передплата Українською | In English

№20, жовтень 2006

ВІД БЮДЖЕТУ ПРОЇДАННЯ – ДО БЮДЖЕТУ РОЗВИТКУ. ЧИ... НЕДОЇДАННЯ?ВІД БЮДЖЕТУ ПРОЇДАННЯ – ДО БЮДЖЕТУ РОЗВИТКУ. ЧИ... НЕДОЇДАННЯ?

Поділитися:

Вересневі статті бюджету-2007 у прочитанні більшості та меншості

Питання, внесене до порядку денного на 21 вересня, докладно-доскіпливого читання статей бюджетного проекту не передбачало. Народним депутатам належало визначитися в принципі: приймати підготовлений Кабінетом Міністрів документ до розгляду (і, звісно, для подальшої роботи над ним) чи повернути урядовцям на доопрацювання.

Про це Голова Верховної Ради Олександр Мороз змушений був кілька разів нагадувати доповідачам. Чому? Бо, мабуть, розумів, що уникнути надміру емоційного обговорення (за великим рахунком – передчасного) конкретних цифр і найбільш контроверсійних статей не вдасться... Адже недарма ще напередодні Людмила Денисова (фракція БЮТ) щиросердно пояснила: «Тут ось Адам Іванович (Мартинюк) сказав, що бюджетна тема має обговорюватися завтра, але терпіти до завтра несила!». Підтримав її й колега по фракції Валерій Сушкевич: «Я висловлюся сьогодні, бо не впевнений, чи зможу завтра прорватися до мікрофона».

Тобто цього дня парламентарії чекали давно. Не лише представники опозиції (на той час формально ще не сформатованої) – чекали всі, а дехто навіть устиг висловитися в пресі – особисто чи вустами змобілізованих аналітиків. Тож Перший віце-прем'єр-міністр Микола Азаров, ідучи до трибуни для представлення проекту, вже міг передбачити, які запитання до нього прозвучать і за які розділи та статті зазнає найдошкульнішої критики. Міг, отже, підготуватися (скоригував, зокрема, гостро скритиковану в пресі й суспільстві позицію щодо обмеження допомоги при народженні дитини) і підготувати, як подейкують недоброзичливці, «групу підтримки». Підтримка була – переважно від представників таки рідної Партії регіонів, але навряд чи в занурених у бюджетну алхімію урядовців був час ще й когось готувати.

А на головне час мали

Проект головного кошторису держави подано до Верховної Ради 15 вересня, і це, з огляду на дату затвердження нового уряду, можна вважати неабияким досягненням, майже подвигом. Хоча слово «безпрецедентно», як і всі його синоніми, стосовно першого етапу бюджетного процесу звучало до і після обговорення не тільки в позитивному значенні.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Юрій ГАНУЩАК (Асоціація міст України та громад):

– Бюджет готували в умовах безпрецедентної таємничості. Про якусь прозорість розрахунків чи хоча б оприлюднення концептуальних підходів годі й говорити. Більше того, повторюється історія трирічної давнини, коли областям для перевірки надавали лише цифри з доходів кожної з них. Очевидно, Мінфіну є що ховати: не дай, Боже, сусіди чи фахівці звірять статистичну базу даних, зіставлять застосовану формулу з вимогами Бюджетного кодексу, і тоді може постати багато незручних питань. Ще й тепер повного комплекту розрахункових матеріалів немає навіть у бюджетному комітеті Верховної Ради.

Відсутність низки матеріалів, обов'язкових під час подання проекту, депутати помітили, і це було однією з підстав наполягати на поверненні його урядові. Хтось добачав у цьому бажання урядовців дещо приховати, а хтось і погодився з тим, що забракло часу й попереду його ще багато... Задля справедливості слід визнати, що цьогоріч бюджетний процес стартував в Україні не 15 чи 21 вересня, а значно раніше. Його умовним початком можна вважати парламентські слухання, які відбулися 20 липня, а вже через чотири дні Верховна Рада погодилася взяти урядовий проект основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік до відома і прийняла за основу відповідні пропозиції та доручення Кабінетові Міністрів, схвалені попередньо Комітетом ВР з питань бюджету. Головою комітету, як пам'ятаємо, тоді був М. Азаров, тож не варто, мабуть, казати, буцімто йому як новому віце-прем'єру й міністру фінансів забракло часу, щоб «увійти в тему» чи взяти до уваги критику, яка прозвучала ще в липні під час обговорення проекту, поданого урядом Ю. Єханурова, у низці фракцій. Що хотів Микола Янович врахувати – те врахував, і часу забракло в основному на те, що, як можна припустити, не цілком відповідає його баченню основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік. А воно, треба визнати, в нього доволі чітке і... відкрите для критики. Чим цілком скористалися деякі депутати, зокрема, ті, хто й Бюджетну резолюцію-2007 називав у липні «ревізією пріоритетів».

Відновлення моделі чи повернення тіні?

Доповідач, як і годиться, запевнив народних депутатів, що проект розробляли відповідно до Основних напрямів бюджетної політики держави на наступний рік, але водночас наголосив, що формували новий бюджет з огляду на поточну ситуацію, оцінивши її (вже традиційно) як украй негативну (темпи зростання виробництва уповільнилися, негативне сальдо зовнішньої торгівлі за перше півріччя сягнуло 1 млрд. доларів, значною є диспропорція у темпах зростання продуктивності праці й зарплати тощо). Не втримався й від згадки про рік 2004-й, але не для самовихваляння, як комусь могло здатися, а щоб увиразнити концептуальне: ідеться про відновлення того, що було, а саме – інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. І пояснив, що необхідно перейти від моделі економічного розвитку, зорієнтованого на стимулювання споживання, до моделі стимулювання інвестиційної активності та розвитку вітчизняного виробництва. У зв'язку з цим логічними є і пріоритети: активна підтримка вітчизняного виробника, вітчизняного експорту та розвитку імпортозамінюючого виробництва.

Для деяких депутатів це виявилося переконливим (яка, мовляв, ревізія? – лише логіка об'єктивних процесів і реальних потреб!), але не для всіх. Як і слід було очікувати, різка критика прозвучала від опозиціонерів, до того ж майже за всіма основними напрямами запропонованого бюджету. А його інноваційно-інвестиційну спрямованість лідер блоку Юлія Тимошенко взагалі вважає міфом. Нагадує, що видатки на це заплановано на рівні 22,7% від загальної суми видатків, тоді як на поточний рік передбачено 22,4%. Запитання: 0,3% – це інновація? Принаймні не така, яка дає підстави казати про інноваційно-інвестиційну спрямованість бюджету і про його в цьому сенсі принципову відмінність від цьогорічного. Тобто відмінність є, але вона, мовляв, у зовсім іншому, і тут представники опозиції висловлення добирали щонайрізкіші: «бюджет для своїх», «бідні поділяться з багатими», «основою фінансової політики уряду Януковича є повернення тіні». Наполягали: тіні й корупції, а не тієї моделі, реалізація якої, за словами Першого віце-прем'єр-міністра і його численних однодумців у залі, мала б закласти фундамент сталого й довгострокового економічного розвитку. Аргументи?

Вони звучали з обох сторін, але ще більше було взаємних звинувачень і підозр, апріорного неприйняття і, сказати б, засадничого фундаменталізму. Давалося взнаки і те, що лектори радянської доби називали «актуальним політичним моментом»: ще тривала шарпанина довкола так званої широкої коаліції, увиразнилися тертя з приводу розмежування повноважень Кабміну і Президента, під час «не зовсім приємної розмови» (після відомої Брюссельської заяви) постало питання про вагу підписів під багатостраждальним Універсалом, а тут ще й заява лідера БЮТ про те, що в неї «є план», за яким уряду Януковича залишилося урядувати якихось 7–8 місяців... Зрозуміло, що в такому контексті спокійного обговорення представленого проекту бути не могло, але так само зрозуміло, що на етапах наступних без діалогу не обійтися – професійного, дистанційованого, наскільки це можливо, від позабюджетних реалій і зосередженого на тих вузлових моментах, які насправді є чи тільки видаються вразливими, пов'язаними з більшими чи меншими ризиками для економіки і людини.

Із кільканадцяти – кілька

Вільні економічні зони (ВЕЗ). Їх відновлення, на думку розробників проекту і багатьох депутатів, випливає із загального курсу на відновлення інноваційно-інвестиційної моделі і сприятиме поверненню довіри наших зарубіжних партнерів. Опозиція переконана (чи тільки переконує в тому суспільство?), що «реанімація ВЕЗ, технопарків та інших ареалів тіньової економіки» призведе до значних втрат держбюджету (близько 7 млрд. грн.) і потрібна урядові лише для переведення в тінь майже півтора мільярда доларів, що ці «зони для підприємств Партії регіонів(?) зруйнують усі інші підприємства України», котрі, виробляючи аналогічну продукцію, відповідних пільг не матимуть... Зрозуміло, що за такої полярності підходів автори проекту вже не можуть обмежитися фразами на кшталт «я вас запевняю» чи «можу вас заспокоїти – до нас іще ніхто не прийшов». Внесенню до бюджету подібних новацій мала б, напевно, передувати детальна програма – з переконливими цифрами, розписана поетапно і, сказати б, географічно. Та й скандальні історії (диспропорція, наприклад, при компенсації ПДВ: донецьким підприємствам удвічі більше від запланованого, а волинським – менш як 3 відсотки) неминуче позначатимуться на сприйнятті проекту.

Приватизація. Уряд сподівається одержати від приватизації підприємств 10 млрд. грн. і спрямувати їх не «на проїдання» (як трапилося, на його думку, з коштами від повторного продажу «Криворіжсталі»), а на розвиток виробництва, передбачено і стабілізаційний фонд – 3 млрд. грн. На це опозиція реагує поки що доволі стримано, вважаючи цифри нереальними і повторюючи (за В. Пинзеником) риторичне: «Як може розвиватися виробництво, якщо не буде платоспроможного покупця на його продукцію?»

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Олександр Пасхавер (Центр економічного розвитку):

– Спроба скинути залишок масової приватизації – добра справа. Але коли йдеться про підприємства, важливі для галузі, їх потрібно виокремити, і приватизація має відбуватися в системі секторального підходу. З огляду на напрями витрачання грошей (ст. 89 проекту) я не сказав би, що приватизація буде інвестиційною та інноваційною. Формулювання стосовно того, куди йдуть гроші, такі розпливчасті, що більше схожі на гасла, вони не підкріплені конкретними програмами. Не вказано механізми розподілу цих коштів, зі стелі взято цифри – скільки куди. 10 мільярдів за 400 з чимось підприємств – це не так і багато, але річ у тім, що, може, за більшість із них узагалі нічого не дадуть. По-справжньому новий етап приватизації – це якби відбувалася трансформація виробничих комплексів, що залишилися, розв'язання проблем за галузевими програмами. Продавати швидко і дешево сьогодні вже безглуздо. І якщо ми так поспішаємо, то скажімо прямо: це розв'язання проблем не ефективності економіки, а просто бюджетних.

 Регіональний аспект. Із 690 місцевих бюджетів, доходи і видатки яких на наступний рік спланував Мінфін, 647 – дотаційні (лише на один менше, ніж торік). М. Азаров: «Питома вага видатків місцевих бюджетів у «Зведеному бюджеті України на 2007 рік» збільшиться з 36 до 43,5%... Щодо доходів місцевих бюджетів, то плани Мінфіну є реальними». І ще – загальний обсяг міжбюджетних трансфертів сягне 36,5 млрд. грн., що майже на 30% більше, ніж у бюджеті поточного року. Але очікуваних оплесків доповідач від депутатів не почув. Вони вже з'ясували, що заплановане зміцнення регіональної казни має відбутися переважно за рахунок місцевих податків і зборів; що 14 із 17 млрд. грн. – це субвенції на соціальний захист, які проходять через місцеві бюджети транзитом; що під час розрахунку обсягу видатків місцевих бюджетів не було враховано 4,1 млрд. грн., які повертаються до державного бюджету, а взагалі на здійснення всіх власних повноважень місцевого самоврядування залишається «аж»... 4,1 млрд. грн. Відповідна й реакція: «Деклароване збільшення видатків місцевих бюджетів базується на завищених показниках. Це робить бюджет прогнозовано провальним» (Ю. Тимошенко); «Сьогодні вигідніше бути депресивним районом. Прогресивному працювати нецікаво: що вищий заробіток, то більше вилучення до держбюджету» (голова Комітету ВР з питань промисловості, підприємництва та регуляторної політики С. Матвієнков, фракція СПУ); «Кошти сконцентровано під віце-прем'єр-міністром. Основна частина залишається в центрі» (заступник голови бюджетного комітету П. Жебрівський, фракція блоку «Наша Україна»).

 Останнє зауваження повторювали в різних формулюваннях і щодо інших фактів, які засвідчують, на думку багатьох депутатів, небажання уряду йти на децентралізацію і незнищенний потяг до режиму ручного управління й такого самого розподілу коштів, хоч би й порушуючи при цьому норми чинного законодавства.

«Соціалка»

Припущенням, яке зробив лідер комуністів П. Симоненко (про те, що розробникам проекту забракло часу), можна пояснити багато, але не все, принаймні не те, що стосується соціальної сфери.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

Володимир Фесенко (Центр прикладних політичних досліджень «Пента»):

– Мені здається, що Азаров акцентував на економічній логіці. Якщо казати більш жорстко – на бухгалтерській. Бюджет потрібно збалансувати, він не може бути третій рік поспіль популістським, але, схоже, уряд і Мінфін з цією логікою перегнули палицю. І з огляду на зростання цін на газ і проблему тарифів на житлово-комунальні послуги такий дисбаланс між економічною логікою й соціальною може спричиняти серйозну політичну й соціальну напруженість.

Особливо багато запитань у народних депутатів постало з приводу пенсійного забезпечення, зокрема – щодо наміру уряду зробити бездефіцитним бюджет Пенсійного фонду. І якщо, наприклад, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій І. Бураковський вважає цей крок правильним і тільки попереджає про можливу проблему середньострокового планування надходжень («бюджет, як і раніше, формується в щорічному горизонті, а тому нагадує охрімову свиту»), то депутати губилися у здогадах, яку «заничку» має для цього уряд. Адже самого лишень збільшення відрахувань замало. Чи, може, нічого й не треба, якщо... заморозити мінімальну пенсію? Або збільшувати так, щоб вона й наприкінці 2007 року не перевищувала 395 гривень? Саме так – чорним по білому... І вже, мабуть, підраховано, скільки людей приказку згадають: «Казав пан – кожух дам». А як же мораль? І як це відповідає філософії наших гуманних законів?

До речі, про законодавство. Вже можна було звикнути до того, що бюджет у нас традиційно «призупиняє» дію низки норм (особливо щодо пільг і соціального захисту) інших законів, журнал «Віче» навіть таблиці відповідні друкував, але тепер, здається, відкрилася перспектива майже революційна. У доповіді, зокрема, пролунало: «Здійснимо вдосконалення податкового законодавства, спрямоване на усунення недоліків у нормах чинного законодавства з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, акцизного збору, вдосконалення адміністрування податків, обмеження деяких податкових пільг». Удосконалювати потрібно, але який це має стосунок до проекту бюджету, який уже розглядають? Хіба вимога формувати його на базі чинного законодавства скасована? Не випадково й деякі доповідачі вказували на невідповідність низки бюджетних новацій законодавчим актам. Якщо це справді так, то була ще одна причина засумніватися в тому, що представлений проект «відповідає всім вимогам Бюджетної резолюції» (голова Комітету ВР з питань бюджету Володимир Макеєнко, фракція «Партії регіонів»).

Позаяк пропозиція бюджетного комітету прийняти проект до розгляду парламентом навіть частині антикризової коаліції видалася непереконливою, то результат голосування міг бути й інший. Але переконливішу аргументацію навів Голова Верховної Ради. Олександр Олександрович нагадав колегам, що вже минув той час, коли можна було казати: проект бюджету «на нашій» половині поля або на урядовій... Тепер у парламенті – більшість, яка й сформувала уряд, тому потрібно проект приймати до розгляду і працювати над ним разом з урядовцями. Буде створено й спеціальну комісію для його доопрацювання й підготовки до першого читання (воно має відбутися 20 жовтня). І це подіяло: 249 голосів «за». Але ця кількість голосів не є, мабуть, тим запасом, який гарантує уряду безпроблемне проходження проекту під час наступних голосувань. Потрібно налаштовуватися на співпрацю навіть з опонентами, не покладаючись на жорстку дисципліну у партійних лавах.

Автор: Оксана ГРЕЧАНЮК

Коментарі

Заповніть поля відмічені червоним!

Додати коментар

Увійдіть в систему, використовуючи аккаунт соціальної мережі:
Коментар:

Поля відмічені *(зірочкою) обов'язкові для заповнення.

Плакат - брат барикад

Архів журналу Віче

Віче №15/2016 №15
Реклама в журналі Інформація авторам Передплата
Останні новини

$30 000 за голосування: чи допоможе детектор брехні розібратися зі «слугами народу» Сьогодні, 23 жовтня

Нардеп не задекларував будинок на Трухановому острові — Bihus.info Сьогодні, 23 жовтня

"Від заяви Зеленського залежить все": Тейлор засвідчив у справі імпічменту Трампу Сьогодні, 23 жовтня

Кабмін запровадив 2% мито на імпорт електроенергії з РФ — Герус Вчора, 22 жовтня

В Київській академії мистецтв викрили шахраїв. Збирали кошти на «батьківські фонди» Вчора, 22 жовтня

Ще один виробник сигарет відкликає 350 мільйонів сплаченого акцизу Вчора, 22 жовтня

СБУ затримала ексзаступника міністра економіки: підозрює у держзраді Вчора, 22 жовтня

Як Кравцов з компанією планують роздерибанити 100 млн доларів Вчора, 22 жовтня

В уряді озвучили консервативний та оптимістичний прогноз зростання ВВП у 2020 році Вчора, 22 жовтня

Євродепутат: Зеленський концентрує владу і це дуже страшно Вчора, 22 жовтня