передплата Українською | In English

№13, липень 2013

А хлопці мріють про арміюА хлопці мріють про армію

Поділитися:

«Мета. Навчання. Батьківщина». Саме за таким гаслом живуть та навчаються юнаки в Одеському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, головним завданням якого є виховання в юнаків високих моральних якостей, дисциплінованості, любові до військової служби та професії офіцера. За 14 років існування навчального закладу його закінчили майже 900 вихованців, більшість із яких пов’язали свою долю із силовими структурами. Серед випускників ліцею чимало й військовослужбовців – учасників миротворчих операцій під егідою ООН.

Особливе місце в організації виховної роботи військово­навчального закладу посідає військово­патріотичне виховання, зосереджене на формуванні в ліцеїстів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей, поваги до Конституції і законів України, постійної готовності до захисту Вітчизни.

– У нашому ліцеї робиться все можливе для того, щоб 15­річні юнаки якнайшвидше адаптувалися до нових реалій армійського життя, набули первинних військових навичок і стали справжніми патріотами України, – каже начальник Одеського ліцею з посиленою військово­фізичною підготовкою полковник запасу Володимир Додул.

Переконатися в цьому можна в окремій механізованій бригаді підполковника Владислава Ліщинського. Саме тут у казармах і на військовому полігоні 85 юнаків училися «воювати та перемагати».

Польовий вихід став для ліцеїстів своєрідним підсумком першого року навчання. Протягом 18 діб хлопці жили в умовах, наближених до бойових, із залученням бойової техніки та штатного навчального озброєння.

– За цей незначний термін наші вихованці просто на очах змужніли й зміцніли, набули вельми необхідних практичних навичок із тактичної, вогневої, фізичної та стройової підготовок, – розповідає начальник табірних зборів полковник запасу Євген Шмаров.

Слід зазначити, що в бригаді створено всі умови, аби ліцеїсти почувалися, як удома. Затишна казарма, добре харчування і можливість у спеку щодня приймати душ. Ну і, звичайно, найкращі тренажери на військовому полігоні...

Разом із начальником табірних зборів маю змогу навідатися на заняття з першокурсниками.

На спортивному майданчику гамірно, ліцеїсти під керівництвом учителя з основ здоров’я та фізичної культури Олександра Омельчука опановують смугу перешкод. Хлопці намагаються правильно виконати норматив, перелізти через навчальний паркан, дістатися на двометрову висоту та пробігти колодою якомога швидше. Декому важко вдається вправа, бо мають зайву вагу й не дуже впевнено почуваються на висоті, але слушні поради викладача та підтримка товаришів допомагають і їм подолати невпевненість у собі й урешті виконати норматив…

– Вони ще діти, тому наше головне завдання полягає в тому, щоб змусити їх повірити у власні сили, зробити з них справжніх чоловіків, спроможних захистити Батьківщину, – каже Олександр Омельчук.

У ліцеї традиційно багато уваги приділяють розвит­ку військово­прикладних видів спорту. Серед його вихованців і випускників є переможці міських, обласних, чемпіонатів України та міжнародних змагань з різних видів спорту.

Так, ліцеїсти Владислав Юрчак і Владислав Цуркан випробували себе у футболі та рукопашних єдиноборствах, а сержант Дмитро Свиридов – майстер спорту України з веслування на каное й дуже пишається тим, що свого часу займався разом із олімпійським чемпіоном, заслуженим майстром спорту України Юрієм Чебаном.

На думку хлопців, саме добрий фізичний гарт допомагає їм витримувати первинну військово­професійну підготовку та скоріше адаптуватися до армійського побуту.

А на навчальному полігоні ліцеїстам розповідають про сучасні армійські засоби зв’язку. Командир другої роти полковник запасу Євген Кичов демонструє юнакам можливості радіолінійної станції Р­409 МА та дає ази підготовки до роботи й настроювання переносної радіостанції Р­159. На завершення ліцеїсти мають змогу відчути себе зв’язківцями, відпрацьовуючи норматив у «кунгу» командно­штабної машини Р­142 Н. Хлопці старанно записують дані радіозв’язку, консультуються один з одним та, здається, добре справляються з нормативом…

На черзі заняття з тактичної підготовки «Відділення в наступі». Відчувається, що непросто даються юнакам перші кроки армійського життя. Додатковий екзаменатор – спека. Вона раз у раз змушує замислюватися над доцільністю випробувань на витривалість і давати собі відповідь на запитання, чи варто робити життєвий вибір на користь військової служби.

– Заняття проводимо за планом, залежно від погодних умов вносимо корективи, під час занять на полігоні поруч із ліцеїстами обов’язково перебуває санітарно­медичний інструктор, – пояснює начальник табірного збору.

А викладач полковник запасу Євген Кичов демонструє першокурсникам способи приготування до стрільби стоячи, з коліна та лежачи з автомата Калашникова. Ліцеїсти уважно слухають, ставлять чимало запитань про технічні характеристики зброї, прийоми її застосування в обороні та під час наступу...

Чи самим хлопцям подобається випробування на полігоні?

– За кілька тижнів ми вже встигли багато чого навчитися й здобути цікавий і корисний досвід, – кажуть ліцеїсти Іван Шестаков, Олексій Марков та Олексій Некрасов.

Найбільше під час польового виходу хлопцям запам’яталася перша стрільба бойовими патронами з автомата Калашникова. Хоча й зізнаються, що спочатку в мішень влучити було важко.

Усі троє юнаків є представниками військових династій. Ліцеїст Іван Шестаков отримав ім’я на честь свого діда Івана, майора у відставці. Його батько Сергій Іванович – підполковник запасу, десантник. Уся родина пишається й прадідом Миколою, ветераном Великої Вітчизняної війни, який визволяв Київ від німецько­фашистських загарбників.

Олексій Марков та Олексій Некрасов також з дитинства мріяли про військові погони, адже їм є з кого брати приклад для наслідування. Батьки та діди хлопців – офіцери. Отже, з дитинства вони бачили військову техніку, солдатів, вчилися стріляти – одне слово, не мали жодних сумнівів, який життєвий шлях обрати.

Коли прощався з юними патріотами, спало на думку, що останнім часом не можна не помітити тривоги в українському суспільстві за його духовний стан, майбутнє дітей. Дедалі напруженішою стає дискусія про нову еліту, про те, як вона формуватиметься, про рівень її знань та патріотичних переконань.

І в цьому сенсі саме система ліцеїв з посиленою військово­фізичною підготовкою заслуговує на особливу увагу. Вона не раз доводила свою спроможність у пат­ріотичному вихованні юнаків. І хочеться вірити, що майбутнє саме за нею.

Фото автора.

Автор: Євген ТИЩУК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата