перед нашою країною стоїть завдання зі створення нових постійно діючих платформ для конструктивного діалогу влади, бізнесу та суб’єктів інвестування на місцевому й національному рівнях, – зазначив голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав КАСЬКІВ, відкриваючи засідання «круглого столу» на тему «Націо­нальні проекти України: пріоритетні напрями співпраці та практичний інструмент залучення інвестицій».

– Уряд України робить правильні кроки назустріч міжнародним інвесторам. Свідченням цього є впровад­жена Держінвестпроектом комплексна система «єдиного інвестиційного вікна», – наголосив партнер консалтингової компанії Ernst and Young Дмитро ЛИТВАК.

За словами регіонального менеджера з експорту групи компаній CLAAS Томаса КЛАУСНІЦЕРА, вже поточного року ця корпорація має намір інвестувати у виробництво сільськогосподарської техніки в рамках реалізації Національного проекту «Зерно України».

– Український ринок допоможе розширити присутність компанії в світі й, зокрема, СНД, бо має географічний потенціал та усталені традиції розвитку сільського господарства. Ще одна важлива перевага – Держінвест­проект пропонує співпрацю згідно з уже готовим бізнес­планом, який має підтримку з боку уряду та розроблену законодавчу платформу, – зауважив Томас Клаусніцер.

– Компанія Intel уже інвестувала близько мільярда доларів США в освітні розробки в різних країнах світу. Національний проект «Відкритий світ» – проект майбутнього, в який закладено найкращі практики організації навчального процесу. Наша компанія підтримувала цей проект торік і підтримуватиме надалі, тому що вірить у його успішність та надзвичайну важливість для України, – наголосила директор освітніх програм компанії Intel в Україні та СНД Тетяна НАНАЄВА.

Розпочинаючи панельну дискусію «Обговорення участі бізнесу та інвесторів у реалізації Державної програми активізації розвитку економіки України на 2013–2014 роки», Перший віце­прем’єр­міністр України Сергій АРБУЗОВ повідомив, що сьогодні український уряд перебуває на початковому етапі реалізації завдань цього документа, працюючи над розробкою фінансових інструментів, щоб забезпечити реальний сектор економіки довгостроковими та дешевими кредитами.

– Уряд серйозно налаштований на поліпшення інвестиційного клімату та залучення іноземного капіталу. Знаковим кроком у цьому сенсі буде активізація діяльності так званої Антирейдерської комісії під моїм головуванням, – підкреслив Перший віце­прем’єр.

Він нагадав, що реалізація Державної програми активізації розвит­ку економіки України на 2013–2014 роки передбачає п’ять основних сфер інтенсифікації роботи уряду:

1) підвищення конкурентоспроможності економіки та поліпшення інвестиційного клімату;

2) підтримка національного товаровиробника та реалізація політики імпортозаміщення;

3) розвиток високотехнологічних перспективних секторів;

4) здійснення структурних реформ у стратегічних галузях;

5) збільшення обсягів експорту товарів і послуг вітчизняного виробництва.

Головним інструментом для втілення положень документа має стати Державний банк розвитку, що забезпечуватиме ресурсами банки, які видаватимуть довгострокові кредити на реалізацію проектів модернізації виробництва. Це дасть змогу усунути чиновників від безпосереднього розподілу фінансових ресурсів, завдяки чому мають різко знизитися корупційні ризики. Крім того, держава працюватиме з платоспроможними позичальниками – банками.

– Державний банк розвитку повинен стати головним інструментом кредитування стратегічних галузей української економіки, серед яких – авіабудування, суднобудування, машинобудування та ракетно­космічна сфера. Ми також стимулюватимемо розвиток стратегічних секторів економіки – ПЕК, ЖКГ, транспортної інфраструктури, сільського господарства. Уряд готовий обговорювати з бізнесом додаткові заходи, необхідні для досягнення цілей, визначених у Програмі активізації розвитку економіки, – зазначив у своєму виступі Міністр економічного розвитку і торгівлі України
Ігор ПРАСОЛОВ.

– Вірю, що можливість обговорення в рамках Першої міжнародної бізнес­конференції ABC: Ukraine & Partners питань щодо запровадження Кабінетом Міністрів України нових вимог до якості продукції на вітчизняному фармацевтичному ринку стане важливим етапом під час використання комплексного підходу держави та її партнерів до реформування цього ринку й підвищення доступності для українців ефективних і безпечних лікарських засобів, – зазначив віце­прем’єр­міністр України Костянтин
ГРИЩЕНКО на засіданні «круглого столу» на тему «Нові вимоги до якості на фармацевтичному ринку України: перспективи для іноземного бізнесу».

– Фармацевтична сфера розглядається Президентом та урядом України як її системоутворювальна галузь, – наголосив Костянтин Грищенко.

Він зауважив, що значна розгалуженість мережі підприємств фармацевтичної сфери створює належні передумови для формування спеціалізованих кластерів, які разом із банківським сектором, транспортно­логістичними підприємствами та іншими сервісними й супутніми галузями (сільське господарство, біологія, хімія, ветеринарна медицина тощо) в найкоротші терміни можуть перетворити регіони їхнього розташування на точки економічного зростання.

– Стандарти, якими керуються європейські країни під час захисту здоров’я своїх співвітчизників, стають типовими й для українців. Ми впевнені, що наші пацієнти повинні мати такі ж права в сфері охорони здоров’я, як і будь­який громадянин Євросоюзу. Відповідно, завдяки посиленню державного контролю якості лікарських засобів протягом трьох останніх років до споживача не допущено близько восьми мільйонів упаковок лікарських препаратів невідповідної якості на суму майже 15 мільйонів євро. З метою запобігання надходженню фальсифікованих препаратів у легальний обіг за технічної підтримки Європейського директорату з контролю якості лікарських засобів та охорони здоров’я Ради Європи в Україні впроваджується система відстеження медикаментів. Ми плануємо запровадити механізм маркування кожної упаковки ліків, що забезпечить контроль усього процесу виробництва ліків та їх подальшої доставки до споживача, – підкреслив віце­прем’єр­міністр України.

Міністр охорони здоров’я України Раїса БОГАТИРЬОВА зауважила, що сьогодні затверджено і введено в дію спеціальні правила функціонування фармацевтичного сектору (розроблені відповідно до міжнародних стандартів), застосування яких під час створення, випробовування, виробництва, реалізації, зберігання та використання медичних препаратів суворо контролюється фахівцями МОЗ. Окрім того, згідно з міжнародним досвідом впроваджено належні практики виробництва, доклінічних досліджень, клінічних випробувань, дистрибуції та зберігання лікарських засобів, які є невід’ємними складовими всіх етапів їх обігу.

– Головна мета впровадження таких практик полягає в необхідності існування розумного, збалансованого компромісу між фармацевтичними компаніями та державними упов­новаженими інституціями. Однак виробники медичних препаратів не повинні прагнути лише до одно­сторонньої вигоди: вони мають сприяти повноцінному забезпеченню пацієнтів якісними та доступними ліками, – зазначила міністр.

Голова Державної служби України з лікарських засобів Олексій
СОЛОВЙОВ, своєю чергою, наголосив, що в основу діяльності упов­новажених органів та установ, які здійснюють ліцензування, інспектування, сертифікацію, державну реєстрацію, конт­роль якості, конт­роль за рекламою та фармакологічний нагляд за медичними препаратами, повинні бути покладені принципи сучасної належної регуляторної практики. Тому положення європейських законів мають бути не лише імплементовані до українського законодавства, а й чітко працювати та виконуватися учасниками ринку.

Міністр інфраструктури України Володимир КОЗАК, виступаючи під час панельної дискусії «Інвестиційні та бізнесові можливості розвитку інфраструктури і реалізації транзитного потенціалу України», поінформував присутніх про те, що державне підприємство «Укр­залізниця» нещодавно розмістило євробонди на суму в 500 мільйонів доларів на території Великої Британії, до того ж у цьому процесі взяли участь інвестори зі США, Європи, Азії, Близького Сходу, СНД та інших куточків світу. Наступного року ця сума має збільшитися в 3–4 рази, і вже сьогодні є пропозиції понад десяти банків, які хочуть інвестувати в розвиток «Укрзалізниці». До речі, остання вважається єдиним державним підприємством нашої країни, яке розмістило євробонди без підтримки уряду, отримавши від рейтингового агентства Standard&Poors суверенний рейтинг інвестицій.

– 13 червня набрав чинності Закон «Про морські порти України», і з цього моменту підприємства усіх форм власності мають можливість користуватися об’єктами інфраструктури портів нарівні з державними підприємствами, – заявив Володимир Козак.

Згідно із законом, усі стратегічні об’єкти інфраструктури портів перейшли до відання Адміністрації морських портів України, а питання господарської діяльності залишилися в зоні відповідальності державних стивідорних компаній*. Одним із завдань
АМПУ є забезпечення рівного доступу до інфраструктури портів для підприємств усіх форм власності.

За словами віце­прем’єр­міністра України Олександра
ВІЛКУЛА, влада має на меті продовжувати реалізацію проектів зі збільшення глибин у портах, створення судового ходу «Дунай – Чорне море» та підвищення конкурентоспроможності українських портів за рахунок упровадження нових проектів.

– Особливу увагу ми приділяємо оновленню флоту. Протягом минулого року було придбано шість сучасних кораблів, серед яких – буксири, судна­днопоглиблювачі та лоцманські катери. Завдяки цим суднам у середньому на 35 відсотків скорочуються витрати на проведення робіт із днозаглиблення каналів, з’являється можливість збільшення кількості таких робіт та підвищення ефективності останніх, – зауважив Олександр Вілкул.

Генеральний директор «Укрзалізниці» Сергій БОЛОБОЛІН підкреслив, що реформування сфери залізничного транспорту дасть потужний поштовх розвитку відповідної інфраструктури, що сприятиме залученню нових вантажопотоків. Адже вітчизняна залізнична інфраструктура дає можливість перевозити близько 100 мільйонів тонн транзитних вантажів щороку, однак 2012­го їх обсяг становив лише 42 мільйони. Реформа безпосередньо стосуватиметься й інституційної структури галузі, яка сьогодні (охоплюючи шість залізниць та сорок підвідомчих підприємств) не відповідає світовим вимогам: її оновлення має забезпечити реалізацію послуг через систему «єдиного вікна» з урахуванням гарантованого недискримінаційного доступу до послуг як тимчасового монопольного, так і природного монопольного сегментів залізничного транспорту.

Під час панельної дискусії «Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: перспективи для бізнесу та інвестицій» Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій
ПЯТНИЦЬКИЙ зазначив, що майбутня угода про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Євросоюзом максимально враховує інтереси бізнесу й споживачів, адже за кожною юридичною формулою в документі стоять інтереси котроїсь із цих сторін. За його словами, документ передбачає всебічну модернізацію законодавства, що дасть змогу українському бізнесу працювати на європейському ринку за правилами, якими послуговуються його партнери в ЄС. Тим паче що робота в напрямі законодавчої модернізації здійснюється відтоді, як наша держава набула членства в Світовій організації торгівлі (16 травня 2008 року. – Ред.).

– Україна має достатній потенціал для виходу на європейські ринки як повноцінний учасник. Про це свідчить динаміка наших торговельних відносин із Європейським Союзом, – зазначив Пятницький.

За словами міністра економічного розвитку і торгівлі України Ігоря ПРАСОЛОВА, 2012 року товаро­оборот між Україною і ЄС сягнув 50,7 мільярда доларів США, або 29,2 відсотка від загального обсягу української зовнішньої торгівлі. Крім того, ЄС – найбільший інвестор в економіку України: станом на кінець березня поточного року його внесок оцінювався в 43,6 мільярда доларів, що становить більш ніж 70 відсотків від усіх інвестицій, які мають забезпечувати розвиток вітчизняної економіки.

– Приєднання України до Митного союзу обмежить розвиток торговельно­економічних відносин з іншими країнами. Для українського уряду, який робитиме такий вибір (між МС та ЄС. – Ред.), очевидно, що це питання не є політичним, а полягає в юридичній можливості приєднання до ЄС, – наголосив заступник директора Генерального директорату Європейської комісії з питань торгівлі Петер БАЛАШ.

На його думку, МС – монополістична організація, перебуваючи в рамках якої, Україна не зможе вільно налагоджувати відносини чи торговельні контакти з якимись іншими партнерами. Входження до зони вільної торгівлі з ЄС, навпаки, дає нашій державі можливість вибудовувати відкриті багатовекторні зносини не лише з самим Союзом, а й із рештою світових гравців (зокрема, з країнами СНД).

У рамках дискусійної панелі «Розвиток Митного союзу та економічної інтеграції країн СНД: перспективи українського бізнесу» віце­прем’єр­міністр України Юрій БОЙКО наголосив, що сьогодні для нашої держави надзвичайно важливим є вибудовування прагматичних стабільних відносин із Митним союзом, адже ще з часів СРСР Україна має дуже тісні зв’язки з його членами в наукомістких галузях, а загальний товарообіг між сторонами становить більш як 60 мільярдів доларів США.

– Підписавши меморандум про статус спостерігача України в Євразійському союзі, ми зможемо оцінювати рішення країн цього угруповання, брати участь у їх прийнятті... Тому ми й далі прагматично підходитимемо до стосунків із країнами Митного союзу, розвиваючи наші відносини, – зазначив Юрій Бойко.

Своєю чергою, радник президента РФ Сергій ГЛАЗЬЄВ зауважив, що Україна не зможе брати участь у Митному союзі, а також бути спостерігачем у Євразійському економічному союзі в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

– Статус спостерігача, який ми плануємо впровадити під час формування договірно­правової бази ЄврАзЕС, надаватиметься тільки країнам, які ви­явили готовність і бажання вступити до цієї організації. Тобто статус спостерігача є першим кроком із боку тієї чи іншої держави до налагодження спільної роботи з подальшої участі в інтеграційному об’єднанні, – заявив радник президента Росії.

Відповідно, Україна та РФ зможуть одночасно бути членами Митного союзу і майбутнього Євразійського економічного союзу «тільки в разі, якщо Росія підпише таку ж угоду з Європейським Союзом». Проте умови такої угоди пан Глазьєв вважає «неприйнятними» й «нерівноправними», адже вони «мають дискримінаційний характер».

Утворення ЗВТ Україна–ЄС також унеможливлює співпрацю нашої держави з Митним союзом за формулою «3+1», оскільки Україна «виконуватиме директиви Брюсселя».

– Застосування формули «3+1», яку запропонував Віктор Янукович, припускає, що Україна є самостійним партнером. Якщо ж вона делегує свої пов­новаження із здійснення торговельної політики ЄС і не зможе брати участі в її розробці, нашим партнером уже буде не Київ, а Брюссель, – зауважив Сергій Глазьєв.

– У світі формується нова система координат. Ми повертаємося до трьох основних «китів» – ключових чинників виробництва – землі, праці й капіталу. Україна має унікальний потенціал. Але для того, щоб реалізувати його в умовах глобалізації, вона повинна ефективно здійснити регіоналізацію, – зауважив Урядовий уповноважений із питань співробітництва з Російською Федерацією, державами—учасницями СНД, ЄврАзЕС та іншими регіональними об’єднаннями Валерій МУНТІЯН.

Відкриваючи пленарне засідання з питання «Шляхи та перспективи ділового партнерства України і світу: пошук та реалізація взаємовигідної стратегії забезпечення сталого розвитку», Прем’єр­міністр України Микола АЗАРОВ підкреслив, що умови асоціації та запровадження зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, які містяться у відповідній угоді (підписання її заплановане на кінець листопада поточного року), є прийнятними для України. Тому їхня критика безпідставна.

– У нас є не лише прихильники європейської інтеграції, а й її критики. Мені часто кажуть: «Ви підписуєтеся під вимогою виконати щось»... У відповідь я запитую: «А хіба наша згода виконувати ті умови, на яких ми підписуємо угоду, не відповідає нашим інтересам?». Адже ці умови на сто відсотків збігаються з нашими інтересами. Звичайно, цей процес буде надзвичайно складним для нашої промисловості й економіки. Проте ми запланували десятирічний перехідний період, протягом якого економічний сектор зобов’язаний адаптуватися: в нас немає іншого шляху, – наголосив Прем’єр­міністр.

– Ми зменшуємо ставки податків. Ми знайдемо оптимальний механізм балансування між необхідністю здійснення бюджетних видатків і потребою укладання коштів у капітальні витрати й розвиток. Світова економічна рецесія й фінансова криза довели, що ми можемо розраховувати лише на власні сили, адже якщо в Україні не створюватимуться сприятливі умови для бізнесу (передусім вітчизняного) та іноземних інвесторів, вона приречена, – підсумував Микола Азаров.

Юлія ЦИРФА.
Фото Ольги ПРОКОПЧУК.