передплата Українською | In English

№15, серпень 2013

Маємо концепцію нових модернових сюжетів розвиткуМаємо концепцію нових модернових сюжетів розвитку

Бориспільський пристоличний район – повітряні ворота країни – завжди був у лідерах за більшістю показників. Зокрема, торік посідав перше місце в обласному рейтингу. Однак через припинення діяльності найбільшого бюджетоутворювального підприємства Бориспільщини – авіакомпанії «Аеросвіт», а відтак скорочення обсягів діяльності інших підприємств, що співпрацювали з компанією, районна скарбниця втратила ледь не третину доходу.
Саме в такий непростий час Президент України довірив очолити район молодому та енергійному фахівцеві Андрію ГРІНЕНКУ. Кандидат економічних наук, котрий має економічну й аграрну освіти, десятилітній досвід роботи як у фінансовому бізнесі, так і на керівних посадах в органах виконавчої влади рідної Київщини, сьогодні гість нашої редакції.

– Андрію Юрійовичу, розуміємо, що компенсувати ту бюджетну прогалину дуже нелегко. Водночас уже маєте чим похвалитися?

– Хвалитися не буду. Наразі бюд­жет району виконується майже на 80 відсотків. Тобто якби ще й ті втрачені 30 відсотків, то вже мали б перевиконання, а відтак – вільні кошти. Наше завдання – не лише віднайти можливості та ресурси для компенсації цих збитків, а й створити всі умови для подальшого розвитку району, поліпшення його інвестиційного клімату, збільшення кількості підприємств, створення нових робочих місць, а отже, зростання районного бюджету.

Ще працюючи в команді з Яро­славом Добрянським, розробили чітку концепцію соціально­економічного та культурного розвитку району в рамках реалізації соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича й впровадження в життя 50 соціальних та інвестиційних проектів голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка. Нині, попри фінансові труднощі, намагаємося дотримуватися цього плану.

Скажімо, двічі на місяць спільно з підприємцями району – аграріями, промисловцями, торговцями, представниками інших сфер бізнесу – проводимо наради «без краваток», щоб проаналізувати, як влада на ділі сприяє розвитку підприємств, які працюють у районі. Я сам займався бізнесом, тому чітко знаю формулювання: аби влада не заважала. Але ж влада може й допомогти.

Зважаючи на це, нині ми активно працюємо над пілотним проектом створення в районі 1–2 індустріальних парків площею близько 50 гектарів. Бо хоча район пристоличний і вважається повітряними воротами країни, аби залучити сьогодні інвестора, мусимо зацікавити його кінцевим продуктом, який можемо запропонувати.

Разом із першим заступником голови облдержадміністрації Олександром Зайцем ми переймали досвід розбудови інфраструктури індустріальних парків у Калузькій області Російської Федерації, де створено найкращий інвестиційний клімат. Область посідає перше місце в Росії за індексом промислового виробництва, зростанням ВВП. Її бюджет за кілька років зріс з 12 млрд. руб­лів до 53 млрд. завдяки податковим зборам з підприємств, розташованих в індустріальних парках. Можна розцінювати це як економічне диво, але, повірте, це нормальна планомірна робота, що дає змогу наповнити бюджет.

Що таке індустріальний парк? Це чітко визначена земельна ділянка, на якій прокладено дороги, підведено всі необхідні комунікації, мережі тощо. Найголовніше – спрощений порядок надання земельної ділянки в оренду. Саме тут інвесторам пропонується місце для розташування підприємств. Людина приходить і бачить: завтра можна починати будівництво й запускати виробництво.

Ми розраховуємо на підприємства легкої промисловості. По­перше, зважаючи на близькість до столиці. А по­друге, такі підприємства не потребують значних енергетичних потужностей.

– Але ж у пристоличних регіонах уже майже немає вільних земельних ділянок у тих обсягах і в тих привабливих місцях, які пов­ною мірою задовольняли б усіх інвесторів.

– Так, проблеми із землею є. Як у таких умовах нам розташувати індустріальний парк, площа котрого, згідно із законодавством, має становити щонайменше 15 гектарів? Це питання ми нині опрацьовуємо. У світі є практика, коли укладається договір на визначений період між комунальним підприємством, яке управляє індустріальним парком, та власником земельної ділянки – фізичною або юридичною особою щодо реалізації їхньої землі. Вважаю, це єдиний правильний напрям якісного залучення інвестора. Водночас, щоб розпочати таку роботу, маємо визначитись, які території можемо пропонувати під індустріальні й технопарки. Наразі за погодженням сільських рад, архітекторів, підприємств формуємо пропозиції, де чітко вказуватимуться сектори діяльності. На наступний рік за підтримки голови облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка разом із «обленерго» плануємо прокладання комунікацій для забезпечення промислового потенціалу енергетичними потужностями.

Із земельних питань активно працюємо також із банками. Свого часу банки, видаючи кредити, брали в заставу чималі ділянки землі. Але після відомих кризових явищ в економіці не всі позичальники змогли повернути кредити й земля перейшла на баланс банків, хоч для останніх вона є непрофільним активом. Тим паче що переважно то землі сільгосппризначення. Завдання полягає не в тому, аби лиш допомогти банкам реалізувати їхній непрофільний актив. Цей проект передусім повинен принести певні дивіденди безпосередньо в район: насамперед створення нових робочих місць та надходження коштів у вигляді податків.

У законі про створення індустріальних парків чітко прописано, що тамтешня земля мусить мати промислове призначення. А зміна цільового призначення сільськогосподарських земель – це безпосередні повноваження райдержадміністрації. Тобто ми для банку змінюємо цільове призначення земельної ділянки й підвищуємо ліквідність цього активу. Комунальне підприємство, яке стане управляючою компанією, отримає необхідні технічні умови на підключення всіх комунікацій. А банки, вкладаючи кошти в свою землю й підвищуючи її ліквідність, профінансують прокладання всіх мереж під наші технічні умови. І таким чином досягаємо спільної мети, створюючи готовий продукт – індустріальний парк без жодних інфраструктурних ризиків для підприємств­інвесторів, які там розташуються.

Зараз наполегливо працюємо над тим, щоб уже на інвестиційному форумі Бориспільського району, який за ініціативи голови облдерж­адміністрації Анатолія Присяжнюка відбудеться восени на території ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», представити проекти двох індустріальних парків.

Паралельно впроваджуємо цілу низку інших інвестиційних проектів, створюючи сприятливі умови для появи нових підприємств і розвитку діючих.

Розробляємо, приміром, стратегію розвитку магістралі Київ–Бориспіль. Не повинно бути хаотичної забудови навколо головної магістралі країни. Це – обличчя держави.

Є й інший приклад. Ми звикли до того, що аеропорт – це виключно перевезення пасажирів, та водночас наш аеропорт – єдиний у Європі, який з огляду на свою площу має найменшу кількість карго­перевезень. Тож сьогодні спільно із зарубіжними партнерами розробляємо концепцію розширення карго­терміналів у його 10­кілометровій зоні, що дасть змогу створити близько семи тисяч нових робочих місць.

На форум прибудуть представники іноземних компаній, торгових представництв, посольств, банків, великих консалтингових установ тощо. Наше завдання – переконати потенційних інвесторів: тут можна працювати! Я хочу побачити людей, які справді є представниками конкретних інвесторів, і продемонструвати їм концепцію з новими модерновими сюжетами розвитку.

Необхідно змінити судження, що влада – то лише чиновники, які сидять у кабінетах, щось підписують і намагаються скрутити руки бізнесу. У моєму розумінні влада – це фахівці, котрі сприяють розвитку району й для цього дієво співпрацюють із тими, в кого таке ж бажання й бачення майбутнього. Бізнес повинен займатися отриманням прибутку і створенням робочих місць. А ми повинні створити всі умови для цього.

Розвиток промисловості, розширення виробництва – це добре. Але водночас нам треба чітко визначитися, де розташувати й рекреаційні зони, аграрний сектор тощо. Скажімо, АПК є одним із важливих сегментів економіки району. У нас – низка потужних агропідприємств загальнодержавного масштабу. Хоча частина Бориспільщини – піски, тому про якусь рекордну врожайність ми не говоримо, однак маємо непогані результати. Деякі наші підприємства зібрали ранніх зернових по 60–70 центнерів з гектара. Середня ж урожайність по району – 42 центнери з гектара. А щодо розвитку тваринництва, то відрадно, що поголів’я худоби постійно збільшується. Надої молока найвищі в області: за минулий рік – 7744 кілограми від однієї корови. Є проекти створення нових молочнотоварних ферм. Уже незабаром одну таку відкриємо, наступного року ще одну хочемо ввести в експлуатацію. З новітніми технологіями, із сучасними системами якості тощо.

Тому нам конче потрібна загальна концепція розвитку Бориспільського району. І ми, враховуючи міжнародний досвід, замовили компанії зі світовим ім’ям розробку такої концепції за міжнародними стандартами. Бо коли присвоїмо рейтинг району й презентуємо себе в інвестиційних колах, то й уся документація має бути належно оформлена. Щоб будь­якому інвестору було все зрозуміло.

Окрім того, спільно з компанією Microsoft розробили програму, відповідно до якої станемо першим районом в Україні, що матиме повністю ліцензоване комп’ютерне забезпечення. Це нам потрібно, аби, по­перше, виконувати вимоги чинного законодавства, а по­друге, щоб будь­хто з іноземних партнерів міг сказати: маємо справу з владою, яка чітко дотримується вимог вітчизняного законодавства та міжнародних норм і правил, із нею можна працювати. Тоді матимемо і рейтинг, і довіру.

Хочу повідомити: крім інвестиційного форуму, на Бориспільщині невдовзі відбудуться ще дві знакові для нас події. У серпні ми відзначаємо 90­річчя Бориспільського району, а у вересні в наших краях має бути проведено засідання Ради регіонів за участю Президента України Віктора Януковича.

– Пошук інвесторів і грошей для бюджету – завдання не одного дня чи тижня. Але ж люди чекають від місцевої влади реальних справ уже сьогодні, зокрема в соціальній і комунальній сферах.

– Незважаючи на складнощі, в районі реалізується низка важливих проектів. Зокрема, на виконання соціальних ініціатив Президента України та за сприяння голови обл­держадміністрації у вересні в селі Проців відкриємо аж чотири соціальні об’єкти: амбулаторію з житлом для медпрацівників, дитсадок на сто місць, новий 16­квартирний будинок для молодих спеціалістів, які зголосяться жити й працювати в селі, а також дитячий будинок сімейного типу. До жовтня плануємо відкрити після капітального ремонту дошкільний навчальний заклад «Лебедик» на 80 місць у селі Лебедин, що декілька років не функціонував. Добудовуємо й дитбудинок сімейного типу в селі Іванків. Усе це – за позабюджетні спонсорські кошти, жодної копійки з районного бюджету не витрачено.

Спільно з міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком розробляємо програму відродження дитячого табору, який тривалий час не використовується за призначенням.

За рахунок інвестиційних коштів реформуємо збиткове досі комунальне підприємство «Райтепломережа». Замість реконструкції застарілих мереж встановлюємо альтернативні джерела опалення, а саме піролізні котли. Це дасть можливість здешевити вартість тепла й зекономити бюджетні кошти на 15–20%. А також нівелювати ризики в господарській діяльності підприємства в разі підвищення тарифів на газ. Певний досвід у цьому є: коли я працював у Макарівському районі першим заступником голови РДА, ми перевели весь райцентр на альтернативні джерела енергії й економія становила близько двох мільйонів гривень. А ще таким чином збільшуємо кількість робочих місць і виконуємо державну програму зі зменшення використання природного газу.

– Андрію Юрійовичу, з нашої розмови роблю висновок, що ви впевнено почуваєтеся в кріслі районного керманича, знаходите порозуміння з колегами, депутатським корпусом райради, сільськими головами.

– Дякую за добрі слова. Справді, маю підтримку з боку обласного керівництва й надійну команду в РДА. Якщо взяти керівний склад усіх районних структур, то це молоді люди – нова формація з новим мисленням і сучасними ідеями. Працювати приємно, й головне, що на сьогодні ми всі – однодумці. На Бориспільщині дуже потужний склад сільських голів. У нас – повне взаєморозуміння, я відчуваю щоденну підтримку й допомогу. Також задоволений співпрацею з головою районної ради Владиславом Байчасом, депутатським корпусом. Як то кажуть, крокуємо в ногу, бачимо можливість і перспективу розвитку району. Звісно, не все можемо зробити одразу. Для людей важливо, щоби влада звертала увагу на їхні проблеми, реагувала на запити й вирішувала злободенні питання. Бо коли є реакція влади, тоді є розуміння й з боку людей.

Розмову вела Віра ТКАЧЕНКО.

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Журнал Віче

Віче №15/2016 №15
серпень 2016
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

Львів отримає кошти на модернізацію громадського транспорту Сьогодні, 20 листопада

Рахункова палата позитивно оцінила роботу корпоративного блоку Фонду держмайна 17 листопада

Тупнула ніжкою Вікторія Сюмар: Не кажіть про „Віче”, бо буде скандал. Ср, 28 грудня 2016

Усіх застерігає Вікторія Сюмар Ср, 28 грудня 2016

Шлях до нації: словенська модель постсоціалістичного суспільного розвитку Ср, 28 грудня 2016

Привітання Голови Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергія Власенка та членів Комітету з Днем місцевого самоврядування Вт, 13 грудня 2016

ВИЇЗНИЙ СЕМІНАР-ТРЕНІНГ «ІНТЕРНЕТНІ ЗМІ: специфіка, контент, просування. Чт, 08 грудня 2016

Ігор ШЕМОЧЕК: «Я дістав гранату й розігнув один вусик. Я тримав її на той випадок, якщо зустріну не тих...» Пн, 14 листопада 2016

Пр деякі попередні оцінки діяльності Адміністрації Президента США Д.Трампа Пн, 14 листопада 2016

Луганське обласне телебачення веде репортаж з Сєверодонецька… Наталя Дніпренко та Андрій Куликов під егідою Укртелерадіопресінституту провели лекції та майстер-класи для місцевих журналістів Пт, 04 листопада 2016